Магістерська робота Вплив радикальних ісламістських організацій на зовнішню політику країн близького сходу
Код роботи: 5210
Вид роботи: Магістерська робота
Предмет: Політологія
Тема: Вплив радикальних ісламістських організацій на зовнішню політику країн близького сходу
Кількість сторінок: 106
Дата виконання: 2016
Мова написання: українська
Ціна: 1900 грн
Перелік умовних скорочень
Вступ
Розділ 1. Еволюція ідеології радикальних ісламістських організацій
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Методи пропаганди та вербування нових членів в ряди радикальних ісламістських організацій
2.1. Загальні принципи пропагандистської діяльності радикальних ісламістських організацій
2.2. Пропаганда в мережі Інтернет
2.3. Пропаганда в мечетях, університетах та інших публічних місцях
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Фінансування радикальних ісламістських організацій
3.1. Зовнішнє фінансування ісламістських організацій
3.2. Внутрішнє фінансування
3.3. Методи передання фінансових ресурсів
Висновки до розділу 3
Розділ 4. Вплив радикальних ісламістських організацій на зовнішню політику країн близького сходу
4.1. Вплив радикальних ісламістських організацій на специфіку арабо-ізраїльського конфлікту
4.2. Роль радикальних ісламістських організацій в революції арабських країн в 2011-2012 рр.
4.3. Роль радикальних ісламістських організацій в громадянській війні в Сирії
Висновки до розділу 4
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин зростає роль та значення країн Близького Сходу як в економічній, політичній сферах, так і в забезпеченні міжнародної безпеки.
Світове співтовариство починає стикатися з глобальними загрозами транснаціонального характеру: тероризм, релігійний екстремізм тощо. Однією з причин цього є те, що розпадом СРСР відійшла в минуле і соціалістична парадигма розвитку світу, що утворило ідеологічний вакуум в різних регіонах світу. Частково утворену пустоту заповнив політичний іслам, що проявилось по всій території ісламського поясу від півдня Європи до Східної Азії, а також Африки, зокрема почалася трансформація існуючих та поява нових релігійно-політичних об’єднань та угруповань, які, заявляють про себе як ісламістські організації.
Стан наукової розробки теми. В силу значного суспільного резонансу та посиленої уваги до ісламізму з боку світової спільноти, дана тема досить детально розроблена. Серед американських та європейських авторів варто виділити Б. Ламберта, Дж. Еспозіто, Ж. Кепеля, Р. Харді. Зокрема, дослідження Б. Ламберта “Повітряні операції армії Ізраїлю проти Хезболли” висвітлює роль Партії Аллаха в арабо-ізраїльському конфлікті, щоправда автор подає власне позицію “Хезболли” щодо конфлікту.
Мета роботи полягає у дослідженні впливу радикальних ісламістських організацій на зовнішню політику країн Близького Сходу.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:
- простежити еволюцію ідеологічної бази діяльності радикальних ісламістських організацій;
- висвітлити організацію та зовнішні джерела фінансування радикальних ісламістських організацій;
- дослідити організацію та зовнішні джерела фінансування радикальних ісламістських організацій;
- охарактеризувати способи передачі фінансових ресурсів, які використовуються радикальними ісламістськими організаціями;
- проаналізувати методи ведення пропаганди та механізми вербовки кадрів в ряди радикальних ісламістських організацій в мережі інтернет;
- дати характеристику методам ведення пропаганди та механізмам вербовки кадрів в ряди радикальних ісламістських організацій в мечетях, університетах і інших публічних місцях;
- висвітлити ступінь впливу радикальних ісламістських організацій на арабо-ізраїльський конфлікт;
- окреслити роль радикальних ісламістських організацій в арабських революціях 2011-2012 рр.;
- простежити роль радикальних ісламістських організацій в громадянській війні в Сирії.
Об’єктом дослідження виступає зовнішня політика країн близькосхідного регіону на початку ХХІ ст.
Предметом дослідження є вплив радикальних ісламістських організацій на зовнішньополітичну діяльність країн Близького Сходу. Радикальними ісламістськими ми визначаємо ті організації, які відповідають двом критеріям:
1) сповідування ідеології ісламізму;
2) реальні дії (тероризм, знищення мирного населення, антидержавні повстання, заколоти і т.д.).
