Магістерська робота Інтерпретація та переклад в україномовному філософському дискурсі

« Назад

Вступ

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що мовна проблема, зокрема проблема перекладу і розуміння тексту, займає вагому нішу у філософії як науці. Одна річ – іманентне, безпосереднє філософування у рідному середовищі, інша – заглиблення у світову філософію як гігантську систему різнорідних текстів. Тут мається на увазі і текст як набір мовних знаків, і текст саме як виразник концептуальної картини світу кожної окремої нації. Останнє для нас є важливим, оскільки воно перегукується з поняттям дискурсу, якому можна дати тривіальне визначення: процес філософування.

Герменевтика ХХ століття відкрила проблему розуміння тексту і вже була взялася її розв’язувати, але парадокс у тому, що чим більше вона її розв’язувала, тим більше виникало проблем. Що є результатом її плідної діяльності? Величезний пласт коментарів, словників, тлумачень, пояснень.., які нічого не пояснюють. Ці фіксовані віхи, справжні роздоріжжя коментування дають стільки нагод полишити безперервний потік дискурсу іншого, щоб знайти власний голос. Тому дана робота, яка теж має вигляд своєрідного коментаря або тлумачення іншомовних термінів і текстів, апелює в першу чергу до україномовного філософського дискурсу. Наше завдання – створити так звану «базову комплектацію» української філософії шляхом її виокремлення серед інших національних філософій. І так як вивчення іншомовних текстів є чи не єдиним і головним ресурсом філософування україномовної філософської спільноти, це завдання цілком оправдовує себе.

Всі європейські філософії, окрім, здається, грецької, виникали у процесі перекладу з однієї мови на іншу, з однієї культури в іншу і пов’язаної з цим творчості (так складалися філософські поняття і категорії в латинській, італійській, французькій, німецькій та інших мовах). Не дивлячись на це, філософія не завжди помічала переклад як діяльність, що заслуговує уваги, так само, як і не завжди вона помічала проблему мовних засобів формування думки. Зрозуміло, «виникати у процесі перекладу» не означає «виникати лише із запозичених слів і понять». Для того, щоб філософія могла виникнути, кожен раз потрібні, окрім певних соціальних умов, внутрішній порив, тяжіння, певне направлення розумування і, звичайно, та інтенсивна робота перетворення чужого в своє, яка і знаходить найбільш яскраве вираження у перекладі.

В наші дні проблема перекладу виникає на перетині декількох дисциплін – філології, філософії, історії, наук про культуру, текстології та ін.. Ця проблема, яка донедавна стосувалася допоміжної, технічної, набуває самостійний статус. Переклад постає не лише як посередник в міжкультурному і міжмовному обміні, але й як умова можливості будь-якого пізнання в соціальній і гуманітарній сфері. Зазвичай звертають увагу на роль перекладу в розвитку національних літератур, у розширенні прийомів художньої творчості. Наш акцент інакший – на філософському перекладі, на його ролі у створенні понять, концептуальних систем, філософських мов.

В даній роботі розглядається проблема філософського пізнання крізь призму тексту-перекладу-інтерпретації. Слова «пізнання» і «переклад» разом, як правило, не вживаються: пізнання частіш за все вивчають як мисленнєву діяльність або соціальний інститут, а переклад – як лінгвістичний або культурний феномен. Підкреслюючи тут взаємозв’язок пізнання і перекладу (пізнання як переклад і переклад як пізнання), ми хочемо звернути увагу на величезне проблемне поле, яке зазвичай, будучи прихованим від нас іншими словами, категоріями, поняттями, втопленим як підводна частина культурного айсбергу… Насправді тезис про пізнання і \ як переклад не такий вже й дивний. Ще Платон в «Теететі» фактично стверджував, що пізнання є спосіб мовного вираження досвіду, точніше – переклад думок у словесну форму. В цій процедурі є щось таке, над чим ми зазвичай не замислюємось, однак переклад прямо пов'язаний з потребами живої думки.

Отже, той факт, що протягом всієї своєї історії філософія являла собою безперервний перекладацький процес (з грецького на латину або на арабську; з латини на національні мови: Декарт, Гоббс, Лейбніц), зовсім не означає, що переклад, в особливості, переклад понять, коли-небудь прирівнювався до суттєвої філософської проблеми, в чому якраз полягає наше завдання.

