Курсова робота Поетичний словотвір зарозумілої мови (компаративний аналіз урбаністичної поезії Михайля Семенка та Давида Бурлюка)

Вступ

Розділ 1. Словотвірний аспект художньої творчості

1.1. Поняття зарозумілої мови у художньому мовленні

1.2. Словотвірна семантика мови: до постановки питання

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Урбаністична поезія Михайля Семенка та Давида Бурлюка: компаративний аспект словотвірної семантики

Висновок до другого розділу

Висновки

Список використаних джерел інформації

Додатки

Останнім часом відчувається зниження зацікавленості класичною літературою, що пов’язано з багатьма чинниками, один із яких – «мода на постмодернізм». Додати «своє» у малодосліджену тему (сучасна література) – не дуже складно. Інша справа – аналіз класичних творів або творів, які певний час були закриті для дослідників.

У першому випадку дослідник або змушений «мовчати» (тому що вважає, що нічого нового в науці він уже не скаже), або не звертати уваги на заангажованість теми і прочитувати тексти по-своєму.

У другому випадку дослідник повинен сказати «нове» слово в науці, що також вимагає своєрідної сміливості (як-то творчість Михайля Семенка). Саме в розрізі сучасних наукових розвідок, пов’язаних із творчістю «замовчуваних» та багато «прочитуваних» письменників, і виконано дане дослідження.

Окрім того, сьогоднішнє бачення літератури базується на розумінні її у світовому контексті. Тому можна говорити про неабияку зацікавленість компаративними зіставленнями творів різних національних літератур із застосуванням механізмів «тотожності» та «відмінності» "свого" і "чужого", з’ясуванням міжлітературних взаємин: контактів, запозичень, впливів, що дає змогу усвідомити цілісність світового літературного процесу. Цим і пояснюється звернення до двох мовних парадигм: поетичної мови українського письменника Михайля Семенка та російського поета Давида Бурлюка, лексична система мови має велику кількість новоутворень (неологізмів, які за своєю структурою протиставляються номінаціям побутового мовлення і є своєрідною «зарозумілою мовою»). А лексичний склад художньої мовної картини світу ще більш різноманітний, що пов’язується з індивідуально-авторською мовою письменників.

Тому актуальність проблематики визначається входженням нашого дослідження в коло лінгвістичних та стилістичних праць, що з’являються сьогодні в мовознавстві. Також актуальність теми обумовлена вітчизняним інтересом до українського та зарубіжного літературного авангардизму, його джерел та трансформації у творчості видатних поетів української та російської літератури.

Матеріал дослідження обмежено урбаністичною лірикою Михайля Семенка та Давида Бурлюка, об’єкт – лексемами-неологізмами поетів, що є віддзеркаленням «зарозумілої мови».

Метою роботи є компаративне дослідження семантики словотвірних елементів у поезії Михайля Семенка та Давида Бурлюка через призму їх індивідуально-авторського світосприйняття. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

1) визначити ступінь дослідженості теми;

2) подати сучасні лінгвістичні концепції щодо словотвірної семантики;

3) описати місце поетів у контексті сучасних вітчизняних літературознавчих досліджень;

4) розглянути особливості семантизації словотвірних елементів у віршах Михайля Семенка та Давида Бурлюка;

5) описати своєрідність неологічних словоутворень в урбаністичній поезії даних авторів.

Методи дослідження підпорядковано завданням і специфіці досліджуваного матеріалу. У роботі використано дослідницькі прийоми класифікації, систематизації та узагальнення матеріалу, описовий та компаративний методи як основні, а також лінгвістичний, стилістичний, контекстний методи аналізу художнього тексту.

