Дипломна робота Підпільна освіта в окупованій Польщі 1939-1944 рр.
Код роботи: 4459
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Всесвітня історія
Тема: Підпільна освіта в окупованій Польщі 1939-1944 рр.
Кількість сторінок: 76
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 1400 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Стан наукової розробки проблеми в історіографії
1.2. Огляд джерельної бази дослідження
РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В ОКУПОВАНІЙ ПОЛЬЩІ В 1939 - 1944 РОКАХ
2.1. Території Польщі у нацистській політиці “нового порядку”
2.2. Економічно-соціальний аспект “нового порядку” на окупованих польських землях
РОЗДІЛ ІІІ. СТАНОВИЩЕ ОСВІТИ НА ПОЛЬСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ПЕРІОД ОКУПАЦІЇ
3.1. Польське шкільництво у період нацистської окупації 1939-1944 рр.
3.2. Становище середньої освіти в окупованій Польщі 1939-1944 рр.
3.3. Становище вищої освіти у 1939-1944, підготовка педагогічних кадрів у період окупації
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Актуальність дослідження. Друга світова війна – одна з ключових подій в історії людства. Тому з моменту її закінчення і до наших днів не згасає увага дослідників як до самої війни, так і до фактів, що тісно з нею пов’язані. У численних історичних студіях цього періоду порушувалися аспекти міжнародних стосунків, окупаційного режиму в різних країнах та Рухів Опору, економічної історії тощо. Та домінуючою, звичайно ж, була воєнна проблематика. Однак через переважання воєнних тем залишилися недостатньо вивченими цивільні аспекти періоду Другої світової війни.
Польська підпільна освіта поширювала свою діяльність на землі, які були у складі Польщі до 1939 р. Функціонуванням освіти на цих землях займалися відповідні польські комітети допомоги. Внаслідок цього неминучими були контакти польських освітян з українським населенням. Відтак, дослідження допоможе висвітлити ряд актуальних проблем в історії польсько - українських стосунків, зокрема в системі функціонування освіти на сучасних західноукраїнських землях. Проте основна увагу присвячена саме етнічним польським землям, проблемі функціонування національної польської освіти та культури в умовах німецької окупації.
Об’єктом дослідження є Польська підпільна освіта як сукупність державних інституцій цивільного підпілля на теренах окупованої Польщі в 1939 – 1944 рр.
Предмет дипломної роботи – система органів управління освітою, особливості їхнього виникнення, розвитку та діяльності в названий період на теренах окупованої Польщі.
Хронологічні рамки дипломної роботи охоплюють період з вересня 1939 р. до червня 1944 р. Нижня хронологічна межа зумовлена окупацією Польщі нацистською Німеччиною та початком формування підпільної мережі освітніх організацій. Верхня межа визначається остаточним виходом із підпілля польських освітян.
Географічні рамки дисертації охоплюють етнічні польські землі, які під час окупації їх нацистами були поділені на дві частини. Західні, північні та частково центральні воєводства довоєнної Польщі увійшли до складу нацистської Німеччини. На землях центральних та північно - східних воєводств було утворено Генеральне губернаторство.
Метою дослідження є розкриття процесів організації та діяльності польських підпільних освітніх організації.
Для досягнення поставленої мети належить вирішити наступні дослідницькі завдання:
- проаналізувати стан наукового вивчення проблеми та дослідити джерельну базу дипломної роботи;
- висвітлити особливості становища польських земель в контексті політики «нового порядку»;
- визначити особливості соціально - економічного становища польських підпільних освітніх організацій в умовах окупації виникнення системи органів цивільного управління в польському підпіллі;
- розкрити процес формування підпільних освітніх організацій на різних теренах окупованої Польщі;
- висвітлити організаційну структуру підпільної освіти на різних етапах її розвитку;
- охарактеризувати становище середньої загальноосвітньої школи в підпіллі, принципи та методи підпільного навчання;
- проаналізувати особливості розвитку Вищої школи та педагогічної освіти зокрема, визначити підпільні центри вищої освіти на території окупованої Польщі.
Методологічною основою дипломної роботи є принципи історизму, системності, об’єктивності. Використано і загальнонаукові і спеціально - історичні методи дослідження.
Загальнонаукові методи допомогли подати складну та багатогранну Польську підпільну освіту як цілісне явище.
Шляхом застосування проблемно - хронологічного методу було сформовано внутрішню структуру дослідження. Ретроспективний метод дав змогу визначити коло питань, які слід розглянути у дипломній роботі.
