Дисертаційна робота Структурно-когнітивне моделювання лексико-семантичного поля неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах

« Назад

Вступ

Дисертація присвячена вивченню структурного і когнітивного моделювання лексико-семантичного поля неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах. У роботі сконструйовано ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах, а також змодельовано полісемантичну мережу ЛСВ, що походять з ядра ЛСП неперехідних дієслів руху фінської та української мов. ЛСВ представлено з позицій когнітивної семантики, а також зіставлено структурні й когнітивні моделі ЛСП та мережі ЛСВ неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах.

Сучасна семантика пройшла у своєму розвиткові кілька етапів: структурної семантики – європейського (Ф. де Соссюр та його послідовники) й американського (Б. Блок, Г. Глісон, Дж.Л. Трейджер, З.З. Харріс, Ч.Ф. Хоккет) структуралізму, радикальні представники якого загалом ігнорували проблему значення, бо вона не вкладалася у тодішній жорсткий формат опису мовних форм (Л. Блумфілд); трансформаційної семантики (Дж.Дж. Катц, П. Постал, Дж.А. Фодор, Н. Хомський), яка сприяла виокремленню двох ліній у світовій лінгвістиці:

1) теорій логічної (формальної) семантики (Д. Каплан, Р. Монтегю);

2) концепцій когнітивної семантики (М. Болдирев, А. Гольдберг, Р. Джекендофф, М. Джонсон, Дж. Лакофф, Р. Ленекер, Б. Рудзка-Остін, Л. Талмі, Дж. Тейлор, Ч. Філлмор, Ж. Фоконьє, А. Ченкі та ін.).

Головним завданням останньої залишається розкриття сутності проблеми значення, яку пов’язують із пошуками пояснення організації знань про навколишній світ та їхнього відображення у свідомості людини (Ю.Д. Апресян, Н.Д. Арутюнова, О.С. Ахманова, Р.В. Васько, С.П. Денисова, О.В. Деменчук, А.В. Корольова, І.А. Мельчук та ін).

Організацію знань про дійсність намагалися представити свого часу у вигляді структури поля (П. Гартман, Г. Гольц, Г. Іпсен, Й. Трір та ін.), згодом обравши для його наукового термінопозначення такі дескрипції, як семантичне поле (Ш. Баллі, Дж. Лайонз, Р. Робінс), лексико-семантичне поле (А. Уфімцева та ін.), а надалі й функціонально-семантичне поле (школа О. Бондарка та його послідовники), що і сьогодні залишаються найбільш популярними у структуруванні мовних одиниць різних лексико-граматичних класів, зокрема і дієслів із семантикою руху, які вже неодноразово були об’єктом аналізу з позицій польового моделювання як на матеріалі однієї мови (передусім, фінської: А. Мустайокі, О. Протасова, А. Паюнен, Т. Ямся; української: С.О. Караман, М.П. Лесюк, Т.М. Орлова, Т.П. Пушанко, Т.П. Усатенко; мови ханти, що належить до сім’ї фіно-угорських мов: М.Д. Чертикова; російської: З.У. Блягоз, А.П. Євгєньєва, В.Л. Ібрагімова, А.І. Кузнєцова, Н.Б. Лебедєва, Л.С. Муравйова, М. Сирбу, С.М. Сайкієва, Р.І. Сирота, О.М. Чугунєкова; французької: В.Г. Гак, С.А. Моїсеєва, М.Ю. Нікітіна), так і у зіставленні (англійської і української: Ю.Г. Білостегнюк, Н.Б. Іваницька, Г.І. Олекса;, російської, української, польської, чеської, верхньолужицької: Є.М. Степанов; польської і української: Л.В. Сегін; фінської і російської: К. Мякіля, Х. Томмола; фінської і естонської: А. Кайвапалу, К. Пяллін; селькупської, комі, удмуртської, що належать до сім’ї фіно-угорських мов: Н.В. Вострикова).

Окрему проблему в систематизації відношень між дієсловами руху становлять неперехідні дієслова, що позначають рух і положення об’єктів у просторі (Г.М. Таїрова та ін.), характеристики фізичного (Н.В. Ханикіна та ін.) і морального (Д.Е. Розенталь та ін.) стану граматичного суб’єкта, але не його прямого впливу на особу чи предмет, особливістю яких є замкнутість дії у сфері суб’єкта (М.Н. Епштейн, С.І. Карцевський, В.Б. Крисько, Т.Д. Щербакова).

