Курсова робота Літературна газета. 1927-1946
Код роботи: 5238
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Журналістський фах
Тема: Літературна газета. 1927-1946
Кількість сторінок: 40
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
Вступ
1. Виникнення і становлення «Літературної газети»
1.1. Історичні передумови
1.2. Редакторський колектив газети
2. «Літературна газета» у 1927-1933 роках
3. «Літературна газета» у 1934-1940 роках
4. «Літературна газета» у роки війни (1941-1946 рр.)
Висновки
Список використаних джерел
Газета «Літературна Україна» вперше вийшла в Києві 1927 року під назвою «Літературна газета» як Орган Всеукраїнської Спілки Пролетарських Письменників. Це було перше видання літературного спрямування в СРСР. Видавалася газета в Державному видавництві України (ДВУ), а редагувала її колегія.
У 1930-1934 роках видавалася в Харкові, потім – знову в Києві. Під час Великої Вітчизняної війни виходила під назвою «Література і мистецтво» спочатку у Ворошиловграді, потім в Уфі, Москві, Харкові. Після війни з 5 травня 1945 року до 1962 року знову видавалася під назвою «Літературна газета», із 16 березня 1962 р. – «Літературна Україна». У різні роки її головними редакторами були Іван Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. Новиченко, Н. Шамота, А. Хижняк, Д. Цмокаленко, П. Загребельний та інші.
Редакція газети була розташована на вулиці К. Маркса, 2, потім – на вулиці Леніна, 7, на вулиці Ворошилова, 3 (зараз це вулиця Ярославів Вал), а після визволення Києва – на вулиці Володимирській, 42, на вулиці Ворошилова, 3, на вулиці Орджонікідзе, 2. Зараз адреса редакції – бульвар Лесі Українки, 20.
У першому номері «Літературна газета» опублікувала свою програму діяльності:
- Освітлює літературно-мистецької проблеми і їх роль в нашому радянському будівництві.
- Дає критичну оцінку поточним літературним фактам і явищам.
- Подає широку інформацію про літературно-мистецьке життя України, Союзу і закордону.
- Освітлює всі позитивні й негативні сторони побуту наших письменників.
- Містить поезії, оповідання, критичні й теоретичні статті, огляди літератури й загальнокультурного життя, репродукції картин, шаржі, карикатури, пародії тощо.
Позиція газети – «твердо визначена, саме – позиція класова»: «Літературна газета» поставила собі завдання боротися «за ті літературно-мистецькі явища, за ту критику, за те творче мислення, що дійсно є в інтересах трудящих, що відбиває й організовує в синтетичних формах їхній класовий світогляд, їхні світовідчуття, їхні культурні тенденції й потреби», тобто за інтереси пролетаріату.
«Наші бойові гасла-директиви: боротьба за пролетарську літературу, пролетарське мистецтво, боротьба за марксівську критику, боротьба за виховання літературного молодняка, за кваліфікацію».
Гасло «Геть класову боротьбу в мистецтві! Хай буде мистецтво взагалі!» редакція «Літературної газети» називає «примітивною і наскрізь буржуазно-міщанською», натомість пропонує гасло: «Хай буде класова боротьба в мистецтві, і хай буде не взагалі, а таке, що синтезує основні тенденції історичного розвитку і що виявляє волю, цілі і прагнення живих класових сил історії – пролетаріяту». [2]
Особливу увагу «Літературна газета» приділяла масовій літературній роботі та роботі в гуртках на фабриках і заводах, висуваючи кадрів із робочого класу для праці в літературній та культурній царині. Також на сторінках «Літературної газети» висвітлювалися дуже важливі теоретичні проблеми стилю, жанрів і творчих методів пролетарської літератури, перевиховання і переозброєння письменників.
Велика заслуга «Літературної газети» перед українським народом у тому, що вона не припиняла своєї діяльності під час Великої Вітчизняної війни.
У змістовому та ідейному наповненні «Літературної газети» 1927-1946 років простежуються певні тенденції – як у жанровій палітрі, так у політичних поглядах, навіть у стилі авторів. У першому номері «Літературна газета» позиціонувала себе як така, що схвалює й усіляко підтримує класову боротьбу в мистецтві, але з часом тенденція до ідеологізації дедалі посилювалася. У газеті ставало більше політики й менше літератури. Справді хороших із літературної точки зору творів у «Літературній газеті» того часу було зовсім небагато.
