Курсова робота Гендерні стереотипи фемінності та маскулінності в ЗМІ
Код роботи: 4654
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Українська мова за професійним спрямуванням
Тема: Гендерні стереотипи фемінності та маскулінності в ЗМІ
Кількість сторінок: 42
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
Оформлення: Методичка
Перелік умовних скорочень
Вступ
Розділ 1. Характеристика гендерних стереотипів маскулінності і фемінності в лінгвістиці української мови
1.1. Поняття гендерних стереотипів в українській лінгвістиці
1.2. Проблеми дослідження в мові гендерних стереотипів маскулінності і фемінності
1.3. Гендерні стереотипи в сучасному масовому дискурсі
Висновки до 1 розділу
Розділ 2. Експериментальне дослідження гендерних стереотипів маскулінності й фемінності в сучасних ЗМІ
2.1. Гендерні стереотипи маскулінності й фемінності в мовному матеріалі українських журналіських текстів
2.2. Гендерні стереотипи маскулінності й фемінності в теле- та радіо-ЗМІ
2.3. Види гендерних стереотипів в мові за їх суттю та періодом функціонування
Висновки до 2 розділу
Розділ 3. Еволюція суспільно-догматичних поглядів на гендерні стереотипи чоловіка та жінки в сучасних ЗМІ
Висновки до 3 розділу
Висновки
Список використаної літератури
Дослідження, у фокусі яких перебуває гендер - соціокультурний конструкт, пов'язаний з приписуванням індивіду певних якостей і норм поведінки на основі його біологічної статі, - відносно нова галузь гуманітарного знання.
Інтерес вітчизняних вчених до гендерної проблематики в ЗМІ часто пов'язують з настала відкритістю суспільства в пострадянський період або з впливом ідей фемінізму. Ці фактори, безумовно, важливі, але існують, на наш погляд, і більш глибокі причини.
Метою роботи є виявлення представлених у друкованих ЗМІ стереотипних образів чоловіка та жінки, дослідження за допомогою методу соціальної типізації процесів їх трансформації та оновлення. Загалом, типізація розглядається як одна з особливостей творчого методу літератури, художнє узагальнення певних життєвих явищ [7], "втілення загального, типового [загальних концептів "чоловік", "жінка"] у частковому, індивідуальному, тобто у конкретних художніх образах, формах [стереотипах]" [8].
Мета даної роботи - показати розвиток гендерних досліджень в лінгвістиці ЗМІ, і передбачає наступні завдання:
- розвинути і дати загальне уявлення про гендер;
- охарактеризувати гендерні стереотипи в масовому дискурсі;
- розглянути основні гендерні стереотипи в друкованих ЗМІ;
- дослідити основні гендерні стереотипи в теле- та радіо ЗМІ;
- зацікавити читачів цієї відносно нова галузь гуманітарного знання, для подальшого його вивчення, і їх зацікавленості в такого роду проблеми лінгвістики;
- участь у розвитку та становленні гендерних досліджень.
Тема цієї роботи, на сьогодні, дуже актуальна, тому що це відносно нова галузь в гуманітарному знанні, яка досить активно розвивається. Цією проблематикою повинен бути зацікавлений кожен, бо все це пов'язано з кожною особою, його характером статі, віку, етносу і т.д.
Об’єктом дослідження в роботі виступають гендерні стереотипи маскулінності і фемінності в лінгвістиці української мови.
Предметом дослідження в роботі виступає дослідження тендерних стереотипів маскулінності й фемінності в сучасних ЗМІ.
Вагомий вплив на формування гендерних цінностей і закріплення їх у свідомості мовців мають засоби масової комунікації. Вивчення мовного матеріалу журналістських текстів дозволяє встановити, як представляють і характеризують гендерну ситуацію в українському суспільстві працівники ЗМІ. Питанню гендерної специфіки текстів у засобах масової комунікації присвячені роботи українських дослідників: А. М. Волобуєвої, І. Кіянка, С. Кушнір, Н. Ф. Остапенко, Н. М. Сидоренко, Т. І. Старченко, Р. І. Федосєєвої [1] та російських науковців: Н. І. Ажгіхіної, О. А. Вороніної, О. М. Здравомислової, Г. С. Двіняніної, А. В. Кириліної [2] та ін.
Джерельною базою дослідження стало широке коло української пресової періодики (газети "День", "Україна молода", "Молодь України", "Дзеркало тижня", тематичні молодіжні рубрики львівського видання "Високий замок" та ін.)