Традиційно в мовознавстві перехідність/неперехідність визначається як семантично-синтаксична категорія, що спирається на валентність та лексичне значення дієслова (А.М. Мухін). З позицій формально-синтаксичного підходу, неперехідні дієслова витлумачують як такі, що не мають здатності приєднувати прямий об’єкт (в українській мові неперехідні дієслова не можуть сполучуватися з іменником у знахідному відмінку без прийменника, а також у родовому відмінку, якщо іменник вживається із заперечною часткою не або передає партитивне значення: позначає частину від цілого – Плющ М.Я.; у фінській мові неперехідні дієслова не можуть поєднуватися з іменником у формах відмінків об’єкта: партитиву, аккузативу в широкому значенні, що формально реалізується у вигляді генетиву, номінативу множини та власне аккузативу – К. Сіітонен).

В аспекті сучасного багатовимірного інтегрального погляду перехідність – це не лише граматична, а й когнітивна категорія, що визначає ступінь переходу дієслівної дії на предмет, явище чи істоту. Такий інтегрований (структурний і когнітивно-семантичний) підхід до моделювання найскладнішого класу слів, яким є неперехідні дієслова, обґрунтований тим, що їх розуміють як мовну форму, що передає, насамперед, ментальний зміст і у внутрішньому лексиконі людини має свою репрезентацію (О.С. Кубрякова).

Екстраполяція когнітивного вектору до сфери граматики стала новим поворотом у вивченні лексико-семантичних полів і зумовила залучення до їх організації здобутків когнітивної семантики, зокрема процедури когнітивного моделювання (В.Д. Дем’янков, О.С. Кубрякова та ін.).

Хоча метод моделювання застосовували і при дослідженні лексико- семантичних полів із позицій структурної семантики, проте саме когнітивний підхід до вивчення полісемії як ключової позиції у поясненні природи значення виводить моделювання на принципово новий рівень, представляючи когнітивні моделі людської свідомості (Н. Піменова).

Когнітивне моделювання розглядається як спосіб опанування світу, що відбувається у двох напрямах: переробка квантів інформації, що актуалізує формування концептів, і категоризація – об’єднання подібних або тотожних одиниць смислу (Д. Геерертс, Дж. Лакофф, Х. Патнам, Е. Рош, С. Тсохадзідіс та ін.).

Розкриття дієслівної семантики руху продиктоване не стільки прагненням відповісти на запитання про те, які дієслова позначають рух людини, скільки намірами з’ясувати, як за допомогою неперехідних дієслів руху носії різних мов, зокрема фінської і української, відображають динамічність світу, явища якого взаємопов’язані та логічно структуровані, а головне, як ці етноси відчувають складний та динамічний світ навколо себе.

Актуальність теми дисертації зумовлена її спрямуванням на вивчення проблем співвідношення мови і свідомості, мови і мислення, що набули оновленої інтерпретації з позицій когнітивної семантики, а також механізмів організації структур свідомості і мислення, представлених у мові у вигляді різних моделей, однією з яких є лексико-семантичне поле як фрагмент мовної картини світу. Поєднання зіставно-типологічного і порівняльно- історичного підходів до аналізу одного з ЛСП, яке змодельоване неперехідними дієсловами руху, є необхідним для виявлення його закономірностей у процесах когнітивно-граматичної категоризації і семантичної концептуалізації дійсності представниками фінської та української лінгвокультур, а також відмінностей, пов’язаних із ціннісними стереотипами його структурування носіями кожної із мов.

Метою роботи є конструювання структурних і когнітивних моделей лексико-семантичного поля неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах.

Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:

- сформулювати теоретичні положення з вивчення принципів структурного і когнітивного моделювання лексико-семантичного поля дієслів руху в сучасній лінгвістиці;

- розробити комплексну методику зіставно-типологічного аналізу процедури структурного і когнітивного моделювання неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах;

- визначити структуру та склад ядерно-периферійної моделі ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах;

- виділити ЛСВ полісемантичних мовних одиниць, що належать до ядра неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах;

- виявити шляхи семантичного розвитку похідних ЛСВ та представити їхній взаємозв’язок у вигляді структурних моделей;

- простежити динаміку ядерних значень ЛСВ неперехідних дієслів руху на основі явища синонімічного випромінювання у фінській і українській мовах;

- ідентифікувати домени концептуальних мереж ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах;

- продемонструвати механізми трансформації структурних моделей ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху в когнітивні моделі концептуальних мереж у зіставлюваних мовах.

