Курсова робота Політичні та громадські організації Станіславова

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ СТАНІСЛАВОВА У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

1.1. Легальні українські партії

1.2. Нелегальні українські партії

РОЗДІЛ 2. КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИКІ ТОВАРИСТВА СТАНІСЛАВОВА

2.1. Товариство «Просвіта»

2.2. Рідна школа

2.3. Союз Українок

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність теми. Міжвоєнний період в історії України є тим періодом коли значна частина її території перебувала під владою Польщі. Протягом цього часу галицькі землі знаходилися в складному суспільно-політичному та економічному становищі. Під впливом польського парламентаризму починала формуватися українська держава, українські політики вчилися легітимними методами досягти своїх цілей. Україна мала право на розвиток національного життя, це в свою чергу гарантувало діяльність політичних партій та громадських організацій.

В цей час на території Станіславова активно діяла низка політичних партій, громадських товариств та об’єднань. Вони виникали для підтримки та розвитку українського національного руху, поширення грамотності серед місцевого населення та залучення його до вирішення важливих питань з повсякденного життя краю.

Є чимало праць, присвячених історії Галичини цього періоду та окремих аспектів життя населення, які мають узагальнюючий характер та стосуються всієї території загалом. В даній роботі головна увага зосереджена на окрему частину Галичини-Станіславів.

Об’єктом роботи є політичні та громадські організації Станіславова.

Предметом – основні напрямки, цілі та засади діяльності політичних партій та громадських організацій в Станіславові.

Хронологічні межі роботи охоплюють весь міжвоєнний період, 1919-1939рр., перебування Станіславова в складі Другої Речі Посполитої.

Метою роботи є на основі комплексного аналізу джерел та наукової літератури відтворити цілісну картину діяльності політичних партій та громадських організацій в Станіславові у вказаний період та визначити їхню роль у житті краю. Для досягнення вказаної мети в роботі поставленні такі завдання:

1. Визначити, які політичні партії та громадські організації існували в Станіславові в міжвоєнний період;

2. З`ясувати організаційну структуру та засади діяльності політичних та громадських організацій;

3. Описати основні напрямки, цілі та результати діяльності політичних партій та громадських організацій;

4. Визначити їхню роль у житті краю.

Важливими для загального розуміння історії Галичини та краю зокрема всіх суспільно-політичних аспектів його життя є праці Ігора Гавриліва [2], який окреслює роль та досягнення УВО в українському національно-визвольному русі. Монографії Леоніда Зашкільняка та Миколи Крикуна [14], подають загальний нарис історії краю в контексті історії Польщі. Праця Констянтина Федевича [13] розповідає про досвід політичної та парламентської діяльності українців у польському Сеймі та Сенаті та його вплив на національне життя краю. Іван Васюта подає загальну характеристику політичної історії Західної України міжвоєнного періоду [1]. Володимир Комар [5] досліджував українське питання у політиці Польщі, зміст, яким було наповнено це поняття та його еволюцію.

- Оксана Потіха у своїй статті зосередила увагу на організаційному оформленні та структурі Українського національно-демократичного об’єднання [8].

- Опрацювавши збірник матеріалів до історії Івана Ставичного [10] можна детальніше дізнатися про створення та діяльність товариства «Просвіта», українського педагогічного товариства «Рідна школа», товариства «Союз Українок».

Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел та висновків. Розділ І - Політичне життя Станіславова в міжвоєнний період, Розділ ІІ - Культурно-просвітницькі товариства Станіславова. У структурі першого розділу виокремлено такі підпункти: легальні українські політичні партії, нелегальні українські політичні партії. У структурі другого розділу виокремлено наступні підпункти – товариство «Просвіта», «Рідна школа», «Союз Українок».

Після опрацювання джерел та літератури з вибраної тематики, можна зробити певні висновки.

Не зважаючи на те, що Східна Галичина перебувала під владою Польщі, політичне життя в регіоні існувало та мало свою специфіку. Більшість з українських політичних партій та об`єднань, були опозиційними до польської влади, лише окремі політики підтримували ідею досягнення угоди між двома народами. Приблизно така ж ситуація складалася в окремих частинах Галичини, і в Станіславові зокрема.

Варто зауважити, що між українськими та польськими партіями існував певний паритет. Якщо польські партії користувалися підтримкою влади та отримували кошти на свою діяльність, при тому користувалися симпатіями меншості українського населення; то українські партії, будучи численним за кількістю членів та користуючись підтримкою місцевого населення, змушені були діяти досить обмежено, а часом і підпільно.

Найбільш впливовими українськими політичними партіями в Станіславові, що належали до легального сектору були Українське Національно-Демократичне Об’єднання та Українська Соціалістична Радикальна Партія. Ці дві політичні сили, маючи деякі розбіжності в своїх програмах, загалом мали в перспективі єдину мету-утворення незалежної України.

