Дипломна робота Вплив естетики конструктивізму на дизайн
Код роботи: 4452
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Перукар (перукар-модельєр). Перукарська справа
Тема: Вплив естетики конструктивізму на дизайн
Кількість сторінок: 63
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 1000 грн
Вступ
Розділ 1. Генеза стилю конструктивізм в контексті загальних художніх тенденцій світового та вітчизняного мистецтва
1.1. Основні напрямки розвитку та умови формування естетики конструктивізму
1.2. Образи і основи конструктивізму – діалогу архітектурних форм та авангарду
Розділ 2. Конструктивізм в дизайн-проектуванні сучасної зачіски
2.1. Конструктивізм в системі концепцій формоутворення в ХХ та на початку ХХІ століття
2.2. Сучасна інтерпретація тенденцій конструктивізму в дизайні одягу, зачіски та макіяжу
2.3. Проект образу костюму та зачіски за формами естетики конструктивізму
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Розвиток і удосконалення перукарського мистецтва тісно пов’язане з еволюцією людського суспільства, зростанням рівня культури. У всі часи перукарське мистецтво було спрямоване на те, щоб прикрасити зовнішність, зробити її більш привабливою. Так як перукарське мистецтво удосконалювалось на фоні суспільного життя, воно завжди перебувало в прямій залежності від загального стану економіки і культури.
Прогресивні риси стилю модерн дали поштовх до розвитку нових творчих напрямів, таких, як конструктивізм і функціоналізм. У цей час єдиний напрям у галузі моди відсутній. Більшість використовувала зручні моделі, їх зміна відбувалася швидко. Законодавцями моди виступали актори, співаки, спортсмени. Популярними стали асиметричні форми, вигадливі обтічні лінії; відзначалося захоплення романтизмом та історією (антична, середньовічна мода, слов'янські й східні мотиви).
Різні течії мистецтва, у русі бурхливих естетичних експериментів, вийшли на такий рівень, який включав питання формоутворення всіх видів просторових мистецтв. Виникали такі стильові концепції, як конструктивізм, супрематизм тощо [1, 9], які не могли не впливати на моду не лише в інтер`єрах квартир, будинків, а й на форми тканин, одягу та зачіски як окремих видів дизайну.
Хоча стиль конструктивізм будувався на кількох конкуруючих напрямках, представниками яких було створено чимало проектів та будинків, перш ніж вийти з моди приблизно в 1932 році. Вплив цього стилю зазначається й у пізніших напрямах в архітектурі та майже всіх інших видах мистецтва. Доцільним є розгляд чинників, які призвели до необхідності створення одягу та зачіски нового зразка, аналізуються засоби та прийоми, якими користувалися творці для надання образам тих часів максимальної функціональності та виразності.
Конструктивізм найчастіше розглядається в контексті історії мистецтва Росії, а в той же час напрям конструктивізму – це один з фундаментів загального розвитку мистецтва України, який неможливо оминути. В сучасних умовах відродження українського мистецтва надбання конструктивістів початку ХХ ст. та їх вплив на тенденції в перукарській справі вимагає нового переосмислення та аналізу.
Деякі аспекти проблеми викладені в працях С. О. Хан-Магомедова, Н. Ф. Сбітневої, Г. С. Мєднікової, В. Н. Ляхова, А. Лаврентьєва [3, 54], де проводиться аналіз впливу конструктивізму на розвиток радянського мистецтва і дизайну. Але багаточисельні матеріали не дають повного уявлення про розвиток конструктивізму в Україні і внесок окремих українських представників цього напряму в процес створення одягу та зачісок.
Отже, мета дипломної роботи полягає в тому, щоб показати діалектичну взаємодію естетики конструктивізму українського та світового мистецького світу з формуванням сучасних тенденцій в дизайні зачіски.