Наукова новизна дослідження полягає у проведенні всебічного та комплексного аналізу феномену Польської підпільної освіти. Точно відтворено структуру підпільної освіти в хронологічному розрізі. Розроблено принципи формування регіональної підпільної освітньої системи. Розкривається дискусійна та малодосліджена сторінка в історії Польщі періоду Другої світової війни, чим робиться істотний внесок у розвиток вітчизняних полоністичних студій.
Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані українськими делегаціями при налагодженні міжнародних наукових та культурних контактів, оскільки досягнення консенсусу в питаннях спільної історії завжди сприяє цьому процесу. Фактичний матеріал та висновки дипломної роботи можуть бути розроблені спецкурси з історії Рухів Опору доби Другої світової війни.
Структурно дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, списку використаної літератури.
ВИСНОВКИ
В основі дослідження польської підпільної освіти лежить комплекс джерел, різноманітних як за своїм походженням, так і за формою. Вони дають можливість у достатній мірі вивчити становище польського підпільного шкільництва та вищої освіти в період окупації 1939-1944 рр.
В цілому, підсумовуючи здобуток польської історіографії з досліджуваної проблеми можемо говорити про те, що на сьогодні відсутня збалансована, методологічно правильна робота по історії польської підпільної освіти. Основним завданням для сучасних польських дослідників є насамперед пошук та аналіз невідомих до цього часу архівних матеріалів, які дадуть змогу в більш повній мірі осягнути велич героїчної боротьби польських вчителів за національну культуру. А тому існує нагальна потреба в реконструкції, історичному відтворенні процесу становлення та реалізації підпільної польської освіти на окупованих польських землях, аналізі головних аспектів, напрямків цієї проблеми.
Дослідивши німецьку концепцію «нового порядку» ми дійшли висновків, що до кінця 1939 року завершилося оформлення адміністративно - територіального статусу польських земель у системі зайнятих вермахтом європейських територій і визначено пріоритети німецької політики стосовно їх. У створенні окупаційної цивільної адміністрації керівництво рейху віднайшло один з основних інструментів реалізації своєї політики у цьому регіоні.
Сформована німецька окупаційна цивільна адміністрація приступила до запровадження “нового порядку” на польських територіях в усіх його аспектах. Ключову роль у цьому процесі відігравали нацистські функціонери, які стояли на чолі адміністративних, партійних, громадських новоутворень на польських землях.
Соціальна політика німецької влади на польських територіях визначалася цілями та завданнями економічної експансії, необхідністю ефективного використання трудових ресурсів і робочої сили окупованих польських територій. Соціальна політика окупантів мала яскраво виражений пропагандистський характер і проводилася, перш за все, з метою стимулювання виробничої активності працездатного населення. Вона була спрямована на підтримку мінімальних життєвих потреб громадян, які працювали в інтересах Німеччини.
Окремі соціальні виплати окупанти перекладали на органи місцевої польської адміністрації та їх бюджети, застосовуючи таким чином принцип самофінансування соціальної сфери за рахунок поневоленого народу. Зрештою, нацисти зовсім ігнорували соціальні потреби непрацюючого населення польських територій. Тому соціальне становище широкого загалу поляків у період з 1939 по 1944 рік було вкрай тяжким.
Аналізуючи організаційну складову польської підпільної освіти можна говорити, що вже наприкінці жовтня 1939 р. було створено ТОН - об'єднання польських вчителів, які прагнули продовжувати педагогічну діяльність на території Польщі Окрім цього, слабкий опір на регіональні вчительські організації, та прокомуністичні політичні погляди зумовили створення окремих від ТОН освітніх організацій. Так, військовими осередками руху Опору було створено Громадський комітет освіти. Існували і дрібні регіональні групи у Кракові, Келецьку, Львові, Воломіні. У 1940 році утворено Департамент освіти і культури, освітній орган польського уряду в еміграції. Його основними завданнями були: підготовка навчальних програм та організація іспитів, а також розробки проектів післявоєнної відбудови освіти. Суттєвою перевагою ТОN було використання субсидій уряду в Лондоні спрямованих на формування мережі підпільної освіти, як однієї із головних форм боротьби із загарбниками.
Аналіз значної кількості мемуарів та програмних документів польської підпільної освіти дає можливість говорити, що польське учительство внесло величезний вклад в боротьбу за культуру і виховання молодого покоління в трагічний період війни і гітлерівської окупації. Це реалізувалося завдяки тому, що підпільну освітню діяльність підтримали майже всі вчителі середніх шкіл працюючі на території Генерального Губернаторства у передвоєнний період, що до роботи у підпільній шкільній справі стало багато вчителів, виселених з просторів приєднаних до Рейху, а також частина інтелігенції, яку війна завела до сіл та містечок.
