« Назад

Вступ

Актуальність дослідження. Дана робота присвячена дослідженню і особливостям перекладу епонімів на прикладі науково-технічних текстів.

Дослідження в області наукового перекладу — важливе і актуальне завдання, направлене на досягнення адекватних перекладів, що сприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень науки серед фахівців і вчених різних країн.

Об'єктом дослідження даної роботи є наукові тексти, що представляють інтерес в плані виявлення лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів.

Предмет дослідження - епоніми текстів наукової тематики і прояв її особливостей на практиці перекладу як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки.

Актуальність роботи обумовлена підвищенням значущості перекладу наукової літератури як способу обміну і розповсюдження інформації в світовій науковій спільноті

Мета дослідження – виділення епоніма-терміна, його дослідження в наукових текстах в рамках завдань, що виконуються як засоби комунікації у сфері науки, і вивчення впливу даних особливостей на практику перекладу текстів наукової тематики.

Мета дослідження визначила наступні завдання:

- уточнити загальні параметри наукового тексту як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки;

- виділити особливості наукового стилю англійської мови;

- дослідити епоніми як терміни на прикладі англійських наукових текстів;

- виділити основні труднощі перекладу епонімів на прикладі наукових текстів.

Методи дослідження в роботі дескриптивно-емпіричний метод, метод кількісних підрахунків, метод позиційного аналізу, метод структурного моделювання, метод контекстуальної інтерпретації.

Матеріалом дослідження послугували англійські тексти науково-технічної тематики іноземних компаній англійською мовою. Терміни були виділені за допомогою суцільної вибірки з тексту.

Теоретичною базою дослідження є:

- теорія тексту (Арнольд І. У., Разінкіна Н. М, Страхова B. C, Рябцева Н. К., Влахов С., Паршин А., Комісаров В. Н., Толстой С. С., Рубцова М. Г., Брандес М. П., Воробйова М., Володіна М. Н.).

- теорія перекладу (Бархударов Л. С., Борісова Л. І., Бреус Е. В., Каде О., Комісаров В. Н., Латишев Л. К., Пумп’янський А. Л., Цитерман М., Степанян Л. Л., Аполова М. А.)

Методика дослідження: робота виконана комплексною методикою на основі порівняного співставлення і семантичного аналізу тексту.

Внесок автора в дослідження в області наукового перекладу — важливе і актуальне завдання, направлене надосягнення адекватних перекладів, що сприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень наукисеред фахівців і вчених різних країн.

Наукова новизна отриманих результатів присвячена дослідженню і особливостям перекладу епонімів на прикладі науково-технічних текстів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше у вітчизняній лінгвістиці визначено місце епонімів у терміносистемах; проведено порівняльний аналіз епонімів фахових текстів різних рівнів абстрактності чотирьох галузей знань: природничих наук (астрономія), соціальних наук (економіка), гуманітарних наук (лінгвістика), технічних наук (машинобудування); розроблено класифікації аналізованих одиниць за структурним та семантичним критеріями; розкрито джерела метафор, за допомогою яких утворюються фразеотерміни; встановлено функціональні властивості цих одиниць у фахових текстах.

Теоретичне значення роботи полягає у комплексному розгляді епонімів фахових мов, що робить внесок у збагачення теоретичних засад фахового термінознавства, лексикології та лексикографії, а результати багатоаспектного аналізу епонімів поглиблюють підвалини теорії сучасної англійської мови. Виявлення особливостей семантичної структури епонімів та тематико-ідеографічний розподіл їхнього корпусу розширюють наукові уявлення у сфері лінгвістичної семантики.

Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її теоретичних положень та емпіричних результатів у практиці галузевої лексикографії, курсах лексикології (розділи “Фразеологія та ідіоматика”, “Лексична семантика”), практичних курсах англійської мови, спецкурсах із термінознавства, а також у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Висновки

У даній роботі проведено дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів з огляду на значущість цієї проблеми для міжкультурної комунікації та визначення порядку застосування епонімів науково-технічного стилю в англійській мові.

Наукові дослідження епонімічних назв у медичній (В. І. Ветощук, Г. Н. Топоров та ін.), географічній (Т. А. Булановська, Е. А. Вартаньян та ін.), науково-технічній (В. Вахрамєєва, Т. С. Пристойко) та авіаційній (Т. В. Голєва, Є. А. Зюзіна) термінологіях проводилися на матеріалі української та англійської мов. У лінгвістичній літературі немає єдиної думки про термінологічну синонімію. Хоча, безумовно, наявність синонімів не бажане в термінології явище, факт її існування визнається багатьма вченими (В. А. Гречко, Б. Н. Головін, С. В. Гріньов, В. П. Даниленко, Р. Ю. Кобрін).

