Дипломна робота Ознайомлення старших дошкільників з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки
Код роботи: 4341
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Образотворче мистецтво
Тема: Ознайомлення старших дошкільників з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки
Кількість сторінок: 103
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 1500 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ТРАДИЦІЯМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
1.1. Психолого-педагогічні дослідження в галузі ознайомлення дошкільників з традиціями українського народу
1.2. Українська народна вишивка як кодований «запис» традицій українського народу (історія)
1.3. Українська вишивка як засіб ознайомлення дошкільників з традиціями рідного народу
Висновки до першого розділу
РОЗДІЛ 2. ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В УЯВЛЕННЯХ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1. Завдання і зміст ознайомлення дошкільників з традиціями українського народу на матеріалі української вишивки
2.2. Характеристика початкових уявлень дітей старшого дошкільного віку про традиції українського народу (констатувальний експеримент)
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ МАЛЮВАННЯ ЗА МОТИВАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ТРАДИЦІЯМИ РІДНОГО НАРОДУ
3.1. Методика ознайомлення дітей з традиціями українського народу в процесі декоративного малювання за мотивами української вишивки (формувальний експеримент)
3.2. Динаміка уявлень дітей про традиції українського народу (контрольний експеримент)
Висновки до третього розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Узагальнення результатів теоретично-експериментального дослідження формування знань про традиції українського народу на заняттях з декоративного малювання у дітей старшого дошкільного віку засобами декоративно-прикладного мистецтва, зокрема української народної вишивки, мета якого досягнута і поставлені завдання вирішені, дає підстави зробити наступні висновки та окреслити перспективи подальшого вивчення даного питання.
Проведений аналіз засвідчив, що тисячолітній досвід дав можливість народній системі виховання відібрати найкращі засоби впливу на дитину в процесі її становлення як особистості. Традиції народної педагогіки, її надбання у вихованні дітей в дошкільний період їхнього життя в наш час є актуальними і ефективними.
Стан проблеми використання народознавства і народної педагогіки в досвіді родинного та суспільного виховання свідчить, що практики суспільного дошкільного виховання розуміють важливість і необхідність доступного ознайомлення дітей з українським народознавством, але при цьому явно недостатньо використовують народознавчий матеріал.
У ході дослідження визначені рівні народознавчої обізнаності старших дошкільників, які були низькими, носили здебільшого поверхневий, недостатньо диференційований характер. Переважна більшість дітей виявилась на середньому та низькому рівні, високого рівня у дітей не спостерігалося.
Виявилась результативною розроблена нами дидактична модель формування народознавчої обізнаності у дітей старшого дошкільного віку.
Експериментальна робота засвідчила ефективність застосованої нами методики формування народознавчої обізнаності дітей старшого дошкільного віку. Оптимальними при цьому виявилися такі педагогічні умови:
- забезпечення національного спрямування світогляду вихователів дошкільного закладу і їх готовності бути носіями народної культури;
- продуманого відбору та використання доцільних надбань української дошкільної етнопедагогіки в освітньо-виховний роботі закладу при залученні батьків вихованців;
- поєднання інформативного народознавчого матеріалу з емоційно-художніми впливами на дітей та їх практичною діяльністю на основі особистісно-орієнтованої взаємодії вихователя і дитини.
В ході дослідження було виявлено такі тенденції в формуванні народознавчої обізнаності старших дошкільників, зокрема:
- зацікавленість дітей народознавчим матеріалом залежить від його змісту, форми та емоційності донесення, а також мотивації;
- пасивне сприймання народознавчого матеріалу не сприяє підвищенню якісної характеристики рівня народознавчої обізнаності дітей;
- ознайомлення дітей з українськими традиціями при використанні місцевого матеріалу, їх залучення до кращого мовленнєвого вираження своєї обізнаності і відображення при цьому емоційно-позитивних стимулів.
Формування знань про традиції українського народу на заняттях з декоративного малювання у дітей старшого дошкільного віку розглядається як усвідомлення людиною себе об’єктом національного світу, своєї національної приналежності, оцінка себе як носія національних цінностей є процесом тривалим і має розпочинатися з народження дитини.
