Дипломна робота Дескриптори колоративи в портретних описах персонажів
Код роботи: 4812
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Англійська філологія
Тема: Дескриптори колоративи в портретних описах персонажів
Кількість сторінок: 77
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 2200 грн
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ПОРТРЕТНОГО ОПИСУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ
1.0. Вступні зауваження
1.1. Портрет як предмет вивчення філологічних наук
1.2. Типи словесно-художнього портрета
1.3. Функції словесно-художнього портрета
1.4. Взаємозв’язок словесного портрета із структурою художнього твору. Функції портрета
1.5. Мета і завдання лінгвістичного аналізу портретних описів персонажів художнього тексту
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. КОЛОРАТИВ ЯК ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ
2.0. Вступні зауваження
2.1. Становлення колоративів в англійській лінгвістиці
2.2. Характеристика дескрипторів-колоративів
Висновки до 2 розділу
РОЗДІЛ 3. ДИСКРИПТОРИ-КОЛОРАТИВИ В ПОРТРЕТНИХ ОБРАЗАХ НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ
Висновки до 3 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу дискрипторів колоративів в описі персонажів на прикладі англійських художніх творів.
Об’єкт дослідження – дискриптори колоративи в художньому описі персонажів.
Предметом дослідження є колоративи в англійській мові на прикладі художнього опису персонажів художніх творів.
Матеріал дослідження отриманий методом суцільної вибірки з художніх текстів англійських та американських авторів (D. Adams, P. Anderson, S. Baxter, E. Burroughs, J. Chalker, G. Chesterton, A. Clarke, W. Collins, J. Conrad, Ch. Dickens, T. Dreiser, D. Eddings, W. Gibson, H. Haggard, R. Jordan, D. Koontz, A. Rice, J. Tolkien тощо).
Основні методи дослідження зумовлені метою, завданнями та матеріалом дослідження. Для встановлення семантики одиниць аналізу використано метод словникової дефініції. Для класифікації одиниць аналізу, а також інтерпретації результатів аналізу ми використали описовий метод, а для порівняльного вивчення продуктивності й уживаності окремих колоративів (у складі ФО) та їхніх лексико-семантичних підкласів (далі – ЛСП), різних структурних типів фразеологічних одиниць із КТ та різних типів цих ФО за видом переосмислення – кількісні методи. Статистичні методи (а саме критерій „хі-квадрат” (χ2) і коефіцієнт взаємної спряженості К) допомогли виявити найбільш фразеологічні колоративи в англійській мові. Для визначення умовної конотації (позитивної (+), негативної (-), нейтральної (0)) окремих КТ і ФО з ними проведено психолінгвістичний експеримент у вигляді тесту з носіями англійської мови.
Методологічну основу дослідження складає діалектичний підхід до розгляду англійської фразеології як системного явища з властивими їй закономірностями, а також антропоцентричний підхід, пов’язаний з орієнтацією мови на її носія.
Структурно дослідження складається з вступу, висновків, трьох основних розділів, списку використаної літератури.
У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми, сформульовано її мету та завдання, окреслено об’єкт і предмет наукового аналізу, зазначено методи дослідження та джерела фактичного матеріалу.
Також до кожного з розділів є вступні зауваження та висновки.
ВИСНОВКИ
Лексика на позначення кольору часто слугувала об’єктом експериментування в різноманітних лінгвістичних теоріях, але особливості її вживання у складі фразеологічних одиниць (далі – ФО) досліджені недостатньо. Натомість вивчення колоративів (далі – КТ) крізь призму фразеології допомагає відтворити цілісну картину світу, визначити цінності, які характеризують той чи той етнос.
Під колоративом (англ. colour term) ми розуміємо колірні лексеми в усьому комплексі їхніх значень, включаючи в обсяг цього поняття прикметники зі значенням кольору, їхні деривати, світло-тінньові поняття та передбачаємо розгляд цих лексем у переносному значенні у складі фразеологічних одиниць.
Три базові („найстаріші”) для мови, а отже, і найбільш схильні до вживання у переносному значенні кольори чорний, білий і червоний є основними і для англійської фразеології. З ними зафіксована найбільша кількість ФО у словниках; фразеологізми з ними є найуживанішими в художніх текстах, їхні лексико-семантичні підкласи мають найбільшу кількість одиниць тощо.
Фразеологічність лексико-семантичного підкласу колоративів є складним явищем і залежить не лише від фразеологічної продуктивності (у словниках) чи вживаності (у художніх текстах). Найвищий ступінь фразеологічності мають два ЛСП – чорний і сірий.