Стан опрацювання теми. Проблема перекладу в якості філософської проблеми виникла нещодавно і в строго визначеному місці: вона з’явилася в Німеччині в останньому десятилітті XVIII століття (тобто двісті років тому); з тих пір вона розвивалася в рамках того, що зазвичай називають спекулятивним ідеалізмом. Ця проблема нерозривно пов’язана зі створенням філософії історії, тобто з появою історії в якості основоположного питання філософії і питаннями, які стосуються історичності, або історії в її сутності.

Якщо говорити про ступінь розробленості даної проблематики, то доволі масштабним є дослідження цілої групи французьких філософів і мовознавців під егідою Барбари Кассен, які в подальшому зачепили філософів і перекладачів інших національностей. Плоди їхньої праці вилилися у трьохтомний «Європейський словник філософій» [див. 4], виданий в Україні у 2011 році, який може добре прислужитися модернізації вітчизняної філософської спільноти.

Зорієнтований на історію слів, а не понять, точніше – на відображення неперекладності філософських термінів, він є потужним носієм нового, суто гуманітарного досвіду, здатного підважити чимало стереотипів нашого філософського повсякдення. Особливо це стосується нашої перекладацької справи, яку методологічна зорієнтованість на історію слів здатна змінити докорінно.

У Словнику зібрана певна (фізично можлива) кількість філософських термінів, перекладних, складноперекладних або неперекладних, відомі кожному філософу і не тільки, які детально аналізуються від своїх витоків до сучасності. Відтак стає очевидною та прихована небезпека, яка криється в легковажному ставленні до мови, або неконтрольованому мовленні. Словник є корисним не лише для філософів і мовознавців, а й для тих, хто усвідомлює онтологічний статус мови.

В Україні з’являється дедалі більше вдумливих, справді наукових перекладів. Водночас вже чимало вітчизняних істориків філософії, особливо молодого покоління, спираються у своїх розвідках суто на оригінальні тексти, враховують досвід провідних досліджень світового рівня. Тут можна згадати Андрія Баумейстера, Вахтанґа Кебуладзе, Михайла Мінакова, Олексія Панича, Віктора Котусенка, Юрія Чорноморця, Сергія Секунданта, Віталія Терлецького, Ірини Листопад, Івана Іващенка. І це далеко не повний перелік. Особливої уваги в царині філософії перекладу заслуговують дослідження Олега Хоми і Тараса Лучука.

Також проблематика даного дослідження розглядалася нами на міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених у Києві «Дні науки філософського факультету – 2015» у статті під заголовком «Україномовний філософський дискурс»; на студентських конференціях у Чернівцях під заголовками: «До проблеми термінологічних констант українського філософського дискурсу» і «До проблеми термінології філософського дискурсу».

Метою магістерської роботи є дослідження проблеми перекладу філософського тексту та його інтерпретації в україномовному філософському дискурсі, пошук можливостей, напрямів і шляхів створення або розвитку основоположних філософських термінів автентичною українською мовою.

Завдання:

- поліпшення розуміння явища перекладу та інтерпретації шляхом визначення центральних його понять;

- опис теоретичного підґрунтя процесу перекладання та інтерпретації;

- аналіз реальних перекладів філософських творів українською мовою;

- пошук та удосконалення можливостей адекватної інтерпретації філософських текстів україномовною філософською спільнотою;

- визначення впливу перекладів на розвиток вітчизняної філософської думки;

- сприяння поліпшенню якості філософських перекладів.

Об’єктом дослідження виступає україномовний філософський дискурс.

Предметом дослідження є феномен перекладу філософських текстів та інтерпретація цих перекладів як вихідний пункт філософування україномовної спільноти, а також основоположні філософські терміни у контексті вживання їх україномовною філософською спільнотою і проблема оригінальності української філософської мови.

Методи дослідження: робота із першоджерелами і словниками, порівняльний і критичний аналіз, аналогія, опис, узагальнення, інтерпретація, систематизація.

Робоча гіпотеза полягає в обґрунтуванні ідеї, що філософія перекладу повинна займати вагому нішу в україномовному філософському дискурсі.

