Дипломна робота Українська греко-католицька церква та українсько-єврейські стосунки під час ІІ Світової війни
Код роботи: 4449
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Історія України
Тема: Українська греко-католицька церква та українсько-єврейські стосунки під час ІІ Світової війни
Кількість сторінок: 78
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 1400 грн
Вступ
Розділ 1. Історичні передумови формування позиції греко-католицької церкви щодо українсько-єврейських взаємин
Розділ 2. Вплив греко-католицької церкви на українсько-єврейські стосунки під час Другої світової війни
2.1. Позиція УГКЦ під час голокосту
2.2. Діяльність митрополити Андрія Шептицького у врятуванні євреїв
Розділ 3. Греко-католики – праведники народів світу та праведники України
3.1. Подвижницька діяльність духовенства в умовах голокосту
3.2. Миряни-рятівники євреїв
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Греко-Католицька Церква як конфесійний різновид українського християнства протягом своєї кількасотрічної історії відігравала важливу роль у формуванні національної свідомості, ідентичності, розвитку національно-релігійних почуттів, духовно-інтелектуального світу українців та розбудові їх стосунків з представниками інших народів, в тому числі євреями. У повіній мірі це проявилося в роки Другої світової війни, коли українсько-єврейські стосунки пройшли нові випробування. Комплексний аналіз процесів, що відбувались в українському греко-католицизмі в цей трагічний період історії, та їх впливу на міжетнічні, зокрема українсько-єврейські взаємини, дозволяє зробити певні узагальнення.
Визначення позиції УГКЦ в українсько-єврейських стосунках здійснювалось у надзвичайно складний період і в складному середовищі, у якому проживали поруч, стикалися між собою, часто мали один до одного претензії, а іноді і ненавиділи один одного представники трьох різних віросповідань і національних груп, жили на пограниччі візантійсько-української, латинсько-польської та юдейсько-єврейської культурних ідентичностей. На все це наклалися радикально тоталітарні і варварські окупації - радянсько-російська і нацистсько-німецька. Саме в таких умовах різноманітних національних прагнень, взаємної ворожнечі іноді навіть близьких собі людей Церква вимагала від своєї пастви бути вірними до кінця істинно гуманним цінностям, що говорять про любов до ближнього, кожного ближнього, навіть того, хто є гнобителем і чинить зло.
В умовах проведення окупантами політики суцільного знищення євреїв УГКЦ на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким проявила чітко визначену гуманістичну позицію, яка базувалася на принципах християнської моралі, різними способами сприяла врятуванню приречених на смерть людей. Душпастирська та організаційна робота митрополита Шептицького прямо й опосередковано впливала на священиків, вірних, рятуючи від звиродніння, диявольського духу, котрий визволяє найнижчі, приховувані інстинкти, а порядно-нормальних сусідів, міщан, селян перетворює на озвірілий натовп, у якому кожен і всі разом здатні грабувати, калічити і вбивати.
Ставлення митрополита до єврейського населення його архиєпархії під час німецької окупації було продиктоване передусім ідеєю милосердя – “возлюбити ближнього”, а також засадничою ідеєю цінності людського життя. Напевно, найважливішим у духовній спадщині митрополита Шептицького є любов до ближнього, його всеохопне милосердя. Допомога єврейській спільноті у найтяжчі години їхньої історії є дуже важливим виявом цієї милосердної любові без кордонів та обмежень.
Слід відзначити, що серед греко-католицького духовенства та вірян на всі підтримували позицію митрополита у цьому питанні і усвідомлювали неообхідність допомагати євреям у цих трагічних обставинах. Цей та деякі інші аспекти досліджуваної проблеми потребують подальшого вивчення на основі залучення нових історичних джерел.
Отже, серед кожного народу у часи Другої світової війни були жорстокі вбивці, проте були і праведники. Серед них чільне місце посідають вірні греко-католицької церкви, які за свій внесок у врятування євреїв під час голокосту отримали звання «Праведник народів світу» та «Праведник України». Саме люди такого покрою, як отець Омелян Ковч, брати Андрей та Климентій Шептицькі чинили опір варварським тоталітарним режимам ХХ століття і будували фундаменти нової Європи, у якій найвищою цінністю є людина. Вони та подібні їм праведники приєдналися до пантеону людей, які закладали підвалини нової Європи. Свою позицію відкритості для кожної людини, не дивлячись на її національність і віросповідання у драматичні воєнні хвилини, вони показали напрямок, у якому слід іти у взаєминах з представниками інших народів та релігій.