Робота спирається на наукові гендерні розвідки, що безпосередньо торкаються функціонування, закріплення та розвитку гендерних стереотипів у суспільстві й свідомості мовців (В. Агєєва, Л. Леонтьєва, О. Фоменко, А. Окара, Д. Сепетій, Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. Кісь, Л. Ставицька [5] та ін).
Сучасне покоління є яскравим зразком переходу соціостатевих відносин на нові сходинки. У ньому спостерігається еволюція суспільних догматичних поглядів на призначення чоловіка та жінки, злам традиційних і зародження нових гендерних ідеологій. Молодь обирає більш толерантні вектори розвитку особистісних відносин між статями. З'являються модернізовані стереотипні образи (Барбі, Супермен, Секс-символ, Модель), більш характерні для молодіжного соціуму.
Актуалізуються образи-символи: Принц, Лицар, Партнер, Партнерка, як реакція на прагнення сучасних чоловіків та жінок до чогось прекрасного, пошук ідеальних стосунків. Поряд з цим актуальними для українського суспільства залишаються традиційні гендерні стереотипні уявлення, втілені в образах Берегині, Годувальника, Адама, Єви, Слабкої–Сильної статі та ін. Спостерігається процес переорієнтації гендерних характеристик, наприклад, коли сильні якості лідера в сім'ї та суспільстві перебирає на себе жінка, часто визнається слабкість чоловіка.
Засоби масової комунікації є тією важливою соціальною цариною, де закріплюються значущі концептуальні поняття (традиційні, нові, актуалізовані) і це стосується, зокрема, осмислення ролі й місця чоловіка та жінки у сучасному суспільстві. Залежно від виваженості, вдумливості, відповідального підбору гендерних характеристик, що подаються у журналістських текстах, формуються сучасні й майбутні погляди громадян на розуміння таких понять, як "гендерна рівність", "гендерна гармонія", "гендерна чуйність" тощо.
У нашій країні гендерні дослідження відносяться в основному до соціо-та психолінгвістики і знаходяться, на наш погляд, на стадії формування. Роботи останніх років дозволяють констатувати зростаючий інтерес до цієї галузі мовознавства.
Причини гендерної нерівності у засобах масової інформації – андроцентрична культура та домінування в ній андроцентричних дискурсивних практик. Механізми формування і збереження гендерної нерівності у ЗМІ є символічно-мовними, мають риси стереотипності, міфологічності, риторичності. Основним прийомом замовчування гендерних проблем у ЗМІ є зведення усього суспільства лише до чоловічої статі або, навпаки, розширення ознак або інтересів чоловічої статі на все суспільство.
ЗМІ є одним з найважливіших інструментів гендерної політики. Продумана професійна гуманістична гендерна політика здатна забезпечити врегулювання багатьох гендерних питань з використанням ЗМІ, але в той же час існує серйозна небезпека ескалації гендерної напруги через неадекватну гендерну політику (в тому числі у ЗМІ).
Для ефективного врегулювання гендерних проблем необхідно налагодити систему управління, яка зможе адекватно розв′язувати гендерні проблеми по мірі їх суспільної модифікації. Для цього необхідні соціологічні та контент-дослідження, оскільки вони є важливим показником стану гендерної проблематики у суспільстві.
Важливим завданням є виявлення представлених у друкованих ЗМІ стереотипних образів чоловіка та жінки як управлінців, дослідження за допомогою методу соціальної типізації процесів їх трансформації та оновлення.
Список використаної літератури
1. Агєєва В. Філософія жіночого існування / Передм. до кн. С. де Бовуар. Друга стать. – К., 1994. – Т. 1. – С. 10–14.
2. Волобуєва А. М. Гендерна політика у дзеркалі преси (моніторинг газет "День", "Дзеркало тижня", "Столиця", "Хрещатик") // Наукові записки Інституту журналістики. – 2002. – Т. 6. – С. 66–69.
3. Грабовська І. Жінка в українській політиці та її портрет у ЗМІ // Філософсько-антропологічні студії' 2001. Спецвипуск. - К.: Стилос, 2001. - С. 210-219.
4. Грошев А. В. Технологии гендера рекламных дискурсивных практик // Женщина в российском обществе. Российский научный журнал. - 2000. - № 1. - С. 31-45. (папка СумГЦ).
5. Грошев И. В. Гендерная невербальная коммуникация в рекламе // СОЦИС. - 1999. - № 4. - 71-77.
6. Грошев И. В. Образ пола в рекламе // Пасхи: Научн. психол. журн. - 1998. - №2. - С. 122-135.