Дошкільне дитинство є саме тим віковим періодом, коли виховний вплив має бути спрямований на формування в дітей знань про традиції рідного народу – найелементарніших проявів в дитячій діяльності усвідомлення себе представниками українського народу, самоповаги до себе як українців, ставлення дітей до українських національних цінностей (українська мова, культура, національна символіка) та усвідомлення ними їх важливості.
У процесі формування знань про традиції українського народу у дітей дошкільного віку, поряд з іншими виховними чинниками, надзвичайно важливу роль відіграє українська вишивка. Виходячи з глибин української історії, вона несе в собі той «код» української нації, який бережно передавався з покоління до покоління, пропагував працелюбство, повагу до батьків, рідної землі тощо. В українських рушниках міститься інформація з історії України, вони відображають традиції та звичаї українського народу, специфіку природи рідного краю.
Отримані в ході експериментального дослідження дані засвідчують кількісні та якісні зміни в рівнях народознавчих знань у дітей старшого дошкільного віку експериментальної групи. Дошкільники проявляли очевидний інтерес до української традиційної культури, зокрема, декоративно-прикладного мистецтва. Значно розширилася знання дітей старшого дошкільного віку з українських народних традицій, звичаїв та обрядів, вони демонстрували знання обставин їх виникнення, орієнтувалися стосовно видів українських народних рушників та їх призначення, елементів традиційного українського одягу, казок, ігор.
Динаміка результативності отриманих даних показала ефективність запропонованої методики формування народознавчих знань у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної вишивки.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого її вивчення передбачає висвітлення питань наступності ДНЗ та початкової школи у системі національного виховання та використання в цьому процесі української народної вишивки.
ВСТУП
Актуальність дослідження. Дошкільне виховання є первинною ланкою в системі безперервної освіти, саме в дошкільному віці розпочинається етап соціалізації особистості. Щоб допомогти дітям стати народом, необхідно формувати в них духовність, національний дух, способи мислення і буття, сприяти засвоєнню ними культури рідного народу. Виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу – мови, усної народної творчості, всієї спадщини батьків, дідів.
З покоління в покоління народ передає свій соціальний досвід, духовне багатство, історичні надбання, створюючи тим самим свою, тільки йому притаманну, культуру. «Лише цінуючи минувшину і оберігаючи сучасність, зможемо передати справжні цінності прийдешньому поколінню» (В. Олійник). Таким чином, актуальність соціального впливу традицій української культури визначається вирішальним значенням, яке відіграє родина і родинне виховання в людському житті і, зокрема, в житті дитини на етапі її первинної соціалізації. Ось чому сучасна соціокультурна ситуація потребує відродження традицій української родинної педагогіки, яка закладає основи соціального становлення дитини.
У Законі України «Про дошкільну освіту», Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти, Концепції національного виховання, Концепції громадянського виховання та інших документах знайшли своє відображення питання суспільного виховання дошкільників з урахуванням різноманітного національного складу та регіональних умов України, адекватного обміну надбаннями духовної культури між усіма народами, які мешкають у державі.
У статті 7 Закону України «Про дошкільну освіту» одним із її завдань визначено виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля [68].
Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні та збагаченні культури українського народу.
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року на основі аналізу сучасного стану розвитку освіти визначає мету, стратегічні напрями та основні завдання. Серед основних завдань Національної стратегії: побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально-зрілої творчої особистості, громадянина України і світу; забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної. Ключовим завданням освіти у XXI столітті є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє [49, c. 54–58].
Чинні програми виховання і навчання дітей дошкільного віку: «Малятко», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», «Українське довкілля», «Я у Світі» визначають завдання і зміст народознавчої роботи з дітьми дошкільного віку.
Кожна нація, кожен народ, кожна соціальна етнічна група має свої традиції, що вироблялися впродовж багатьох століть, освячені віками і становлять національну культуру. Національна культура (як матеріальна, так і духовна) складається з цінностей, витворених як минулим, так і сучасними поколіннями.