2. За результатами психолінгвістичного експерименту ФО з колоративами з умовно негативною конотацією (47 %) переважають кількісно одиниці з нейтральною (33 %) і позитивною конотацією (20 %), тобто більшості ФО з колоративами притаманна умовна конотація, а конотація кожного окремого КТ у більшості випадків не впливає на конотацію усієї фразеологічної одиниці з цим колоративом.
3. Серед ФО із колоративами в англійській мові ми виокремили 6 структурних типів, які за кількістю ФО перебувають у певній ієрархії. У словниках субстантивні ФО складають 39 %, дієслівні ФО – 25 %, ФО-речення – 23 %, ад’єктивні ФО – 8 %, адвербіальні ФО – 4 %, вигукові фразеологізми – менше 1 %.
У художніх текстах кількісна перевага субстантивних ФО з колоративами зберігається, тобто автори здебільшого використовують ФО з КТ для називання осіб, предметів та явищ. Порівняно часто вживаються ад’єктивні фразеологізми з КТ, майже не використовуються наявні в мові ФО-речення і зовсім не вживаються вигукові фразеологізми з КТ.
ФО кожного зі структурних типів мають у своєму складі різний набір КТ, але у переважній більшості ФО як у словниках, так і в художніх текстах вживаються колоративи ЛСП чорний, білий і червоний.
Кількісний аналіз лексикографічного матеріалу засвідчує, що в основі фразеологізмів з КТ лежить здебільшого метафоричне переосмислення (91 %), а кількість ФО-порівнянь незначна (9 %). У художніх текстах використовуються переважно ФО-метафори.
Найпродуктивнішими (у фразеологічних словниках) у складі як компаративних, так і метафоричних ФО є КТ чорний, білий і червоний. Вони ж належать і до найбільш вживаних у складі компаративних ФО у художніх текстах разом з КТ ЛСП жовтий і колір. Найуживанішими у складі метафоричних ФО є КТ білий, червоний, блакитний і колір.
Серед ФО-перифраз, які є підвидом ФО-метафор, найбільш продуктивною (у словнику) і найуживанішою (у художніх текстах) є група ФО-перифраз з КТ, що позначають осіб за видом діяльності. До складу ФО-перифраз найчастіше залучаються колоративи ЛСП чорний, жовтий, білий, червоний і блакитний, у художньому тексті їхня провідна роль (за винятком КТ лексико-семантичного підкласу блакитний) зберігається. ФО-евфемізмів (вид перифраз) з КТ існує мало в англійській мові і, відповідно, вони майже не вживаються у художніх текстах.
Отже, ті колоративи, з якими у мові (словниках) найбільше певного виду ФО (структурного чи за переосмисленням), найчастіше використовуються у складі цього ж виду фразеологізмів у мовленні (художніх текстах). Певні ж відмінності між кількістю одиниць у словниках та частотністю їхнього вживанням у художніх текстах пов’язуємо з екстралінгвальними чинниками (з об’єктивною реальністю, темою та ідеєю художнього тексту, авторською індивідуальністю тощо).
Досліджувані колоративи у складі фразеологізмів (у словниках) здебільшого сполучаються з іменниками (75 %), рідше з дієсловами (14 %) і ще рідше з прикметниками (11 %). У художніх текстах іменники вживаються у складі фразеологічних одиниць із КТ у 76 % випадків, прикметники – у 19 % випадків, дієслова – у 5 % випадків.
Аналіз лексичної сполучуваності КТ у межах ФО дає підстави стверджувати, що до утворення ФО з колоративами (за словниками) найбільш схильний іменник man, дієслова be, look і прикметники black і white. Найуживанішими у художніх текстах у складі ФО з КТ є іменники house і hall, дієслова swear і look, прикметники white і black.
Щодо семантичної сполучуваності, то КТ у межах ФО сполучаються: з компонентами лексико-семантичних підкласів іменників „Інші поняття”, „Природні об’єкти та явища, просторові поняття, географічні назви”, „Фауна (тварини, птахи) та її конституція” і „Зовнішність людини, внутрішні органи та частини тіла”; з одиницями ЛСП прикметників „Колір”; з одиницями ЛСП дієслів „Фізичний вплив” і „Динамічний стан, процеси”. Найбільшими за обсягом (кількістю одиниць) серед ЛСП, які сполучаються з КТ є ЛСП іменників „Інші поняття” і „Природні об’єкти та явища, просторові поняття, географічні назви”, ЛСП прикметників „Колір” а також ЛСП дієслів „Фізичний вплив”.
