Курсова робота Українські землі після Другої світової війни

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ І УКРАЇНИ

1.1. Початок Другої світової війни

1.2. Звільнення України від окупації. Закінчення Другої світової війни та її політичні наслідки для України

РОЗДІЛ 2. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

2.1. Возз'єднання українських земель

2.2. Операція «Вісла»

2.3. Передача Криму УРСР: причини і наслідки

РОЗДІЛ 3. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА УКРАЇНИ

3.1. Основні риси політичного, економічного і духовно-культурного життя українського суспільства за часів хрущовської «відлиги» (1954-1964 рр.)

3.2. Україна на порозі системної кризи: економічні проблеми, «стабілізація» і закритість суспільства, ідеологічний диктат, дисидентство (1965-1985 рр.)

3.3. Україна в роки горбачовської «перебудови» (1985-1991 рр.)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність теми. В наш час постає багато питань щодо Другої світової війни і її відношення до нас, українців. СРСР у Другу світову війну змінив її політичний характер, зумовив переростання війни з боку сил, що протистояли гітлерівському блокові, в антифашистську, визвольну. Союз РСР став головним оплотом народів у боротьбі проти фашизму. Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941-1945 рр. проти фашистської Німеччини та її союзників - найважливіший, вирішальний фронт Другої світової війни. Питання про українські землі в складі СРСР після Другої світової війни актуальне на сьогодні.

Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних положень щодо українських земель в складі СРСР після Другої світової війни.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені для вирішення наступні завдання:

1) розкрити сутність початку Другої світової війни;

2) розкрити сутність звільнення України від окупації. Закінчення Другої світової війни та її політичні наслідки для України;

3) розкрити возз’єднання українських земель;

4) розкрити сутність операції «Вісла»;

5) розкрити передачу Криму від РРФСР до УРСР;

6) проаналізувати основні риси політичного, економічного і духовно-культурного життя українського суспільства за часів хрущовської «відлиги» (1954-1964 рр.);

7) розкрити сутність Україна на порозі системної кризи: економічні проблеми, «стабілізація» і закритість суспільства, ідеологічний диктат, дисидентство (1965-1985 рр;

8) розкрити сутність Україна в роки горбачовської «перебудови» (1985-1991 рр.).

Предметом дослідження у курсовій роботі виступає сукупність теоретичних аспектів українські землі в складі СРСР після Другої світової війни.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел за тематикою. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Після закінчення Другої світової війни переважна більшість українських земель опинилася у складі однієї держави — УРСР.

Україна вперше офіційно увійшла в світове співтовариство, що було засвідчено рішенням міжнародних конференцій держав антигітлерівської коаліції в Ялті й Потсдамі, її участю в заснуванні ООН та іншими міжнародними акціями.

Таким чином, гітлерівський і сталінський режими, які на короткий час зблизилися, привели до возз’єднання з УРСР Західної України, Буковини, Хотинського, Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії. Слід підкреслити, що об’єднання у межах однієї держави більшості українських земель було визначною подією, важливим кроком у розв’язанні "українського питання".

Внаслідок Другої світової війни Україна пережила завершальний етап збирання основних своїх етнічно-історичних земель. Це створило умови для консолідації українського народу і зростання його національної самосвідомості.

Операція «Вісла» полягала у примусовій депортації (виселенні) з використанням збройних сил вказаних країн українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 р. належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР.

Причину передачі Криму вбачають в бажанні заручитися підтримкою впливової парторганізації України в боротьбі за зміцнення власних позицій в партії і державі, інші ж дослідники, перш за все, у необхідності покращити соціально-економічний стан Кримської області.

У період „хрущовської відлиги” було здійснено ряд соціальних програм.

У внутрішній політиці висувались такі завдання:

- забезпечити зростання промислового виробництва;

- піднесення сільського господарства;

- запровадження семигодинного робочого дня;

- проведення пенсійної реформи;

- збільшення темпів житлового будівництва.

Політичне життя в країні дедалі більше набуває закритого характеру, наростає відчуження партії від народу, посилюється ідеологічний диктат. Проголошений курс «стабілізації» не тільки не зробив систему стійкішою, а навпаки, — заважаючи назрілим змінам у суспільстві, породжував і стимулював поглиблення кризових явищ.

