Вступ

Розділ 1. Музей, як об’єкт наукового дослідження

1.1. Історія виникнення музеїв в Україні

1.2. Понятійно-категоріальний апарат музейної справи

1.3. Класифікація та характеристика музеїв

Розділ 2. Структурна мережа сучасних українських музеїв

2.1. Музейна мережа Півдня та Сходу України

2.2. Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

2.3. Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

Розділ 3. Сучасний стан музейної мережі України

3.1. Основні проблеми та перспективи розвитку музеїв в Україні

3.2. Основні тенденції експозиційної роботи музеїв України

Висновок

Список використаних джерел

Актуальність теми. Протягом всієї своєї історії музейна справа в Україні розвивалася, шукала нові методи та підходи в роботі, завдяки чому стали змінюватися і самі музеї. Зі сховищ приватних колекцій вони поступово перетворювалися в центри наукових досліджень, а згодом - і просвітницької роботи. Чи не втрачаючи при цьому своїх попередніх функцій, музеї були визнані як заклади культури та дозвілля. У той же час складається концепція музею як багатофункціонального закладу, яке здатне різними шляхами служити суспільству з урахуванням інтелектуального рівня його членів.

Основним призначенням музеїв є збереження пам'яток минулого для майбутніх поколінь, а розвиток музейної справи є найбільш перспективним напрямком для досягнення цієї мети.

Трансформація в музейній сфері - це, перш за все, переосмислення ролі музею в сучасному суспільстві, вдосконалення форм і методів роботи з відвідувачами відповідно до вимог часу. Перебудовуються відносини між музейними установами і суспільством: на зміну пасивному відображення дійсності приходить активний вплив на неї. Відбувається нова, якісна видозміна експозиційної роботи при розширенні сфери музейної діяльності, розробляються інноваційні програми культурно-освітньої діяльності, вдосконалюється експозиційний дизайн.

Ситуація, в якій опинилася музейна справа в Україні вкрай несприятлива для ефективного його функціонування. потужний історико культурний потенціал не використовується в повній мірі в зв'язку з наявністю цілого ряду істотних проблем.

В Україні діє понад 4 тисячі музеїв різного статусу і спеціалізації. За кількістю і якістю музейних колекцій країна потенційно є одним з найпотужніших музейних держав Європи і може стати центром світового культурного туризму. Проте, музейна система України зараз переживає глибоку кризу, який викликаний цілим комплексом проблем. Серед головних - відсутність стабільного фінансування, проблема кадрів, невміння музеїв адекватно реагувати на сучасні виклики, відсутність спілкування та обміну досвідом між музейними фахівцями і т.п.

Музейна мережа України доволі розгалужена. Практично в кожному районному центрі функціонує окремий краєзнавчий музей. А найбільш визначні музейні колекції знаходяться в столичних та найбільших регіональних музеях держави. Виділяються й окремі осередки найбільшого скупчення музеїв, що мають національне значення – це Поділля, Середнє Подніпров'я, Полісся та Карпатський туристичний регіон.

Стан наукового дослідження. Основи музеєзнавства досліджувало багато як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Зокрема, Бекетова В.М. розглядала тенденції розвитку музеїв у світі на межі тисячоліть [2]. Бєлофастова Т.Ю. в своїй праці описувала еволюційний підхід дослідження музею в культурному просторі [3]. Музейну справу вивчали Бондар М.М., Мезенцева Г.Г. [4], Пантелейчук І.В. [20], Равікович Є.А. [23] та ін. Діяльність музеїв України вивчали такі науковці, як Буланий.І.Т., Явтушенко І.Г. (досліджували громадські музеї України, їх проблеми та історію) [5]; Василенко А.О. (темою дослідження став літопис історії народних музеїв) [7]; Крук О.І. (вивчав розвиток музейної справи в Україні кінця 1950-1980-х років) [12]. Але не дивлячись на таке розмаїття наукових доробків, нині повністю відсутні комплексні та змістовні дослідження музейної мережі України.

Мета – дослідити структуру музейної мережі України.