Найбільшу кількість різноманітних семантичних зв’язків з лексико-семантичними підкласами іменників мають колоративи ЛСП чорний; з ЛСП прикметників – КТ ЛСП світлий і колір; з дієсловами – колоративи ЛСП білий, чорний, червоний, жовтий, рожевий, світлий і колір.
У досліджуваних художніх текстах найчастіше вживаються у складі ФО з КТ одиниці ЛСП іменників „Назви осіб”, „Матеріали та речовини” і „Будівельні споруди та їхні елементи”, одиниці ЛСП прикметників – „Колір”, одиниці ЛСП дієслів – „Фізіологічна діяльність і сприйняття”.
Проведене на основі фразеологічних одиниць із колоративами дослідження на прикладі лексем (насамперед КТ), ЛСП, лексичних біномів, ФО різних структурних типів і різних типів переосмислення доводить існування взаємозв’язку між фразеологічною продуктивністю і фразеологічною вживаністю мовних одиниць.
Проблема вивчення особливостей ФО із колоративами залишається актуальною. Перспективи подальших пошуків вбачаємо в компаративних та когнітивно-лексикографічних дослідженнях фразеологічних одиниць із КТ у кількох неспоріднених мовах, у виявленні індивідуально-авторських і ґендерних особливостей вживання фразеологізмів із КТ тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Гуменюк І. І. Кольористика у фразеології – ключ до культурної інтерпретації (на матеріалі англійської та української мов) / І. І. Гуменюк // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету/ [ред. кол.: М. Ф. Гетьманець, Л. О. Іванова та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – Вип. 11. – Т. 1. – С. 211–218. – (Філологічні науки).
2. Гуменюк І. І. Синтагматичні та парадигматичні зв’язки у фразеологічних одиницях англійської та української мов / І. І. Гуменюк // Проблеми романо-германської філології: зб. наук. праць / [ред. кол.: М. М. Полюжин, В. В. Левицький та ін.]. – Ужгород: Ліра, 2005. – С. 74–81.
3. Гуменюк І. І. Ґендерний аспект англійських фразеологізмів з компонентом кольоропозначення / І. І. Гуменюк // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету / [ред. кол.: Л. О. Іванова, М. Ф. Гетьманець та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2006. – Вип. 12. – Т. 1. – С. 87–96. – (Філологічні науки).
4. Гуменюк І. І. Використання фразеологічних одиниць в публіцистичних творах (за матеріалами англо- та російськомовних видань) / І. І. Гуменюк // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: зб. наук. праць; [ред. кол.: В. Д. Каліущенко, М. Г. Сенів та ін.]. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – Вип.13. – С. 154–162.
5. Гуменюк І. І. Символіка кольоропозначень у складі фразеологічних одиниць для вираження концепту емоцій та почуттів (на матеріалі англійської мови) / І. І. Гуменюк // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць / [ред. кол.: В. В. Левицький, А. Д. Бєлова та ін.]. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 2008. – Вип. 370-371. – С. 30–35. (Германська філологія).
6. Гуменюк І. І. Лексико-граматичні особливості фразеологічних одиниць із компонентом кольоропозначення в англійській мові / І. І. Гуменюк // Буковинський журнал. Громадсько-політичний, літературно-мистецький і науково-освітній часопис / [ред.: М. Лазарук]. – Чернівці, 2008. – № 1. – С. 266–274.
7. Гуменюк І. І. Фразеологічність колоративів (на матеріалі фразеологізмів англійської мови) / І. І. Гуменюк // Нова філологія / [ред. кол.: В. М. Манакін, А. Я. Алексєєв та ін.]. – Запоріжжя: Запорізький національний університет. – 2010. – Вип. 38. – С. 171–178.
8. Гуменюк І. І. Лінгвістичні та екстралінгвістичні дослідження номінації жовтого кольору (на матеріалі фразеології англійської та української мов) / І. І. Гуменюк // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка / [ред. кол.: П. Ю. Саюх, О. А. Дубасенюк та ін.]. – Житомир, 2007. – Вип. 33. – С. 193–197.
9. Гуменюк І. І. Лінгвістичні та екстралінгвістичні дослідження червоного кольору (на матеріалі фразеології англійської та української мов) / І. І. Гуменюк // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. праць / [ред. кол.: В. В. Левицький, Л. І. Бєлєхова та ін.]. – Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2007. – Вип. 3. – Ч. 1. – С. 146–148.
10. Гуменюк І. І. Використання фразеологічних одиниць в публіцистичних творах (за матеріалами англо- та російськомовних видань) / І. І. Гуменюк // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: матеріали міжнародної наукової конференції, 24-25 листопада 2004 року / [ред. кол.: О. Д. Огуй, О. Г. Ушенко та ін.]. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 69–71.