Сьогодні, в умовах незалежної держави, досвід УГКЦ у справі сприяння налагодженню міжетнічного та міжконфесійного діалогу під час війни є особливо актуальним. Спільно із духовною традицією інших національних церков він може бути використаний у духовному оновленні суспільства, утвердженні християнських моральних цінностей.
Вступ
Актуальність теми. В умовах національно-культурного і духовного відродження українського народу, розбудови суверенної держави важливе наукове та громадсько-політичне значення має об'єктивне висвітлення ролі різних християнських конфесій, зокрема Української греко-католицької церкви (УГКЦ), в державотворчих процесах та духовному оновленні суспільства, формуванні національної свідомості та культури міжетнічного спілкування. Актуальність даного дослідження зумовлена ще й тим, що у період тоталітарного режиму вказана проблема замовчувалась або фальсифікувалась, висвітлювалась спотворено.
Налагодження цивілізованих відносин з церквою відіграє особливу роль в процесі розбудови молодої Української держави. І держава, і церква обопільно зацікавлені у співпраці. УГКЦ після гонінь, яких вона зазнавала протягом багатьох десятиліть, потребує допомоги держави, щоб зміцнитись і відновитись в історично притаманному їй статусі. Державі потрібна допомога церкви для морального оздоровлення суспільства, піднесення його духовного і культурного стану.
У зв'язку з цим важливого значення набуває всебічне вивчення впливу греко-католицької церкви на розвиток міжетнічних стосунків, в тому числі українсько-єврейських, в різні історичні періоди. Особливий інтерес для дослідження становить період 1939-1945 рр., який характеризується складними політичними обставинами Другої світової війни, які не могли не впливати на стан міжетнічних стосунків. Всебічний і глибокий аналіз ролі та місця греко-католицької церкви у взаєминах між українцями та євреями в цей трагічний період історії сприятиме подоланню певних стереотипів і упередженості у міжетнічних та міжконфесійних стосунках.
Врахування реального історичного досвіду, як позитивного, так і негативного, сприятиме подальшій оптимізації цих стосунків та забезпеченню міжетнічної злагоди та міжконфесійного порозуміння в суспільстві. Тому дослідження ролі УГКЦ в українсько-єврейських стосунках в роки Другої світової війни є актуальним як в науковому, так і в практично-політичному сенсі.
Історіографія проблеми. Аналізуючи стан наукового опрацювання досліджуваної теми, слід зазначити, що в українській і зарубіжній історіографії практично відсутні ґрунтовні, комплексні роботи, які б спеціально розглядали окреслене в дипломній роботі коло проблем. Але є чимало наукових праць, котрі тою чи іншою мірою торкаються ролі УГКЦ в українсько-єврейських стосунках в роки Другої світової війни.
Радянські автори приділили значену увагу аналізові участі греко-католицької церкви, її архієреїв та духовенства в Другій світовій війні. Діяльність УГКЦ зображувалась винятково як прояв українського колабораціонізму, підкреслювалась антикомуністична спрямованість уніатської церкви.
Перші спроби загального осмислення місця і ролі УГКЦ в Другій світовій війні робилися в публікаціях таких дослідників, як М. Чубатий, В. Липинський, В. Гоцький. Незважаючи на певну конфесійну заангажованість авторів, ці праці мали важливе значення для утвердження в майбутньому наукового підходу до вивчення ролі УГКЦ в житті українства.
Питання, пов'язані із загальною оцінкою становища греко-католицької церкви, її ролі і статусу, ставлення до неї радянського і німецького керівництва висвітлювались у працях В. Пащенка, В. Ковалюка, Ю. Волошина.