Найвпливовішими організаціями, які відповідають цим двом критеріям є: "аль-Каїда", "Брати-мусульмани", "Джабхат аль-Нусра", "ХАМАС", "Хезболла".
Географічні рамки дослідження охоплюють регіон Близького Сходу. Проте, в розділах 2 і 3, в силу глобальних трансформацій, які змушують розглядати об’єкт дослідження як комплексну систему з розподілом її функцій по різних регіонах світу, ми дозволили собі частково зачепити і інші регіони світу: Західну Європу та пострадянський простір.
Хронологічні рамки дослідження доцільно обмежити сучасним етапом, тобто від початку ХХI ст. до початку 2014 р., оскільки саме на цей період припадає значна активізація діяльності радикальних ісламістських організацій.
Методологічна база роботи націлена на здобуття наукових результатів згідно з основоположними для наукового пізнання принципами розвитку, об'єктивності, системності, конкретності. Ядро дослідницької методології склав системний підхід, який часто розглядається як конкретизація діалектичного принципу загального зв'язку. В основі даного підходу лежить цілісне дослідження об'єктів як систем. При цьому цілісність об'єкта передбачає, що взаємозв'язок сукупності розглянутих об'єктів та їх взаємодії призводять до виникнення нових властивостей системи, які відсутні у складових її об'єктів.
Джерельна база дослідження представлена цілим комплексом джерел та дозволяє у повній мірі дослідити означену проблему.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані при подальшому аналізі досліджуваної проблематики для вивчення особливостей та основних тенденцій зовнішньої політики країн Близького Сходу на сучасному етапі; при підготовці до семінарських занять з таких навчальних курсів як «Зовнішня політика країн Близького Сходу», «Актуальні проблеми країн Близького Сходу», «Міжнародні конфлікти» а також при написанні наукових праць, що стосуються зовнішньополітичного розвитку регіону Близького Сходу.
Новизна дослідження полягає в тому що вперше здійснено комплексний аналіз факторів, які дозволили радикальним ісламістським організаціям різко підвищити ступінь впливу на зовнішню політику держав Близького Сходу. Практична значимість дослідження полягає у можливості використання при підготовці фахівців з національної безпеки і міжнародних відносин, а також правоохоронних органів, складання аналітичних доповідей в органах державної влади.
Структура роботи складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків.
В першому розділі ми розглядаємо основні ідеологічні концепції радикальних ісламістських організацій: салафізм та ідеологію братів-мусульман.
В другому розділі висвітлено методи пропаганди та вербування нових членів в ряди ісламістських організацій.
В третьому розділі розглянуто основні джерела фінансування ісламістських організацій (внутрішні і зовнішні), а також способи нелегальної передачі коштів в регіоні.
В четвертому розділі аналізується ступінь впливу радикальних ісламістських організацій на політику держав Близького сходу по трьох таких напрямках: роль радикальних ісламістських організацій в арабських революціях 2011-2012 рр.; вплив радикальних ісламістських організацій на арабо-ізраїльський конфлікт і участь радикальних ісламістських організацій в громадянській війні в Сирії.
Висновки
Поступ ісламізму в постбіполярному світі, є закономірним наслідком глобалізації та вписується в загальні тенденції дераціоналізації знання в світі. Цей феномен є прикладом того, що святе місце пустим не буває, фактично заповнивши собою нішу звільнену соціалізмом після самоліквідації соціалістичного табору.
Всі сучасні напрямки політичного ісламу виникли як реакція на колоніальну політику великих держав на Близькому Сході. Салафізм, сучасною версією якого є ваххабізм, у тій чи іншій формі давав про себе знати з XII ст., як прагнення повернути золотий вік ісламу. Власне, ваххабізм зароджується ще в XVIII ст., коли молодий проповідник Мохамед Абд аль-Ваххаб створив свою секту, головними ідеями якої були жорсткий аскетизм, слідування букві корану і прагнення відновити суспільство часів життя пророка. Через деякий час, йому вдалося навернути в своє вчення одне з племен в околицях Ер-ріяду. В 1930-представник цього племені завоював всі інші території Аравійського півострова і створив королівство Саудівська Аравія. Досьогодні ваххабізм – офіційна ідеологія держави.
