Дипломна робота Передача чужого мовлення в інформаційних текстах сучасної німецької преси
Код роботи: 4674
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Стилістика німецька мова
Тема: Передача чужого мовлення в інформаційних текстах сучасної німецької преси
Кількість сторінок: 96
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 1800 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МЕДІАЛІНГВІСТИКА ЯК НОВА ПАРАДИГМА ВИВЧЕННЯ МОВИ ЗМІ
1.1. Теоретичні засади медіа лінгвістики
1.2. Особливості газетно-публіцистичного стилю
1.3. Газетний текст як основний тип медіа тексту
1.4. Передача чужого мовлення в німецьких інформаційних текстах
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
2.2. Методи дослідження
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ В ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕКСТАХ
3.1. Передача чужого мовлення в замітках
3.2. Передача чужого мовлення в кореспонденціях
3.3. Зіставлення передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях
Висновки до розділу 3
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
У сучасних лінгвістичних розвідках дослідження функціонування мови ЗМІ є цариною медіалінгвістики, яка є відносно новою, проте перспективною, галуззю мовознавства. У часи стрімкого розвитку інформаційно-комунікативних технологій до компетенцій медіалінгвістики входить дослідження мови масмедія загалом, а також мови медіатекстів окремих типів.
Мова медіатекстів має свої особливості. Від інших текстів її відрізняє насамперед те, що мова газетно-публіцистичного стилю поєднує в собі дві тенденції – тенденцію до стандарту та тенденцію до експресивності, які нерозривно пов’язані з основними функціями публіцистичних текстів, а саме інформативною функцією та функцією впливу на читача. Окрім того, важливим є питання дотримання стандартів достовірності інформації, інструментом реалізації яких є передача чужого мовлення.
Актуальність роботи зумовлюється тим, що достовірність інформації певним чином залежить від точності відтворення чужого мовлення в графічних ЗМІ, якими є публіцистичні тексти. Передача чужого мовлення уможливлює різнобічне та збалансоване представлення інформації, що є обов’язковим для виконання інформативної функції.
Теоретико-лінгвістичним підґрунтям дослідження стали праці вчених у царині медіалінгвістики та журналістики (Н. С. Валгіна [5], Л. Вернер [42], Т. Г. Добросклонская [7; 8], Е. А. Зоідзе [9], Й. Курц [39], А. А. Махова [17], Н. М. Наєр [20], Д. Перрін [41], Г. Я. Солганик [26]).
Об’єктом дослідження є чуже мовлення в сучасних німецьких інформативних текстах.
Предмет дослідження – типи передачі чужого мовлення в різних жанрах німецькомовної публіцистики.
Мета роботи – з’ясувати основні типи передачі чужого мовлення, характерні німецькій публіцистиці, порівняти функції чужого мовлення, а також встановити спільні та відмінні типи передачі чужого мовлення в різних жанрах публіцистики.
Досягнення поставленої мети вимагає виконання низки конкретних завдань:
- обґрунтовати теоретичну базу дослідження способів передачі чужого мовлення в німецькомовних публіцистичних медіатекстах;
- класифікувати способи передачі чужого мовлення в німецькомовній публіцистиці;
- проаналізувати вживання різних типів передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях німецькомовних газет;
- встановити спільні та відмінні риси у вживанні тих чи інших типів передачі чужого мовлення в різних жанрах німецькомовної публіцистики.
Основними методами дослідження є предметно-описовий метод, який дозволяє інтерпретувати дані в ході дослідження вживання різних типів передачі чужого мовлення в німецькомовних інформативних текстах. Порівняльну методику залучено для зіставлення особливостей вживання тих чи інших типів передачі чужого мовлення в замітках та кореспонденціях двох різних газет.
Матеріалом дослідження слугують провідні інтернет-видання німецькомовних газет «Welt», «Bild», «Süddeutsche Zeitung» і «Spiegel», які вважають достатньо впливовими виданнями з найбільшим тиражем з-поміж німецькомовних, а також одними з найпопулярніших європейських газет. Загалом дібрано 369 прикладів передачі чужого мовлення в замітках і 462 випадків передачі чужого мовлення в кореспонденціях обраних газет.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому встановлено основні типи передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях німецькомовних газет; описано функції окремих типів передачі чужого мовлення в різних жанрах публіцистики; встановлено спільне та відмінне у передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що її результати можуть стати внеском у подальшу розробку механізмів вивчення журналістських прийомів для досягнення достовірності викладу інформації; одержані висновки сприятимуть поглибленню уявлень про вживання тих чи інших типів передачі чужого мовленняв різних жанрах німецькомовної публіцистики.