Наукова новизна роботи полягає у наступному:

- здійснено безпосередній пошук джерел і витоків філософської української мови крізь призму перекладацької діяльності;

- визначено стан перекладених філософських текстів українською мовою;

- проаналізовано основні переваги і недоліки підходів україномовної філософської спільноти щодо перекладацьких стратегій;

- віднайдено підґрунтя можливості реанімувати українську філософію через пошук зв’язків древніх та сучасних мов з українською філософською мовою;

- окреслено шляхи побудови фундаменту української філософської мови і, відповідно філософії на базі вивчення історії розвитку основоположних філософських термінів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, шести параграфів, висновків та списку використаної літератури. У вступі зазначені актуальність теми, мета роботи, основні завдання, використані методи дослідження, його наукова новизна. У першому розділі досліджуються теоретичні засади філософії перекладу та інтерпретації, вплив європейських філософських текстів на українську філософію. У другому розділі описується стан давньогрецьких текстів, перекладених українською мовою. У третьому розділі аналізується доцільність перекладу та смислового наповнення основоположних філософських термінів.

Список використаної літератури

1. Аверинцев С. Классическая греческая философия как явление историко-литературного ряда / С. Аверинцев // Новое в современной классической филологии. – М.: Наука, 1979. – С. 41-48.

2. Алексеева М. Л. Осмысление феномена непереводимости философами ХХ столетия / М. Л. Алексеева // Вопросы философии. – 2014. -№ 2. - С. 164-171.

3. Архипова Л. Переклад як інтерпретація // Записки «Перекладацької майстерні 2000-2001». Том 3 / Львівський національний університет ім. І. Франка, Центр гуманітарних досліджень; [упорядник М. Прокопович]. – Львів, 2002. – 360 с.

4. Базылев В. Н. Общее языкознание: [учеб. пособие] / В. Н. Базылев. – М.: Гардарики, 2007. – 285 с.

5. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – 2-е изд. – М.: Искусство, 1986. – 445 с.

6. Бацевич Ф. «Сім гріхів», або за що філософи критикують природну мову? / Флорій Бацевич // Філософська думка. – 2006. - № 5. – С. 110-126.

7. Бевз Н. В. Герменевтико-коммуникативные аспекты непереводимости в поле переводческой культуры / Н. В. Бевз // Філол. трактати. – 2012. – Т.4, № 2. – С. 11–14.

8. Бевз Н. В. Переклад філософських текстів у сучасному культурному просторі України / Н. В. Бевз // Вісник Житомирського університету: зб. наук. праць. – Житомир, 2011. – № 56. – С. 38-40.

9. Бибихин В. В. Язык философии / В. В. Бибихин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Языки славянской культуры, 2002. – 416 с.

10. Бородай Т. Ю. Фома Аквинский Сумма против язычников. Книга первая / Т. Ю. Бородай. – М.: Вестком, 2000. – С. 430-463.

11. Булгаков С. Философия имени / С. Булгаков. – Белград: Патриаршая библиотека, 1976. – 279 с.

12. Богачов Андрій. Можливість перекладу. До герменевтичної феноменології перекладу / Андрій Богачов // Філософська думка. - 2010. - № 3. - С. 5-22.

13. Васильченко Андрій. Перекладання неперекладностей: семіотична проблема і філософський метод / Андрій Васильченко // Філософська думка. - 2010. - № 3. - С. 138-147.

14. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов. – М.: Высш. шк., 1986. – 416 с.

15. Гавриленко А. В. Мовні реалії та проблеми перекладу / А. В. Гавриленко, І. К. Кобякова // Філол. трактати. – 2011. – Т. 3, № 3. – С. 74–78.

16. Гадамер Ганс Георг. Вірш і розмова: Есе / Г. Г. Гадамер; [пер. з нім. Тимофія Гаврилів]. – Львів: Незалежний культурологічний журнал «Ї», 2002. – 210 с.

17. Гадамер Ганс-Георг. Герменевтика і поетика. Вибрані твори / Г.-Г. Гадамер; [пер. з нім.]. – К.: Юніверс, 2001. – 288 с.

18. Гарбовский Н. К. Герменевтический аспект перевода: типология ошибок понимания оригинального текста / Н. К. Гарбовский // Вестн. Моск. ун-та. Серия 19, Лингвистика. – 2002. – № 1. – С. 7–25.