Об’єктом дослідження є структурні і когнітивні моделі ЛСП неперехідних дієслів руху та полісемантичні моделі ЛСВ дієслів, що утворюють ядро ЛСП неперехідних дієслів руху, у фінській і українській мовах.

Предметом дослідження є ЛСВ фінських дієслів mennä – “іти”, tulla – “приходити”, käydä – “відвідувати” та ЛСВ українських дієслів іти та ходити, ключові ЛСВ яких складають ядро ЛСП неперехідних дієслів руху в обох мовах.

Фактичний матеріал дисертації становлять 193 ЛСВ ядерних лексем ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській мові та 323 – в українській.

Джерельною базою дисертації є: Тлумачний словник фінської мови у трьох томах: Haarala R. Suomen kielen perussanakirja. Ensimmäinen osa / Risto Haarala. – Helsinki: Oy Edita AB. Kotimaisten kielten tutkimuskeskus, 1996. – Т. 1. – 646 s.; Т. 2. – 699 s.; Т. 3. – 663 s.; тлумачний словник фінської мови в одному томі: Nurmi T. Gummeruksen suuri suomen kielen sanakirja / Timo Nurmi. – Jyväskylä: Gummerus Kirjapaino Oy, 2004. – 1344 s.; фінсько-український словник: Zub J. Suomi – ukraina-sanakirja / Jura Zub. – Helsinki: Nykykielten laitos. Venäjän kieli ja kirjallisuus. Helsingin yliopisto, 2012. – 512 s.; фінсько-російський словник: Большой финско-русский словарь / [сост. И. Вахрос, А. Щербаков]. – 5-е изд. – М.: “Русский язик”, 2002 – 816 с.; тлумачний словник української мови в 11 томах: Словник української мови: в 11 т. / [за ред. І.К. Білодіда] // АН УРСР. Інститут мовознавства. – К.: Наукова думка, 1970–1980.

Методи дослідження. Методику формалізованого аналізу лексичної семантики (процедура ступінчастої ідентифікації) застосовано для визначення ієрархії ЛСВ полісемантичних одиниць, що належать до ядра неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах; методику компонентного аналізу та елементи концептуального аналізу – для розкриття особливостей семантичної і концептуальної структур одиниць ядра ЛСП; зіставно-типологічний метод – для виявлення спільних та відмінних особливостей семантики неперехідних дієслів руху у фінській та українській мовах; методику структурного моделювання – для конструювання моделей ЛСВ полісемантичних лексичних одиниць, що входять до ядра ЛСП неперехідних дієслів руху, як фрагментів мовних картин світу; методику когнітивного моделювання – для конструювання концептуальних мереж ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху та ідентифікації доменів цих мереж у кожній із мов; процедуру кількісних підрахунків – для зіставлення кількісних параметрів ЛСВ, що входять до ядра ЛСП неперехідних дієслів руху.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в роботі вперше сконструйоване ЛСП неперехідних дієслів руху з позицій структурної і когнітивної семантики; ідентифіковано спільну сему ‘рухатися’ – інтегральну сему для всіх ЛСВ досліджуваних дієслів у фінській і українській мовах; установлено відмінності в організації ядра ЛСП неперехідних дієслів руху, до якого належать 4 ЛСВ у фінській мові та 3 – в українській. Навколоядерну зону в обох мовах утворюють ЛСВ, що позначають рух суб’єкта з одного місця в інше і не мають конотацій. До периферії віднесено ЛСВ дієслів, що позначають рух суб’єкта без суттєвої зміни місцезнаходження і мають у своїй семантиці сему ‘рухатися’, проте вона не є центральною семою ЛЗ, а також експресивні конотації і реалізують семантику руху в контекстуальних умовах.