Практична цінність. Результати, одержані у процесі проведення дослідження, можуть бути використані у курсах «Стилістика», «Лінгвістика тексту», «Граматика німецької мови», а також спецкурсах із лінгвокультурології та лінгвістичного аналізу тексту.
Обсяг та структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Додатки містять приклади передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях газет «Welt», «Bild», «Süddeutsche Zeitung» та «Der Spiegel».
У вступі окреслено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи, а також теоретичну та практичну цінність роботи.
Перший розділ присвячено розгляду теоретичних питань; описано завдання та предмет медіалінгвістики, об’єктом вивчення якої є мова ЗМІ; встановлено особливості газетно-публіцистичного стилю; зазначено основні типи передачі чужого мовлення в німецькомовній публіцистиці; наведено аналіз кожного з виділених типів текств.
У другому розділі описано матеріал дослідження; встановлено основні характеристики жанрів замітки та кореспонденції; визначено основні методи дослідження.
У третьому розділі досліджено вживання різних типів передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях газет «Welt», «Bild», «Süddeutsche Zeitung» і «Der Spiegel»; описано типи передачі чужого мовлення окремо для заміток і кореспонденцій кожної з газет; проведено порівняльний аналіз способів передачі чужого мовлення в різних жанрах німецькомовної публіцистики.
У загальних висновках підводяться підсумки проведеного аналізу, узагальнюються отримані результати та накреслюються напрями подальших досліджень.
Загальний обсяг роботи становить 95 сторінок, з них 57 сторінки тексту, 5 сторінок списку використаних джерел (52 найменувань) і 25 сторінок додатків.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Отже, метою роботи було з’ясувати основні типи передачі чужого мовлення, характерні німецькій публіцистиці, порівняти функції чужого мовлення, а також встановити спільні та відмінні типи передачі чужого мовлення в різних жанрах публіцистики.
У дослідженні було вирішено низку конкретних завдань:
- обґрунтовано теоретичну базу дослідження способів передачі чужого мовлення в німецькомовних публіцистичних медіатекстах;
- класифіковано способи передачі чужого мовлення в німецькомовній публіцистиці;
- проаналізовано вживання різних типів передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях німецькомовних газет;
- встановлено спільні та відмінні риси у вживанні тих чи інших типів передачі чужого мовлення в різних жанрах німецькомовної публіцистики.
Можна зробити висновки, що:
1. Чуже мовлення в медіатекстах відіграє неабияку роль для відтворення точної та достовірної інформації. Особливо актуальним є посилання на автора висловлювання або інше джерело інформації. Якомога точне відтворення чужого мовлення є необхідним для дотримання стандартів достовірності інформації у журналістиці.
2. Способи передачі чужого мовлення в німецькомовній пресі досліджено на матеріалі інтернет-видань газет «Welt» і «Bild», «Süddeutche Zeitung» та «Spiegel», вибірку з яких становлять по 20 заміток і кореспонденцій із кожної.
Загалом зафіксовано 369 прикладів передачі чужого мовлення в замітках, із них – 78 прикладів дібрано з газети „Welt“, 103 прикладів – припадає на газету «Bild», 87 – із газети «Süddeutsche Zeitung» та 101 - у «Spiegel».
Проаналізовано 462 конструкцій зі способом передачі чужого мовлення у кореспонденціях. 113 позицій у кореспонденціях «Süddeutsche Zeitung», 144 - у «Spiegel», 103 – у газети «Welt», 132 - припадає на газету «Bild».
У перспективі планується дослідити типи передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях німецькомовних журналів і порівняти особливості вживання чужого мовлення в газетах і журналах.
Жанри замітки та кореспонденції відрізняються характером викладу інформації (замітка містить лише факти, тоді як у кореспонденції наведено підґрунтя та роз’яснення певних питань), обсягом (кореспонденція є в кілька разів довшою), а також тематикою (тематика кореспонденцій значно ширша за тематику заміток).