Зміни відбулися також і в дизайні та верстці газети – якщо в перших номерах ілюстрацій було небагато, вони були невеличкими й акуратними, то пізніше в газеті почали з’являтися фотографії на півсторінки або й на всю сторінку. Часто друкувались у виданні фотографії Сталіна, Леніна та інших партійних керівників. У газеті також багато графічних зображень. Це – малюнки, карикатури та шаржі. Героями останніх зазвичай ставали тогочасні майстри слова – Кость Гордієнко, Михаль Семенко, Іван Ле. Фотографіями часто ілюстрували портретні нариси чи статті, присвячені творчості окремої персони.
У період із 1927 до 1946 року газета видавалася на двох-шести сторінках. Найдовший період «Літературна газета» виходила все ж на чотирьох сторінках. На сторінці видання було в основному 6 колонок.
Певні зміни відбулися також у шрифтах газети. Спочатку шрифти були суворо-одноманітними, пізніше газета пістрявіла різноманітними шрифтами, іноді – без смаку. Заголовки були із засічками і без, тексти матеріалів завжди із засічками. З’являлися заголовки, написані курсивом. У 30-х роках редакція почала використовувати шрифти різної жирності та кеглю.
За змістовим наповненням «Літературна газета» містила близько половини публіцистичних матеріалів, а також приблизно третину художніх творів. Незначну частку випуску складали інформаційні повідомлення та оголошення.
У газеті є передруки з видань «Правда», «Комуніст», «Известия», проте їх небагато. Із 1930-х років починають з’являтися повідомлення від інформаційних агенцій (ТАРС, РАТАУ).
Рекламували в газеті здебільшого продукцію Державного видавництва. В одному номері розміщувалися 1-3 оголошення рекламного змісту, зазвичай на останній сторінці. За часів війни рекламні оголошення були практично відсутні.
Під час дослідження «Літературної газети» можна виділити такі особливості: велика кількість матеріалів – без зазначення автора, мало постійних авторів, непостійність рубрик (зникають і з’являються знову), кілька статей на одну тему в одному номері, при чому, як правило, матеріали розташовані на одній сторінці. Серед журналістських жанрів були – інформаційні повідомлення, звіти, аналітичні (проблемні) статті, рецензії, портретні й подорожні нариси тощо. Також у газеті публікувалися листи до редакції.
Політичні й ідеологічні погляди «Літературної газети» виражались у боротьбі проти «великодержавного шовінізму», а також проти місцевого націоналізму та проти «націоналістичної буржуазної літератури». Газета викривала класову сутність помилок літературних організацій: «ВАПЛІТЕ», «Літературний ярмарок».
Визначною рисою «Літературної України» були гасла. Їх друкували зверху сторінки великим кеглем. Наприклад: «Оборона країни – обов’язок кожного радянського письменника», «За поглиблення воєнізації лав форпу», «За розгортання в лавах ЛОЧАФ’у творчої дискусії», «Ми повинні рішуче боротися за політичну, клясову лінію в літературі», «За велике більшовицьке мистецтво» (у номерах за 1931 рік). Часто гасло друкували на першій сторінці, тоді його можна було визначати як гасло номера. Характерним для газети були також номери з нагоди річниць певних подій.
Серед тем «Літературної газети», які стосуються власне літератури, можна виділити такі: проблеми дитячої літератури, творчість ударників, творчі дискусії. Головною ж темою була – художня література і соціальне будівництво.
1. Літературна Україна // Гео-Киев. – 2009. – Груд. – Режим доступу: http://geo.ladimir.kiev.ua/pq/dic/a--L%B2TERATURNA_UKRA%AFNA.
2. Наші завдання // Літературна газета. – 1927. – № 1. – С. 1.
3. «Розстріляне відродження» в українській літературі 20-30х років // Киевская городская библиотека. – 2009. – Груд. – Режим доступу: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/UZAG/uzag102.txt.
4. Тичина П. Творчість свою оголошуємо мобілізованою / Павло Тичина, Юрій Яновський // Літературна газета. – 1932. – №11. – С. 3.
5. Щупак С. Письменник і оточення / Самійло Щупак // Літературна газета. – 1927. – № 2. – С. 1.
6. Короленко В. Чергові завдання / В. Короленко // Літературна газета. – 1927. – № 4. – С. 1.
7. Коваленко Б. До проблеми стилю епохи / Б. Коваленко // Літературна газета. – 1928. – № 5. – С. 1.
8. Наші зв'язки з закордоном // Літературна газета. – 1927. – №4. – С.1.