Уперше схарактеризовано явище синонімічного випромінювання в кожній із мов, яке має відмінності, пов’язані з тим, що у фінській мові в ядрі ЛСП лише 3 ЛСВ демонструють його ознаки, а в українській мові – два, протиставлені у своїх ключових значеннях за “напрямом руху щодо місця перспективи” у фінській мові і “процесуальності та повторюваності дії” – в українській; виявлено, що у фінській мові синонімічне випромінювання сприяло утворенню як синонімічних, так і антонімічних ЛСВ, а в українській мові – лише синонімічних; продемонстровано механізми трансформації структурних моделей ЛСП неперехідних дієслів руху в когнітивні моделі, представлені концептом РУХАТИСЯ з його доменами у кожній із мов, які є спільними в ядрі й навколоядерній зоні концепту і різними на периферії (в українській мові відсутній домен Життя); доведено дифузність меж ЛСП та зон усередині ЛСП: ЛСВ ядра, навколоядерної зони та периферії утворюють континуум поступових переходів; вдосконалено методику аналізу ЛСП за допомогою залучення процедури когнітивного моделювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їхнього застосування у зіставно-типологічних дослідженнях із проблем полісемії та ЛСП з використанням лексико-семантичного та когнітивного підходів, а також у викладанні таких навчальних дисциплін, як “Загальне мовознавство” (розділи “Лексико-семантична система мови”, “Полісемія”), “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” (розділи “Лексико- семантичні системи мов у зіставно-типологічному аспектах”), “Лексикологія фінської мови” (розділ “Семасіологія”), “Лінгвокраїнознавство” (розділ “Мова і культура”), “Порівняльна типологія фінської та української мов”, “Сучасна українська літературна мова” (розділи “Лексикологія”).

Результати дослідження та опрацьований фактичний матеріал можуть бути корисними при створенні навчальних і методичних посібників для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів, у лексикографічній практиці укладання словників різних типів, а також можуть бути залучені для розробки принципів автоматичного аналізу тексту, машинного перекладу, статистичних досліджень системи лексики і закономірностей її функціонування.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (230 найменувань, із яких 59 – іноземними мовами), списку довідкових джерел (10 позицій, із яких 5 – іноземними мовами). Повний обсяг дисертації – 264 сторінки, основний зміст викладено на 208 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, описано методи дослідження, указано фактичний матеріал, форми апробації та структуру роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади вивчення процесів і механізмів структурного і когнітивного моделювання ЛСП неперехідних дієслів руху в мовознавстві” визначено традиційні й нові принципи організації лексичних одиниць у польові моделі з позицій структурної і когнітивної семантики, схарактеризовано процес побудови мережі полісемантичного ЛСП та розкрито сутність механізмів когнітивного моделювання, сформульовано теоретичні положення, на яких базується процедура структурно-когнітивного моделювання ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах.

У другому розділі “Методичні дослідницькі стадії і процедури моделювання ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах” представлено історико-методологічні періоди у вивченні ЛСП та розроблено комплексну методику моделювання ЛСП неперехідних дієслів руху та ЛСВ полісемантичних лексем, що входять до ядра цього поля з позицій як структурної, так і когнітивної семантики.

У третьому розділі “Структурне моделювання ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах” змодельовано ядерно-периферійну структуру ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах, сконструйовано структурну модель ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху у кожній із мов, виявлено динаміку ядерних значень ЛСП неперехідних дієслів руху.

У четвертому розділі “Когнітивне моделювання концептів ядра ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах” на основі явища синонімічного випромінювання і зіставлення похідних ЛСВ ядерних лексем ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах продемонстровано, як відбувається трансформація структурних моделей ядерних ЛСВ полісемантичних неперехідних дієслів руху в когнітивні моделі концептуальних мереж, та здійснено ідентифікацію доменів концептуальних мереж полісемії ядерних дієслів ЛСП руху у зіставлюваних мовах.

У загальних висновках підведено підсумки роботи, викладено результати дослідження та окреслено перспективи подальших розвідок.

Наприкінці подано списки використаної літератури, лексикографічних джерел та джерел ілюстративного матеріалу.