Причини «перебудови»: зовнішні — загроза поразки у змаганні комуністичної та капіталістичної системи, наростання реального відставання СРСР від провідних капіталістичних країн за основними економічними показниками; внутрішні — економічний занепад, посилення застійних явищ у політичній сфері, утвердження ідеологічного диктату в культурі, загострення боротьби реформаторської та консервативної течії у керівництві державою.

Мета реформ — модернізація економіки і суспільно-політичного життя СРСР, пристосування їх до реалій сучасного світу. Змінювати основи тоталітарного устрою ніхто не передбачав, проте було бажання побудувати «соціалізм з людським обличчям».

1. Білоусов Т. С. Возз’єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі. / Т. С. Білоусов. – К., 1951. – 166 с.

2. Білоцерківський В. Я. Історія України: навчальний посібник. / В. Я. Білоцерківський. - К: Центр учбової літератури, 2007. - 535 с.

3. Бойко І. Українські літературні альманахи і збірники ХІХ ‒ початку ХХ ст. – І. Бойко. - Київ: Наукова думка, 1967. – С. 31-32.

4. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII‒ початок XIX ст.) / Василь Верига. – Львів: Світ, 1996. – 448 с.

5. Гарін В. Б., Кіпцар І. А., Кондратенко О. В. Історія України. Навч. посіб. / В. Б. Гарін, І. А. Кіпцар, О. В. Кондратенко. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 240 с.

6. Головко М. Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни. 1939-1945 рр.: Монографія. / М. Л. Головко. – К.: Олан, 2004. - 704 с.

7. Завальнюк О. М. Україна в період Другої світової війни: навч. посіб. / О. М. Завальнюк, С. В. Олійник, С. В. Трубчанінов. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2012. – 544 с.

8. Історія України: Посібник / за загальною ред. Г. Д. Темка, Л. С. Тупчієнка. - К.: Вид. центр "Академія", 2002. - 480 с.

9. Касяненко. Ю. Я. Закон СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР у склад Української РСР» 1954 // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К.: Наук. думка, 2005. — Т. 3: Е — Й. — С. 212.

10. Коваль М. В. Політика проти історії: українська історична наука в Другій світовій війні й перші повоєнні роки / М. В. Коваль // Український історичний журнал. — 2002. — №. 1. — С. 3-26.

11. Кудряченко А. І. Політична історія України XX століття: підручник / Кудряченко А. І., Калінічева Г. І., Костиря А. А. - К: МАУП, 2006. – 694 с.

12. Лаас Н. О., Крупина В. О. Проблеми історії України 1945-1991 рр. на сторінках “Українського історичного журналу”/ Н. О. Лаас, В. О. Крупина // УІЖ. – 2007. – № 6. С.142-166.

13. Лисенко О. Є. Підсумки Другої світової війни та Україна / О. Є. Лисенко // УІЖ. – 2005. – № 6. - С. 128-138.

14. Литвин В. Україна у Другій світовій війні (1939–1945) / В. Литвин. – Київ: Вид. дім «Лі-Терра», 2004. – 464 с.

15. Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність; Українці на фронтах Другої світової війни. / І. Т. Муковський, О. Є. Лисенко. – К„ 1997. – 567 с.

16. Світлична В. В. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Друге видання, виправлене і доповнене. / В. В. Світлична. - К.: Каравелла. Львів.: Новий світ, 2002. - 304 с.

17. Україна в полум’ї війни 1941–1945 // [упоряд.: П. П. Панченко, О. І. Уткін, В. І. Горєлов та ін.]. – Київ: Україна, 2005. – 360 с.

18. Чайковський А. С. Невідома війна: Партизанський рух на Україні: мовою документів, очима істориків. / А. С. Чайковський. – К., 1994. - 256 с.

19. Чутский А. І. Історія України: навчальний посібник. / А. І. Чутский. - К: МАУП. 2006. - 345 с.

20. Швагуляк М. М. Українська карта: (Українське питання у міжнародній політиці напередодні і на початку Другої світової війни) / М. М. Швагуляк // Дзвін. – 1990. – № 7. – С. 83–85.