Дипломна робота Ефективність застосування засобів фотожурналістики у висвітленні соціальної проблематики (на матеріалах донбаських ЗМІ)

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи висвітлення соціальної проблематики у засобах фотожурналістики

1.1. Основні підходи до визначення соціальної проблематики

1.2. Форма і засоби творів фотожурналістики

Розділ 2. Характеристика ефективності засобів фотожурналістики (на матеріалах донбаських ЗМІ)

2.1. Специфіка дослідження і віддзеркалення дійсності у фотожурналістиці

2.2. Аналіз соціальних проблем у фотожурналістиці як у сучасному виді інформування суспільства

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

Актуальність теми. Широкий розвиток засобів масової інформації забезпечується їх технічним рівнем, завдяки якому всі мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Мету та якість інформації як продукту журналістської діяльності в громадянському суспільстві визначено в ряді нормативних актів, які для журналіста є обов’язковими щодо професійних вимог поряд із творчими здібностями та досвідом роботи.

Існування життя сучасного суспільства без візуальної інформації та існування сучасного періодичного видання без додатку фотоілюстрацій до статті є неможливим. Розвиток жанрів та методів фотожурналістики зумовлює потребу в збільшенні досліджень у теорії журналістики для забезпечення успішного функціонування та розвитку інформації. На сучасному етапі структура засобів масової комунікації повсякчас збагачується та ускладнюється. соціальним проблемам з кожним днем приділяється все менше уваги І вони не вирішуються.

Фотожурналістика, впливаючи на свідомість людини, спонукає іі до соціальної активності, змінює її суспільну та виробничу діяльність. Саме життя покликало засоби масової інформації стати на стороні інтересів кожної людини. Особливо важливо відстоювати ці інтереси у перехідний період, коли нелегкі процеси утвердження ринкових трансформацій справляють величезний вплив не лише на соціальні почуття груп населення, але й позначаються на долі кожної людини.

Щоб виявити і визначити специфіку і закономірності існування фотожурналістики, необхідно передусім зясувати яке місце займає фотографія для преси серед усього різноманіття зображень, що отримуються за допомогою фотографічної техніки, визначити межі між окремими видами фотографії і, що більш важливо, виявити той засадничий принцип, який може бути покладений в основу наукової класифікації. Ця вимога обумовлена не лише і не стільки відмінністю творчих манер і якості виконання, а в першу чергу специфікою тих областей людської діяльності де фотографія знайшла застосування.

Мета дослідження полягає у визначені ефективності застосування засобів фотожурналістики у висвітленні соціальних проблем.

Завдання дослідження:

- сформувати основні підходи до визначенні соціальних проблем;

- дослідити форму і засоби творів фотожурналістики;

- визначити особливості відзеркалення дійсності у фотожурналістиці;

- проаналізувати соціальні проблеми, які використовують у засобах фотожурналістики, використовуючи матеріали донбаських ЗМІ;

- запропонувати шляхи вирішення соціальних проблем.

Об’єктом дослідження є засоби фотожурналісти у висвіленні соціальної проблематики.

Предмет дослідження – механізми комунікативної презентації соціальної проблематики у засобах фотожурналістики.

Джерельною базою дослідження є підручники, випуски журналів, публікай, інтерв’ю та засоби масової інформації.

Методи дослідження. У ході написання даної роботи використано індивідуальні та групові методи. Для порівняння соціальних проблем викорстовується метод зіставлення. Описовим методом дано характеристику фотожурналістики. Крім того, у роботі використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу.

Науково-практична значущість одержаних результатів полягає в поглибленому визначенні ефективності фотожурналісти у висвітленні соціальної проблематики. Проблема соціального захисту населення болюча та гостра, потребує активної позиції щодо неї та дій. Ось чому є важливими дослідження журналістських матеріалів у пресі про сучасний соціальний захист.