Інші ж мовознавці-дослідники категорично відкидають синонімію у сфері сучасної термінології, в професійній лексиці (В. К. Фаворит, А. П. Євгеньєва, А. Б. Шапіро, Е. Н. Толікіна). Основною базою утворення термінологічної синонімії є запозичення з грецької і латинської мов і їх еквіваленти російського походження.

Зокрема, багато галузевих терміносистем різних мов ще не вивчалися на предмет місця і значення епонімічних термінологічних одиниць у їх складі. На нашу думку, така нестача інтересу фахівців до епонімії (особливо в науково- технічній термінології) абсолютно невиправдана, оскільки епоніми займають вагоме місце в галузевих термінологіях у сфері науки й техніки, а їх значимість в історії кожної конкретної галузі науки та в національно-культурному аспекті в загальному цілком очевидна.

В процесі дослідження нами було виявлено, що специфіка епонімічних назв, які містять у своїй семантиці культурологічний компонент, вимагає розвитку особливих принципів лексикографічної обробки з урахуванням екстралінгвістичних чинників, а саме відомостей з історії науки, до термінології якої належить досліджуваний епонімічний термін. Отже, ми вбачаємо перспективи подальших досліджень у сфері епонімії у вивчення проблеми вмотивованості утворення та функціонування епонімічної термінології, вдосконалені лексикографічної практики в даній галузі, у розв’язанні задач їх стандартизації та в розробці відповідної довідкової та навчальної літератури з використання досліджуваних лексичних одиниць.

Науковий стиль відображає ментальну діяльність людини у вивченні різних аспектів навколишньої дійсності і всі його жанри слугують для опису об'єкта дослідження. Відповідно до основних вимог (логічність, точність, об'єктивність), що пред'являються стилю, науковий стиль у мовах, що зіставляються, проявляє універсальні стильові риси, але вибір лексики, фонетичного оформлення мови, морфологічних форм, сполучуваності слів, синтаксичної структури специфічний для кожної мови.

У науковому стилі мови широко використовуються однорідні члени, прислівникові і дієприслівникові звороти. Для науково-технічних текстів англійською мовою особливо характерні численні атрибутивні групи, що вказують на найрізноманітніші ознаки об'єкта або явища, широке використання має прийменник of для передачі видо-родових відношень.

Також в англійських науково-технічних текстах ширше використовуються стилістично забарвлені засоби, що зумовлює необхідність нейтралізації при перекладі українською мовою.

Відповідно до спостережень можна стверджувати, що в технічній термінології функціонують часткові синоніми. В окремих випадках кількість синонімів може сягати 15 і більше. Ми вважаємо, що потрібно «звести до мінімуму» число термінів-синонімів, залишивши один - найбільш точний. Наприклад, в окремих клінічних дисциплінах кількість синонімів доходить до 40% від загального числа термінів [24, c.84].

Також нами виявлено, що разом з класичними термінами-епонімами, що увійшли до вжитку в XVI-XIX століттях, з'являються нові терміни, що відображають як етапи розвитку нових галузей науки, так і пріоритет того або іншого ученого, країни у відкритті нових фактів.

Список використаної літератури

1. Андрианов С. Н. Некоторые вопросы построения словарей специальной терминологии // Тетради переводчика. - Вып. 2. - М.: Международные отношения, 2004. - 78-91 c.

2. Аполова М. А. Specific English // Грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 2001. – 134 с.

3. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. — М.: Высш. шк., 2003. - 302 с.

4. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 384 с.

5. Бархударов Л. С., Рецкер Я. И. Курс лекций по теории перевода. - М., 2001. - 263 с.

6. Бархударов Л. С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода. - М.: Международные отношения, 2002. - 240 с.

7. Борисова Л. И. Лексические трудности перевода научно-технической литературы с английского языка на русский. - М.: ВЦП, 2001. - 135 с.

8. Борисова Л. И. Лексико-стилистические трансформации в англо-русских научно-технических переводах. — М.: ВЦП, 2001. — 168 с.

9. Борисова Л. И. Перевод неологизмов с английского языка на русский в научно-технических текстах. - М.: ВЦП, 2007. - 114 с.