Нелегальний сектор українського політикуму представляли Українська Військова Організація та Організація Українських Націоналістів. Членами цих напівполітичних-напівнаціоналістичних партій була переважно радикально налаштована українська молодь. Метою УВО та ОУН було здобуття Україною незалежності та розбудова власної держави. На території Станіславова діяльність цих партій зводилася до влаштування різних провокацій проти польської влади та актів непокори. Як приклад, вже згадувані випадки з українським прапором на будинку пошти та похоронна процесія, коли на вікнах рясніли написи «УВО»

В Станіславові активно розвивалося культурно-просвітницьке життя, діяла розгалужена мережа різних товариств та організацій. Одним з найвпливовіших було товариство «Просвіта». Філії «Просвіти» були чи не в кожному місті та селі в Станіславові. Товариство відіграло важливу роль у поширенні освіти серед місцевого населення завдяки мережі читалень, де кожен бажаючий міг користуватися як виданням товариства, так і іншою літературою, яка була в наявності в читальні. Просвітяни влаштовували святкування таких важливих дат як Шевченківських днів, пам’ятних дат в історії «Просвіти», що сприяло поширенню знань серед населення про історію України та прискоренню процесу національного самоусвідомлення. «Просвіта» багато уваги приділяла постановці театральних вистав, до чого залучала місцевих жителів. Філії товариства мали власні ощадні каси, що страхувало їх в разі фінансових проблем; часто одні філії допомагали іншим коштами, книжками чи іншими речами, які вони могли їм надати.

Педагогічне товариство «Рідна школа» підтримувало розвиток шкільництва в Станіславівському повіті. Важливим моментом в діяльності товариства було створення дитячих садків поряд з його місцевими осередками, що сприяло кращій підготовці дітей до школи.

Активність проявляло і жіноче населення повіту, яке об’єднало в Союз Українок. Жінки організовували курси куховаріння, шиття, садівництва, городництва, квітникарства. Завдяки такій діяльності серед жителів Станіславівського повіту поширювалися нові методи вирощування овочів, фруктів та квітів, поширювався рівень освіченості серед жіночого населення. Головними напрямками діяльності Союзу Українок в Станіславові були:- організація та координація роботи відділень та осередків Союзу; культурно-просвітницька діяльність; господарсько-фінансова діяльність та співробітництво з іноземними та міжнародними організаціями.

Можна стверджувати, що політичне та громадське життя в Станіславові у міжвоєнний період є досить насиченим. На території існувало багато партій та громадських організацій, далеко не повний перелік який був представлений в даній роботі.

1. Васюта І. Політична історія Західної України (1918-1939 рр.) - Львів: Каменяр, 2006. – 335 с.

2. Гаврилів І. Західна Україна в 1921-1941 рр.: нарис історії боротьби за державність: монографія / І. Гаврилів. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 472 с.

3. Галушко М. Українські часописи Станіслава (1879–1944 рр.) / М. Галушко – Львів, 2001. – С. 42.

4. Грабовецький В. Івано-Франківськ в пам`ятках історії і культури / В. Грабовецький, Б. Гаврилів, Г. Карась. - Івано-Франківськ: Нова Зоря. - 2001. - С. 82-83.

5. Комар В. Українське питання в політиці урядів Польщі (1926-1939рр.) // Український історичний журнал. - 2001. - №5. - С. 120-130.

6. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст. – 1939 р.) / М. Кугутяк. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 153–154.

7. Малик Я., Вол Б., Красівський О., Трофимович В., Чуприна В. Історія суспільних рухів і політичних партій України (ХІХ–ХХ ст.). - Львів: ЛДУ, 1998. — С. 147.

8. Потіха О. Українське Національно-Демократичне Об’єднання: організаційна структура, форми та методи діяльності / О. Потіха // Історія України. - №5. - 2007. - С. 17-22.

9. Рудницька М. Підсумки 50-ліття // Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи. - С. 181–183.

10. Ставичний І. Станиславівська ”Просвіта” 1918 року (На основі записів у щоденнику) // Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станиславова і Станиславівщини. – Нью-Йорк – Торонто – Мюнхен, 1975. – С. 397.

11. Степанів О. На передодні великих подій. Власні переживання й думки 1912–1914 рр. - Львів: Червона Калина, 1930; Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи. - Львів, 1998.- С. 96-101

12. Український визвольний рух. Наук. Зб. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, Центр дослідження визвольного руху, 2007. - Вип.11 - С. 115.

13. Федевич К. Галицькі українці в Польщі. 1920-1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави в 1920-1930-ті рр.) / К. Федевич. - Київ: Основа, 2009. – 280 с.

14. Зашкільняк Л. Крикун М. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів: монографія / Л. Зашкільняк, М. Крикун. - Львів: Видавництво ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 752 с.

15. Зуляк І. Відновлення і активізація діяльності "Просвіти" Західної України у міжвоєнний період // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці: Зелена Буковина, 2004. - Т. 7. - С. 63.