Структура та обсяг роботи. Дана робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку викристаних джерел та додатків. Загальнй обсяг роботи – 51 сторінки.

У сучасному комунікативному середовищі форми та види фотографії, до яких ми звертаємося, щоб одержати надійну інформацію про оточуючі нас соціальні і політичні реалії, насилу піддаються чіткому визначенню. Межі таких понять як «фотодокументалістика», «фотожурналістика» і «прес-фотографія» розмиті і знаходяться в постійному русі щодо один одного. За останню третину століття всі три жанри зазнали радикальні зміни під впливом таких чинників як імперативи практикуючих фотографів, дистрибуціонні системи, що «поставляють» результати їх роботи публіці, очікування і бажання публіки і нові технології, що зароджуються, у сфері візуальних комунікацій. Ці жанри продовжують змінюватися і сьогодні, коли телевізійні новини, канали,шоу-програми витісняють газети, відео витісняє «застиглі» картинки, а трансформація електронних зображень підриває віру в «продукт», одержуваний за допомогою цифрових об'єктивів.

Спочатку, фотографія і фотожурналістика виконували, в першу чергу, інформаційну і репрезентативну функцію. Їх основна мета - інформувати, або, буквально, вдягатися у форму те, що, по суті, є сумбурною, неструктурованою, неоформленную реальністю, бажання «представити свідомості в ясній і чіткій формі» події, що відбуваються, - от як можна визначити функцію репрезентації фотографії. Сьогодні такий підхід, здається вже не актуальним, хоча ми продовжуємо використовувати ті ж терміни, що і сорок років тому, забувши про те, що значення їх з тих пір вже змінилося. Центральною фігурою в роботі з ілюстрування газети є фоторепортер. Цифрова камера, фотоапарат у його руках подібні перу. А фотознімки – новелам, які мають бути повноцінними за змістом, ідейно спрямованими та майстерно виконаними в технічному та художньому планах.

Проаналізувавши сьогоднішню ситуацію в країні та тему соціального захисту населення на сторінках українських газет, можна зробити висновок, що останнім часом цій темі приділяється більше уваги ніж раніше, але недостатньо. Справа не в кількості публікацій, а в їх якості (жанр, регулярність подачі, заголовок тощо). Журналістам треба серйозніше підходити до цієї теми. Висловлювати свою точку зору, мати достатньо фактів, уміти зацікавити читача – ось голоані риси в творчості журналіста. Особливість матеріалів на соціальну тематику в тому, що частіше всього читач чекає конкретних дій від публікацій. Сподівається, що повинні відбуватися зміни на краще. І хоча це не завжди вдається, важливо вже те, що ця тема а висвітлюватися засобами масової інформації.

У даній роботі сформано основні підходи до визначення соціальних проблем, досліджено форму і засоби творів фотожурналістики, визначено особливості відзеркалення дійсності у фотожурналістиці, проаналізовано соціальні проблеми, які використовують у засобах фотожурналістики, використовуючи матеріали донбаських ЗМІ та запропоновано шляхи вирішення соціальних проблем.

Як свідчить аналіз, продрукувати ефективно соціальну інформацію, яка б відповідала умовам розбудови громадянського суспільства, значна частина працівників засобів масової інформації нездатна, в наслідок застарілого мислення, низької національної свідомості, недосконалого знання рідної мови, відсутність належних здібностей, низького загального розвитку, песпорадності у питаннях сучасної економіки, політичної, соціальної й особливо комерційної діяльності. Дивлячись на публікації про соціальний захист можна відзначити, як позитивні так і негативні риси.

Соціальних проблеми, які потребують вирішення дуже багато. І сучасні засоби масової інформації намагаються охопити всі і саме фотографія може зробити людину як би свідком подій, що відбуваються у світі, збудити почуття причетності цим подіям, вона дає наочне уявлення про окремі епізоди громадського життя, військові зіткнення, стихійні лиха, наукові відкриття, що відбуваються в найвіддаленіших куточках нашої планети.