3. За класифікацією Л. Вернера, основними способами передачі чужого мовлення в німецькомовній публіцистиці є пряма та непряма мова, цитування, конструкції з модальними дієсловами wollen / sollen, прийменникові конструкції та підрядні речення з wie. Усі дібрані приклади розподілено за типами зазначеної класифікації. Таким чином встановлено способи передачі чужого мовлення в замітках і кореспонденціях газет „Welt“ і «Bild», «Süddeutsche Zeitung» та «Spiegel».
4. Проведений аналіз дозволяє встановити спільне та відмінне для передачі чужого мовлення в замітках німецькомовних таблоїдів. Так, спільним для заміток газет є те, що у відносно невеликих за обсягом замітках досить часто вживається чуже мовлення. Це пов’язано із документальним характером жанру замітки, коли факти, що повідомляються, містять посилання на певну особу або інше джерело інформації. Найуживанішими конкуретними формами передачі чужого мовлення, на які припадає близько 70% вживання чужого мовлення, в газетах є пряма та непряма мова. Частота вживання прямої та непрямої мови в замітках газет «Welt» і «Bild», «Suddeutsche Zeitung» та «Spiegel» є приблизно однаковою. Ще однією спільною рисою для заміток є те, що у проаналізованому корпусі не вживається такий тип передачі чужого мовлення як конструкції з модальними дієсловами wollen / sollen. Тільки у газетах «Süddeutsche Zeitung» та «Spiegel» ми знаходимо поодинокі випадки вживання. Відмінними характеристиками є розподіл частот між рештою типами передачі чужого мовлення. Так, достатньо вживаними в газеті «Bild» є прийменникові конструкції, тоді як автори заміток газети «Welt», «Süddeutsche Zeitung» та «Spiegel» часто послуговуються таким типом передачі чужого мовлення як цитування.
5. Спільним для кореспонденцій обидвох аналізованих газет є значно вища частота вживання прямої мови порівняно з іншими способами передачі чужого мовлення. На пряму мову припадає близько 50% усіх дібраних прикладів вживання чужого мовлення в кореспонденціях газет «Welt», «Bild», «Suddeutsche Zeitung» та «Spiegel». Вибір прямої мови для передачі чужого висловлення може бути пов’язаний із тим, що більший обсяг кореспонденції дозволяє авторові дослівно передавати зміст сказаного та не вдаватись до компресій чужих висловлювань за допомогою непрямої мови, як це відбувається в замітках. Непряма мова в кореспонденціях газети «Welt» характеризується вживанням великої кількості різних ввідних дієслів, властивих як публіцистичному, так і художньому стилю. Окрім дієслів інформативного характеру, таких як prophezeien, fordern, mahnen, warnen, mitteilen, erzählen, berichten, betonen, erklären, bestätigen, Zweifel äußern, вживаються також дієслова, властиві художньому стилю, а саме sagen, zweifeln, diskutieren, denken, erzählen, scherzen, klar machen, vorwerfen, ergänzen. Цим жанр кореспонденції наближається до аналітичного, на відміну від заміток, які тяжіють до документального викладу фактів. Автори кореспонденцій газети „Bild“ та «Süddeutsche Zeitung» частіше використовують спосіб цитування, аніж непряму мову. Найрідше вживаним типом передачі чужого мовлення в кореспонденціях є прийменникові конструкції та підрядні речення з wie.
6. Варто зазначити, що способи передачі чужого мовлення кількісно не відрізняються в замітках і кореспонденціях. Широко популярними є вживання прямої та непрямої мови, яка дає можливість більш точно передати думки реципієнтів. Найменш вживаними є підрядні речення з wie.
Щодо конструкцій з wollen/sollen, то найбільш численними вони є у кореспонденціях, у газетах «Suddeutsche Zeitung» та «Spiegel». Найменш численними вони є у кореспонденціях газети «Welt».
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрамов Б. А. Теоретическая грамматика немецкого языка. - М., 2009. – с. 25-89.
2. Балашова Е. Ф. Англоязычные медиатексты в контексте интерактивных приемов обучения / Е. Ф. Балашова // Вестник Моск. ун-та. – Сер. 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. – М. – 2009. – № 3. – С. 77–83.