19. Гарбовский Н. К. Теория перевода: учеб. для студ. вузов / Н. К. Гарбовский. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. – 544 с.

20. Греческо-русский словарь / [уклад. А. Д. Вейсманом]. – репринт V-го издания 1899г. – М.: Греко-латинский кабинет Ю. А. Шичалина, 1991. – 1370, [1] с.

21. Горецький П. Й. Історія української лексикографії / П. Й. Горецький.– Київ: Видавництво АН УРСР, 1963. – 241 с.

22. Горский В. С. Историко-философское истолкование текста / В. С. Горский; [отв. ред. И. П. Голваха]. – К.: Наукова думка, 1981. – 205 с.

23. Горський В. С. Переклад як феномен сучасного українського філософського життя / В. С. Горський // Український гуманітарний огляд. – К.: НаУКМА, 2000. – Вип. 3. – С. 123–128.

24. Горський В. С. Філософія в контексті історії української культури / В. С. Горський // Феномен української культури: зб. наук. праць; [відп. ред. В. Шинкарук, Є. Бистрицький]. – К.: Фенікс, 1994. – С. 192–217.

25. Горський В. С. Філософія в українській культурі: методологія та історія / В. С. Горський. – К.: Центр практичної філософії, 2001. – 236 с.

26. Гуманітарно-наукове знання: розмаїття парадигм: [матеріали міжнародної наукової конференції 14-15 жовтня 2013 р.] – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. – 376 с.

27. Гумилев Л. Н. Конец и вновь начало [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gumilevica.kulichki.net/EAB/index.html.

28. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – 4-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 1996. – 846 с.

29. Декарт Р. Метафізичні розмисли / Р. Декарт; [пер. з фр. З. Борисюк та О. Жупанського]. – К.: Юніверс, 2000. – 546 с.

30. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках / Р. Декарт; [пер. з фр. В. Адрушка і С. Гатальської]. – К.: Тандем, 2001. – 487 с.

31. Іващенко Іван. До питання про умови можливості перекладу філософського тексту (на прикладі перекладів «Вступу» до «Феноменології духу» В. Ф. Геґеля / Іван Іващенко // Філософська думка. – 2010. - №3. – С. 111-123.

32. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови / А. О. Івченко. – Х.: Фоліо, 2000. – 542 с.

33. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей: Т. І / [пер. з фр.]. – вид. друге, виправл. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. – 576 с.

34. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей: Т. ІІ / [пер. з фр.]. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. – 488 с.

35. Зайцева З. Н. Немецко-русский и русско-немецкий философский словарь = Deutsch-russisches und russisch-deutsches philosophisches worterbuch / З. Н. Зайцева. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. – 318 с.

36. Засєкін С. В. Психолінгвістичні підходи до дослідження перекладу / С. В. Засєкін // Філологічні студії: наук. часоп. / голов. ред. В. С. Зубович. – Луцьк, 2007. – № 1/2. – С. 133–140.

37. Исаев М. И. Словарь этнолингвистических понятий и терминов / М. И. Исаев. – М.: Флинта: Наука, 2001. – 200 с.

38. Кабуладзе Вахтанґ. Переклад. Топос. Етос / Вахтанґ Кабуладзе // Філософська думка. - 2010. - № 3. - С. 22-31.

39. Кальниченко О. А. Історія перекладу та думок про переклад у текстах та коментарях. Ч. 1: Загальні питання. Стародавні часи / О. А. Кальниченко, В. О. Подміногін. – Х.: Вид-во НУА, 2005. – 132 с.

40. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант; [пер. с немецкого М. Лосского]. – М.: Мысль, 1994. – 583 с.

41. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства / Ю. О. Карпенко. – 2-ге перероб., доповн. вид. – Київ-Одеса: Либідь, 1991. – 280 с.

42. Конт-Спонвиль Андре. Философский словарь / Андре Конт-Спонвиль; [пер. с фр. Е. В. Головиной]. – М.: Этерна, 2012. – 752 с.

43. Короткий філософський словник-довідник: Українсько-англо-німецько-французький словник-довідник / [за ред. І. П. Чорного та О. Є. Бродецького]. – Чернівці, 2006. – 288 с.

44. Корунець І. Біля витоків українського перекладознавства / І. Корунець // Всесвіт. – 2008. – № 1/2. – С. 188-194.