Завдання:

- Вивчити історію виникнення музеїв в Україні;

- Дослідити понятійно-категоріальний апарат музейної справи;

- Проаналізувати класифікацію та характеристики музеїв;

- Охарактеризувати музейну мережу Півдня та Сходу України;

- Розглянути визначні музеї Середнього Подніпров’я та Поділля;

- Дослідити мережу музеїв Полісся та Карпатського регіону України;

- Проаналізувати основні проблеми та перспективи розвитку музеїв в Україні;

- Визначити основні показники та тенденції відвідуваності музеїв України.

Об’єкт – музеї України.

Предмет – музейна мережа України та її структура.

Методи дослідження: Методи синтезу та аналізу; Історичний метод; Метод узагальнення.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновку та списку використаних джерел.

При написанні курсової роботи і згідно поставленим завданням я зробила такі висновки:

1. Сучасна музеєзнавча думка розробила цілий ряд визначень, що пов'язано як з різними дослідницькими підходами фахівців. Так, наприклад, українське законодавство в законі «Про музеї та музейну справу», термін «музей» визначає так – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

2. Кожен музей є по-своєму унікальним і неповторним. І все-таки можна розподілити все різномаїття музейного світу на певні групи, інакше кажучи, здійснити їх класифікацію. Зазвичай музеї однієї спеціалізації, тобто одного профілю, об'єднуються у відповідні групи: природничо-наукові, історичні, художні, архітектурні, літературні, театральні, музичні, промислові, сільськогосподарські, педагогічні та музеї науки і техніки.

3. Історія виникнення музеїв сходить до старовини. Слово «музей» походить від грецького «mouseion», що означає «храм муз». Перший Мусейон був заснований в Олександрії Птолемеєм I приблизно в 290 році до н.е. і мав статус навчального закладу. Музеї - одне з найбільш чудових досягнень людської цивілізації. Вони зберігають і роблять доступними людям унікальні творіння людського духу. В Україні музеї почали виникати в першій половині XIX ст. Нині на території України величезна кількість різнопрофільних музеїв, що задовольняють культурні потреби абсолютно всіх відвідувачів.

4. За профілем музеї окремих регіонів нашої країни розподілені доволі нерівномірно. Так, більше половини етнографічних та третина історичних музеїв країни зосереджено в межах її Карпатського регіону, половина галузевих музеїв країни сконцентровані в Києві, понад одна четверта чистина літературних – на Полтавщині.

5. Основною музейною колискою Півдня України є Одеса. Тут функціонують різнопрофільні музеї, призвання яких ознайомити відвідувачів з історією та культурою свого регіону. У навчальній літературі з музеєзнавства мало уваги приділяється музейній спадщині східного регіону України. Однак тут зосереджені об'єкти, які включені у мережу туристичних маршрутів краєм.

6. Найціннішу етнокультурну спадщину Середнього Подніпров'я є Дніпропетровська, Запорізька та Черкаська області, які є справжніми лідерами за експозиційним багатством. Багатющою музейною спадщиною може похвалитися Поділля з його багатою історією та традиціями. Одним з найбагатших осередків музейництва є Тернопільська область.

7. Українське Полісся – це край, у музеях якого експонуються справжні скарби традиційної української етнокультури й народного мистецтва. Він охоплює північну Волинську, Рівненську, Житомирську й Чернігівську області. Київщина – винятковий історико-етнокультурний терен формування українського етносу й української державності, спадщину якого репрезентують численні історико-краєзнавчі музеї області.

8. В сфері українського музеєзнавства накопичилося досить багато проблем, які потребують негайного вирішення, а саме: незадовільний стан як самих музейних установ, так і ситуація з експозиційними площами та умовами зберігання музейних експонатів; недостатнє фінансування музейних установ, що, в свою чергу, зумовило падіння престижу музейних працівників; відсутність належної підтримки українських музеїв на державному рівні; низький матеріально-технічний рівень музейних установ.

9. В Україні діє велика кількість музеїв. За характером музейних експонатів, силі експозиції України є одним з найбагатших держав в Європі. Але, на жаль, музейна система нашої країни зараз переживає глибоку кризу. Ті музеї, які хочуть жити, а не виживати розробляють концепції залучення відвідувачів, інвесторів, спонсорів. Головною умовою залучення є сучасна, цікава, грамотно складена експозиція. Таких музеїв поки мало, але незабаром музеям традиційного типу доведеться замислитися над проблемами залучення великої кількості відвідувачів.