10. Борисова О. В. Трансформація вербалізації в англо-українському перекладі:Дис.канд.філ.наук: 10.02.05. - К., 2005 - 279 с.

11. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО, 2000. - 208 с.

12. Бреус Е. В. Теория и практика перевода с английского языка на русский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО. - Ч. I. - 2001. - 104 с.

13. Бурак А. Л. Введение в практику письменного перевода с русского языка на английский. Этап 1: уровень слова. - М.: МГУ им. М. В. Ломоносова - Intrada, 2002. - 176 с.

14. Ванников Ю. В. Типы научных и технических текстов и их лингвистические особенности. - М.,1984. - 240 с.

15. Воробьева М. Б. Особенности реализации эпонимов-терминов в научном тексте // Научная литература / Язык, стиль, жанры. - М.: Наука, 2005. - 33-47 с.

16. Гудманян А. С. Практика перекладу з основної іноземної мови науково-технічної літератури. Хрестоматія. – К.: НАУ, 2005 – 24 с.

17. Даниленко В. П. Лингвистический аспектстандартизации терминологии. - М., 2003. - 280 с.

18. Даниленко В. П. Русская эпонимотерминология: Опыт лингвистического описания. - М.: Наука, 2007. - 246 с.

19. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность эпонимов-терминов. - М.: Наука, 2007.-168 с.

20. Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сборник статей. — М.: Международные отношения, 2008. - 69-90 с.

21. Кожина М. М. О речевой системности научного стиля сравнительно с некоторыми другими. - Пермь, 2002. - 325 с.

22. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

23. Комиссаров В. Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский. - Часть II - М.: Высшая школа, 2001. – 287 с.

24. Кутина Л. Л. Языковые процессы, возникающие при становлении терминологической системы // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. - М: Наука, 2000. - 82-94 с.

25. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

26. Латышев Л. К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. - М., 2001 - 300 с.

27. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. - М, 2001. - 158 с.

28. Митрофанова О. Д. Язык научно-технической литературы как функциионально-стилевое единство: Автореф. дис.... д-ра филол. наук. — М., 2005. - 47 с.

29. Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь. - М., 2001. - 260 с.

30. Новиков А. И. Семантика текста и ее формализация. - М.: Наука, 2003. - 215 с.

31. Новикова Л. Н. Выявление стилеобразующих возможностей творческих элементов научного текста // Теория и практика английской научной речи. Под ред. М. М. Глушко. - М.: Изд-во Моск. ун-та. - 2007. - 27-36 с.

32. Олікова М. О. Теорія і практика перекладу. Навч. Посібник. – Луцьк. Вежа, 2000 – 170 с.

33. Перебийніс В. В. Стилізація методи для лінгвістів – Винніца: Нова книга. 2001 – 168 с.

34. Разинкина Н. М. Функциональная стилистика. - М.: Высшая школа, 1989. - 180 с.

35. Разинкина Н. М. Функциональная стилистика (на материале английского и русского языков): Учеб. пособие / Н. М. Разинкина. - М.: Высшая школа, 2004. - 271 с.

36. Рейман Е. А. О нетерминологической лексике научных текстов // Особенности стиля научного изложения. - М., 2006. - 178-191 с.

37. Рябцева Н. К. Научная речь на английском языке. Руководство по научному изложению. Словарь оборотов и сочетаемости общенаучной лексики: Новый словарь-справочник активного типа (на английском языке). - М.: Флинта. - Наука, 2000. - 600 с.

38. Страхова B. C. Грамматическое описание как вид текста // Язык как коммуникативная деятельность человека: Сб. науч. тр./ МГПИИЯ им. М. Тореза. - Вып. 284. - М: Изд-во МГПИИЯ им. М. Тореза, 1987. - 42-48 с.

39. Салимовский В. А. Семантический аспект употребления слов в функциональных стилях речи. - Иркутск, 1991. - 134 с.

40. Суперанская А. В. и др. Общая терминология: Вопросы теории. - М.: Наука, 1989. - 243 с.

41. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. - М., 2000. - 123 с.

42. Толстой С. С. Основы перевода с английского на русский язык. – М.: Наука, 1999. – 178 с.

43. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистический очерк). - М., 1968 – 225 с.

44. Филатова Л. А. О явлениях универсализации в научном стиле // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. - 1991. - № 2. - 78-86 с.

45. Щерба Л. В. Опыт общей теории лексикографии // Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. - Л., 1974. - 265-304 с.

46. Leech G. N. Principles of pragmatics. L., N.Y.Longman Inc., 1983 - 190 р.