З проголошенням державного суверенітету України стала можливою поява перших об'єктивних, деідеологізованих робіт, в яких зроблена спроба загальної наукової та публіцистичної реабілітації УГКЦ, визначення її місця в національно-духовному житті народу, в тому числі у стосунках українців з представниками інших етносів. Особливої уваги заслуговують праці І. Андрухіва, В. Сергійчука, О. Ленартовича. Цими дослідниками у вітчизняній історіографії започатковано новітній науковий підхід до проблеми історії греко-католицизму. В зв'язку з цим слід відмітити статтю О. Лисенка "До питання про становище церкви в Україні у період Другої світової війни". Відкидаючи ідеологічні установки, автор робить спробу критичного аналізу релігійної ситуації, що склалась в Україні після приходу радянських і німецьких окупантів.
Значну роль в осмисленні духовної сутності греко-католицизму, його націотворчого потенціалу в військовий період відіграють також роботи українських дослідників з діаспори Ю. Федоріва, С. Мудрого. Значний внесок у розробку проблеми зробив В. Косик. У своїй фундаментальній праці "Україна і Німеччина у Другій світовій війні" він велику увагу приділив політиці гітлерівців у галузі релігії.
На відміну від більшості представників діаспори, В. Косик спирається на досить солідну джерельну базу, основу якої становлять документи німецьких архівів. Велику частину цих документів автор опублікував повністю. Важливе місце в історіографії досліджуваного питання посідають збірники документів під редагуванням вітчизняних та зарубіжних вчених, у яких висвітлюються різні аспекти діяльності УГКЦ. Зокрема, в "Літописі Голготи України" зібрано аргументовані історичні факти і свідчення, вперше опубліковано рідкісні документи.
Слід зауважити, що радянські дослідники тенденційно підходили до відбору та класифікації документів, а зарубіжні збірники виявились неповними, що дещо позначилось на глибині цих досліджень і їх об'єктивності Автори зазначених вище праць та укладачі збірок документів торкаються і окремих аспектів ролі УГКЦ в українсько-єврейських стосунках, наводять приклади врятування євреїв митрополитом Андреєм Шептицьким та іншими представниками греко-католицького духівництва та мирянами.
Масив використаних автором історичних джерел включає також матеріали періодики, довідкові видання та інтернет-ресурс. Крім друкованих видань, використані також матеріали Архіву фонду аудіозаписів Інституту історії Церкви при Українському католицькому університеті (м. Львів), зокрема записи інтерв'ю з монахинею греко-католицького монастиря с. Марією (Ляхер Анною), яка є єврейкою за походженням. Вона розповідає про життя своє і своїх рідних під час голокосту і роль діячів церкви у врятуванні єврейського народу. Використані також результати власних спостережень автора під час спілкування зі свідками та учасниками подій, які досліджуються в даній роботі.
Підсумовуючи огляд історіографії та джерел з досліджуваної проблеми, можна стверджувати, що тема не розглядалась комплексно у вітчизняних чи зарубіжних дослідженнях. Радянська історіографія пo суті обмежилась нагромадженням фактичного матеріалу та ідеологічних штампів і мало наблизилась до наукового дослідження проблеми. Потреба неупередженого її вивчення після проголошення незалежності України в 1991 р. висунула перед українськими вченими необхідність перегляду багатьох положень монографій відповідно до сучасних світових критеріїв оцінки історичних подій і висвітлення багатьох питань, на які історична наука ще не дала відповіді.
Отже, із наведеного огляду наукової літератури та джерел випливає висновок про необхідність комплексного синтетичного дослідження ролі УГКЦ в українсько-єврейських взаєминах в роки Другої світової війни на основі критичного переосмислення ряду теоретичних постулатів, творчого застосування доробку вітчизняних та зарубіжних науковців.
Об’єктом дослідження є історія греко-католицької церкви в Україні у роки Другої світової війни.
Предметом дослідження є роль УГКЦ в українсько-єврейських стосунках у роки Другої світової війни.
Метою даної роботи є з'ясування і аналіз на основі доступних автору джерел та літератури ролі УГКЦ в українсько-єврейських стосунках в роки Другої світової війни.