Висновки

Теоретико-методологічна концепція дисертації ґрунтується на таких положеннях:

1) проблему вивчення значення мовних одиниць на сучасному етапі пов’язують із пошуками пояснення організації знань про навколишній світ та їхнім відображенням у свідомості людини;

2) у структурній семантиці для організації знань про дійсність, виражених у значеннях слів різних лексико-граматичних класів, дослідники розробили поняття ЛСП, яке у роботі розглядається на матеріалі неперехідних дієслів руху як сукупність ЛСВ цих дієслів, включаючи ЛСВ полісемантичних лексем, об’єднаних парадигматичними зв’язками, що мають спільний семантичний компонент – інтегральну сему ‘рухатися’ і позначають явища з понятійною, предметною та функціональною схожістю;

3) когнітивна семантика вивчає ЛСП за допомогою концептуального аналізу, який не тільки не суперечить компонентному аналізу, але й органічно його доповнює і є його логічним продовженням;

4) оскільки перехідність/неперехідність витлумачується не лише як граматична, що визначає ступінь переходу дієслівної дії на предмет, явище чи істоту, й когнітивна категорія, то неперехідні дієслова розуміємо як мовну форму, яка передає, насамперед, ментальний зміст і у внутрішньому лексиконі людини має свою репрезентацію;

5) екстраполяція когнітивного вектору до сфери граматики стала новим поворотом у вивченні ЛСП і зумовила залучення до їх організації процедури когнітивного моделювання;

6) когнітивна модель – це конструкт, що відтворює у свідомості людини реальний світ, втілюючи знання, почуття, стани свідомості та процеси мислення, і становить концептуальну мережу, тобто структуру, яка відповідає за сприйняття, збереження і передавання інформації про навколишній світ;

7) під структурно-когнітивним моделюванням розуміємо інтегровані семасіологічні й когнітивні процедури і операції конструювання багаторівневої структури значения (у даному разі значення неперехідних дієслів руху) як фрагмента загального знання людини про світ і як особливої когнітивної структури;

8) когнітивний підхід до вивчення ЛСП та полісемії виводить моделювання на принципово новий рівень і досліджує когнітивні моделі людської свідомості.

Для структурного і когнітивного моделювання ЛСП неперехідних дієслів руху у дисертації розроблено комплексну методику, яка виявилася ефективною у виявленні полісемантичних, синонімічних та інших семантичних і концептуальних зв’язків між ЛСВ однієї та різних лексем у фінській і українській мовах.

Ключовими компонентами семантики неперехідних дієслів руху у фінській і українській мовах є напрям і спосіб руху. До того ж, характерною рисою дієслів руху фінської мови є підкреслення не самого способу руху, а його спрямування, що реалізується у частому використанні загальних нейтральних дієслів руху. В українській мові велику роль в утворенні синонімічних дієслів з легкими відтінками значення відіграють префікси, за допомогою приєднання яких можна змінити лексичне значення слова, в той час як для фінської системи дієслів властивою є велика кількість суфіксів, що допускає створення нових дієслів від спільного кореня та наявність різного роду інфінітивів, які можуть відмінюватися.

ЛСВ, які представляють різні значення полісемантичної лексеми, та ЛСВ різних лексем виступають рівноцінними конституентами ЛСП. Вони пов’язані між собою парадигматичними зв’язками полісемії та синонімії.

Переважна більшість похідних ЛСВ полісемантичних лексем з високим ступенем полісемантичності розташовується за межами поля (наприклад, у фін. мові: tulla – “приходити”, mennä – “йти”, käydä – “йти, відвідувати”, в укр. мові: іти, ходити). Проте, ЛСВ лексем з нижчим ступенем полісемантичності демонструють тенденцію до розташування в межах ЛСП (наприклад, у фін. мові: liikkua – “рухатися”, kulkea – “ходити”, в укр. мові: рухатися).

Моделі ЛСП неперехідних дієслів руху доводять дифузійність меж ЛСП та зон усередині ЛСП. ЛСВ ядра, навколоядерної зони та периферії утворюють певний континуум поступових переходів.

Опозиція напряму руху у паралельних похідних ЛСВ дієслів, вже не реалізується, і значення стають значно ближчими одне до одного за своєю семантикою. Дієслова можна навіть у більшості випадків взаємозамінити без змін в семантиці речення.

Розвиток полісемантичності слів із синонімічним значенням, як правило, відбувається в однаковому напрямі, тобто у слів з’являються синонімічні нові значення. Такий паралельний розвиток значень у фінському мовознавстві отримав назву синонімічного випромінювання, яке є характерним для обох мов, але має свої відмінності, пов’язані, перш за все, з тим, що у фінській мові в ядрі ЛСП неперехідних дієслів руху наявні ЛСВ чотирьох дієслів, з яких три демонструють ознаки синонімічного випромінювання, а в українській мові – ЛСВ трьох дієслів, з яких два мають похідні значення, утворенні за принципом синонімічного випромінювання. При чому досліджувані українські дієслова протиставляються у своїх ключових значеннях за ознаками “процесуальності та повторюваності дії”, а фінські – “за напрямом руху стосовно місця перспективи”. Це знайшло відображення у ЛЗ похідних ЛСВ, утворених за принципом синонімічного випромінювання: у фінській мові синонімічне випромінювання сприяло утворенню як синонімічних, так і антонімічних ЛСВ, а в українській мові – лише до утворення синонімічних ЛСВ.

