Презентація Демократична традиція в Україні

Вступ

1. Елементи демократії в історії України:

- Політична спадщина Київської Русі;

- Литовсько-польська доба;

- Демократичні традиції козацько-гетьманського періоду;

- Проблеми демократії в суспільній думці ХІХ-поч. ХХ ст.;

- “Радянська демократія”.

2. Демократичний процес в умовах незалежності

Висновки

Список використаних джерел

Проблема демократії своїм корінням сягає початку цивілізаційного процесу всесвітньої історії. Як відомо, цей процес почався з виникненням держави; саме її поява створила новий цивілізаційний аспект — аспект політичної історії, яка має різні форми правління та суспільного устрою. Серед цих форм суспільного устрою особливого значення набула демократія, з якої, власне, Маркс і Енгельс і починали утворення нових форм життя відносно суспільств та філософії Європи та Сходу.

Об‘єкт роботи – демократія як витвір людської цивілізації. Предмет – демократична традиція в історії нашої держави.

Загально відомою є теза про те, що Україна належить до суспільств перехідного типу. Це означає, що розвиток у ній відбувається одночасно з пошуком та формуванням загальної ідеології (парадигми, моделі) суспільно-економічного, політичного та соціокультурного розвитку, узгодженням відповідного зразка, ідеалу, на який можна було б зорієнтуватись і який би сприйняла переважна більшість населення. Актуальним є також відпрацювання механізмів забезпечення соціального ідеалу, переосмислення спадщини, можливостей, обумовлених історичними реаліями, з яких воно вийшло, майбутніх переваг і можливих загроз, які завжди з’являються перед суспільством, яке спрямоване в майбутнє.

Мета роботи – показати демократичні традиції та цінності в історії українського суспільства.

Головною особливістю історії державності України є та обставина, що державотворчий процес в Україні часто не знаходив належних передумов, щоб набути своєї завершеної форми – суверенної, незалежної держави з усіма притаманними їй ознаками. Іншою його особливістю було те, що він традиційно перебував у тісному взаємозв’язку з формуванням державності в сусідніх народів: Польщі, Литви, Росії. Однак, не дивлячись на ту обставину, що національний державотворчий процес іноді набував вкрай обмеженого і фрагментарного характеру, він виявився виключно стійким, стабільним і не припинявся в жоден період існування українського етносу.

Державотворчий процес може протікати в різних формах. В Україні до них слід насамперед віднести:

•державність Київської Русі;

•Галицько-Волинського князівства;

•козацький рух (Запорозька Січ);

•державу Богдана Хмельницького;

•діяльність українських політичних партій у російській Державній Думі та австрійському Парламенті;

•державність у добу Центральної Ради;

•Гетьманату та Директорії;

•дисидентський рух 60-70-х рр. ХХ ст. в радянській Україні тощо.

1. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К.: Вид-во «Либідь», 1993.

2. Божко А. Особенности национальной демократии // http://www.40a.kiev.ua/ideas/politics/

3. Гвоздик Л. Українська Гетьманська держава // Хроніки. – 1998. - №27-28. – с. 180-186.

4. Конституція України. – К., 1997.

5. Основи демократії. Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив: М.Бессонова, О.Бірюков та ін. / За заг. ред. А.Колодій. – Київ: Ай Бі, 2002. – с. 99-126.

6. Проект “Для мене національна дея – це..” // http://www.ni.org.ua/ua/gallery/drawing/page_3.html

7. Сюндюков І. Демократія як дар та проблема // День. -  13 січня 2010.

8. Шишкін В. Конституція, яка випередила час // День. — 2007. — 15 вересня.

9. http://uk.wikipedia.org/

10. http://www.ref.by/refs/64/26016/1.html