На сучасному етапі ідеологи аль-Каїди значно модифікували свою ідеологію. Головними напрямками в яких здійснюється модернізація є обґрунтування допустимості жертв як серед мусульманського так і неісламського населення, а також обґрунтування правомірності взяття під контроль окремих територій і створення шаріатських зон.
Асоціація «Братів-мусульман» виникла теж на хвилі антиколоніальних настроїв в 1928 р. ЇЇ засновник Хасан аль-Банна родом з Єгипту, дещо модифікував вчення палафітів, пристосувавши його до нових реалій. Важливим моментом в ідеології «Братів» є невизнання всіх монархічних режимів в арабському світі. На відміну від салафітських організацій, асоціація визнає поряд зі збройною боротьбою і мирну діяльність. Саме тому, порівняно з салафітами, в них досить широко представлена інтелігенція.
В умовах виходу з підпілля, ідеологи організації, найавторитетнішим з яких є шейх Юсеф аль-Кардаві, задекларували тимчасовий відхід від силових методів боротьби, з метою залучення на свій бік широких мас населення. Агресивна риторика зберігається в ставленні до тих міжнародних акторів, хто негативно зреагував на прихід організації до влади.
Організації, які ведуть боротьбу проти Ізраїлю, беручи за основу ідеологію материнської структури (ХАМАС), чи Держави-спонсора (Хезболла), включають в неї антиізраїльську компоненту для обґрунтування своєї діяльності.
Методи пропаганди та вербування нових членів до рядів ісламістських організацій вирізняються різноманітністю та гнучкістю. Традиційними майданчиками для такої діяльності є мечеті, де відбувається робота в основному з неосвідченою біднотою. Вербування в мережі Інтернет теж набирає обертів останнім часом. Джихадистські сайти представлені трьома основними категоріями: сайти ісламських радикальних богословів, інтернет-форуми, та дистриб’юторські сайти. Через Інтернет відбувається поширення інформація про діяльність організацій, а також обробка потенційних учасників. Також останнім часом все більших обертів набирає пропаганда в університетах, школах та інших публічних місцях.
Для пропаганди своїх ідей ісламісти використовують всі можливості, застосовують гнучку тактику. Вони успішно поєднують організаційні форми традиційних мусульманських братств і сучасних партій.
Можна виділити кілька методів пропаганди, які використовуються радикальними ісламістськими організаціями: «Мережа» – коли використовується масова пропаганда, орієнтована на широку громадськість, коли аудиторія сприймається як гомогенна, не розбивається на окремі сегменти; «лійка» – для вербування окремих осіб; «інфікування» – передбачає вибірковий підхід до аудиторії; «кристалічних зерен» – застосування прикладу окремих осіб для ознайомлення з ісламістською ідеологією.
В останній час проявляється тенденція до створення цілих територій під контролем ісламістів, які управляються на основі норм шаріату. Це стало можливим через те, що внаслідок зростання нестабільності і революційних настроїв держави регіону не здатні здійснювати суверенітет над всією своєю територією. Також проглядається тендеція до зниження віку завербованих з великим акцентом на дітей, в силу вразливості та низького рівня критичності їх психіки.
Фінансування терористичних угруповань істотно трансформувалося в останні 15-20 років у бік зменшення ролі зовнішніх джерел фінансування та збільшення питомої ваги внутрішніх. Ці зміни були спровоковані, насамперед, двома факторами: глобалізацією економіки, яка надала небувалих можливостей ісламістським організаціям, і переходом терористичних груп до мережевої структури організації.
На сьогоднішній день можна розділити джерела фінансування радикальних ісламістських організацій на дві основні групи — зовнішні та внутрішні. До зовнішніх джерел можна віднести підтримку від держав, релігійних установ, комерційних і некомерційних організацій, окремих індивідів, населення і діаспор а також терористичних осередків. До джерел внутрішнього фінансування належать доходи, одержувані від легального і нелегального бізнесу, а також інші доходи, до яких можна віднести членські внески в рамках діючої ісламістської організації.
