Курсова робота Односкладні речення у творчості Ліни Костенко
Код роботи: 5170
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Українська мова
Тема: Односкладні речення у творчості Ліни Костенко
Кількість сторінок: 33
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
1.1. Функціонально-стилістичний підхід до вивчення односкладних речень
1.2. Комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення односкладних речень
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ: НОВІ ПІДХОДИ ТА ПОГЛЯДИ
2.1. Загальна характеристика односкладного речення
2.2. Характеристика структурно-семантичних різновидів односкладних речень: означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових, безособових, інфінітивних, номінативних, генітивних, вокативних речень
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ОДНОСКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ У ТВОРЧОСТІ ЛІНИ КОСТЕНКО
3.1. Односкдадні речення в романі у віршах «Маруся Чурай»
3.2. Вживання номінативних та інфінітивних речень у поезії Ліни Костенко
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Односкладні речення — цілком самостійні синтаксичні одиниці, які мають широкі виражальні можливості і специфіку уживання у всіх стилях мовлення. Вони не протиставляються двоскладним і не є їх варіантами з випущеними підметом чи присудком, не вимагають вони поновлення другого головного члена і не можуть бути доповнені ним без зміни змісту висловленого. Вони розглядаються на сучасному етапі розвитку синтаксиса як тип простого речення, структурно-предикативна основа якого грунтується на функціонуванні єдиного поширеного або непоширеного залежними компонентами головного члена, що виступає засобом вираження предикативності. Головний член односкладного речення не співвідносний ні з підметом, ні з присудком, хоч формально може уподібнюватися до одного з членів двоскладного речення.
В сучасному українському синтаксисі поряд з односкладними функціонує і термін “одноядерні речення” (І. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська), названі вчені “одноядерні речення” поділяють на одноядерно – двокомпонентні і одноядерно - однокомпонентні. Раніше односкладні речення класифікували на основі тих головних членів двоскладного речення, з якими співвідносний головний член односкладних речень, або їх відсутності (О. Синявський) і виділяли безпідметові речення, безприсудкові односкладні речення. Інщий мовознавець Л. Булаховський виділяв безособові і відносно-безособові та називні речення.
У 80-х рр. ХХ століття з´являється монографічна праця В. Д. Горяного “Синтаксис односкладних речень”, у якій він класифікує односкладні речення на особові та безособові, підставою для такого поділу слугували семантика і значення суб´єктів як носіїв предикативної ознаки, наявність або відсутність граматичної особи. В особових реченнях ця особа виражена дієслівними закінченнями головного члена речення, в безособових такої особи немає і бути не може. Односкладні особові речення за формами вираження головного члена (суб´єкта) В. Горяний поділяє на:
1) речення з означеним суб´єктом (означено-особові);
2) речення з неозначеним суб´єктом (неозначено-особові);
3) речення з узагальненим суб'єктом (узагальнено-особові).
Безособові речення з погляду наявності або відсутності в них суб´єкта як носія предикативної ознаки у свою чергу поділяються на:
1) речення з нульовим суб´єктом. Наприклад: Морозить. Морозно. Мороз;
2) речення з непрямим суб´єктом. Наприклад: Йому сумно. Матері не спиться;
3) речення з синкретичним суб´єктом. Наприклад: Тягне холодом. Надворі холодно.
Слід зазначити, що наведена класифікація не є поширеною і загальноприйнятою в українському мовознавстві.
Актуальність обраної теми курсового дослідження полягає в науковому дослідженні односкладних речень у творчості Ліни Костенко.
Об´єктом дослідження є односкладні речення в творчості Ліни Костенко.
Предметом дослідження є структурно-семантичні особливості та функціональне навантаження односкладних речень у творчості Ліни Костенко.
Завдання дослідженя:
1. Проаналізувати наукову, синтаксичну і стилістичну літературу з теми дослідження.
2. Дослідити будову і семантичні особливості односкладних особових речень, визначити їх місце і роль серед інших типів односкладних речень в поетичному мовленні.
3. Виявити особливості будови інфінітивних односкладних речень.
4. Дослідити структурно-семантичні і стилістичні особливості номінативних речень у творчості Л. Костенко.
Методи дослідження – аналіз наукової лінгвістичної літератури, синтез, порівняння.
Структура курсової роботи зумовлена основною метою та завданнями дослідження. Робота складається зі 33 сторінок. Список використаної літератури нараховує 25 джерел. Основного тексту 27 сторінок.
Аналіз наукової синтаксичної та лінгвостилістичної літератури дозволив виявити особливості основних типів односкладних речень. К. Ф. Шульжук виділяє наступні типи односкладних речень з урахуванням формально-граматичних і семантичних ознак: означено-особові, неозначено- особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні, номінативні. Саме цієї класифікації я притримувалася в своїй роботі.
Спостереження за функціонуванням односкладних означено-особових речень у творчості Ліни Костенко засвідчує широку їх уживаність. Дані статистичної обробки віднайдених односкладних речень переконливо доводять, що саме вони складають 63% від усіх аналізованих односкладних речень і 87% від усіх особових односкладних речень. Ці реченнєві структури у видатної поета виконують різноманітні функції: допомагають розкрити внутрішній світ ліричного героя, висловити громадянську позицію автора, створити атмосферу щирої довірливої розмови. У поетичному доробку Ліни Костенко тісно взаємодіють поширені і непоширені односкладні речення.