Традиції (від лат. – передача) – це досвід, звичаї, вироби, погляди, смаки, напрями поведінки, що склалися історично й передаються від покоління до покоління, у традиціях поєднується минуле, сучасне та майбутнє [44, c. 7–9].
Програми розвитку і виховання дітей у ДНЗ передбачають різні види роботи з дітьми, що мають на меті виховувати у них почуття прекрасного. Значна роль у цьому належить декоративному малюванню.
Під час навчання декоративним видам діяльності діти набувають знань; розширюють свій кругозір; у них поглиблюють такі психічні процеси, як відчуття, сприймання, уявлення – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, збагачується мова [58, c. 3–4].
За даними педагогів і психологів саме дошкільний вік є найсприятливішим для закладання гуманістичних основ виховного процесу [23, c. 1].
Сучасна етнокультурна ситуація в Україні, особливо на Півдні та Сході, далека від тієї, яка потрібна для повноцінного духовного та інтелектуального відродження народу, оскільки вони не знаходяться під прямим формуючим впливом україномовного середовища [50, c. 104].
В останні роки значно виріс інтерес до родинного виховання, яке здійснювалось в сім’ях української нації. З’являються праці відомих педагогів, етнографів, фольклористів, які замовчувалися довгі десятиліття: Софії Русової, Григорія Ващенка, Івана Негребецького, Марка Грушевського, Павла Чубинського, внаслідок чого накопичилося багато різного матеріалу, що потребує педагогічного осмислення.
У дослідженнях відомих українських етнографів Марка Грушевського, М. Дерлиці, А. Малинки, А. Онищука знаходимо описи того, в якому оточенні і під яким впливом з боку батьків і родичів зростала дитина-дошкільник. Є в цьому описовому матеріалі і цінний народний педагогічний досвід щодо різнобічного виховання дитини дошкільного віку. Ретельно зроблено опис побуту та виховання українських селянських дітей в етнопедагогічній праці Н. Заглади.
Привертає увагу монографія Г. В. Довженюк, в якій розкривається український дитячий фольклор, його жанрове і тематичне багатство, виховна і пізнавальна цінність. З великою любов’ю до українського народу підготовлено етнографічний нарис О. Воропая, в якому зібрано і упорядковано цікавий матеріал про звичаї нашого народу, де згадується і про залучення до них дітей дошкільного віку. Проведено широкий науковий пошук у вивченні етнопедагогіки країн близького зарубіжжя, яке здійснили Г. С. Виноградов, З. П. Васильцова, Г. Н. Волков, А. Е. Ізмайлов.
Слід зазначити, що в педагогіці є ряд досліджень, які допомагають краще зрозуміти етапи розвитку української народної педагогіки, виділити в ній основні принципи, методи, засоби, форми виховання дітей від народження до 18 років (М. Г. Стельмахович, Є. І. Сявавко). Історичними є висновки в дослідженнях академіка М. Г. Стельмаховича стосовно особливостей народного дітородіння в Україні та про соціалізацію дітей засобами родинної педагогіки. Основні концептуальні підходи до трактування і реалізації національного виховання та деякі міркування щодо використання при цьому надбань української дошкільної педагогіки розкрито в книзі В. Г. Кузя, Ю. Д. Руденка, З. О. Сергійчука.
З’ясуванню теоретичних засад українського народознавства та методики ознайомлення з ним дітей може слугувати посібник А. М. Богуш, Н. В. Лисенко, який створено для студентів педагогічних навчальних закладів [50, c. 4–6].
Значний внесок у дослідження мистецтва вишивки, семантики вишиванки зробили П. Чубинський, В. Милорадович, О. Афанасьєв, М. Сумцов, Г. Маслова, Б. Рибаков та ін. [76, c. 173].
За переконаннями сучасних вчених, поза національною культурою українського народу, його історичним минулим, неможливе успішне розв’язання проблеми формування особистості дитини (Л. В. Артемова, А. М. Богуш, В. Г. Кузь, Н. В. Лисенко, В. О. Моляко, Ю. Д. Руденко, М. Г. Стельмахович).