Серед похідних ЛСВ є не тільки ЛСВ з синонімічним значенням, але й з антонімічним. Хоча кількість таких ЛСВ незначна, доцільно говорити про те, що синонімічне випромінювання може відбуватися в двох напрямках: в напрямку утворення синонімічних ЛЗ та в напрямку утворення антонімічних ЛЗ. Якщо синонімічні ЛЗ є продуктом спільної семи ‘рухатися’, то антонімічні значення ґрунтуються на протиставленні даних лексем за принципом місця перспективи.

Побудована модель ЛСП неперехідних дієслів руху та похідних ЛСВ, що розташовуються за межами поля, дає змогу констатувати, що багато ЛСВ різних лексем є дуже близькими за своїм ЛЗ. Ми дотримуємось погляду, який зокрема висловлюють З.Д. Попова та Й.А. Стернін, про те, що ЛСВ як і ЛЗ, прикріплені до мовного знака, а концепт не пов’язаний з конкретним знаком, тому може реалізуватись у мові у вигляді різних лексем чи їх поєднань. Тому у роботі на основі близьких ЛСВ виділено низку похідних значень дієслівних лексем концепту РУХ та подано дієслова, що реалізують їх у фінській і українській мовах. Наприклад, ЛЗ “годитися, підходити, бути придатним” передається у фінській мові дієсловами käydä, mennä, sopia, soveltua, kelvata та ін., а в українській мові – лексемами: іти, годитися, підходити, бути придатним та ін.

У концептах, як і в ЛСП, виділено ядро, навколоядерну зону та периферію, на основі яких визначено домени, в яких розташовані досліджувані концепти. Зіставний аналіз показав, що в обох мовах кількість доменів пропорційно збільшується при переході від ядра до периферії. Ядро та навколоядерна зона в обох мовах мають однакову кількість доменів (ядро: по 3 домени, навколоядерна зона – по 4). Периферія концептуальної мережі неперехідних дієслів руху у фінській мові більша лише на один домен (фін. – 5, укр. – 4). Найбільша кількість доменів спостерігається у ЛСВ, що належать до інших ЛСП – 8 доменів в обох мовах. З 36-ти піддоменів у фінській мові та 25-ти в українській – спільними є 22, що дає підстави припустити про схожість доменних структур концепту РУХАТИСЯ у цих мовах: повний збіг доменів ЛСВ ядерних лексем – 100% і частковий збіг піддоменів – 61%.

Більшість нових ЛСВ досліджуваних дієслів фінської та української мов, що утворились завдяки явищу синонімічного випромінювання, розташовані поза межами ЛСП неперехідних дієслів руху, а отже, не репрезентують концепт РУХАТИСЯ. Натомість вони репрезентують інші концепти.

Результати дослідження показують, що у фінській і українській мовах, що належать до різних мовних сімей та не мають безпосереднього контакту на рівні синхронії, утворення нових ЛСВ та нових концептів відбувається значною мірою в однаковому напрямку. Проте більша частина нових ЛСВ у двох мовах є унікальними, адже збіг ЛЗ у похідних ЛСВ у фінській і українській мовах спостерігаємо у 14 випадках, а частковий збіг – у 22 випадків (загальна кількість основних ЛСВ ядерних лексем ЛСП неперехідних дієслів руху у фінській мові: 70, в українській мові: 92). Таким чином повний або частковий збіг ЛЗ у похідних ЛСВ ядра ЛСП неперехідних дієслів руху у досліджуваних мовах простежується у 39% випадків.