9. Єжелі І. Кілька думок про українських робітників літжурналу / І. Єжелі // Літературна газета. – 1927. – №5. – С. 2.
10. Призов ударників в літературу – логічний крок пролетарської і пролетарсько-селянської літератури // Літературна газета. – 1931. – №6. – С. 1.
11. Короленко В. Бойовий загін літератури / В. Короленко // Літературна газета. – 1931. – № 21. – С. 3.
12. Вольф Ф. Пролетарське мистецтво в Німеччині / Фрідріх Вольф // Літературна газета. – 1931. – №19-20. – С. 1.
13. Щупак С. Про болгарську літературу / Самійло Щупак // Літературна газета. – 1931. – № 17. – С. 3.
14. Сюндукле М. Татарська література на Україні / М. Сюндукле // Літературна газета. – 1932. - № 11. – С. 3.
15. Сім Б. Грузинська опера на українській сцені» / Б. Сім // Літературна газета. – 1931. – №25. – С. 4.
16. Клоччя А. До літературного питання / Андрій Клоччя // Літературна газета. – 1931. – № 22-23. – С. 3.
17. Майстри українського мистецтва // Літературна газета. – 1939. – № 58. – С. 3.
18. Хвильовий М. Нам є що захищати / Микола Хвильовий // Літературна газета. – 1932. – №11. – С. 2.
19. Заєць В. Очистити школу від націоналістичної отрути / В. Заєць // Літературна газета. – 1932. – №4-5. – С. 1.
20. Художнім словом боротися за те, щоб зробити всі колгоспи більшовицькими // Літературна газета. – 1933. – №4. – С. 1.
21. Первомайський Л. За рік / Л. Первомайський // Літературна газета. – 1933. – №4. – С. 3.
22. Городній М. Сільський театр / М. Городній // Літературна газета. – 1933. – № 4. – С. 3
23. Щупак С. Роковини Маркса та радянська література / Самійло Щупак // Літературна газета. – 1933. – № 5-6. – С. 2.
24. Каганович М. Образи в творах Маркса / М. Каганович // Літературна газета. – 1933. – № 5-6. – С. 3.
25. Пилипенко С. Забракло революційного гарту / Сергій Пилипенко // Літературна газета. – 1933. – №10. – С. 2.
26. Микитенко І. Наша відповідь – сміливіше вперед / І. Микитенко // Літературна газета. – 1933. – №10. – С. 2.
27. Щербина І. Огляд сили і могутності / І. Щербина // Літературна газета. – 1934. – №5. – С. 1.
28. Вище пильність! // Літературна газета. – 1934. - № 46. – С. 1.
29. Шлях блискучих перемог // Літературна газета. – 1935. – № 2. – С. 1.
30. Глунко М. До антирадянських елементів / М. Глунко //Літературна газета. – 1936. – № 59. – С. 2.
31. Документ поетичної безпорадності і видавничого дилетантства // Літературна газета. – 1935. – № 38. – С. 4.
32. Дамо хороші книги нашим дітям // Літературна газета. – 1936. – № 23. – С. 1.
33. Вишинський А. Кобзар і духовна цензура (за неопублікованими матеріалами ленінградського та київського історичних архівів) / А. Вишинський // Літературна газета. – 1938. – № 45. – С. 2.
34. Пивоваров М. Проти фальсифікації образу Т. Г. Шевченка / М. Пивоваров // Літературна газета. – 1938. – № 45. – С. 3.
35. Венгеров Л. «Війна з саламандрами», роман К.Чапека (рецензія) / Л. Венгеров // Літературна газета. – 1938. – №19 - С. 3.
36. Підгайний Л. Факти і образи / Л. Підгайний // Літературна газета. – 1939. – №30.– С. 2.
37. Качалогав В. Зустріч з Горьким / В. Качалогав // Літературна газета. – 1939. – №31. – С. 1.
38. Веледницький А. Класик єврейської літератури / А. Веледницький // Літературна газета. – 1939. – № 29. – С. 2.
39. Майстри українського мистецтва // Літературна газета. – 1939. – № 58. – С. 3.
40. Донченко М. На батьківщині Василя Стефаника / М. Донченко // Літературна газета. – 1940. – № 1. – С. 3.
41. Одне з завдань нового року // Літературна газета. – 1941. - № 1. – С. 1.
42. Іщук А. Драматичний поет-новатор / А. Іщук // Літературна газета. – 1941. - №9. – С. 3.