Поставлена мета вимагає порушень таких завдань:
- прослідкувати умови, в яких розвивався конструктивізм, як мистецький стиль та визначити основні напрямки його формування;
- виявити особливості російського конструктивізму, його вплив на естетику вітчизняного стилю;
- дати характеристику основним образам та основам конструктивізму;
- розглянути конструктивізм в системі сучасних концепцій формоутвореня;
- відобразити тенденції конструктивізму в дизайні одягу та зачіски, створити образ для сучасної колекції;
- розробити проект костюма та зачіски за формами естетики конструктивізму.
Об`єкт вивчення – основні тенденції та естетика напряму конструктивізм, зокрема в перукарському мистецтві.
Предмет дослідження – процес створення сучасної зачіски під впливом форм конструктивізму.
Розглядаючи вітчизняний досвід, слід пам’ятати, що до здобуття власної незалежності Україна існувала в складі Російської імперії, а потім Радянського Союзу, тому і розвиток мистецьких течій відбувався у відповідному контексті. Аналіз історії розвитку конструктивізму в Україні свідчить, що ця проблема розглядалася обмеженим колом авторів, в основному в контексті розвитку радянського мистецтва та графічного дизайну 1920-х років.
Утвердження естетичної значущості технічної форми знайшло своє логічне вираження в конструктивізмі, який виник одночасно в різних країнах на початку 20-х років XX ст. і розповсюджувався у зв’язку з ростом індустріальної техніки і впровадженням нових різноманітних матеріалів.
Конструктивісти намагалися довести, що технологічно та функціонально виправдана конструкція вже має вищі художні якості і цілком може задовольнити естетичні потреби сучасної людини, для якої характерний утилітаризм щодо всіх явищ дійсності.
Так, Берман Є. А. в роботі «Технології декорування і дизайн трикотажних виробів для малосерійного виробництва» описує технологію декорування трикотажних виробів та нові технологічні прийоми в роботі з трикотажем. У роботі Прокопової Є. В. «Забезпечення композиційної різноманітності конструктивно однорідних моделей одягу» розроблено методи підвищення зовнішніх відмінностей однорідних моделей одягу для отримання їх новизни за рахунок композиційної різноманітності. Маркелова І. Д. у своїй роботі «Просторово-геометричне формоутворення в костюмі» розробила методику просторово-геометричного формоутворення в процесі художнього проектування костюма. Проте використання принципів конструктивізму при розробці дизайну одягу та зачіски науковцями не було описано.
Практична значимість нашої роботи у тому, що, поданий матеріал можна використовувати у створенні образу, який включає зачіску в стилі конструктивізм, основною тенденцією якого є зручність, практичність та мінімум прикрас, а також геометричність форм.
Процес творчості – це пошук єдності форми і змісту. Використання традиційних методів в дизайн - проектуванні костюма не приводить до отримання нового образу. Тому потрібна активізація творчого пошуку в проектуванні ат інтенсифікація самого процесу проектування. Упродовж тривалого часу в російській школі дизайну використовуються прийоми конструктивізму. Але і досі вони не сформовані в окрему методику для використання в навчальному процесі та створенні зачісок на практиці.
Сучасний конструктивізм повернувся в моду завдяки дизайнерам Скандинавії, що вдихнули в колишні авангардні ідеї геометризації простору нове дихання, узяли за основу ідеї світлого відкритого простору, простоти форм і функціональності кожного з елементів інтер`єру. Конструктивізм сьогодні – це передусім лаконічний і чіткий інтер`єр, не позбавлений непередбачуваності та яскравих художніх рішень.
На сьогоднішній день існує багато різних напрямків моди, але кожна людина індивідуальна, і тим самим вона відрізняється своєю неповторністю у стилі та модних тенденціях сучасного світу. І це може відбуватися завдяки новітнім тенденціям естетичного світу конструктивізму, що заслуговує наа право бути одним із надсучасних стилів сьогодення.
