« Назад

Вступ

Розвиток лінгвістичної науки супроводжується інтенсивним пошуком теоретичних основ дослідження лексико-семантичного рівня, встановлення його системно-структурних елементів, відношень між ними. Проблеми системної організації лексичного складу, семантики стали об'єктом дослідження у працях вітчизняних науковців - О. О. Потебні, В. С. Ващенка, Л. А. Лисиченко, В. М. Русанівського, О. О. Тараненка, М. П. Кочергана, О. Д. Огуя, С. П. Денисової, А. М. Шамоти та ін. - і зарубіжних мовознавців - Й. Тріра, В. Порцига, Л. Вайсгербера, Є. Куриловича, О. І. Смирницького, Ю. Д. Апресяна, С. Г. Бережана, В. Г. Гака, В. А. Звегінцева, Г. А. Уфімцевої, Ю. М. Караулова, Д. М. Шмельова, Л. М. Васильєва, Й. А. Стерніна, Г. С. Щура, Л. О. Новикова, М. В. Нікітіна, О. Г. Скворцова, А. Шаффа, В. Дорошевського, А. Вежбицької, С. Г. Шафікова та ін.

У сучасній лінгвістиці існує значний доробок досліджень польових структур, зокрема, у працях Є. Ф. Бєляєвої, Є. Л. Березович, Л. М. Васильєва, В. Н. Денисенко, Н. В. Драпей, Г. Іпсена, С. В. Кезіної, І. М. Кобозевої, М. П. Кочергана, А. М. Кузнєцова, М. В. Нікітіна, З. Д. Попової, Й. А. Стерніна, Й. Тріра, Г. А. Уфімцевої, Д. Н. Шмельова, Г. С. Щура. У них дано визначення поля як об'єкта лінгвістичного аналізу, сформульовано критерії виділення поля, викладено загальні принципи його структурування. Серед проаналізованих ЛСП можна відзначити, зокрема, поле “характер” на матеріалі української мови, та поле “характер” на матеріалі англійської мови тощо.

Істотний внесок у теорію системності лексики зробив російський мовознавець М. М. Покровський. На його думку, слова в своєму семантичному розвитку орієнтуються на своїх системно з ними пов'язаних партнерів (синоніми, антоніми тощо). Системність лексичного складу мови переконливо аргументує один з провідних українських мовознавців М. П. Кочерган. Він наголошує, що лексико-семантична система, як і будь-яка система, базується на певних відношеннях, які притаманні усім мовам світу: парадигматичних та синтагматичних.

Водночас, незважаючи на досить глибоку висвітленість цих проблем, ряд питань у теорії поля залишаються відкритими для обговорення. До них належить насамперед питання про принципи структурування польових утворень, тобто про те, як значення одиниць поля узгоджені між собою на його різних поняттєвих ділянках, і яким чином останні об'єднуються в межах окремої поняттєвої категорії, що існує в мисленні як «відбиток структурованого знання про відповідний фрагмент дійсності». Певним недоліком, очевидно, залишається орієнтованість передусім на власну мову та її структурну організацію без належного урахування зовнішніх чинників та людського фактора. Водночас недостатньо дослідженою є і так звана конкретна лексика, до якої належить лексико-семантичне поле «характер» в англійській мові. Цим і зумовлено актуальність роботи.

Об'єктом курсової роботи є іменники сучасної англійської мови, значення яких можуть утворювати поняттєву категорію «характер».

Предметом дослідження є лексико-семантичне поле (ЛСП) іменника «характер», що дає змогу мотивувати наявність різних семантичних відношень між його одиницями.

Мета курсової роботи полягає в реконструкції поняттєвої категорії «характер» шляхом аналізу значень слів, які утворюють ЛСП, а також у застосуванні цієї моделі як для пояснення ряду семантичних явищ, що відстежуються в аналізованій лексичній групі.

Досягнення поставленої мети реалізовано шляхом вирішення таких основних завдань:

- вивчення семантики як розділу мовознавчої науки;

- вивчення історії розвитку лексико-семантичного поля у лінгвістиці;

- визначення «семи» як мінімальної частини структури лексичного значення;

- узагальнення та систематизація відмінностей лексико-семантичного поля «характер». Розподіл ЛСП.

- розробка Лексико-семантичного поля «характер».

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній зроблено спробу докладно проаналізувати інформацію про лексико-семантичне поле «характер», яка знайшла відображення в мовній свідомості англійців.

Основним методом в роботі є науковий метод дослідження.

Структурно робота складається з вступу, висновків, списку використаної літератури та двох розділів.