Сьогодні більшість ісламістських організацій здійснюють трансферти коштів через неформальні розрахункові системи. Однією з головних особливостей міжнародних кредитно-розрахункових систем, що обслуговують терористичні мережі та опійну наркоторгівлю, є їх архаїчність і значний ступінь ізольованості від світової банківської системи. Рух коштів у таких системах здійснюється поза якими би то не було системами контролю фінансових потоків. Основою міжнародного обігу нелегальних цінностей в сучасному світі є система, відома в арабському світі під назвою "хавала".
Через вдосконалення та адаптацію ідеології до реалій постбіполярного світу, використання методів пропаганди, в тому числі найновіших як то Інтернет та телебачення, а також з переходом на самофінансування збільшення їх фінансової потужності, в окремих державах вище згадані організації стають вагомою чи взагалі домінуючою політичною силою.
В результаті адаптації ідеології, вдосконалення методів пропаганди і вербування, а також трансформації схем фінансування радикальні ісламістські організації різко підвищили свої можливості і вплив на зовнішню політику країн Близького Сходу.
Радикальні ісламістські організації також є активними гравцями в палестино-ізраїльському конфлікті. Всі війни, які вів Ізраїль в ХХІ ст., відбувалися не за участю держав, а радикальних ісламістських організацій. І зараз радикальні ісламістські організації є головним фактором, який сприяє росту нестабільності на кордонах Ізраїлю.
Використовуючи серію народних виступів в країнах Близького Сходу, спричинених соціально-економічними проблемами, геронтократією керівництва держав, а також замороженням соціальних ліфтів, радикальним ісламістським організаціям вдалось легалізуватися, стати впливовими політичними гравцями, а подекуди і прийти до влади. Втім, не маючи досвіду державного будівництва та через невідповідність своїх ідеологічних установок сучасним економічним реаліям, вони швидко довели економіки своїх держав до стану розрухи і налаштували проти себе велику частину населення.
Радикальні ісламістські організації є головними акторами в громадянській війні в Сирії. Зазначимо, що вони воюють на боці обох сторін конфлікту. Участь у конфлікті дозволяє їм здобувати новий досвід військових дій в міському середовищі, що в майбутньому створює додаткові загрози як країнам регіону, так і поза регіональним гравцям.
Таким чином, у зв’язку з вдосконаленням та адаптацією всіх аспектів власної діяльності та спричиненим об’єктивними геополітичними процесами ослабленням інституту держави в регіоні радикальні ісламістські організації грають величезну дестабілізуючу роль для країн Близького Сходу.
З огляду на зростаючу дестабілізуючу роль ісламістських організацій, все більшу їх роль у суспільствах як країн Близького Сходу, так і суміжних регіонів, в тому числі і на території нашої держави, а також на тенденції до зміни форм їх діяльності з метою адаптації до умов інформаційного суспільства, ця проблема потребує подальшої наукової розробки.
Список використаних джерел
Джерела:
1. al-Quaidi A. The art of selection[Electronic resource] / A. al-Quaidi. – Mode of access: http http://tribune.com.pk/story/340646/hec-releases-top-universities-lists/comment-page-2/?print=true.
2. Antiterrorism Assistance Program Annual Report [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.state.gov/m/ds/terrorism/index.htm.
3. Country reports on terrorism, 2004-2013 [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.state.gov/j/ct/rls/crt/.
4. FATF report money laundering and terrorist financing through trade of diamonds, 2013 [Electronic resource]. – Mode of access: http://vk.com/doc236779761_273220091?hash=688a0f8d7e7ec7ce07&dl=3bfce45f4e709b2446.
5. Freedom and justice party official web-site [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.fjponline.com/.
6. Israeli mods discusses disengagement and growing number of terrorists attacks [Electronic resource] / Wikileaks. – Mode of access: https://wikileaks.org/plusd/cables/05TELAVIV4403_a.html.
7. National Counterterrorism Centre [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.nctc.gov/products.ht.
8. Roots and trends of Saudi terrorism financing, Report prepared for the President of the Security Council United Nations [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.investigativeproject.org/documents /testimony/22.pdf.