Досягнення зазначеної мети вимагає розв'язання наступних завдань:
- проаналізувати історіографічну та джерельну базу за темою дослідження;
- дослідити історичні передумови формування позиції греко-католицької церкви щодо українсько-єврейських взаємин в роки Другої світової війни;
- охарактеризувати позицію УГКЦ під час голокосту;
- проаналізувати діяльність митрополита Андрія Шептицького, інших представників духівництва та мирян-греко-католиків у врятуванні євреїв;
- визначити основні проблеми та перспективи подальшого дослідження даної теми.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють роки Другої світової війни (1939-1945). Однак з метою відтворення більш повної панорами подій, аналізу їх причин та наслідків аватору доводиться торкатися й інших історичних періодів.
Територіальні рамки визначені межами розповсюдження впливу греко-католицької церкви в Україні, переважно Західним регіоном.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять принципи об'єктивності й наукового історизму, з використанням проблемно-хронологічного, тематичного, порівняльного, статистико-аналітичного методів.
Наукова новизна роботи роботи полягає у тому, що на основі залучення сучасних літературних джерел і матеріалів фондів Інституту історії Церкви при Українському католицькому університеті, що вперше вводяться у науковий обіг, дається комплексний аналіз діяльності Української греко-католицької церкви та її ролі в укрїнсько-єврейських стосунках в роки Другої світової війни.
Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані при написанні наукових праць з історії України і Церкви періоду Другої світової війни, при підготовці навчальних курсів і спецкурсів, розробці державних та громадських проектів та програм з оптимізації міжетнічних та міжконфесійних стосунків в державі.
Стуктура роботи обумовлена специфікою поставлених автором завдань. Робота складаєься із вступу, трьох розділів, висновків, спистку використаних джерел та літератури, додатків. У першому розділі висвітлені історичні передумови формування позиції греко-католицької церкви щодо українсько-єврейських взаємин. Вплив УГКЦ на українсько-єврейські стосунки під час Другої світової війни проаналізовано у другому розділі. Третій розділ присвячений діяльності у врятуванні євреїв під час голокосту греко-католицького духівництва та мирян, яким присвоєне звання «Праведників народів світу» та «Праведників України».
Список використаних джерел та літератури
1. Білас Я. Митрополит Андрей Шептицький і проблеми національно-визвольного руху українців. Автореферат дис. на здобуття наук. ступ. канд. іст. наук. - Київ, 2003.
2. Боцюрків Б. Українська Греко-Католицька Церква в катакомбах (1946-1989) // Календар "Благовіста" - Гурово Іловецьке, 1998. - С. 93-118.
3. Булгаков Сергий, протоиерей. Христианство и еврейский вопрос. Париж, 1991. - С. 156, 161.
4. Волинець О. Українська Греко-Католицька Церква та проблема формування системи морально-етичних цінностей українського народу // Вісник Державного університету "Львівська політехніка". № 377. Держава та армія. - Львів, 1999. - С. 183-189.
5. Волинець О. Функціонування Української греко-католицької церкви в контексті державно-церковних відносин: Автореферат дис... - Київ, 2003. - С. 8.
6. Гайковський М. Митрополит Андрей Шептицький у радянській післявоєнній історіографії // Богословія. - 1991. - Т. 55. - С. 47.
7. Гайковський М. Московська Патріархія - спільниця і знаряддя більшовицького режиму в ліквідації Греко-Католицької Церкви // Київська Церква. - 2000. - № 2. - С. 14-20.
8. Гайковський М. "Соборно-більшовицький" прозелітизм Московської Патріархії і ліквідація Греко-Католицької Церкви в Україні // Київська Церква. - 2000. - № 3. - С. 11-18.
9. Гелей С. Національна ідея в духовному світі українського народу // Церква і соціальні проблеми. - Львів, 2000. - С. 394-402.
10. Гордієнко В. Сталінізм і Українська греко-католицька церква // Матеріали міжнародної конференції, присвяченої життю і діяльності митрополита Андрея Шептицького. - Львів, 1990. - С. 41-51.
11. Гринів О. Духовна опора українського народу // Київська Церква. - 2000. - № 2. - С. 111-114.
12. Держава і церква: уроки минулого і проблеми сьогодення / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 27 листопада 2003 р., Ужгород, Україна. - Ужгород, 2003.