Висновки

Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, які об’єднані під загальною назвою дослідження семантичного поля, виникали і складались поступово. Формулювання цих ідей та принципів відображено в працях відомих вчених: А. А. Потебні, М. М. Покровського, Р. М. Мейера, Й. Тріра, Г. Штерберга, Г. Іпсена, В. Порціга, А. Йолеса та інших.

У ході дослідження доведено, що лексико-семантичне поле - це сукупність мовних одиниць, об’єднаних спільністю змісту (іноді навіть спільністю формальних показників), які відображають понятійне, предметне чи функціональний збіг позначених явищ

З’ясовано, що в сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це семантико-парадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину в тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу.

У процесі дослідження встановлено, що лексико-семантичне поле має центр та периферію. До центру входять найуживаніші слова з яскравим інтегральним значенням, периферія характеризується значно меншою частотністю вживання, стилістичною забарвленістю значення.

Аналіз історіографічної літератури показав, що складовою частиною поля є лексико-семантична група як сукупність слів у всіх або окремих значеннях. Лексико-семантична група дає можливість варіювання семантичною сутністю у межах традиційних частин мови на лексико-семантичному рівні. Вона є елементарним семантичним мікрополем – відносно замкнутим рядом лексичних одиниць однієї частини мови, поєднаних архісемою конкретного змісту.

Дослідження взаємодії базових метафор та шляхів їхнього переосмислення з метою передачі непередбачуваної образної інформації виокремило основні принципи представлення метафоричних значень засобами різних мов. Крім того, відрізняється також будова низки метафоричних концептів у перекладах і оригіналі, що пояснюється особливістю метафоричної концептуалізації характеру в межах двох культур.

У результаті проведеного дослідження можна дійти висновків про те, що в англійській ліриці спостерігається наявність спільного метафоричного простору та індивідуальні для кожної мови засоби метафоризації, сформовані в руслі мовної та культурної традиції.

Аналізуючи курсову роботи, треба зазначити, що з розвитком цивілізації та постійним накопиченням нових знань змінюється і наше мовлення. Підкреслимо безсумнівну, з нашої точки зору, плідність такої дослідницької процедури, як визначення поняття «лексико-семантичне поле» та розробка ЛСП «характер». Це дозволяє здійснити перехід від вербально виражених компонентів лексичної семантики мовних одиниць до більш узагальненим смисловим блокам - когнітивним ознаками, об'єднуючим різноманітні ЛО в єдине лінгво-когнітивне ціле.

Детальне дослідження та формування лексико-семантичного поля «характер», та взагалі ЛСП «характер» постійно продовжуються і розвиваються, оскільки мова постійно змінюється і одночасно з нею змінюється і лексичний склад її семантичних полів. ЛСП «характер» має широке поле для майбутнього дослідження, оскільки процес поповнення мови в цій сфері не можна вважати завершеним. Формування понять цього лексичного поля триває надалі. Вчені-лінгвісти досить довго вивчають його характерні риси. Однак, систематизація структурних одиниць та дослідження особливостей лексико-семантичного «характер», що є важливою складовою пересування людей, залишаються лінгвістичними феноменами, що потребують детального вивчення.

Формування ЛСП «характер», що поступово набуває великого значення, через швидке поширення та розвиток технологій, є важливим етапом для розвитку суспільства та кожної держави в цілому. Без засобів пересування еволюційний розвиток відносин людства майже не відбувається, тому що засоби пересування охоплюють всі сфери діяльності людини і без його існування реалізувати та знайти своє місце в світі для сучасної людини доволі складно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гришаева Л. И. Введение в теорию межкультурной коммуникации / Л. И. Гришаева, Л. В. Цурикова. - М.: Изд. центр «Академия», 2008. - 352 с.

2. Курганова Н. И. Проблема исследования коллективного знания в когнитивной лингвистике / Н. И. Курганова // Вопросы когнитивной лингвистики. - 2010. - №2. - С. 18-26.

3. Полевые структуры в системе языка / Под ред. З. Д. Поповой. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1989. - 200 с.

4. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация / С. Г. Тер-Минасова. - М.: Изд-во МГУ, 2008. - 352 с.

5. Geeraerts, D. Theories of Lexical Semantics / D. Geeraerts. - Oxford: Oxford University Press, 2010. - 341 p.

6. Денисова С. П. Типологія категорїй лексичної семантики. - К.: Вид-во Київського держ. лінгвістичногв ун-ту, 1996. – 294 с.

7. Ю. Н. Караулов. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. - 1972. - №1. - С. 57-68.

8. Арнольд И. В. Лексико-семантическое поле в языке и тематическая сетка текста // Арнольд И. В. // Семантика, 213 с.

9. Антомонов А. Ю. Исследование структурной организации лексико-семантического поля: Дис.... канд. филол. наук: 10.02.19. - К., 1987. – 191 с.