До цих надбань належить рідна мова, усна народна творчість, історія, види народного мистецтва (пісенне, музичне, декоративно-прикладне тощо), народні ігри, іграшки, сімейно-побутова культура. Українська дошкільна етнопедагогіка містить у собі цінний народний педагогічний досвід щодо різнобічного виховання дитини дошкільного віку. Фактично, в народній дошкільній педагогіці знаходять реалізацію всі завдання фізичного, розумового, морально-трудового та естетичного виховання малят.
Таким чином, практика потребує теоретичних розробок і науково-обґрунтованих рекомендацій щодо шляхів виховання дітей дошкільного віку засобами української дошкільної етнопедагогіки та можливостей їх застосування в практиці сучасних дошкільних закладів та родини [50, c. 4–6].
Актуальність дослідженої проблеми обумовила вибір теми: «Ознайомлення старших дошкільників з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки».
Мета: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання занять з декоративного малювання за мотивами української вишивки для ознайомлення дітей з традиціями українського народу.
Завдання:
1. Проаналізувати психолого-педагогічні дослідження з проблеми ознайомлення дітей з традиціями українського народу.
2. Вивчити зміст державних програм для дошкільних навчальних закладів в аспекті постановки завдань ознайомлення з традиціями українського народу.
3. Обґрунтувати та розробити методику ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки.
4. Експериментальним шляхом перевірити ефективність методики ознайомлення дітей з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки.
Об’єкт дослідження: процес ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з традиціями українського народу.
Предмет дослідження: методика ознайомлення дітей з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки.
Методи наукового дослідження:
- теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури, порівняння та узагальнення збірної інформації, індукція, дедукція, моделювання для обґрунтування теоретичних засад наукового дослідження;
- емпіричні: спостереження, бесіда, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний), методи математичної обробки даних, для перевірки ефективності методики.
Наукова новизна дослідження: полягає в розробці методики ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки.
Теоретичне значення: полягає в психолого-педагогічному узагальненні сутності поняття «традиція», психолого-педагогічних досліджень з проблеми ознайомлення дітей з традиціями українського народу.
Практичне значення: полягає в розробці і апробації ефективності методики ознайомлення дітей з традиціями українського народу на заняттях з декоративного малювання за мотивами української вишивки; розробці методичних рекомендацій для використання української вишивки з метою ознайомлення з традиціями рідного краю в практичній роботі дошкільних навчальних закладів.
Організація і база проведення дослідно-експериментальної роботи: Дошкільний навчальний заклад № 82 Шевченківського району м. Києва.
Апробація результатів дослідження: участь у конференціях, зокрема: I Міжвузівська студентська дистанційна науково-практична конференція «Наукові пошуки XXI століття: молодіжний вимір», яка проходила 14 листопада 2013 року на базі Інституту розвитку дитини Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ); III Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Дитинство. Освіта. Соціум», яка проходила 20 лютого 2014 року на базі Інституту розвитку дитини Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ).
Структура магістерської роботи: складається зі вступу, трьох розділів, які нараховують загалом шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Повний обсяг роботи – 103 сторінки, із них основного тексту – 87. Список використаних джерел налічує 80 позицій.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабій І. Народна педагогіка про виховання підростаючого покоління / І. Бабій // Рідна школа — 2008. — № 11. — С. 74–76.
2. Бех І. Д. Виховання особистості. У 2 кн. Кн. 2.: Особистісно орієнтований підхід: Теоретико-технологічні засади / І. Д. Бех. — К.: Либідь, 2003. — 344 с.
3. Бех І. Д. Виховання особистості: підручник / Бех І. Д. — К.: Либідь, 2008. — 848 с.
4. Богуш А. М. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посіб. / А. М. Богуш, Н. В. Лисенко. — К.: Вища шк., 1994. — 398 с.
5. Борцева С. О. Український рушник – символ праці і краси / С. О. Борцева // Практика виховання. — 2013 — № 13. — С. 24—27.
6. Брюханова Г. В. Символи нашого народу / Г. В. Брюханова // Розкажіть онуку. — 2010. — № 7. — С. 50—51.