7. Грицяк Н. Проблеми трансформації державного механізму забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в Україні // Управління сучасним містом. – 2003. – № 1/1-3 (9). – С. 26–33.
8. Кириліна А. В. Розвиток гендерних досліджень в лінгвістиці / О. В. Кириліна // Філологічні науки. - 1998. - № 2 - С. 51-58.
9. Кириліна А. В. Лінгвістичні гендерні дослідження / О. В. Кириліна // Вітчизняні записки. - 2005. - № 2 - С.112-132.
10. Кісь О. Моделі конструювання гендерної ідентичності жінки в сучасній Україні // 2003. – № 27.
11. Кіянка І. Гендерна освіта у висвітленні ЗМІ // Громадські ініціативи. – 2002. – № 3. – С. 17–19.
12. Кулачек О. І. Розвиток гендерної політики в Україні: реалії та перспективи // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 297–303.
13. Кушнір С. Чоловіки та чоловіча тема – чи домінують вони у ЗМІ // Наукові записки Інституту журналістики. – 2002. – Т. 6. – С. 71.
14. Леонтьєва Л. Стереотипи, або дещо про місце жінки у суспільстві // Ї. – 2003. – № 27.
15. Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Стилістика української мови. – К., 2003. – С. 315.
16. Марушевська О., Шаповал К. Образ жінки в українській пресі // Філософсько-антропологічні студії' 2001. Спецвипуск. - К.: Стилос, 2001. - С.220-225.
17. Малес Л. Гендерна сегрегація в процесі соціалізації // Філософсько-антропологічні студії' 2001. Спецвипуск. - К.: Стилос, 2001. - С.109-116.
18. Остапенко Н. Ф. Гендерна домінанта суспільства і практика діяльності українських ЗМІ // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К., 2002. – Вип. 37. – С. 243–244.
19. Олійник А. С. Конституційне законодавство України: гендерна експертиза. – К.: Логос, 2001. – 77 с.
20. Проблеми розвитку демократії та забезпечення рівних прав для жінок і чоловіків в Україні трансформаційного періоду: Наукова доповідь. - К., 1998. - П.4.5. Гендерні стереотипи у громадській свідомості та діяльності засобів масової інформації. - С. 70-79.
21. Помазан О. Гендерні проблеми і мас-медіа // Гендерний аналіз українського суспільства. - К.:ПРОООН,1999. - С.91-102.
22. Роль ЗМІ у формуванні гендерних стереотипів // Жінка у світі політики. Женщина в мире политики. Women in politics. Бюлетень № 25. Березень 2000. - С.27-30.
23. Сидоренко Н. М., Остапенко Н. Ф. Українські аспекти гендерної рівності // Вісн. Київ. нац. ун-ту. Сер.: Журналістика. – 2003. – Вип. 12. – С. 26–28.
24. Старченко Т. І. Душа зболена... (Проблематика сучасної української жіночої публіцистики) // Вісн. Київ. нац. ун-ту. Сер. Журналістика. – 1995. – Вип. 2. – С. 69–80.
25. Ставицька Л. Мова і стать // Критика. – 2003. – № 6.
26. Сепетий Д. Українська лицарська традиція // Ї. – 2003. – № 27.
27. Федосєєва Р. І. ЗМІ в Україні: шляхи до гармонізації стосунків // Наукові записки Інституту журналістики. – 2002. – Т. 6. – С. 73–76.
28. Федосєєва Р. І. ЗМІ в Україні: шляхи до гармонізації стосунків // Наукові записки Інституту журналістики. – 2002. – Т. 6. – С. 73–76.
29. Фоменко О. С. Жіночий рух в демократичному суспільстві та його вплив на розвиток мови // Філологія і культура. – К., 1996. – С. 50.
30. Таран Людмила. Гендерні проблеми і засоби масової інформації // Гендер і культура: зб. ст. / Упоряд. В. Агеєва, С. Оксамитна - К.: Факт, 2001. - С.151-160.
31. Женская повестка дня в СМИ: материалы международного круглого стола на факультете журналистики МГУ. М.: " Эслан", 2000. – 88 с.
32. Женщина и визуальные знаки. Сборник статей под ред. А. Альчук. - М.: Идея - Пресс, 2000. - 272 с. - Раздел "Символическая работа рекламного бизнеса". - С.43-84.
33. Шліпченко С. GENDER: DIGITALLY YOURS, або До питання про гендерний вимір кібер-простору // Філософсько-антропологічні студії' 2001. Спецвипуск. - К.: Стилос, 2001. - С. 89-95.