3. Бернштейн С. И. Язык радио / С. И. Бернштейн. – М.: Наука, 1977. – 43 с.
4. Богатырева Н. А. Стилистика современного немецкого языка: [учеб. пособие для студ. лингв. вузов и фак.] / Н. А. Богатырева, Л. А. Ноздрина. – М.: Изд. центр «Академия», 2005. – 336 с.
5. Брандес М. П. Предпереводческий анализ текста: [учеб. пособие для инст. и фак. иностр. яз.] / М. П. Брандес, В. И. Провоторов. – [3-е изд., стереотип.]. – М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. – 224 с.
6. Валгина Н. С. Теория текста: [учеб. пособие] / Н. С. Валгина. – М.: Логос, 2004. – 280 с.
7. Гапотченко Н. Є. Структурні та жанрові особливості текстів інтерв’ю в сучасній французькій пресі (комунікативно-прагматичний аспект): дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Гапотченко Н. Є. – К., 2003. – 198 с.
8. Добросклонская Т. Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ / Т. Г. Добросклонская. – М.: Наука, 2008. – 202 с.
9. Добросклонская Т. Г. Что такое медиалингвистика? / Добросклонская Т. Г. // Вестник Моск. ун-та. – Сер. 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. – М. – 2004. – № 2. – С. 83-106.
10. Зоидзе Э. А. Синтаксические особенности аналитических газетных текстов (на материале русского и английского языков): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.20 „Cравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание“ / Э. А. Зоидзе. – М., 2013 – 20 с.
11. Измаилян Д. Б. Особенности производства новостных текстов массовой информации / Измаилян Д. Б. // Вестник Моск. ун-та. – Сер. 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2011. – № 2. – С. 163-169.
12. Караулов Ю. Н. Структура лексико-семантического поля / Ю. Н. Караулов // Филологические науки. М: Просвещение, 1972. - 139 с.
13. Кожина М. Н. Стилистика русского языка / Кожина М. Н. – М.: Просвещение, 1993. – 221 с.
14. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе / Костомаров В. Г. – М.: Изд-во МГУ, 1971. – 268 с.
15. Костомаров В. Г. Языковой вкус эпохи / Костомаров В. Г. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 463 с.
16. Лысакова И. П. Тип газеты и стиль публикации: опыт социолингвистического исследования / Лысакова И. П. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – 184 с.
17. Лысакова И. П. Язык газеты и типология прессы. Социолингвистическое исследование / Лысакова И. П. – СПб.: Филолог. фак. СПбГУ, 2005. – 239 с.
18. Мазур О. В. Основи наукових досліджень: [навч. посіб. для студ. вищих навч. заклад. філол. спец.] / О. В. Мазур, О. В. Подвойська, С. В. Радецька. – Вінниця: Нова Книга, 2013. – 120 c.
19. Махова А. А. Понимание газетного текста в свете лингвистического эксперемента / А. А. Махова // Научные ведомости Белгородского гос. ун-та. – Сер.: Гуманитарные науки. – № 12. – Т. 6. – Белгород: Изд-во Белгород. ун-та, 2010. – С. 100-106.
20. Мороховский А. Н. Стилистика английского языка / Мороховский А. Н., Воробьева О. П., Лихошерст Н. И., Тимошенко З. В; [под. ред. А. Н. Мороховского]. – К.: Вища школа, 1984. – 247 с.
21. Наер В. Л. К описанию функционально-стилевой системы современного англ. языка / В. Л. Наер // Вопросы дифференциации и интеграции. Лингвостилистические особенности научного текста / Отв. ред. М. Я. Цивиллинг. – М.: Наука, 1981. – С. 3-13.
22. Наер Н. М. Стилистика немецкого языка: [учеб. пособие] / Наер Н. М. – М.: Выс. школа, 2006. – 271 с.
23. Немищенко Г. П. Питання мовознавства. - М.: Перун, 2001. - 254 с.
24. Омельченко М. С. Особенности функционирования заимствованной лексики в текстах СМИ (на материале текстов немецкоязычной прессы): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки“ / М. С. Омельченко. – М., 2010. – 20 с.