Висновки
Формування ідейно-образного фундаменту сучасного дизайну співпадає з перебудовою картини світу в зв`язку із науково-технічною революцією, зміни погляду на пізнання та відношення людини, що навчається та людини, що створює – до світу та до відповідної зміни погляду на власний стиль та образ. Через значущість усіх змін взаємозвязок їх підкреслено в культурно-модній свідомості.
Бажання побудувати новий світ і нове життя сформувало і образ нової людини – самодостатньої, сильної, працюючої, соціально-залежної. Саме засобом створення виразного костюму і будувався візуальний образ нової людини. Новий світогляд не передбачав святкового життя, тому концептуально повсякденний одяг мав бути призначений для спорту або виконання конкретної роботи, що призвело до гострої необхідності пошуку нового асортименту, нових зручних форм, нових засобів створення нового образу людини.
Сама назва «конструктивізм» в розумінні стильової єдності матеріально-художньої культури 20-х років умовна і має лише конкретне історичне значення, оскільки в самому терміні не відбились всі риси творчого методу конструктивістів. Зокрема функціоналізм теж становив лише одну з творчих рис конструктивізму. Конструктивізм і функціоналізм не виключають один одного, особливо великого значення вони набули в сучасній архітектурі й «дизайні», протистоячи методам прикрашання та декорування.
В області моди існували конструктивістські тенденції – на хвилі загальносвітового захоплення прямими лініями в дизайні одягу, радянські модельєри тих років створювали підкреслено геометризовані форми. Естетика конструктивізму багато в чому сприяла становленню сучасного художнього конструювання. На основі розробок стилістів часів конструктивізму (А. М. Родченко та А. М. Гана в архітектурі та В. Ф. Степанової та Л. С. Попової, що розробляли орнаменти для тканин, практичні моделі одягу) створювались зручні для повсякдення образи, в яких поєднувався практицизм та функціональність як в одязі так і в зачісках.
Єдиним стильовим ядром в конструктивізмі вважають специфіку матеріалів у певній сфері творчості. Важливим моментом в конструктивізмі є його раціональність. Одяг і зачіски сучасності під впливом тенденцій конструктивізму вказують на те, що конструктивізм зі своєю практичністю є необхідною потребою і постійною приналежністю усього нашого життєвого устрою і що без основ конструктивізму неможливо вирішити більшість питань стилю і мистецтва.
Передумовами виникнення конструктивізму в 20-ті роки - воєнний та повоєнний часи привнесли функціональність в одязі та зачісці. Емансипація додавала сміливості та розкутості, не зважаючи на простоту та чіткість ліній.
Переважають є короткі зачіски, популярними стають запозичення з чоловічого гардеробу.
Отже, коротка стрижка – наслідок конструктивістських тенденцій. У перукарському мистецтві переважає спрощення форми зачіски, звільнення від несуттєвих деталей заради більшої виразності, загострення контуру форми. Але, серед сучасних тенденцій існують різні доповнення до класичної зачіски стилю конструктивізму простих та практичних стрижок незвичайними геометричними формами, лініями чолок, асиметричними оригінальними геометричними вирізами біля вух та на чолці.
В конструктивізмі дизайну зачісок, геометризм розуміється як певне впорядкування ліній, має чіткий характер ліній та переходів від них, фіксовану довжину певних ярусів стрижки. Конструктивізм в дизайні зачіски мав багато спільного з геометричними лініями німецької дизайнерської школи Баухаус. Цей стиль є категоричним виступом проти ефемірності моди.
Все скорочується до мінімуму, залишається тільки найнеобхідніше, що задовольняє основні потреби. Точність є визначальним параметром в зачісках, з характерними чистими і точними лініями. «Чілки» і кути набувають великого значення.
Зачіска, обрана нами для моделі має в собі наступні риси конструктивізму:
- чіткість довжини волосся;
- різкі лінії;
- геометризм;
- пряме розмежування кольорів.
Конструктивісти доводять, що технологічно та функціонально виправдана форма зачіски вже має вищі художні якості і цілком може задовольнити естетичні потреби сучасної жінки, для якої характерний мінімалізм, простота та легкість у всіх явищах дійсності.