11. Гуменюк І. І. Функціонування фразеологічних одиниць з колоронімами у сучасній англійській та українській мовах / І. І. Гуменюк // Германістика в Україні та закордоном. Стан і перспективи: матеріали міжнародної наукової конференції, 13 травня 2005 року / [ред. кол.: Т. Р. Кияк, М. В. Гамзюк та ін.]. – Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. – С. 80–88.
12. Гуменюк І. І. Психологічні та лінгвістичні аспекти вживання фразеологізмів у мовленні / І. І. Гуменюк // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. праць та доповідей всеукраїнської наукової конф., 12-13 травня 2005 р. / [ред. кол.: В. Г. Каплун, В. В. Третько та ін.]. – Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2005. – С. 14–16.
13. Гуменюк І. І. Колірна епідигматика у фразеології (на матеріалі англійської та української мов) / І. І. Гуменюк // Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку: матеріали 4 Міжнародної науково-практичної конференції, 2-3 березня, 2006 р. / [ред. кол.: В. А. Бугров, Д. Б. Буй та ін.] – Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – С. 387–389.
14. Гуменюк І. І. Класифікація фразеологічних одиниць за типами переосмислення / І. І. Гуменюк // Актуальні проблеми германської філології: матеріали III Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю від дня народження професора, доктора філологічних наук В. В. Левицького, 10-12 квітня 2008 року / [ред. кол.: О. Г. Ушенко, В. І. Кушнерик та ін.]. – Чернівці: Книги – XXI, 2008. – С. 290–294.
15. Зінгер Л. С. Нариси теорії та історії портрета / Л. С. Зінгер – К.: Вид-во « Мистецтво», 1986. – 294 с.
16. Критенко А. П. Семантична структура назв кольорів в українській мові / А. П. Критенко // Мовознавство. − 1967. – № 4. − С. 97 – 112
17. Maugham W. S. The Moon and Sixpence / W. S. Maugham // Alan Rodgers Books, 2005. – 192 p.
18. Maugham W. S. The Razor’s Edge / W. S. Maugham //Bookprint limited Kingswood, Surrey, 1949. – 309 p.
19. Бурлакова В. В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке / В. В. Бурлакова. – Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1975. – 565 с.
20. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография / В. В. Виноградов. – М., 1977. – 254 с.
21. Владовская И. С. Сборник фразеологических словосочетаний и идиом разговорного английского язика / И. С. Владовская. – М., 1970. – 123 с.
22. Каменецкайте Н. Л. Синонимы в английской фразеологи / Н. Л. Каменецкайте. - М., 1971. – 368 с.
23. Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / І. В. Ковальська. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001. - 19 с.
24. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка: [учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз.] / А. В. Кунин.- [2-е изд., перераб]. - М.: Высш.шк., Дубна: Изд. Центр "Феникс", 1996. – 381 с.
25. Качаева Л. А. Может ли голубой быть зеленым и розовым? – М., 1984. – 189 с.
26. Кругликова Л. Е. Фразеологические сочетания с "цветовыми" прилагательными. – М.: Республика, 1976.– 331 с.
27. Новик Г. А. Уайльд і його роман "Портрет Доріана Грея" – К.: А.С.К, 1998. – 544 с.
28. Орлова В. И. Семенова Т. Н. Красный, как кровь. – М.: Сов. Россия, 1976. – 159 с.
29. Постникова И. И. Экспрессивность цветового определения в портретных описаниях // Художественная речь. Организация языкового материала. – Куйбышев, 1981. – С. 24-27.
30. Соколянский М. Г. Оскар Уайльд – М.: "Высш. школа", 1977, – 239 с.
31. Фрумкина Р. М. Психолингвистика. - М., 2001, - 321 с.
32. Wilde O. The picture of Dorian Gray. – Moscow: Foreign Languages Publishing House., 1963. – 287 p.
33. Оскар Уальд Портрет Дориана Грея. Избранное. – К.:ЗАО "Комсомольская правда – Украина", 2007. – 320 с.
34. Наливайко Д. С. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: підручник / Д. С. Наливайко, К. О. Шахова. – К.: Заповіт, 1997. – 464 с.
35. Скибицька Н. В. Словотворення як засіб оформлення нових семантичних полів лексики сучасної англійської мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.philology.kiev.ua/php/11/2/sky.pdf.
36. Ахмадуліна Б. Психофізіологічний вплив кольору на людину [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://koloristika.info/t_pvk.php.