9. The al-Nur party official web-site [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.alnourparty.org/.
10. The Arab Convention on the Suppression of Terrorism [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//:www.unodc.org/tldb/pdf/conv_arab_terrorism. en.pdf&sa=U&ei=GlNfU-DZIsfJ4gSvwYC4Aw&ved=0CCgQFjAB&sig2=HwYFOfLpQeukIHxKPDFi3w&usg=AFQjCNHCeo9PyaEOiOeyfvEHnmtTDLqcsQ.
11. The Benaa party official web-site [Electronic resource]. – Mode of access: http://benaaparty.com/.
12. Депеша № 005539 [Електронний ресурс] // Wikileaks. – Режим доступу: http://ruleaks.net/1324.
13. Депеша № 131801 [Електронний ресурс] // Wikileaks. – Режим доступу: http://ruleaks.net/975.
14. Обзор осуществления резолюции 1373 (2001) Совета Безопасности Доклад Контртеррористического комитета, 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N11/ 451/23/ PDF/ N1145123.pdf?OpenElement.
15. Обзор осуществления резолюции 1373 (2001) Совета Безопасности Доклад Контртеррористического комитета, 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccess-ddsny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N09/634/73/PDF/N0963473.pdf?OpenElement.
16. Обзор осуществления резолюции 1373 (2001), 2011 Совета Безопасности Доклад Контртеррористического комитет [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccess-ods.un.org/TMP/8074228.16753387.html.
17. Обзор осуществления резолюции 1624 (2005) Совета Безопасности Доклад Контртеррористического комітет, 2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N08/ 212/79/PDF/N0821279.pdf?OpenElement.
18. Обзор осуществления резолюции 1624 (2005) Совета Безопасности Доклад Контртеррористического комітет, 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N08/212/ 79/PDF/N0821279.pdf?OpenElement.
19. Обзор осуществления резолюции 1624 (2005) Совета Безопасности Доклад Контртеррористического комітет, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccess-ods.un.org/TMP/2116977.12540627.html.
Література:
20. Abu Musab al-Suri official web-site[Electronic resource]. – Mode of access: - Режим доступу http www.fsboa.com/vw/index.php.
21. Al-Anani K. The Muslim Brotherhood after Morsi [Electronic resource] / K. Al-Anani. – Mode of access: http://english.dohainstitute.org/release/eca3b305-1038-473b-a67e-b2a63af9ef21.
22. Amr Hamzawi O., Islamist Movements in the Arab World and the 2006 Lebanon War [Electronic resource] / O. Amr Hamzawi. – Mode of access:http://dspace.cigilibrary.org/jspui/handle/123456789/6100.
23. an-Nadgi A. M. Idaratu-t-Tawahut [Electronic resource] / A. M. an-Nadgi. – Mode of access: http://myworldview-sp.blogspot.com/2010/06/bp-worse-than-al-quaeda.html.
24. Azmi Bishara D. Why designate the Muslim Brotherhood as a "terrorist organisation"? [Electronic resource] / D. Azmi Bishara. – Mode of access: https://www.middleeastmonitor.com/articles/africa/8995-why-designate-the-muslim-brotherhood-as-a-qterrorist-organisationq.
25. Beckerman G. The Jihad factory[Electronic resource] / G. Beckerman. – Mode of access: http://www.bookforum.com/inprint/017_01/5377.
26. Berman M., Sherri B. Islamism, Revolution, and Civil Society [Text] / M. Berman. – Perspectives on Politics, 2003.
27. Bokhari L. Paths to Global Jihad - The Investigative Project on Terrorism [Electronic resource] / L. Bokhari. – Mode of access: http://www.investigativeproject.org/documents/testimony/41.pdf.
28. Brissard J-C. Roots and trends of Saudi terrorism financing, Report prepared for the President of the Security Council United Nations [Electronic resource] / J.-C. Brissard – Mode of access: http://www.investigativeproject.org/documents/ testimony/22.pdf.
29. Cohen N. Egypt's Muslim Brotherhood Recovers After Morsi's Ouster [Electronic resource] / N. Cohen. – Mode of access: http://www.stratfor.com/analysis/egypts-muslim-brotherhood-recovers-after-morsis-ouster.