25. Осипчук О. С. Пресса Германии: [учебно-методическое пособие по общественно-политическому переводу с немецкого языка на русский] / Осипчук О. С. – Омск: Изд-во Ом. гос. ун-та, 2011. – 148 с.
26. Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів: навч. посіб. / Перебийніс В. І. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – 168 с.
27. Розен Е. В. Немецкая лексика: история и современность / Розен Е. В. – М.: Выс. школа, 1991. – 94 с.
28. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: [підручник] / Селіванова О. О. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – 712 с.
29. Солганик Г. Я. Синтаксическая стилистика / Солганик Г. Я. – М.: ЛКИ, 2007. – 168 с.
30. Степанова М. Д., Чернышева И. И. Лексикология современного немецкого языка. - М.: "Высшая школа", 1992. - 310 с.
31. Трескова С. И. Социолингвистические проблемы массовой коммуникации / Трескова С. И. – М.: Наука, 1989. – 152 с.
32. Чекалина Е. М. Язык современной французской прессы (лексико-семантические аспекты) / Чекалина Е. М. – Ленинград: Изд-во Ленград. ун-та, 1991. – 168 с.
33. Шебеліст С. Трансформаційні процеси в системі журналістських жанрів / Сергій Шебеліст // Вісник Львів. ун-ту. – Вип. 9, Ч. 1: Теле- та радіожурналістика. – Львів, 2010. – С. 274-280.
34. Шестакова Е. Г. Про пародоксальну сутність тексту масової комунікації [Електронний ресурс] / Е. Г. Шестакова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_sk/2010_1/files/SC110_11.pdf.
35. Androutsopoulos J. Medienlinguistik Beitrag für den Deutschen Fachjournalisten-Verband e. V [Електронний ресурс] / Jannis Androutsopoulos. – Режим доступу: http://www.dfjv.de/ Stand: 9.03.2014.
36. Bell A. The Language of News Media / Allan Bell. – Oxford: Blackwell, 1991. – 287 p.
37. Carlsen L. Redewiedergebende Sätze mit präpositionalen Quellenangaben / Laila Carlsen // Neuphilologische Mitteilungen. – Göttingen, 1994. – S. 467-492.
38. Dettmer A. (R)evolution der Sprache. Zum Sprachwandel im modernen Russischen – untersucht anhand russischer Printmedien / Andrea Dettmer. – Bielefeld, 2000. – 170 S.
39. Ehmann H. Affengeil. Ein Lexikon der Jugendsprache. - Mьnchen: Verlag C. H. Beck, 1992. - 567 S.
40. Engel U. Deutsche Grammatik / Ulrich Engel. – [2., durchgesehene Aufl.]. – München: Iudicium 2009.
41. Fairclough N. Media Discourse / Norman Fairclough. – London: Arnold, 1995. – 243 p.
42. Fowler R. Language in the News: Discourse and Ideology in the Press / Roger Fowler. – London: Routledge, 1991 – 265 p.
43. Henne H. Jugend und ihre Sprache. Darstellung. Materialien. Kritik. - Zьrich: Hildescheim, 2009. - 97 S.
44. Knipf-Komlósi E. Aspekte des deutschen Wortschatzes. Ausgewählte Fragen zu Wortschatz und Stil / Elisabeth Knipf-Komlósi, Roberta V. Rada, Csilla Bernáth. – Bölcsész Konzorcium, 2006. – 275 S.
45. Kurz J. Stilistik für Journalisten / Josef Kurz, Müller Daniel, Pötschke Joachim, Pöttker Horst, Gehr Martin. – [2., erw. und überarb. Aufl.]. – Wiesbaden: VS Verl., 2010. – 368 S.
46. Montgomery M. The Media. – London: The British Council / Montgomery M., Edginton B., 1996. – 155 p.
47. Perrin D. Medienlinguistik / Daniel Perrin. – Konstanz: Utb, 2006. – 248 S.
48. Reinke M., Jugendsprache // Tendenzen der deutschen Gegenwartssprache. Tьbingen, 1994. - 322 S.
49. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. - Tьbingen: Niemeyer, 2002. - 305 S.
50. Werner L. Formen der Redewiedergabe in Zeitungstexten: [Studienarbeit] / Linda Werner. – München: Grin Verl., 2007. – 14 S.