10. Левицький А. Е., Славова Л. Л. Порівняльна типологія російської та англійської мов: Навчальний посібник. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2005. - 204 с.

11. Уфимцева А. А. Слово в лексико-семантической системе языка. - М.: Наука, 1968. - 272 с.

12. Шафиков С. Г. Типология лексических систем и лексико-семантические универсалий. - Уфа, 2000. - 260 с.

13. Долгих Н. Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Филол. науки. - 1973. - № 1. - С. 89-98.

14. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка: Пер. с англ. / Сост., ред., вступ. ст. В. В. Петрова и В. Г. Герасимова. - М.: Погресс, 1988. - Вып. ХХІІІ. - С. 52-92.

15. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. Когнитивные аспекты языка: Пер. с англ. / Сост., ред., вступ. ст. В. В. Петрова и В. Г. Герасимова. - М.: Погресс, 1988. - Вып. ХХІІ. - С. 12-51.

16. Жаботинская С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. Черкаси: Сіяч, 1997. - Вип. 2. - С. 3-11.

17. Аскольд-Алексеев С. А. Концепт и слова. Русская словесность. От теории словестности к структуре текста. М.: Наука, 1997, - 184 с.

18. Карасик В. И. Этноспецифические концепты. Введение в когнитивную лингвистику. Кемерово, 2004, - 150 с.

19. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка // Известия РАН. Серия литературы и языка, 1993. Т. 52. №1, 22с.

20. Ожегов С. И. Толковый словарь [Электронный ресурс]. URL: http://www.ozhegov.ru.

21. Пименова М. В. Душа и дух: особенности концептуализации Кемерово: Кузбассвузиздат, 2003, - 160с.

22. Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология [Электронный ресурс]. URL: http://psylib.org.ua/books/petya01/index.htm.

23. Социология: Энциклопедия / Сост.: А. А. Грицанов, В. Л. Абушенко, Г. М. Евелькин, Г. Н. Соколова, О. В. Терещенко. Минск: Книжный Дом, 2003, - 168 с.

24. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры: 2-е изд. испр. и доп. М.: Академический Проект, 2001, - 170 с.

25. Тер-Минасова С. Г. Война и мир языков и культур. М.: Слово, - 2008.

26. Binkley Robert C. The Common Concept of Public Opinion in the Social Sciences [Text] // Social Forces, 1928. Vol. 6.

27. Katz D., Braly K. Racial Stereotypes in One Hundred College Students // Journal of Abnormal and Social Psychology, 1933. Vol. 28.

28. Lippman W. Public Opinion. N.Y., 1950, - 35 с.

29. Апресян Ю. Д. Дейксис в лексике и грамматике и наивная модель мира // Апресян Ю. Д. Избранные труды. – Т. ІІ. Интегральное описание языка и системная лексикография. – М., 1995. – С. 629-650.

30. Антомонов А. Ю. Исследование структурной организации лексикосемантического поля: Дис. канд. филол. наук: 10.02.19. - К., 1987, 150 с.

31. Ахметжанова Р. Н., Ахметжанов Б. Н. Проблема функционально-семантических полей // Теория поля в современном языкознании. – Уфа, 1991, - 147 с.

32. Байрон Дж. Г. Лірика / Упор. і пер. з англ. Д.Паламарчук. – К., 1982, - 140 с.

33. Байрон Дж. Г. Твори / Пер. з англ. В.Богуславської. – К., 2004, - 178 с.

34. Вердиєва З. Н. Семантические поля в современном английском языке. – М., 1986, - 235 с.

35. Голубовська О. І. Метафорико-символічні іпостасі зоонімів у рамках фрагмента мовної картини світу // Мовознавство. – 2003. – № 6. – С. 61-68.

36. Денисова С. П. Типологія категорїй лексичної семантики. - К., 1996. – 290 с.

37. Єрмоленко С. С. Мовне моделювання дійсності і знакова структура мовних одиниць. – К., 2006, - 316 с.

38. Жгенти М. В. Семантическое поле как принцип исследования словесных значений: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19 / ТГУ - Тбилиси, 1983, 25 с.

39. Караулов Ю. Н. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. - 1972. - №1. - С. 57-68.

40. Кобзева И. М. Лингвистическая семантика: учебник. - М., 2000, - 220 с.

41. Кочур Г. Третє відлуння. – К., 2000, - 180 с.

42. Левицький В. В., Огуй О. Д., Кійко Ю. С., Кійко С. В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу. – Ч., 2000, - 240 с.

43. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. – Минск, 2004, - 213 с.

44. Обзоры. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. – 1971. -№5. – 15 с.

45. Падучева Е. В. Говорящий: субъект речи и субъект сознания // Логический анализ языка. Культурные концепты. – М., 1991. – С. 164-168.