У роботі також використовується методика суцільної та спонтанної вибірки (при укладанні каталогу авторських неологізмів). Огляд спеціальної наукової літератури, пов’язаної зі словотвірною семантикою, дає підстави стверджувати, що проблема семантизації (тобто наділення смислом тих чи інших елементів) сьогодні є найменш дослідженою. З урахуванням усього сказаного, дослідження вважаємо особливо актуальним і в дзеркалі проблематики сучасної лінгвістики.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в дослідженні зроблено спробу компаративного аналізу урбаністичної поезії Михайля Семенка та Давида Бурлюка через призму лексичних новоутворень з осмисленням семантики і функцій словотвірних елементів у ліриці поетів. Запропоноване наукове дослідження вважаємо перспективним: матеріал можна розширити, увівши повні цикли віршів Михайля Семенка та Давида Бурлюка. Окрім того, вважаємо за доцільне (для більшої наукової вірогідності) об’єкт дослідження не обмежувати лише лексемами-неологізмами поетів, а розширити аналізом синтаксичного та фонографічного рівнів їхньої художньої мови.

Структура роботи: науково-дослідницька робота, обсягом 26 сторінок, складається зі вступу, основної частини, поділеної на три розділи (кожний з яких структурований на параграфи й резюмований висновками до них), загальних висновків і списку використаної література (загальною кількістю 18 джерел).

У роботі досліджено семантику словотвірних елементів так званої «зарозумілої мови» у поезії Михайля Семенка та Давида Бурлюка через призму їхнього індивідуально-авторського світосприйняття. Матеріал дослідження склали урбаністичні вірші поетів, у яких проаналізовано словотвірні елементи лексем-неологізмів, їхня семантика, способи та особливості творення складних словоформ, їхнє контекстне сполучення.

 Опрацьований матеріал за творчістю Михайля Семенка та Давида Бурлюка свідчить про фрагментарність і недостатню дослідженість проблеми словотвірної семантики. На наш погляд, причиною цьому є те, що обидва поета-футуриста є дуже складними поетами, а вивчення «зарозумілої мови» урбаністичної поезії вимагають від дослідника глибокого й осмисленого прочитання. Малодослідженість семантико-словотвірного аспекту «зарозумілої мови» футуристів, можливо, пояснюється ще й тим, що сьогодні існує так звана «мода на постмодернізм», унаслідок чого «на узбіччі» наукових досліджень залишаються поети-класики.

Другий розділ науково-дослідницької роботи присвячено реконструкції та «прочитанню» семантики тексту на морфемно-лексико-морофологічно-синтаксичному рівні. Домінуючим методом аналізу мовних одиниць у поезії М. Семенка та Д. Бурлюка є лінгвістичний метод, підсилений елементами стилістичного, контекстнологічного, міфологічного.

Запропонована робота входить у низку досліджень лінгво-стилістичного напряму, оскільки поєднує в собі лінгвістичний та стилістичний аналізи, які, зокрема, апелюють до всіх мовних рівнів тексту, вилучаючи з них семантичні домінанти, що складають, у свою чергу, індивідуально-авторські концептуальні константи.

Методом суцільної та спонтанної вибірки із текстів віршів поетів було вилучено лексеми-неологізми як складові-стрижні «зарозумілої мови». Ці словоформи проаналізовано з точки зору словотвірної семантики. Це дало можливість визначити особливості семантизації словотвірних елементів у віршах Михайля Семенка та Давида Бурлюка. Серед таких особливостей можна виокремити наступні:

- використання власне українських коренів у Семенка та власне російських – у Бурлюка;

- накладання «чужих» афіксів, унаслідок чого відбувається морфологічна трансформація слова, тобто перехід одної частини мови в іншу;

- модифікація словотвірної структури слова з метою створення особливої індивідуально-авторської системи мови («нової мови», «зарозумілої мови»).

Таким чином, «нова, зарозуміла мова» Михайля Семенка та Давида Бурлюка – це мова, якій властива семантизація усіх лінгвістичних рівнів, у тому числі фонетичного, морфемного, синтаксичного. Словотвірні елементи є не лише «будівельними цеглинками», але й створюють унікальну семантичну авторську модель.