Окрім цього, значний внесок зробили педагогічні колективи діючих професійних шкіл, які нівелюючи окупаційні навчальні програми впроваджували власні, із вивченням польської історії, культури, літератури, таємно набирали додаткові комплекти та захищали молодь від примусових робіт у Німеччині. Велику роль в поширенні навчання на середньому рівні відіграла так звана акція гміни, яка принесла в шкільну організацію І і II гімназичні класи при загальних школах на селі і в містечках.
Участь великої кількості учнів в підпільному навчанні уможливило швидку відбудову шкільної середньої і вищої справи в Народній Польщі. А все це могло відбутися лише завдяки жертвам та патріотичній позиції вчителів, молоді і батьків.
Вищі навчальні заклади наприкінці окупації об’єднували близько 12000 тисяч студентів. У підпільній освіті брало участь близько 260 професорів, 140 доцентів за підтримки близько 400 наукових співробітників. За підрахунками польських істориків, найбільш продуктивно, вищі навчальні заклади діяли в 1943/44 році окупації. Проте вища освіта знаходилась у підпіллі до кінця війни.
Таємна академічна освіта не дивлячись на вузьке поле дії, обмежене насамперед колом молоді великих міст, навчило на окремих курсах понад дванадцять тисяч студентів. Завдяки праці кількох сотень наукових працівників, які брали безпосередню участь у цьому процесі, академічна освіта не лише протистояла знищенню і деградації, але підготувала кілька тисяч нових освічених кадрів. Це вони завдяки своїм знанням виявилися здатними працювати в найбільш скрутному, післявоєнному, періоді в історії незалежної Польщі.
Разом з тим, поза межами дослідження залишилася низка недосліджених проблем, зокрема більш детальна характеристика підпільної освіти у регіонах, а також питання взаємодії підпільної освіти з військовими організаціями руху Опору в період німецької окупації. Проте, названі вище проблеми можуть у подальшому отримати аналіз як окремий предмет дослідження, так і у якості доповнення до даної роботи.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДЖЕРЕЛА:
1. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВОВУ). – Ф. 3676. – Оп. 4. – Спр. 237: “Вырезки из немецких газет по вопросу образования”. [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http://tsdavo.gov.ua/4/inventories/60825620/.
2. (AAN) – Sygn. III – 3 –Wissenschaftliche Zentralstelle 1939 – 1944. // [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http://www.aan.gov.pl/index_pl.php?action=5_2.
3. (AAN). – Sygn. 202 – II. Delegatura Rządu na Kraj. Departament spraw wewnetznych. [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http://www.aan.gov.pl/index_pl.php?action=5_3.
4. Гальдер Ф. Военный дневник. Ежедневные записи начальника генерального штаба сухопутных войск: В 3 т. / Воениздат. / Ф. Гальдер. – М., 1968. – Т. 1: 1939 – 1942. - 451 c.
5. Польские документы для предистории войны. – Берлин: Deutscher Verl., 1940. – 125 c.
6. Barski I. Przeźycia i wspomniemia z lat okupacji / Barski I. – Wroslaw: Ossolineum, 1986. – 115 s.
7. Duskryminacja polaków w Wielkopolsche w okresie okupacji hitlerowskie. / Cr. Łuczak. – Poznán: Wyd - wo poznańskie, 1966. – 378 s.
8. Eksploatacja siły robotniczej i grabiez ziem polskich przez Wehrmacht w końsowym okresie II wojny Swiatowej. / Wybor zrob. E. Kozlowski, P. Matusak. – Poznań: Inst - t zachodni, 1987. – 717 s.
9. Manteuffel Tadeusz: Uniwersytet Wanzawiki to latach wojny. Kronika 1039/40 — 1944/45, Warszawa 1948,T. l. 804 s.
10. Piotrowski S. Dziennik Hansa Franka. – Warszawa: PWN, 1957. – 304 s.
11. Podstepne uwiezienie profesorow Universytety Jagiellonskiego i Akademi Gornieczej (6.XI.1939). Dokumenty. / Wybór i opr. I. Buszko, I. Raczynski. – Krakow: 1997. – 947 s.
12. Ustawa o systemie oswiaty (stan sprawy - czerwiec 2003). - Gdansk: Instytut Promocji Nauczycieli "Solidarnoczi", 2003. - 86 s.