Сучасна мода зачісок – це блиск і структура здорового волосся. Класика та сучасність гармонійно поєднуються в стрижках та укладках, що дозволяє одночасно виглядати стильно й зухвало. Вільно укладені пасма і пряе волосся, чіткі обриси надають образу вишуканої природності, різноманітні модифікації з чолкою, геометризм та асиметрія дозволяють виявити необхідні акценти конструктивістьким рисам в зачісках: динаміку, легку адаптацію до будь-яких умов, поєднання простоти і креативу.
«Графічна елегантність» конструктивізму втілює сучасну вишуканість. Контраст відображений у зачісках: короткі стрижки з використанням кольорів сріблястий блондин, попелясто-сірий, блискучий чорний. На сьогоднішній день перукарі модельєри можуть пропонувати лаконічність форм з конструктивістськими рисами. Це переважно стрижки на основі «каре» з використанням різних технік фарбування та доповненнями певних «космічних надсучасних» елементів асиметрії.
Конструктивізм, безумовно, був значним явищем у розвитку сучасного стилю в перукарському мистецтві. В ньому відбилась певна єдність художніх форм та смаків соціалістичного суспільства в 20-30 роки. Простота і лаконізм форм, проголошені конструктивістами, найбільше відповідали революційним етичним нормам, духові часів громадянської війни та індустріалізації. Заслугою конструктивізму є, безумовно, глибоке усвідомлення і розробка соціальних завдань архітектури, нових типів поселень і будинків, прагнення створити нові типізовані квартири, школи, дитячі садки, клуби, меблі, предмети побуту, по-новому сприймати повсякденний одяг, стиль, зачіску, власний образ.
Поряд з цим конструктивізм не позбавлений значних хиб. Це перш за все нехтування естетичних завдань, деякий аскетизм, сухість форм, сірість, яку досить успішно долають сучасні стилісти за допомогою свіжих ідей створення зачісок та сучасних технологій фарбування та стайлінгу.
Список використаних джерел
1. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров. М.; Воронеж: Ин-т практ. психологии, 1996.
2. Бердник Т. О. Дизайн костюма. / Т. О. Бердник, Т. П. Неклюдова - Ростов н/Д: Феникс, 2004. - 448 с.
3. Богатыренко М. В. Косметика и макияж для современной женщины. – Донецк: БАО, 2006. – 240 с.
4. Брун В., Тильке М. История костюма от древности до нового времени. – М.: ЭКМО, 1995. – 462 с.
5. Варст (Степанова В.). Костюм сегодняшнего дня - прозодежда. / [Електронний ресурс] Варст. Костюм сегодняшнего дня // Леф. -1923. - №2. Режим доступу: www.ruthenina.ru/moskva/varst.htm.
6. Васіна З. Український літопис. Вбрання. - Т. 1. — К.: Мистецтво, 2003. - 26 с.
7. Власов В. Г. Иллюстрированный художественный словарь. – СПб: ИКАР, 1993. – 400 с.
8. Все о прическе / Ю. С. Тыра (сост.). – Х.: Евроэкспресс, 1998. – 447 с.
9. Выготский Л. С. Исторический смысл психологического кризиса // Собр. соч.: В 6 т. Т.1.
10. Гутыря Л. Г. Парикмахерское искусство. – Х.: Фолио, 1998. – 463 с.
11. Джерджен К. Дж. Социальный конструкционизм: знание и практика. Минск: БГУ, 2003.
12. Дзенконьска-Козловска А. Женская мода ХХ века. – М.: Легкая индустрия, 1977. – 296 с.
13. Екстер А. Про конструктивную одежду. / АЗкстер// Ателье. - М., 1923. - №1. - С. 17-18.
14. Золотов Ю. Французский портрет XVIII ст. — М.: Иск, 1968.
15. Иллюстрированная инциклопедия мод / Под ред. Л. Кибаловой. Прага: Артия, 1986. — 320 с.