30. Cox J. How jihadists use the Internet [Electronic resource] / J. Cox. – Mode of access: http://www.vice.com/read/how-jihadists-use-the-internet.
31. Crim N. High Alert: The Government's War on the Financing of terrorism and its Implications for Donors, Domestic Charitable Organizations, and Global Philanthropy [Electronic resource] / N. Crimm. – Mode of access: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1103239.
32. Diamond L. Why Are There No Arab Democracies? Larry Diamond [Electronic resource] / L. Diamond. – Mode of access: http://muse.jhu.edu/journals/jod/summary/v021/21.1.diamond.html.
33. Espinosa M. Financing of terrorism [Electronic resource] / M. Espinosa. – Mode of access: http://www.cairn.info/revue-internationale-de-droit-penal-2009-3-page-459.htm.
34. G. Weiman, Key note speach at OSCE Workshop on Combating the Use of the Internet for Terrorist.
35. Gartenstein-Ross D. The Arab Spring and Al-Qaeda’s Resurgence [Electronic resource] / D. Gartenstein-Ross. – Mode of access: http://defenddemocracy.org/stuff/uploads/documents/DGR_Arab_Spring_testimony_final.pdf.
36. Gurule J. Unfunding terror: the legal response to the financing of global terrorism,[Text] / J. Gurule. – New York:Edward Elgar Publishing, 2008. – P. 50-67.
37. Haley T. Radical Muslims Are Funding Jihadist Propaganda at Mosques Throughout the USA [Electronic resource] / T. Haley. – Mode of access: http://fosterfriess.com/blog/2011/07/07/radical-muslims-are-funding-jihadist-propaganda-at-mosques-throughout-the-usa/#sthash.EYvTPX2L.dpuf.
38. Harris F. Financing of terrorism: sources, methods, and channels [Electronic resource] / F. Harris. – Mode of access: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/09546550390449881#.U0hVBMWuaN0.
39. Hellyer H. Muslim Brotherhood has to consider its position in post-Morsi Egypt [Electronic resource] / H. Hellyer. – Mode of access: http://www.thenational.ae/thenationalconversation/comment/muslim-brotherhood-has-to-consider-its-position-in-post-morsi-egypt#ixzz318UDTXdn.
40. Husein P. Islamist uprising in Syria [Electronic resource] / P. Husein. – Mode of access: http://readtiger.com/wkp/en/Islamist_uprising_in_Syria.
41. Jackson F., Brian A. Groups, Networks, or Movements: A Command-and-Control-Driven Approach to Classifying Terrorist Organizations and Its Application to Al Qaeda[Text] / F. Jackson // Studies in Conflict & Terrorism 29.–Washington: Hudson Institute, 2006 – P. 241-262.
42. Kreps S. The 2006 Lebanon War: Lessons Learned [Electronic resource] / S. Kreps. – Mode of access:http://indianstrategicknowledgeonline.com/web/krepsThe%202006%20Lebanon%20War.pdf.
43. Kumar V. The Counter Jihad Report-Mosques [Electronic resource]. – Mode of access: http://counterjihadreport.com/category/mosques.
44. Levi M. Combating the Financing of Terrorism A History and Assessment of the Control of ‘Threat Finance’ [Electronic resource] / Levi M. – Mode of access: http://bjc.oxfordjournals.org/content/50/4/650.short.
45. Lia B. Al-Qaida online: understanding jihadist internet infrastructure[Text] / B. Lia.– Jane’s Intelligence Review, 2006.
46. Lia B. Al-Qaida online: understanding jihadist internet infrastructure[Text] / B. Lia. – Jane’s Intelligence Review, 2006.
47. Litwak M. The Islamization of the Palestinian‐Israeli conflict: the case of Hamas [Electronic resource] / M. Litwak – Mode of access: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/00263209808701214?journalCode=fmes20#.U2ztNsWuad4.
48. McCulloch J. Suppressing the Financing of Terrorism Proliferating State Crime, Eroding Censure and Extending Neo-colonialism [Electronic resource] / J. McCulloch. – Mode of access: http://bjc.oxfordjournals.org/content/45/4/470.short.
49. Mozafari M. What is Islamism? History and Definition of a Concept [Text] / M. Mozafari. –Totalitarian Movements and Political Religions, 2003. – p. 17–33.