7. Вакула Е. А. Критерии овладения детьми ст. дош. возроста народным искусством как средством социализации личности // Соц.-гуман. знания. / Е. А. Вакула. — 2013. —№ 1. — С. 355—359.
8. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. — Полтава: Полтав. вісник, 1994. — 191 с.
9. Вишивка. Декоративний рушник [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ruh.znaimo.com.ua/index-17150.html. — з загального екрана.
10. Вишивка: історія, особливості, народні майстри [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ukrref.com.ua/index.php?id=MTE0NDM=&g=3. — з загального екрана.
11. Вудвуд Л. Ф. Відкривай духовні острови / Л. Ф. Вудвуд. — Донецьк, 1998. — 144 с.
12. Гасюк О. О., Степан М. Г. Художнє вишивання: альбом: [6-те вид., стереотипне] / О. О. Гасюк, М. Г. Степаню. — К.: Вища шк., 1989. – 250 с.
13. Гончаренко Семен. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко / Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997. — 376 с.
14. Дитина. Програма виховання та навчання дітей від 2 до 7 років. / За ред. В. О. Огнев’юк. — К.: КПУ ім. Б. Грінченка, 2012. — 490 с.
15. Днєпров Е. Д. Педагогічна спадщина К.Д. Ушинського. Ушинський К. вибрані твори. У 2-х т., Т. 2. / Е. Д. Днєпров, Д. О. Лордкіпанідзе. — К., 1983. — С. 310-339.
16. Дошкільна освіта як складова системи безперервної освіти України (1991–2006): наук.-допом. бібліогр. покажч. / АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Ін-т проблем виховання, Наук. б-ка НПУ ім. М. П. Драгоманова; [упоряд.: Пономаренко Л. О. та ін.; наук. ред. Рогова П. І.; наук. консультант Кононко О. Л.; бібліогр. ред. Л. О. Пономаренко]. — К., 2007. — 141 с.
17. Дронова О. О. Розвиток творчості дошкільників в декоративному малюванні: Методичні рекомендації [для працівників дошкільних навчальних закладів] / укладач О. О. Дронова. — К.:1993. — 40 с.
18. Етнографія Києва і Київщини: Традиції і сучасність / За ред. В. Горленка — К., 1986. - 271 с.
19. Запорожець О. Хай стелиться доля рушником / О. Запорожець // Наша берегиня. — 2013. — № 1. — С. 27-31.
20. Зубань В. Рушники, наче долі сторінки / В. Зубань // Берегиня. — 2009. — № 1. — С. 80-82.
21. Зюзіна В. О. Вишитий рушник / В. О. Зюзіна // Розкажіть онуку. —2010. — № 7. — С. 51-52.
22. Історія України для дітей. — К., 1992. - 224 с.
23. Кара-Васильєва Т. Українська вишивка: Альбом / Авт. тексту та упоряд. Т. Кара-Васильєва. — К.: Мистецтво, 1993. — 264 с.
24. Калуська Л. В. Дивокрай. Вибрані дидактично-методичні матеріали [у 2 кн.] [для працівників дошкільних закладів]. — Кн. 1. / Л. В. Калуська – Тернопіль: Мандрівець, 2008. — 320 с.
25. Карабаєва І. Виховання має бути народним / І. Карабаєва // Дошкільне виховання. — 2011. — № 8. — C. 14—16.
26. Кіт Г. Г. Українська народна педагогіка: курс лекцій / Г. Г. Кіт. —Вінниця, 2008. – 302 с.
27. Ковальчук О. В. Українське народознавство / О. В. Ковальчук. — К., 1994. - 176 с.
28. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О. Л. Кононко. — К.: «Дошкільне виховання», 2003. — 243 с.
29. Кошелівська О. І. Деякі психолого-педагогічні аспекти становлення морального вибору в поведінці дошкільників. Актуальні проблеми психології. / О. І. Кошелівська. — К., 1999. — Т. ІV. — С. 145.
30. Красномовець Л. В. Рушник в обрядах українського народу / Л. В. Красномовець, В. Ю. Іова // Шкільна бібліотека. — 2005. — № 12. — С. 109-110.