13. Wycech Cz. Z dziaіalnoњci Tajnej Organizacji Nauczycielskiej. Warszawa, 1964. – 356 s.
МОНОГРАФІЇ І СТАТТІ
14. Banaszek E. Działalność terenowych struktur Związku Nauczycielstwa Polskiego. Analiza problemu na przykładzie Oddziału ZNP w Wołominie, Oddział ZNP, Wołomin 2007, s. 28 - 33.
15. Bibliografia oświaty polskiej w czasie II wojny światowej... / Bożena Michalik. Warszawa, 1979. – 284 s.
16. Czapska R., Związek Nauczycielstwa Polskiego w Wołominie w latach 1970 - 1999, Oddział ZNP, Wołomin 2001. – 196 s.
17. Drucka Nadzieja, Szkoła w Podziemiu, Wyd. MON, W - wa 1973. – 213 s.
18. Dzieje oświaty polskiej / Ryszard Wroczyński. - Warszawa, 1980 – 429 s.
19. Dzieje Wołomina i okolic, pod red. L. Podhorodeckiego, Warszawa 1984. – 171 s.
20. Gabryl J. Tajne nauczanie i ruch oporu na terenie powiatu radzymińskiego w latach 1939 - 1944, OddziałZNP, Wołomin 1975. – 233 s.
21. Garbowska W. Szkolnictwo powszechne w Polsce w latach 1932 - 1939, Wrocław 1976. – 193 s.
22. Hirschberg S. Zarys historyczno - statystyczny szkolnictwa na ziemiach północno - wschodnich, Wilno 1952. – 334 s.
23. Historia wychowania. T. 2 / red. Łukasz Kurdybacha. - Warszawa, 1967. – 212 s.
24. Hoppen J. Zawadzka, Wileńskie reminiscencje, Bydgoszcz 1996. – 219 s.
25. Hull E. Obraz cywilnych struktur państwa podziemnego 1939 – 1944 w opisie wspomnieniowym. – Olsztyn, 2005. - 120 s.
26. Humiкcki Henryk Jerzy Tajne nauczanie w powiecie mіawskim w okresie 1939 do 1945 // „Przeglad Historyczno - Oswiatowy". 1959, nr 5, I. s. 93 — 130.
27. Jemielity W. Szkoły powszechne w województwie białostockim w latach 1919 - 1939, Łomża 1991. – 371 s.
28. Karski J. Tajne państwo. Opowieść o podziemiu. – Warszawa, 1999. – 281 s.
29. Kaźmierska Janina, Szkolnictwo warszawskie w latach 1939 - 45, PWN, W - wa 1980. – 188 s.
30. Kłukowski Z.: Dziennik z lat okupacji Zamojszczyzny 1939 — 1944. WantzaWB 1950. – 306 s.
31. Korboński Stefan, Polskie Państwo Podziemne, Wydawnictwo „Promyk” Philadelphia P. A. 1996. – 372 s.
32. Kowalski A. Pamiętnik nauczyciela, Wyd. Łódzkie, Łódź 1989. – 84 s.
33. Kozakiewicz Mikołaj i Stanisław Brzozowski, Szkoła w konspiracji, IW „Nasza Księgarnia”, W - wa 1960. – 214 s.
34. Lach M. Tajne nauczanie w Wołominie w latach 1939 - 1944, „Rocznik Wołomiński”, t. III, 2007, s. 67 - 94.
35. Lewandowska S. Życie codzienne Wilna w lalach II wojny światowej, Warszawa 2001. – 192 s.
36. Lorentz Stanisіaw W obronie kultury polskiej. // „Przeglad Historyczno - Oswiatowy" 1947, nr 1. S. 74 – 92.
37. Matusak P. Edukacja i kultura Polski Podziemnej 1939 - 1945 Siedlce. IH WSRP, 1997. – 367 s.
38. Miąso J. Edukacja w Polsce w latach 1918 - 1933. 1988. – 317 s.
39. Miąso J. Szkoіy zawodowe w Polsce w latach 1918 - 1933. Ich rozwуj, organizacja i funkcje spoіeczne, Wroclaw - Warszawa - Krakуw - Gdansk - 1988. – 213 s.
40. Nauczyciele kieleccy w walce o szkołę polską w latach okupacji w latach okupacji 1939 - 1945. Materiały z sesji poświęconej taniej oświacie oraz walce nauczycieli Kielecczyzny w latach okupacji. - Kielce, 1979. – 189 s.
41. Nowicka H. Rys historyczny Szkoły Podstawowej nr 1 w Wołominie // „Rocznik Wołomiński”, t. II, 2006, s. 95 - 98.
42. Podhorodecki L. Tajne nauczanie w naszym regionie podczas okupacji // ”Wieści Podwarszawskie, 1995 nr 51 - 52; 1996 nr 1. s. 56 – 79.