16. Іконніков А. В. Архітектура сучасності. Утопії і реальність. У 2-х тт., М., 2001.
17. Кирсапова Р. Сценический костюм и театральная публика в России XIX ст. - М.: Артист, 2000.
18. Коконова Й., Самсонадзе Н. Женщина й ее платье: Век XX. М.: Инкомбук, 2000. - с. 63.
19. Костюм / Под ред. Ф. Ф. Комиссаржевского. — СПб 1910. - 176 с.
20. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, детские. – М.: Эксмапресс, 2002. – 211 с.
21. Лаврентьев А. Н. Производственньїй костюм и мода. / А. Н. Чорний // Художник, вещь, мода. – М., 1988. - С 63-75.
22. Лакшми Бхаскарян. Дизайн и время: стили и направлення в современном искусстве и архитектуре / Лакшми Бхаскарян; пер. с англ. И. И. Голыбиной И. Д. - М: АРТ - РОДНИК, 2006. – 261 с.
23. Ламанова Н. П. О современном костюме. / Н. П. Ламанова // Красная нива. - 1924. - №27. С. 662-663.
24. Леонтьев А. Н. Психология образа // Вестн. МГУ. Сер. 14. Психология. 1979. № 2. С. 3 – 13.
25. Матейко К. М. Український народний одяг. — К.: Наукова думка, 1996.
26. Матейко К. М. Український народний одяг: Етнографічний словник. - К.: Наукова думка, 1996. – 112 с.
27. Матурана У., Варела Ф. Древо познания. М.: Прогресс Традиция, 2001.
28. Мерцалова М. Н. История костюма. – М.: Легпромбытиздат, 1972. – 196 с.
29. Мерцалова М. Н. Костюм разных времен и народов. – М.: Академия моды, 1993. – 542 c.
30. Мода й стиль. Современная єнциклопедия. — М.: Аваита, 2002.
31. Олександр Лаврентьєв. Лабораторія конструктивізму. Досліди графічного моделювання. – М.: Грантъ, 2000.
32. Панченко О. А. Стрижка, моделирование, причёска. – Спб., 1999. – 448 с.
33. Петушкова Г. И. Проектирование костюма: Учебник для высш. учебн. заведений / Г. И. Петушкова. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 416 с.
34. Плаксина 3. Б. История костюма, стили и направлення. - М.: 2003.
35. Пономарьжов А. Українська минувшина. — К.: Либідь, 1993.
36. Почему существует мода: Размышления на тему. – М.: Благо, 2001. – 128 с.
37. Родченко A. M. Статьи. Воспоминания. Автобиографические записки. М., 1982.
38. Сидорина Е. Конструктивизм: истоки, идеи, практика. М., 1995.
39. Сидорина Е. Сквозь весь двадцатый век. Художественно-проектные концепции русского авангарда. М, 1994.
40. Сиромятникова І. С. Історія зачіски. — К.: Наука, 2002. – 192 с.
41. Сорокина О. Энциклопедия домашнего парикмахера и визажиста. - К., 2000.
42. Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів. Ч. 1, 2. — К.: Мистецтво, 1978. - 192 с.
43. Тасалов В. Прометей и Орфей. / В. Тасалов // Искусство технического века. - М., 1967. – С. 242-243.
44. Ферстер Х. О конструировании реальности // С. Цоколов. Дискурс радикального конструктивизма. Традиции скептицизма в современной философии и теории познания. Mnchen: Verlag M-nchen, 2000.
45. Хан-Магомедов С. О. Конструктивізм – концепція формоутворення. – М., 2003.
46. Четверикова С. А. Теория и практика в изобразительном искусстве 1910-1920 гг. Реалистический манифест Н. Певзнера и Н. Габо / С. А. Четверикова // Вісник ХДАДМ. - Х., 2008. - № 8. - С. 111-118.
47. Ясіевич В. Про стиль і моду. — К.: Мистецтво, 1968.