Неозначено-особові речення зустрічаються в поезії Ліни Костенко менше, ніж означено-особові, вони складають лише 10% від усіх віднайдених мною особових речень і 9,2% від усіх односкладних речень. Але вони є важливими для творчої манери поетеси, оскільки іноді виступають структурним центром не тільки строфи, але й цілого вірша. Вони різноманітні за своєю семантикою, морфологічним вираженням головного члена і функціональним навантаженням.
Найбільш поширеними у Ліни Костенко виступають неозначено-особові речення, в яких головний член виражений дієсловом 3-ї особи множини дійсного способу. Безособові односкладні речення складають 2% від усіх односкладних речень, віднайдених мною. Найбільш уживаними є власне безособові речення, головний член яких виражений безособовим дієсловом, серед яких зустрічаються усі семантичні групи (на позначення станів, процесів у навколишньому середовищі; настроїв, людини). Особливістю творчої манери поетеси є широке використання власне безособових речень в одному вірші, в таких випадках вони виступають структурно-семантичним центром.
У поетичних творах Ліни Костенко односкладні інфінітивні речення складають 10% від усіх односкладних речень і виражають широке коло модальних значень. Переважну більшість віднайдених нами інфінітивних речень становлять ті, в яких головний член виражений інфінітивом без частки би (б). Досить цікавим є те, що поетеса створює вірш із інфінітивних речень.
Якісно-кількісний аналіз односкладних речень у творчості Ліни Костенко засвідчує широку вживаність номінативних речень (більш,ніж 15%), великі експресивні можливості. Спостереження за функціонуванням номінативних речень у поезії Костенко засвідчує значну перевагу поширених, а іноді і ускладнених номінативних буттєвих речень, які дозволяють автору створювати описи природи. Завдання курсового дослідження виконані.
Цікавим є подальше дослідження лінгвостилістичних особливостей функціонування односкладних речень у творчості Ліни Костенко.
1. Бевзенко С. П. Сучасна українська мова. Синтаксис: Навч. посібник / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. ― К.: Вища школа, 2005. ― С. 90-105.
2. Баранник Н. Функціонально-стилістичний підхід до вивчення односкладних речень / Н. Баранник // Дивослово. ― 2006. ― № 3. ― С. 27-30.
3. Брицин В. М. Односкладні речення в українській мові: до питання методології їхнього дослідження / В. М. Брицин // Мовознавство, 2001, № 3. - С.81-87.
4. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник / І. Р. Вихованець. ― К.: Либідь, 1993. ― С. 94-100.
5. Вихованець І. Р. Граматика української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. ― К.: Рад. школа, 1982. ― С. 172-180.
6. Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис: Підручник / О. Т. Волох, М. Т. Чемересов, Є. І. Чернов. ― К.: Вища школа, 1989. ― С. 216-223.
7. Горяний В. Д. Синтаксис односкладних речень. / В. Д. Горяний. - К., 1984. ― С. 200-465.
8. Дудик П. С. Синтаксис української мови: Підручник / П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук. ― К.: Видавничий центр «Академія», 2010. ― С. 130-170.
9. Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис: Морфологія / А. П. Загнітко. ― Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2001. ― С. 519-540.
10. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови: Навч. посібник / М. У. Каранська. ― К.: Либідь, 1995. ― С. 110-134.
11. Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення / Л. О. Кадомцева. ― К.: Вища школа, 1986. ― С. 14-29.
12. Костенко Л. М. Маруся Чурай: Іст. роман у віршах: Для ст.. шк.. віку / Худож. Н. О. Лопухова. ― К.: Веселк. 1990. ― 159 с.
13. Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис / Б. М. Кулик. ― К.: Радянська школа, 1965. ― Ч.2. ― С. 82-108.
14. Курс сучасної української літературної мови: В 2-х т. / За ред. Л. А. Булаховського. ― К.: Радянська школа, 1951. ― Т.2. ― С. 52-73.
15. Кухарчук І. Вивчення односкладних речень / І. Кухарчук // Дивослово. ― 2005. ― № 10. ― С. 38-41.
16. Мельничук О. С. Розвиток структури слов´янського речення. / О. С. Мельничук. - К., 1966. ― С. 25-33.
17. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. ― К.: Вища школа, 1994. ― с. 182-296.
18. Слинько І. І. Чи є односкладні речення? / І. І. Слинько // Мовознавство, 1985. - № 4. - С. 48.
19. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг. ред.. акад. І. К. Білодіда. ― К.: Наукова думка, 1972. ― Т.4. ― С. 232-262.
20. Сучасна українська мова / За ред.. М. Я. Плющ. ― К.: Вища школа, 1994. ― С. 329-332.
21. Сучасна українська мова. Синтаксис: Підручник / За ред. О. Д. Пономаренко. ― К.: Либідь, 1994. ― С. 69-77.
22. Українська мова: Енциклопедія. - К., 2000. - С. 395-397.
23. Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови: Підручник / К. Ф. Шульжук. ― К.: Видавничий центр «Академія», 2004. ― С. 112-132.
24. Ющук І. П. Українська мова: Підручник / І. П. Ющук. ― К.: Либідь, 2003. ― С. 502-510.
25. Шерех Ю. Нарис сучасної української мови / Юрій Шерех. ― Мюнхен: Молоде життя, 1951. ― С. 89-97.