50. Nordo M. Economic crime and illegal markets integration: a platform for analysis [Electronic resource] / M. Nordo. – Mode of access: http://www.emeraldinsight.com/journals.htm?articleid=1897038&show=abstract.
51. Nuwayhid I. 34 Days: Israel, Hezbollah, and the War in Lebanon [Electronic resource] / I. Nuwayhid. – Mode of access: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/17441692.2011.557666#.U2zyFsWuad4.
52. Phillips T. Disrupting the financing of terrorism [Electronic resource] / T. Phillips. – Mode of access: http://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1162/016366002753358311#.U0hXjcWuaN0.
53. Pieth M. Criminalizing the Financing of Terrorism [Electronic resource] / M. Pieth. – Mode of access: http://jicj.oxfordjournals.org/content/4/5/1074.short.
54. Pipes D. Online "curriculum" of Jihad[Electronic resource] / D. Pipes. – Mode of access: http://www.isn.ethz.ch/Digital-Library/Articles/Detail/?lng=en&id=88406.
55. Purposes [Text]. – Vienna: OSCE, 2005.
56. Rosefsky K. The Muslim Brotherhood After Morsi Can the Brothers Reboot? [Electronic resource] / K. Rosefsky. – Mode of access:http://www.foreignaffairs.com/articles/139571/carrie-rosefsky-wickham/the-muslim-brotherhood-after-morsi.
57. Roy S. The Transformation of Islamist NGOs in Palestine [Electronic resource] / S. Roy. – Mode of access: http://ns2.merip.org/mer/mer214/transformation-islamist-ngos-palestine.
58. Rubin B. Democracy in the Arab world and the Arab-Israeli conflict [Electronic resource] / B. Rubin. – Mode of access: http://heinonline.org/HOL/LandingPage?handle=hein.journals/fora81&div=104&id=&page=.
59. Shulov M. Syria conflict pits Shia against Sunni as Hezbollah says this is 'war we must win' [Electronic resource] / M. Shulov. – Mode of access: http://www.theguardian.com/world/2014/jan/01/syria-shia-sunni-hezbollah-war.
60. Sluijs R. Jihadists and the Internet [Electronic resource] / R. Sluijs. – Mode of access: http://www.fas.org/irp/world/netherlands/jihadists.pdf.
61. Torres M., Horsburgh N. Analysis and Evolution of the Global Jihadist Movement Propaganda [Electronic resource] / M. Torres. – Mode of access: http://hera.ugr.es/doi/16517003.pdf.
62. Vittori J. Terrorism financing and resourcing[Text] / J. Vittori. – Washington: Hudson Institute, 2006.
63. William D., Harlow F. Can a United States Strategic Propaganda Campaign Succeed over the Militant Jihad Propaganda Campaign by the Taliban and Al-Qa’ida? [Text] / D. William. – Omaha: American Military University, 2009.
64. Zayn Knaub F. Why is Hezbollah in Syria? [Electronic resource] / F. Zayn Knaub. – Mode of access: http://smallwarsjournal.com/jrnl/art/why-is-hezbollah-in-syria.
65. Zelin A. Y. The State of Global Jihad Online A Qualitative, Quantitative, and Cross-Lingual Analysis[Text] / A. Y. Zelin.– Washington Institute for Near East Policy, 2013.
66. Ziad Abu-Amr M. Hamas: a historical and political background [Electronic resource] / M. Ziad Abu-Amr. – Mode of access:http://www.palestine-studies.org/files/pdf/jq/11537.pdf.
67. Бабич Е. Н. Исламский фактор в палестинских национально-освободительного движении в XX веке [електронний ресурс] / Е. Н. Бабич – режим доступу: http://uchit.net/catalog/Istoriya/195514/.
68. Бабкин С. Э. “Движения политического ислама в Северной Африке”[текст] / С. Э. Бабкин. – М.: ИИИиБВ, 2000. – 34 с.
69. Видясова М. Ф., Умеров М. Ш. Египет в последней трети XX века[текст] / М. Ф. Видясова - М.: ИИИиБВ, 2002.