Зорове сприйняття фотографій має свої особливості. Сенс письмової або усної інформації людина сприймає поступово. Погляд, кинутий на сторінку тексту, не дає майже ніякої інформації. Фотографія ж сприймається миттєво. Руйнування тоталітарної радянської імперії та виникнення на її теренах незалежних держав мало серйозні наслідки для розвитку засобів масової комунікації. Головний із них – руйнація радянської медіапіраміди. Преса Східної України являє собою один із таких найбільш виразних та показових інформаційних ринків.

1. Астоянц М. С., Социальная инклюзия: попытка концептуализации и операционализации понятия. – К.: Лидер, 2009. – 223 с.

2. Афанасьєв Л. І., Основи фотожурналістики: Методичні матеріали для студентів заочного та дистанційного навчання з спеціальності "Журналістика". – М.: Харків, 2010. – 317 с.

3. Бідан В. Т., Гуманістична складова соціальної політики в умовах економічних трансформацій. – К.: Україна, 2008. – 285 c.

4. Горевалов С. І., Фотожурналістика в системі засобів масової комунікації: єдність слова і зображення дослідження, особливості трансформації. – К.: Київ, 2003. – 265 с.

5. Іванова О. Л., Соціальна політика: теоретичні аспекти. – К.: Академія, 2003. – 307с.

6. Ільченко Н. М., Соціальне включення: теорія і практика. – С.: Світ, 2006. – 241 с.

7. Коломийчук В. С., Сучасні соціальні процеси в Україні: актуальність. К.: КНЕУ, 2010. – 278 с.

8. Корконосенко С. Г., Журналистика в мире политики: Исследовательские подходы и практика участия. М.: Букс, 2000. – 350 с.

9. Коротков А. В., Фотожурналистика. Введение в специальность. – М.: Юнити, 2005. – 463 с.

10. Коулман А. М., Документальная фотография, фотожурналистика и прессфотография сегодня. В.: Фотограф. — 2010.

11. Морозов С. В., Творческая фотография. – М.: Планета, 2009. – 416 с.

12. Сахань І. О., Соціальні пріоритети державної політики: соціальний захист. – К.: Київ, 2010. – 342 с.

13. Свитич Л. Г., Введение в специальность. Профессия: журналист. 2-е издание. – М.: Альпина, 2011. – 516 с.

14. Спікер П. С., Соціальна політика: теорії та підходи. - К.: Фелікс, 2007. - 400с.

15. Трачун О. М., Фотографія в Україні 1839-2010 роки. – М.: Харків, 2010. – 316 с.

16. Федосеев И. В., Фотожурналистика. – М.: Март, 2008. – 208 с.

17. Черняков Б. І.,Зображальна журналістика як предмет і як об’єкт журналістикознавчого дослідження. – К.: КНЕУ, 2009. – 350 с.

18. Шаповал Ю. І., Фотопубліцистика в періодичній пресі: питання специфіки, теорії жанрів і майстерності. – М.: Львів, 2010. – 261 с.

19. Штомпка П. З., Социология. Анализ современного общества. – М.: Логос, 2009. – 464 с.

20. Ярошева О. І., Соціально-економічні проблеми. - Донецьк.: ДУЕТ, 2006. – 351 с.

21. Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 280с.

22. http://www.hetman.tv/nomera/2009/2009-4-5-28/soz.html.

23. http://5ka.ru/26/4620/1.html.

24. https://tsn.ua/politika/socialni-problemi-priveli-do-naprugi-na-shodi-ukrayini-bondarenko-346901.html.

25. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/04/140424_ostrovsky_free_vc.shtml.

26. http://uapress.info/uk/news/show/22644.

27. http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/vypusk7/n11/tv11-10.pdf.

28. http://www.libs.com.ua/a-filologiya/29491-1-tipologiya-suchasnoi-presi-shidnoi-ukraini.php.