Отже, перспективність роботи вбачаємо в розширенні матеріалу дослідження як з точки зору його об’єкта (долучення інших лінгвістичних рівнів, наприклад морфологічного і фонографічного), так і залучення в текстовий матеріал не лише урбаністичних віршів, але й інших циклів поезій Михайля Семенка та Давида Бурлюка.

1. Інтернет-джерело: Реферат на тему: Життя і творчість Михайля Семенка (31 грудня 1892 – 23 жовтня 1937) // Режим доступу: інтернет-джерело: http://www.ukrlib.com.ua/referats/printout.php?id=624.

2. Інтернет-джерело: Автореферат – Філософсько-естетичні погляди Михайля Семенка // Режим доступу: інтернет-джерело: http://referatu.net.ua/referats/7569/179022/?page=1.

3. Інтернет-джерело: Гончаров Руслан Єгорович. Форми реалізації авторської свідомості в ліриці Михайля Семенка: дис… канд.. філол.. наук: 10.01.01 / Дніпропетровський національний ун-т. – Д., 2006. – 202 арк. – Бібліогр.: арк. 187-201. // Режим доступу: інтернет-джерело: http://www.lib.ua-ru.net /diss/cont/242456.html.

4. Монографія: Стародуб К. А. Аналітичний словотвірний тип як одиниця дериватології / К. А. Стародуб // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т.119. Вип. 106. Філологія. Мовознавство. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – С. 86-90.

5. Монографія: Улуханов И. С. Словообразовательная семантика и принципы ее описания / И. С. Улуханов. – М.: Наука, 1977. – 256 с.

6. Стаття з періодики: Ермакова О. П. О некоторых изменениях в системе аффиксов и производящих основ качественных наречий // Развитие грамматики и лексики современного русского языка. – М., 1966. – С. 45-54.

7. Інтернет-джерело: Маріанна Галюк УДК 81’367. ББК 81.411.2-212.2УК Маріанна Галюк Словотвірна семантика прислівників, мотивованих відносними прикметниками // Режим доступу: інтернет-джерело: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Us/2007-2008_8-9/15Ukrstud89_Haliuk.pdf.

8. Інтернет-джерело: Лапшина О. А. Словообразовательная семантика подобия в современном русском языке. // Режим доступу: інтернет-джерело: http://www.twirpx.com/file/543895/.

9. Інтернет-джерело: Лексична семантика: особливості імпліцитної та експліцитної семантичної деривації дієслівних семем. // Режим доступу: інтернет-джерело: http://www.rusnauka.com/20_PNR_2010/Philologia/70280.doc.htm.

10. Монографія: Семенко М. кверофутуризм. Поезопісні. - К.: кверо, 1914. - с. 3.

11. Інтернет-джерело: Творчість українських поетів - курсовая работа. // Режим доступу: інтернет-джерело: http://studentbank.ru/view.php?id=47456&p=21.

12. Інтернет-джерело: № 33(2004) Гуманитарные науки. Выпуск 8. Филология Т.В. Попова. Словообразовательная семантика русского глагола в зеркале когнитивной лингвистики. // Режим доступу: інтернет-джерело: http://proceedings.usu.ru/?base=mag/0033(01_08-2004)&xsln=showArticle.xslt&id=a02&doc=../content.jsp.

13. Монографія: Галич В. М. Антропонімія Олеся Гончара: природа, еволюція, стилістика // Автореферат на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук. Київ, 1993.

14. Монографія: Жаккар Ж.-Ф. Даниил Хармс. Конец русского авангарда. – Санкт-Петербург, 1995.

15. Стаття з періодики: Хлебников В. Творения. – Москва 1986.

16. Монографія: Єфремов С. Історія українського письменства. - Київ, 1995.

17. Монографія: Григорьев В. П. Поэтика слова: На материале русской советской поэзии. М.: Наука, 1979. - 343 с.

18. Монографія: Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. - 255 с.