43. Білоштан Я. Потрібна книга / Я. Білоштан // Літературна газета. – 1941. – № 1. – С. 3.
44. Косарик Д. Патріоти, на боротьбу з фашизмом / Дм. Косарик // Літературна газета. – 1941. – № 13. – С. 2.
45. Городской Я. На рівень гвардії / Яків Городский // Література і мистецтво. – 1941. – № 3. – С. 3.
46. Слава героям! // Література і мистецтво. – 1941. – № 4. – С. 1.
47. Косарик Д. Про друзів наших фронтовиків / Дмитро Косарик // Література і мистецтво. – 1941. – № 4. – С. 3.
48. 1942 // Література і мистецтво. – 1942. – № 1(5). – С. 1.
49. Корнійчук О. Будемо гідні свого народу / О. Корнійчук // Література і мистецтво. – 1942. – № 4(8). – С. 1.
50. Тичина П. Письменники – війні / Павло Тичина // Література і мистецтво. – 1942. – № 4(8). – С. 2.
51. Тичина П. «Гнів Тараса» / Павло Тичина // Література і мистецтво. – 1942. – № 5(9). – С. 1-2.
52. Ткаченко М. Тарас Шевченко проти войовничого германізму / М. Ткаченко // Література і мистецтво. – 1942. – № 14(18). – С. 1.
53. Горилам не знищити культури // Література і мистецтво. – 1942. – № 25(29). – С. 1.
54. Рильський М. Рицар української пісні / Максим Рильський // Література і мистецтво. – 1942. – № 9(13). – С. 3.
55. Москва. Кремль. Вождю і другові українського народу товаришу Сталіну // Література і мистецтво. – 1943. – № 1. – С. 1.
56. Тичина П. Геть брудні руки від України / Павло Тичина // Література і мистецтво. – 1943. – № 10. – С. 1-2.
57. Рік перемог, рік творчих успіхів // Література і мистецтво. – 1943. – № 21. – С. 1.
58. Високі, почесні завдання // Література і мистецтво. – 1944. – № 7. – С. 1.
59. Рильський М. Про наші мистецькі справи / Максим Рильський // Література і мистецтво. – 1944. – № 7. – С. 3.
60. Михайлов М. Ще про наші мистецькі справи / М. Михайлов // Література і мистецтво. – 1944. – № 13. – С. 3.
61. Рильський М. Розмова про мову / Максим Рильський // Література і мистецтво. – 1944. – № 17. – С. 2.
62. Пільгук І. З історії української журналістики / І. Пільгук // Література і мистецтво. – 1944. – № 26. – С. 4.
63. Новиченко Л. Думки в Тарасів день / Л. Новиченко // Літературна газета. – 1944. – № 11. – С. 3.
64. Хінкулов Л. Микола Гоголь / Л. Хінкулов // Література і мистецтво. – 1944. – № 9. – С. 3.
65. Білецький Я. Наш сучасник / Я Білецький // Література і мистецтво. – 1944. – № 9. – С. 3.
66. Затенацький Я. Рєпін і українське мистецтво / Я. Затенацький // Література і мистецтво. – 1944. – № 22. – С. 2.
67. Кравченко О. Перець / О. Кравченко // Літературна газета. – 1944. - №24. – С. 3.
68. Смолич Ю. Кілька думок про журнал «Дніпро» / Ю. Смолич // Літературна газета. – 1944. - №25. – С. 2.
69. Кобилецький Ю. Про світогляд та культуру письменника / Ю. Кобилецький //Літературна газета. – 1945. - №3. – С. 2.
70. Гусєв М. Роздуми про народ / М. Гусєв // Літературна газета. – 1945. - № 23. – С. 1.
71. Мартич Ю. Розмова про новелу / Ю. Мартич // Літературна газета. – 1946. – № 2. – С. 4.
72. Шаховський С. Сто років “Заповіту” / С. Шаховський // Літературна газета. – 1946. – № 2. – С. 4.
73. Бернштейн М. Про деякі хиби у нашому літературознавстві / Михайло Бернштейн // Літературна газета. – 1946. – № 49. – С. 3.
74. Рильський М. Леся Українка / Максим Рильський // Літературна газета. – 1946. – № 8. – С. 2.
75. Під проводом партії Леніна-Сталіна // Літературна газета. – 1946. – № 1. – С. 1.
76. Звіт виборчого комітету про результати виборів // Літературна газета. – 1946. – № 11. – С. 1.