Нові полісемантичні ЛЗ утворені шляхом ментальних процесів метафоричного чи метонімічного перенесення або розширення чи звуження значення, а отже, пов’язані між собою у свідомості людини. Всі ЛСВ досліджуваних лексем сприймаються носіями мови як полісемічні. У випадку втрати мотиваційного зв’язку між певними ЛЗ носії мови почали б сприймати такі ЛСВ як окремі слова. Такі ЛСВ розглядалися б як результати явища омонімії. Оскільки ЛСВ досліджуваних лексем з’єднані між собою зв’язками полісемії, то, на нашу думку, це доводить пов’язаність концептів, які вони репрезентують. Це і дало змогу сконструювати один із фрагментів концептуальної мережі свідомості носіїв фінської та української мов, яким є концепт РУХАТИСЯ.

Близькі похідні значення в різних мовах є або наслідком запозичення, або результатом схожого семантичного розвитку – продуктом універсальних мисленнєвих процесів осмислення дійсності представників обох лінгвокультур. Останні процеси дають змогу говорити про трансформацію ЛСП неперехідних дієслів руху у концепт РУХАТИСЯ, тобто інтегральна сема ‘рухатися’ у процесі когнітивного моделювання неперехідних дієслів руху розглядається як концептуальна ознака концепту.

Можна зробити припущення, що напрями семантичного розвитку та моделі концептуальних мереж у неспоріднених фінській та українській мовах мають багато схожих рис завдяки спільним для людської свідомості механізмам когнітивного осмислення дійсності. Відмінності концептуальних мереж фінської та української мов можна пояснити як внутрішньолінгвальними особливостями кожної мови (різні граматичні системи мов, різна морфологічна типологія), так і позалінгвальними факторами (різні соціо-культурні фактори, що впливали на розвиток кожної мови).

Дослідження ЛСП та концептуальних мереж руху та наші знання лексико-граматичної будови фінської мови дають підстави стверджувати, що для представників фінської лінгвокультури концепт РУХ більш складний, глибокий та охоплює більше сфер життя, ніж концепт РУХ для представників української лінгвокультури. Зокрема, у фінській мові в семантиці найбільш уживаних дієслів руху та в семантиці більшості інших дієслів руху, а також у семантиці багатьох дієслів, що не є дієсловами руху в буквальному розумінні (наприклад, katsoa televisiosta – “дивитися по телевізору” (досл. “дивитися з телевізору”), ostaa kaupasta – “купити в магазині” (досл. “купувати з магазину”), syntyä perheeseen – “народжуватися в сім’ї” (досл. “народжуватися в сім’ю”) тощо), у граматичних значеннях шести місцевих відмінків, багатьох прийменників та післяйменників та форм ma-інфінітива виділяється три концептуальні напрями руху:

– від внутрішнього спостерігача;

– до внутрішнього спостерігача;

– в певне місце та назад.

Усе це свідчить про бачення фінами світу як динамічної сутності, явища якого взаємопов’язані та логічно структуровані. Можна зробити обережне припущення, що небагатослівна позиція спостерігача, властива фінам, дає їм можливість глибше відчувати складний та динамічний світ навколо. Також у чіткій структурі концепту РУХ у фінській мові, на нашу думку, можна вбачати такі етнокультурні риси фінів, як організованість, раціональність, уважність до деталей та пунктуальність.

Перспективами подальших досліджень є аналіз кожного домену як окремого концепту, вербалізованого дієсловами руху, у фінській, англійській і українській мовах. Залучення ще однієї мови є важливим для виявлення спільних і відмінних механізмів мислення носіїв європейських етносів у напрямі дієслівної категоризації і концептуалізації світу.

Список використаних джерел

1. Айвазова Э. Р. Метод семантического анализа лексических значений / Э. Р. Айвазова // Культура народов Причерноморья. – Симф., 2007. – № 121. – С. 151-153.

2. Акуленко В. В. Функциональное описание языка и вопросы изучения функционально-семантических полей / Валерий Викторович Акуленко // Романские и германские языки. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 5-17.

3. Аладько Д. О. Типологія моделей номінації посуду в англійській та українській мовах: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17 / Дмитро Олександрович Аладько. – Рівне, 2010. – 229 с.

4. Алефиренко Н. Ф. Когнитивная семантика в аспекте лингвосемиозиса / Н. Ф. Алефиренко // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – СПб, 2007. – Т. 9. – № 46. – С. 28-38.

5. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика / Юрий Дереникович Апресян // Избранные труды. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Школа “Языки русской культуры”, Издательская фирма и Восточная литература” РАН, 1995. – Т. І. – 472 с.