45. Культурні цінності Європи / [пер. з нім.]; за ред. Ганса Йоаса і Клауса Віґандта. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2014. – 552с.

46. Лакан Ж. Функция и поле речи и языка в психоанализе / Ж. Лакан; [пер. с фр. А. К. Черноглазова]. – М.: Издательство «Гнозис», 1995. – 192 с.

47. Латинско-русский словарь. – 10-е изд. – СПб.: Издательство «Лань», 2001. – 704 с. – (Учебники для вузов. Специальная литература).

48. Литвак С. Я. Міжмовні семантичні відмінності та проблеми перекладу / С. Я. Литвак, З. В. Партико // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. – 2008. – № 1. – С. 61–66.

49. Литвак С. Я. Різні мовні картини світу і подолання мовного релятивізму при перекладі / С. Я. Литвак // Мова і культура / голов. ред. Д. С. Бураго. – К., 2004. – Вип. 7, т. 8: Теорія і практика перекладу. – С. 18–24.

50. Литвинов В. Д. Латинсько-український словник: 10 тис. найуживан. латин. сл. з максимальним відтворенням їхніх значень укр. мовою / В. Д. Литвинов. – К.: Укр. пропілеї, 1998. – 712 с.

51. Лукасевич Я. Картезий / Я. Лукасевич; [пер. c польского В. Домбровского] // Sententiae XIV–XV. – 2006. – № 1–2. – С. 166-171.

52. Лучук Т. Платон по-українськи сто років тому і тепер / Т. Лучук // Мовознавство: тези та по- відомлення ІІІ Міжнародного конгресу україністів. – Харків, 1996. – С. 321–329.

53. Люсый А. Переводы: пришествие новых смыслов / А. Люсый // КОСМОПОЛИС. – 2003. – № 2. – С. 49–63.

54. Манакін В. М. Мова і міжкультурна комунікація: [навч. посіб.] / В. М. Манакін. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 288 с.

55. Москаленко М. Нариси з історії українського перекладу / М. Москаленко // Всесвіт. – 2006. – № 5/6. – С. 174–194; № 7/8. – С. 192–206.

56. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла: Прелюдия к философии будущего / Фридрих Ницше; [пер. с нем.]. – СПб.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2013. – 240 с.

57. Новий англо-український, українсько-англійський словник = New englishukrainian ukrainian-english dictionary: 40 000 сл. / [упоряд. В. Ф. Малишев]. – К.: А.С.К., 2002. – 512 c.

58. Новиков В. П. Оценочный аспект эквивалентности перевода / В. П. Новиков // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. – 2004. – № 1. – С. 33–37.

59. Огуй О. Д. Західно- та Східноєвропейський переклади в епоху Середньовіччя (476–1492): нова спроба викладу в посібнику з історії перекладу / О. Д. Огуй, О. Я. Івасюк // Філол. трактати. – 2012. – Т. 4, № 2. – С. 60–64.

60. Олійник І. Д. Основні тенденції дослідження критики перекладу на Заході / І. Д. Олійник // Філологічні студії: наук. часоп / – Луцьк, 2007. – № 1/2. – С. 183-188.

61. Панич Олексій. Я більше не людина ніж людина / Олексій Панич // Філософська думка. – 2010. – № 3. – С. 33-48.

62. Панич Олексій. Переклад філософських термінів: філософія і технологія / Олексій Панич // Філософська думка. - 2010. - № 3. - С. 32-48.

63. Платон. Бенкет / Платон; [пер. з давньогрецької і коментарі Уляни Головач]. – Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2005. – 176 с.

64. Платон. Гиппий Больший / Платон; [пер. А. В. Болдырева] // Собрание сочинений в 4-х т. – М.: Мысль, 1990. – Т. 1. – С. 386-417.

65. Платон. Диалоги / Платон; [пер. с древнегреч. В. Н. Карпова]. – СПб.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2011. – 448 с.

66. Потебня А. А. Слово и миф / А. А. Потебня. – М.: Правда, 1989. – 624 с.

67. Приходько В. Б. Мовна ментальність і переклад: термінологічний аспект / В. Б. Приходько // Проблеми славістики: наук. часоп. – Луцьк, 2005. – Число 1/4. – С. 249–253.