70. Звягельская И. Д. Религиозный фактор в палестино-израильских конфликте [електронний ресурс] / И. Д. Звягельская. – режим доступу: http://www.rodon.org/relig-090514104619.
71. И. Хохлов, Неформальная финансово-расчетная система Хавала [Електронний ресурс] / И. Хохлов. - Режим доступу: http://nuclearno.ru/text.asp?11771.
72. Игнатенко А. А. Ислам и политика. [текст] / А. А. Игнатенко М.: Институт религии и политики, 2004.
73. Игнатенко А. А. Исламистская контрреволюция 2.0. Салафиты – новый актор международной политической жизни [Електронний ресурс] / А. А. Игнатенко. – режим доступу: http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1352233140.
74. Игнатенко А. А. Халифы без халифата. Исламские неправительственные религиозно-политические организации на Ближнем Востоке: история, идеология, деятельность. [Текст] / А. А. Игнатенко М. – ИВ РАН, 1988. – С. 88-96.
75. Конституция Исламской республики Иран [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irbynews.com/assets/files/Library/Konstitutsia_IRI.pdf.
76. Михуэддин А. «Хезболлах». Идеологический базис партии [Електронний ресурс] / А. Михуєддин. – Режим доступу: http://www.chaskor.ru/article/hezbollah_ideologicheskij_bazis_partii_1739.
77. Мшари аз-Заяд Х. Халифат «Братьев-мусульман» - венец «арабской весны [електронний ресурс] / Х. Мшари аз-Заяд. – режим доступу: http://www.info-islam.ru/publ/obzory/obzory/asharq_alawsat_khalifat_bratev_musulman_venec_arabskoj_vesny/6-1-0-15981.
78. Нечитайло Д. А. Роль «Аль-Каиды» в «арабских революциях». Часть вторая »[електронний ресурс] / Д. А. Нечитайло. – режим доступу: http://ohranka.com/2012/06/роль-«аль-каиды»-в-«арабских-революци-2/.
79. Нечитайло Д. Идеологическое обоснование «Аль-Каидой» жертв среди мирного населения при проведении терактов[Електронний ресурс] / Д. Нечитайло. – Режим доступу: http://www.iimes.ru/?p=11369.
80. Нечитайло Д. А. Об участие «Аль-Каиды» в событиях «арабской весны»[електронний ресурс] / Д. А. Нечитайло. – режим доступу: http://www.iimes.ru/?p=12706.
81. Подцероб А. Б. Сирийская смута: роль исламистов [електронний ресурс] / А. Б. Подцероб - режим доступу: http://www.iimes.ru/rus/stat/2012/19-05-12.htm.
82. Ражбадинов М. З. Египетское движение “Братьев-мусульман”[текст] / М. З. Раджбадинов. – М.: ИИИиБВ, 2004.
83. Ражбадинов М. З. Политический исламизм и конфессиональная проблема в Египте [текст] / М. З. Раджбадинов // Ближний Восток и современность Выпуск 20 [сб. научн. раб. / научн. ред. Е. Жигун]. – М.: ИИИиБВ, 2003.
84. Степанянц М. Т. Мусульманские концепции в философии и политике (XIX-XX вв.) [текст] / М. Т. Степанянц. – М.: Наука, 1982.
85. Хаас М. Идеология Хамас [Електронний ресурс] / М. Хаас.– Режим доступу: http://guide-israel.ru/country/16496-ideologiya-xamas/.
86. Хохлов И. Секрет "хавалы" [Електронний ресурс] / И. Хохлов. – Режим доступу: http://izvestia.ru/news/255251.
87. Шелли Л. Финансирование терроризма: легальные и нелегальные источники [Електронний ресурс] / Л. Шелли. – Режим доступу: http://www.psj.ru/saver_national/detail.php?ID=7025.
88. Юрченко В. П. Египет: проблемы национальной безопасности (. 1952-2002 гг) [текст] / В. П. Юрченко.– М.: ИИИиБВ, 2003.
89. Юсуфзай А. Исламский банкинг: канал финансирования террора? [Електронний ресурс] / А. Юсуфзай. – Режим доступу: http://centralasiaonline.com/ru/articles/caii/features/pakistan/main/2013/03/27/feature-01.