31. Кремень В. Г. Вища освіта в Україні / В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко та ін. — К.: Знання, 2005. — 327 с.
32. Кудрявцев В. Т. Исследование детского развития на рубеже столетий. Вопросы психологии / В. Т. Кудрявцев. — 2001. — № 2. — С. 10-13.
33. Лисенко Н. В. Етнопедагогіка дитинства: навч. метод. росібник / Н. В. Лисенко. — К.: Слово, 2011. — 720 с.
34. Літературознавча енциклопедія: [у 2-х т.]. — К.: видав. центр «Академія», 2007. — 624 с.
35. Макаренко А. С. Лекции о воспитании детей. Избранные педагогические сочинения: [в 2 т.] / А. С. Макаренко. — М.: Просвещение, 1997. — Т. 2. — 524 с.
36. Макаренко О. П. Українознавство у дошкільному закладі: навч. посібник. / О. П. Макаренко. — Тернопіль, 1997. — 279 с.
37. Мосіяшенко В. А. Українська етнопедагогіка / В. А. Мосіяшенко: Навч. посіб. — [2-ге вид.]. — Суми: ВТД: Ун-т. кн., 2008. — 174 с.
38. Мелик-Пашаев А. А. Педагогика искусства и творческие способности / А. А. Мелик-Пашаев. — М.: Искусство, 1981. — 212 с.
39. Мельничук Ю. Космос української вишивки / Ю. Мельничук // Наша берегиня. — 2012/ — № 5. — C. 3—4.
40. Мій рідний край, моя земля: Українське народознавство у дошкільному закладі // Програма та довідковий матеріал вихователям дошкільних закладів. — О., 1993. – 84 с.
41. Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. — Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1969. — 190 с.
42. Науменко Т. І. Український музичний фольклор та народні традиції в житті дошкільнят / Т. І. Науменко, І. С. Товма. — К., 1992. – 272 с.
43. Нечуй-Левицький І. Школа повинна бути національна. Дніпрові хвилі / І. Нечуй-Левицький. — 1911. — № 15. — С. 210.
44. Переходько О. Р. Використання українознавства та етнопедагогіки як основа національного виховання дошкільнят: Навч.-метод. посібн. / О. Р. Переходько. — Березне, 2012. — 120 с.
45. Петрук Л. П. Виховання школярів засобами народної педагогіки у творчій спадщині В. О. Сухомлинського: дис. канд. пед. наук. / Л. П. Петрук. — Рівне, 1994. — 270 с.
46. Побережнікова Т. Г. Українські витинанки / Т. Г. Побережнікова. — Білгород-Дністровський, 1997. – 103 с.
47. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка. Практикум: Навч. посібн. [для студентів вищих навчальних закладів, спец. «Дошкільне виховання] / Поніманська, І. М. Дичківська. — К.: Вид-й дім «Слово», 2007. — Т. І. — 352 с.
48. Потапчук Т. В. Виховні можливості народної педагогіки / Т. В. Потапчук // Педагогіка і психологія. — 2007. — № 3. — С. 73—80.
49. Практика управління закладом освіти: нормативні акти. — 2013. № 8. — C. 54—67.
50. Рогальська Н. В. Розвиток надбань української народної етнопедагогіки та їх використання в сучасному дошкільному закладі: Навчальний посібник [для самостійної роботи студентів]. — [Вид. 2-е, перероблене і доповнене] / Н.В Рогальська. — К.: Міленіум, 2004. — 122 с.
51. Руденко Ю. Д. Основи національного виховання (концептуальні положення) / За заг. ред. В. Г. Кузя, Ю. Д. Руденка, З. О. Сергійчука. — Умань, 1993.
52. Русова С. Ф. Нова школа. Вибрані пед. твори. / С. Ф. Русова. — К.: Освіта, 1996. — 365 с.
53. Русова С. Ф. Педагогічні твори: У 2 кн. Кн. 1 / С. Ф. Русова. — К.: Либідь, 1997. — 270 с.
54. Савіна М. Виховання дитини в укр. нар. трад. / М. Савіна // Соціальна психологія. — 2009. — № 3. — С. 174—182.
55. Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї / В. К. Сапіга. — К.: «Знання України», 1993. — 112 с.
56. Семенюк Р. Ф. Програма з українознавства / Р. Ф. Семенюк. — 2005. — № 19—20, — (Бібліотечка вихователя дитячого садка).
57. Сидоренко О. І. Диво-рушник / О. І. Сидоренко // Дивослово: українська мова й література. — 2010. —№ 5. — С. 64.
58. Скиданова Л. Я. Декоративне малювання та аплікація в дитячому садку. 2-ге вид. / Л. Я. Скиданова, Л. І. Сірченко. - К.: Радянська школа, 1981. – 64 с.
59. Сковорода Г. С. Твори у 2-х томах / Г. С. Сковорода, в-во Українського наукового інституту Гарвардського у-ту, 1994, Т 2 – 450 с.
60. Стельмахович М. Г. Народне дитинознавство / М. Г. Стельмахович. — К.: Т-во «Знання» України, 1991. — 48 с.
61. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка / М. Г. Стельмахович - К., 1985. – С. 11-13.
62. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка / М. Г. Стельмахович. — К.: ІЗМН, 1997. — 232 с.
63. Суменко В. П. Рушник у народному побуті / В. П. Суменко // Народознавчий калейдоскоп. — К., 1997. — № 17. — С. 16-18.
64. Сухорукова Г. В. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі. Підручник. За заг. ред. Г. В. Сухорукової / Г. В. Сухорукова, О. О. Дронова, Н. М. Голота, Л. А. Янцур. — К.: Вид-й Дім «Слово», 2010. — 376 с.
65. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5 т. Т. 3: Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. — К.: Рад. шк., 1977. — 670 с.
66. Сучасне українське народне мистецтво. — К., 1976. – 192 с.
67. Тищенко Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України / Р. Тищенко. — К, 1992. – 192 с.
68. Україна. Закони. Про дошкільну освіту: Закон України: за станом на 25 листоп. 2005 р. / Верхов. Рада України. – Офіц. вид. – Київ: Парламентське вид-во, 2005. – 32 с. – (Серія "Закони України").
69. Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Кн. 1: Навч. посібник / За ред. О. В. Сухомлинської. - К.: Либідь, 2005. – 624 с.
70. Українське дошкілля: Програма виховання та навчання дітей у дошкільних закладах / Укл. О. В. Дідух, О. І. Білан. — Львів, 1999. — 227 с.
71. Українське народознавство: Навч. посіб. / За ред. С. П. Павлюка. — [2-ге вид.]. — К.: Знання, 2004. — 570 с.
72. Ушинський К. Д. Про народність у громадському вихованні / К. Д. Ушинський / Вибр. пед. твори: [у 2 т.]. — К., 1983. — Т. 1. — С. 163.
73. Ушинський К. Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер. Історія дошкільної педагогіки: Хрестоматія / К. Д. Ушинський; упоряд. З. Н. Борисова, В. З. Смаль. — К., 1990. — С. 169.
74. Хилимонюк О. Педагогічна майстерня вишиванки / О. Хилимонюк // Рідна школа. — 1997. — № 2. — С. 23-24.
75. Храплива-Щур Л. Українські народні звичаї / Храплива-Щур Л. К // Управ. освіти Київської обл. держ. адмін. — 1993.
76. Черепанова С. О. Філософія родознавство: Навч.посіб. / С. О. Черепанова; передм. проф. В. Г. Скотного. — К.:Т-во «Знання», КОО, 2008. — 460 с.
77. Щербак І. Діти в традиційних обрядах українців // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 71-77.
78. Юда Л. А. Проблеми народної педагогіки у педагогічній спадщині К. Д. Ушинського / Л. А. Юда // Вісник Черніг. держ. пед.універ. Серія: Пед. науки. — Чернігів, 2008. — Вип. 56. — C. 49-52.
79. Яременко В. Новий словник української мови: Т. 3 П-Я; [вид. друге, виправлене] / [укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко]. — К.: «Аконіт», 2004. — 862 с.
80. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник / В. В. Ягупов. — К.: Либідь, 2003. — С. 160-161.