68. Радчук В. Д. Динаміка перекладності / В. Д. Радчук // Філологічні студії: наук. часоп. – Луцьк, 2007. – № 1/2. – С. 210-215.

69. Радчук В. Що таке інтерпретація? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.novamova.com.ua/htm/radchuk/pereklad_13.html.

70. Рикëр П. Парадигма перевода [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://photounion.by/klinamen/fila12.html.

71. Рогатюк А. Є. Соціокультурні та соціолінгвістичні фактори в аспекті перекладу / А. Є. Рогатюк, І. Л. Рабійчук, К. Л. Гончар // Філологічні студії: наук. часоп. – Луцьк, 2005. – № 3/4. – С. 310-315.

72. Семенец О. Е. История перевода: учеб. пособие для студ. ин-тов и фак. иностр. яз. / О. Е. Семенец, А. Н. Панасьев. – К.: Изд-во при Киев. гос. ун-те, 1989. – 296 с.

73. Словник французько-український. Українсько-французький: [посіб. для загальноосвіт. навч. закл. та ВНЗ] / уклад.: В. Б. Бурбело, К. М. Андрашко. – К.: Ірпінь: Перун, 2004. – 528 с.

74. Снайдер Тімоті. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999 / Тімоті Снайдер; [пер. з англ.]. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – 464 с.

75. Тарас Возняк. Філософія мови / Тарас Возняк. – Львів: Незалежний культурологічний журнал «Ї», 2009. – 176 с.

76. Федів Ю. О. Історія української філософії: [навч. посіб.] / Ю. О. Федів, Н. Г. Мозгова. – К.: Україна, 2001. – 512 с.

77. Философия языка: в границах и вне границ / [Ю. С. Степанов, П. Серио, Д. И. Руденко и др.]; науч. ред. тома Д. И. Руденко. – Т.1. – Х.: Око, 1993. – 192 с.

78. Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер; [пер. с нем. В. В. Бибихина]. – М.: Академический Проект, 2013. – 460 с.

79. Хома Олег. Філософський переклад і філософська спільнота / Олег Хома // Філософська думка. - 2010. - № 3. - С. 49-66.

80. Циткина Ф. А. Терминология и перевод: (к основам сопоставительного терминоведения): [монография] / Ф. А. Циткина. – Л.: Вища шк., 1988. – 158 с.

81. Штангурська І. Ю. Проблеми художнього та фахового перекладу / І. Ю. Штангурська // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2009. – № 16. – С. 53-56.

82. Штерн І. Б. Вибрані топіки і лексикон сучасної лінгвістики. Енцикл. словник для фахівців з теоретич. гуманіт. дисциплін та гуманіт. інф-ки / І. Б. Штерн. – К.: «АртЕк», 1998. – 336 с.

83. Aristotle Politics: books 1-5; a rev. text, with introd., analysis and commentary by Franz Susemihl and R.D. Hicks. – London: Macmillan. – 1894.

84. Black M. A. Companion to Wittgenstein’s «Tractatus» / M. A. Black. – Cambridge: Cambridge University Press, 1964.

85. Fieser J. The Rise and Fall of James Beattie’s Common-sense Theory of Truth / J. Fieser // The Monist: An International Quarterly Journal of General Philosophical Inquiry. – Vol. 90. – № 2. – April 2007 – P. 287-296.

86. Flew A. Hume’s Philosophy of Belief: A Study of his First Inquiry / A. Flew. – London [etc.]: Routledge & Kegan Paul, 1966.

87. Kant I. Kritik der reinen Vernunft / I. Kant. – Hamburg: F. Meiner. – 1967.

88. Lalande A. Vocabulaire technique et critique de philosophie / A. Lalande. – Paris: PUF, coll. Quadrige. – 2002.

89. Marion J.-L. Descartes: état de la question / J.-L. Marion. – Paris: Bayard. – 2007. – P. 7-24.

90. Russell B. The Problems of Philosophy / B. Russell. – New York: Dover Publications, 1999.

91. Wittgenstein L. Tractatus Logico-Philosophicus. The German text of Ludwig Wittgen stein’s Logish-philosophische Abbandlung with a new Translation by D. F. Pears & B. F. McGuinness / L. Wittgenstein/ – London: Routledge & Kegan Paul, 1961.