43. Polityka hitlerowska wobec szkolnictwa polskiego na terenie Generalnej Guberni 1938 - 1945 / Eugeniusz C. Król. - Warszawa, 1979. – 264 s.
44. Polska - Ukraina: trudna odpowiedź // Dokumentacja spotkań historyków (1994 - 2001). Kronika wydarzeń na Wołyniu i w Galicji Wschodniej (1939 – 1945). Warszawa, 2003. – 423 s.
45. Salmonowicz S. Węzłowe problemy Polskiego państwa podziemnego // Czasopismo Prawno - Historyczne. – 2001. – № 2. – S. 272 – 277.
46. Smołalski A. Zagadnienia administracji edukacyjnej. // Seria: Historyczne podstawy teorii organizacji szkolnictwa w Polsce / A. Smołalski. – t. 3. – Kraków: “Impuls”, 1999. – 111 s.
47. Sobociński W. Ze studiów nad organizacją terytorialną w Polsce 1939 – 1945 // Czasopismo Prawno - Historyczne. – 1979. – № 1. – S. 191 – 203.
48. Straty kulturalne Warszawy. 1948, t. I—III // „Kwartalnik Historyczny" 1946, zesz. 3 — 4. – s. 12 – 56.
49. Straty wojenne Polski w latach 1939 — 1945. Poznaс 1962. – 90 s.
50. Sytuacja dzieci w okresie okupacji hitlerowskiej / A. Rowicka // Problemy Opiekuńczo - Wychowawcze. - 2007, nr 3, s. 54 – 59.
51. Szczepański J. Niektóre aspekty funkcjonowania państwa podziemnego // Dzieje Najnowsze. – 1982. – № 1 – 4. – S. 125 – 137.
52. Szcześniak M. Tajna oświata na terenie Wołomina w latach 1939 - 1944, Oddział ZNP, Wołomin 1996. – 209 s.
53. Tajne szkolnictwo polskie okresu okupacji hitlerowskiej 1939 - 1945 / Józef Krasuski. - Warszawa, 1977. – 138 s.
54. Tomaszewski L. Kronika Wileńska 1941 - 1945. // Z dziejów polskiego państwa podziemnego, Warszawa 1993. S. 77 – 105.
55. Wilno jako ognisko oświaty w latach próby (1939 - 1945). Pod red. E. Feliksiak i M. Skorko Barańskiej, Białystok 1991. – 272 s.
56. Давиденко Юрій Миколайович. Підпільні військові організації руху Опору в Польщі у 1939 - 1942 рр.: Дис... канд. наук: 07.00.02 / Ю. М. Давиденко. - 2008. – 120 с.
57. Василюк А. Вища освіта Польщі: структура, управління, фінансування, підготовка кадрів / А. Василюк // Освіта і управління. - 1998. - № 2. - Т 2. - С. 154 - 163.
58. Іллюшин І. Протистояння УПА і АК (Армії Крайової) в роки Другої світової війни на тлі діяльності польського підпілля в Західній Україні. / І. Іллюшин – К., 2001. – 304 с.
59. Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. / Л. О. Зашкільняк, М. Г. Крикун. – Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2002. – 364 с.
60. Koвaленко В Таємний Університет Західних Земель. Uniwersytet Poznański 1940 - 1945. Познань 1961, с. 215 – 248.
61. Носкова А. Ф. Разорение экономики Польши гитлеровской Германией 1939 – 1944. Территория Генерал - губернаторства. / А. Ф. Носкова. – М., 1971. – 350 с.
62. Поліщук П. Система інституцій «Польської підпільної держави» / П. Поліщук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: історія. – 2007. – № 18. – С. 180 – 188.
63. Поліщук П., Яровий В. Органи місцевого управління «Польської підпільної держави» за часів Другої світової війни / П. Поліщук, В. Яровий // Науковий вісник дипломатичної академії України. – Київ, 2007. – Випуск 14. – С. 432 – 449.
64. Хроніка Університету Ягелонського за період війни 1939 – 1945, а також академічний рік 1945. - Краків 1946, с. 121 – 137.
65. Юрьева И. Антифашистское движение сопротивления польского народа в годы Второй мировой войны. / И. Юрьева. – М.,1978. – 240 с.
66. Яровий В. І. Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн ХХ століття: Підручник для вищих навчальних закладів. / В. І. Яровий. – Київ, 2005. – 267 с.