13. За Божі правди і людські права. Блаженний священомученик Еміліан Ковч. – Саскатун. Канада, 1994.
14. Історія Святопокровського монастиря Студійського уставу на основі спогадів її учасників про першу ігуменю мати Йосифу Вітер // Наш монастир. – 1999. – Вип. 2.
15. Краківські вісті. – 1941. – 7 серпня.
16. Кравчук А. Соціальне вчення та діяльність Митрополита Андрея Шептицького під час німецької окупації // Ковчег. – 2000. - №2.
17. Кравчук А. Соціальне вчення і діяльність митрополита Андрея Шептицького (вересень 1939 - червень 1941 років) // Записки наукового Товариства ім. Шевченка. Т. ССХХУШ. Праці історично-філософської секції. - Львів, 1994. - С. 324-325.
18. Кузьмович-Головінська М. Зарваниця. – Тернопіль, 2000.
19. Марущак М. "Ліквідація УГКЦ" - ідеологічна диверсія Москви проти визвольного руху на західноукраїнських землях // Державність. - 1992. - Ч. 4. - С. 27-36.
20. Марчук В. В. Українська греко-католицька церква. Історичний нарис. - Івано-Франківськ, 2001.
21. Митрополит Андрей Шептицький. Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899-1944. Церква і суспільне питання. Послання. – Львів: Вид. ОО Василіан «Місіонер», 1998. – Т.ІІ. – Кн.1.
22. Митрополит Андрей Шептицький. Життя і діяльність. Документи і матеріали. 1899-1944. Церква і суспільне питання. Послання. – Львів: Вид. ОО Василіан «Місіонер», 1999. – Т.ІІ. – Кн.2.
23. Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали (1941-1944). – К.: Дух і Літера, 2003.
24. Музичка І. Переслідування Католицької Церкви в Україні в ХХ столітті // Патріархат. За єдність Церкви і народу. - 2000. - Ч. 7-8. - С. 11-13.
25. Паньківський К. Роки німецької окупації. Нью-Йорк-Торонто, 1965.
26. Пащенко В. Греко-католики в Україні (від 40-х років ХХ століття до наших днів). - Полтава, 2002.
27. Потапчук В. Соціальні та ідеологічні аспекти тоталітаризму і енцикліка / Церква і соціальні проблеми. Енцикліка "Сотий рік". - Львів, 1993. - С. 178-187.
28. Рудницька М. Статті, листи, документи. – Львів, 1998.
29. Савельєв В. Історична роль УГКЦ в духовному самовизначенні Галичини // Історія релігій в Україні. - Київ, 1993.
30. Сурмач О. Внутрішньоцерковне життя УГКЦ в роки німецької окупації (1941-1944) // Питання історії України. Збірник наукових статей. - Чернівці: ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2000. - Т.4. - С.175-179.
31. Сурмач О. Греко-Католицька Богословська Академія в роки німецької окупації (1941-1944 рр.) // Наукові зошити історичного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка. Збірник наукових праць. - Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 1999. -Вип.2. - С.185-187.
32. Сурмач О. Екуменічна діяльність УГКЦ в роки німецької окупації Галичини (1941-1944 рр.) // Київська Церква. - Київ-Львів, 2000. №4 (10). - С.72-78.
33. Сурмач О. Митрополит А. Шептицький у часі німецької окупації // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень VІІ Міжнародного круглого столу (Львів, 12-14 травня 1997 р.). - Львів, 1997. - С.188-189.
34. Сурмач О. Польсько-український конфлікт і УГКЦ в часи німецької окупації // Українське релігієзнавство. Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. - Київ, 2000. - № 15. - С. 59 - 67.
35. Сурмач О., Малик Я. Й. Преса про діяльність української Греко-католицької церкви в період німецької окупації (1941-1944 р.) // Українська періодика: Історія і сучасність. П'ята всеукраїнська науково-теоретична конференція 27-28 листопада 1998 р. - Львів, 1999. - С. 169-179.
36. Сурмач О. Роль УГКЦ у порятунку євреїв під час німецької окупації // Науковий вісник Ужгородського державного університету. - Ужгород: УДУ, 2000. - Вип.5. - С. 126-129.
