Реферат Класифікація партійних систем за Джоном Сарторі

Вступ

1. Основні підходи до визначення поняття "партія"

2. Система класифікації партійних систем за Джоном Сарторі

Висновки

Список використаної літератури

У сучасному суспільстві важко уявити політичне життя без існування політичних партій, оскільки саме партії змушують його рухатися, бути не сталим, а динамічним. Партії – це своєрідна запорука прийняття вірних рішень, оскільки вони одночасно є вираженням інтересів суспільства та засобом їх реалізації. Однак, це можливо лише за умови, якщо політичні партії мають реальну вагу у суспільстві, можуть вільно конкурувати у боротьбі за державну владу. Таким чином, головною складовою політичних відносин є стосунки між партіями, які виявляються саме на терені відносин до державної влади.

Ці чинники можна дослідити, розглянувши поняття та типи партійних систем, оскільки вони є складовими політичного суспільства загалом.

Виборче право і системи, встановлюючи правила обрання і розподілу парламентських місць і урядових повноважень, тим самим встановлюють специфічні форми взаємовідносин між парламентом, урядом і електоратом; між виконавчою і законодавчою владою, політичною елітою і населенням, політичними партіями і державою і т. ін. Зокрема, той чи інший виборчий принцип може посилювати тенденції до президентської або до парламентської форми управління, схиляти на користь стабільного уряду або коаліційного і менш стабільного, визначати рух до двопартійної або мультипартійної структури.

У більшості сучасних держав взаємодія політичних партій з державним механізмом безпосередньо проявляється у відносинах, що складаються між партіями та урядом. Попри все значення для партій парламентської діяльності, головне їх завдання – оволодіння урядовою владою, що зумовлює вирішальну роль політичних партій в утворенні й діяльності уряду. При цьому слід мати на увазі різницю між формами правління, передбаченими в конституціях.

У парламентських республіках та багатьох державах зі змішаною формою правління політичні партії відіграють вирішальну роль у формуванні уряду, його відносинах із главою держави та парламентом.

Будь-якому суспільству властива різноманітність соціальних, у тому числі й політичних, інтересів. Це й є підґрунтям для створення багатьох політичних партій і формування на їхній основі партійних систем. Характер і зміст таких систем визначає вид політичного режиму, механізм та ефективність демократії. Суттєвий вплив на характер партійних систем справляють особливості соціокультурного розвитку, історичні традиції, демографічні й етнокультурні чинники тощо.

Використовуються різноманітні визначення партійної системи. Одні вважають, що партійна система — це право партій формувати власну систему правління, інші розглядають партійну систему як сукупність політичних сил, представлених у парламенті, або таких, що прагнуть до представництва в парламенті, треті розуміють партійну систему як сукупність відносин між легально діючими партіями у спільній боротьбі за владу, четверті розглядають партійну систему як загальну сукупність політичних партій, що існують у тій чи іншій країні, незалежно від того, беруть вони участь у здійсненні державної влади чи ні. Є й інші підходи до визначення партійної системи. Плюралізм визначень партійної системи зумовлює неоднаковий підхід до типології їх. Найчастіше політологи, у тому числі й українські, при типологізації партійних систем користуються кількісним критерієм.

Отже, партійна система – це сукупність діючих у країні політичних партій та відносин між ними, які складаються в боротьбі за державну владу та у процесі її здійснення. У країнах сучасного світу склались різні партійні системи. Розрізняються вони залежно від кількості діючих у країні політичних партій, основних принципів їхньої взаємодії, за ідеологічною та іншими ознаками.

Одними з найбільш деталізованих є типології партійних систем, запропоновані італійсько-американським політологом Дж. Сарторі та польським соціологом і політологом Є. Вятром.

Дж. Сарторі розрізняє сім типів партійних систем:

1) однопартійна;

2) з партією-гегемоном;

3) з домінуючою партією;

4) двопартійна;

5) поміркованого плюралізму;

6) поляризованого плюралізму;

7) атомізована.

В основу цієї типології покладено ідеологічну ознаку: однопартійна система є моноідсологічною, атомізована – ідейно різнорідною. Між цими двома полюсами залежно від ступеня розвитку й варіантів ідеологічного плюралізму в діяльності партій розташовуються решта п'ять партійних систем.

Таким чином, партійна система – це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов'язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади. Під терміном «партійна система» розуміють:

– право партій на формування власної системи правління;

– сукупність політичних сил, представлених у парламенті, або таких, що прагнуть до представництва в ньому;

– сукупність відносин між легально діючими політичними партіями, що виявляються у суспільній боротьбі або суперництві за владу в суспільстві;

– сукупність політичних партій, що існують у країні незалежно від форм діяльності та ступеня інституціоналізації, згідно з чинним законодавством.

1. Гелей С. Д. Політологія: навч. посібник [електронний ресурс] / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-56.html. – Заголовок з екрану.

2. Омельчук О. Вплив виборчої системи на партійну систему в державі [електронний ресус] / О. Омельчук. – Режим доступу: http://bibl.kma.mk.ua/pdf/pidruchnuku/21/34.pdf. – Заголовок з екрану.

3. Паламаренко М. Республіканська та демократична партії у політичній системі сша: сучасний стан та перспективи розвитку [електронний ресус] / М. Паламаренко. – Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7914/1/18.pdf. – Заголовок з екрану.

4. Політологія: навч.-метод. комплекс [електронний ресурс] / За ред Ф. М. Кирилюка. – К., 2005. – Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-55.html. – Заголовок з екрану.

5. Сітарський О. Вплив партійних систем у перехідних та демократичних суспільства на формування засад державного управління [електронний ресурс] / О. Сітарський. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2009_3/fail/+Sitarskyj.pdf. – Заголовок з екрану.