Реферат Людина як предмет, спосіб, знаряддя і результат власної фізичної, психічної і духовної діяльності

Вступ

1. Предмет, завдання і роль філософії психології в суспільстві

2. Уявлення про сутність суспільства, соціалізацію, індивідуалізацію і суспільне життя людини

3. Соціальна психологія про соціальну взаємодію, стосунки і спілкування

Висновки

Список використаної літератури

Актуальність теми дослідження. Людина є найвищий витвір природи, її сутність досить складна і багатогранна. Невипадково людина вивчається багатьма науками в різних аспектах. Філософія завжди розглядала людину як особливий рід сущого, осмислювала проблеми людського існування, намагалася визначити її місце в світі, можливості її діяльності, намагалася збагнути людину в її цілісності. Філософи на різних етапах розвитку філософії прагнули розгадати природу людини, віднайти в ній щось своєрідне, завдяки чому людина є людиною. Водночас зміст, розуміння цього сутнісного чинника інтерпретувалися по-різному, що цілком закономірно з огляду на різні епохи, в яких жили філософи, і на надзвичайно складним та суперечливим об'єктом вивчення — людину.

Зважаючи на багатоаспектність вияву сутності людини, науковці визначають її через найбільш властиві їй характеристики, зокрема: людина як істота природна, соціальна, духовна. Тобто людина є невід’ємною частиною природи, має біологічні властивості і підвладна біологічним закономірностям і у той же час вона — істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством, як людина не існує. Звідси й виникає проблема співвідношення біологічного й соціального в людині.

Формування людини відбувалося історично, коли вона із пасивного об'єкта перетворилася на активного суб'єкта суспільних відносин, здійснюючи власну діяльність, набуваючи знань, досвіду, культури, досягаючи певних статусів. Вона є не тільки продукт (результат впливу) певних суспільних відносин, але й становиться творцем самих цих відносин.

Сучасна людина продовжує розвиватися, змінюються її матеріальні і духовні потреби, цінності й норми, правила поведінки. Тому визначення сутності людини, її природи, призначення, її сучасного та майбутнього, дуже гостро стоїть і в наш час, коли вирішується подальша доля людини і людства.

У дослідженні ми підійшли до суті людини за трьома різними вимірами: біологічним, соціальним, духовним. Проаналізувавши характер взаємозв'язку і взаємодії природного, соціального і духовного в людському існуванні, можна зробити висновок, що людина являє собою цілісну єдність біологічного, психічного й соціального рівня, включає в себе усю множину взаємопов’язаних характеристик і елементів.

Вона є поєднанням природного і соціального, спадкового і прижиттєвого придбаного, фізичного і духовного, але і володіє особливою свідомою, активно-діяльною, нормативно-програмованою поведінкою, тобто культурою.

Як живий організм вона включена у природний зв'язок явищ і підпорядковується біологічним закономірностям, як особистість вона звернена до соціального світу (суспільства) і підпорядковується суспільним закономірностям.

Включеність людини в два світи обумовлює формування у нього комплексу як біологічних (природних), так і соціальних (громадських) якостей, потреб і здібностей. У процесі становлення і розвитку людина набула психологічних (характер, темперамент, психічні властивості) і соціально-психологічних (колективізм, індивідуалізм, егоїзм, альтруїзм, конформізм) якостей. Вони забезпечують оптимальність взаємовідносин людини з природою, навколишнім світом, а також з іншими людьми (групами людей).

Людина є цілісністю, якій внутрішньо притаманні діяльність і варіативність (унікальність) як наслідок поєднання взаємодії її соціальності та природності. Саме освоєння соціальних, історично сформованих форм діяльності є головною умовою особистісного, індивідуального розвитку людини.

1. Філософія: Підручник / Бичко І. В., Бойченко І. В., Табачковський В. Г. та ін. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. - 408 с.

2. Філософія. Підручник / За загальною редакцією Горлача М. І., Кременя В. Г., Рибалка В. К. — Харків: Консум, 2000. — 672 с.

3. Філософія // За ред. Петрушенка В. Л. - К. - Львів, - 2001.

4. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія. - К. Генеза, 1996, - 368 с.

5. Філософія: Навчальний посібник / І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, І. В. Бойченко, В. П. Розумний та ін. За ред. І. Ф. надольного - К.: Вікар. 1997 – 584 с.

6. Філософія: короткий виклад. Щерба С. П., Тофтул М. Г. та ін. Філософія: короткий виклад. - Навч. посібник. - К.: «Кондор». - 2003. - 352 с.