37. Сурмач О. Й. Сліпий на чолі Греко-Католицької Богословської Академії // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень VІІІ Міжнародного круглого столу (Львів, 11-13 травня 1998 р.). - Львів, 1998. - С.257-259.
38. Сурмач О. Соціальна опіка УГКЦ в роки німецької окупації // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень ІХ Міжнародного круглого столу (Львів, 11-13 травня 1999 р.). - Львів, 1999. Кн. ІІ. - С.161-163.
39. Сурмач О. Структурна реорганізація УГКЦ в роки німецької окупації // Історія релігій в Україні. Тези повідомлень Х Міжнародного круглого столу (Львів, 16-19 травня 2000 р.). - Львів, 2000. Кн. І. - С.364-370.
40. Уніатство: правда історії і вигадки фальсифікаторів/Болдижар М.М. - Львів: 1998.
44. Fijalkowski Z. Kosciol Katolicki na zemiach polskich w latach okupacji hitlerowskiej. Warszawa, 1985.
45. Lewin K.I. A Journey Through Illusions. – Santa Barbara, 1994.
46. http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/3/28812/ - Професор Шимон Редліх: "Шептицький заперечував расистське мислення".
47. http://tyzhden.ua/History/123491- Голокост: у пошуках парадигми пам’яті.
48. http://www.dukhovnist.in.ua/uk/initsiatyvy/17-ukraina/128-sheptuckuy# - Митрополит Андрей і отець Климентій Шептицькі врятували від фашистського геноциду десятки євреїв.
49. http://mytropolyt.com.ua/statti/item/31-rol-mytropolyta-sheptytskoho-v-riatuvanni-halytskykh-ievreiv-u-chasy-holokostu.html - Митрополит Шептицький.
50. http://www.judaica.kiev.ua/Kahane/Kahane_Dod1.html - Митрополит А. Шептицький (Біографічна довідка).
51. http://dyvensvit.org/articles/3063.html - Невже ж впродовж 20 років я вас так виховував? - парох Майданека.
52. http://tvds.org.ua/7-publikatsiji/202-blazhenni-otets-emiliyan-kovch-batkom-usim-khto-v-bidi-dnyu-molitvi-za-sirit-prisvyachuetsya.html - Блаженний Отець ЕМІЛІЯН КОВЧ - Батьком усім, хто в біді. (дню молитви за сиріт присвячується).
53. http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/2053-lavi-pravednikiv-narodiv-svitu-popovniv.html - Лави Праведників народів світу поповнив український священик.
54. http://dw.de/p/12ZwQ - Людяність у часи жорстокості: серед українців - понад дві тисячі «Праведників народів світу».
55. http://www.judaica.kiev.ua/Rezenz/Marinovich.htm - Андрей Шептицкий и дилемма гуманистического выбора.
56. http://zaxid.net/news/showNews.do?mitropolit_andrey_sheptitskiy_i_yevreyi&objectId=1254082 - Ліліана Гентош. Митрополит Андрей Шептицький і євреї.
57. http://www.religion.in.ua/main/history/12826-pravednik-pravednikiv-sproba-apologiyi.html - Праведник праведників: спроба апології.
58. http://www.istpravda.com.ua/digest/2010/10/4/596/ - 77-річний волинянин знайшов 800 праведників світу.
59. http://tyzhden.ua/Columns/50/46763 - Невизнаний Шептицький.
60. http://ucu.edu.ua/news/16511/ - Праведники світу врятували національну гідність українців, – Ярослав Грицак.
61. http://www.radiosvoboda.org/content/article/965863.html - Українські праведники народів світу.
62. http://teatrnn.pl/sprawiedliwi/ua/node/484/%D0%A1%D1 - Стефан Батрух: Поляки, євреї, українці – такі близькі, а все ж досі чужі.
63. http://readbookz.com/ - Релігієзнавство.
64. Архів фонду аудіозаписів Інституту історії Церкви при Українському католицькому університеті (м. Львів). Записи інтерв'ю з монахинею греко-католицького монастиря с. Марією (Ляхер Анною).