6. Апресян Ю. Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола / Юрий Дереникович Апресян. – М.: Наука, 1967. – 256 с.

7. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Юрий Дереникович Апресян // Избранные труды. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1995. – Т. І. – 113 с.

8. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике / Ирина Владимировна Арнольд. – М.: Высшая школа, 1991. – 140 с.

9. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давиидовна Арутюнова. – [2-е изд.]. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 896 с.

10. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: [антология] / [под. ред. В.Н. Нерознака]. – М.: Academia, 1997. – С. 267-280.

11. Ахманова О. С. Основы компонентного анализа / О. С. Ахманова, И. А. Мельчук, М. М. Глушко [и др.]; [под ред. Э. М. Медниковой]. – М.: Изд- во Моск. ун-та, 1969 – 34 с.

12. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли – М.: Иностранная литература, 1955. – 416 c.

13. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли. – М.: Изд-во иностр. лит, 1961. – С. 60-74.

14. Безкоровайная Г. Т. Семантические поля как способ систематизации лексических единиц: попытка обобщения основных положений теории поля / Г. Т. Безкоровайная // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія Філологічні науки. – Дніпропетровськ, 2012. – № 1. – С. 172-180.

15. Білостегнюк Ю. Г. Генералізація семантики дієслова «to arrive» у зіставленні з українськими дієсловоназвами мікроденотату «рух, наближення до чогось» / Ю. Г. Білостегнюк // Materiály X mezinárodní vědecko-praktická konference «Dny vědy – 2014». – Praha: Publishing House «Education and Science», 2014. – С. 74-77.

16. Болдырев H. H. Когнитивная семантика: курс лекций [по английской филологии] / Hиколай Hиколаевич Болдырев. – Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2001. – 123 с.

17. Болотов В.И. A. A. Потебня и когнитивная лингвистика / В. И. Болотов // Вопросы языкознания. – М., 2008. – № 2. – С. 82-96.

18. Болтянская Р. И. Разграничение полисемии и омонимии в системе английского глагола: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Регина Израилевна Болтянская. – К., 1983. – 214 с.

19. Бондарко А. В. Грамматическое значение и смысл / Александр Владимирович Бондарко – Л.: Наука, 1978. – 175 с.

20. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / Александр Владимирович Бондарко – Л.: Наука, 1983. – 208 с.

21. Бондарко А. В. Понятия “семантическая категория”, “функционально-семантическое поле” и “категориальная ситуация” в аспекте сопоставительных исследований / А. В. Бондарко // Методы сопоставительного изучения языков. – М.: Наука, 1988. – С. 12-19.

22. Булыгина Т. В. Категория / Т. В. Булыгина, С. А. Крылов // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С. 215-216.

23. Вардзелашвили Ж. А. Компонентный анализ слова в теории вторичной номинации / Ж. А. Вардзелашвили // Русский язык и литература в Азербайджане: [науч.-метод. ежеквартальный журн.]. – Б.: Бакинский славянский университет, 2000. – Вып. 4. – С. 8-13.

24. Васильев Л. М. О понятиях и терминах когнитивной лингвистики / Л. М. Васильев // Исследования по семантике. – Уфа: РИО БашГУ, 2004. – № 22. – С. 10-18.

25. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика: [учеб. пособие для вузов] / Леонид Михайлович Васильев. – М.: Высш. шк., 1990. – 176 с.

26. Васильев Л. М. Теория семантических полей / Л. М. Васильев // Вопросы языкознания. – М., 1971. – № 5. – С. 105-113.

27. Верхотурова К. С. Огонь в зеркале русского языка: дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Ксения Сергеевна Верхотурова. – Екатеринбург, 2009. – 213 с.

28. Виноградов В. В. Очерки по истории русского литературного языка ХVІІ–ХІХ вв. / Виктор Владимирович Виноградов. – [3-е изд.]. – М.: Высшая школа, 1982. – 528 с.

29. Волнакова М. В. Лингвокогнитивное моделирование лексико- фразеологического поля “Зрительная деятельность” / М. В. Волнакова // Вестник МГОУ. – М., 2010. – № 1. – C. 36-41.

30. Воркачев С. Г. «Из истории слов»: лингвокультурный концепт / С. Г. Воркачев // Новое в когнитивной лингвистике: материалы I Междунар. науч. конф. «Изменяющаяся Россия: новые парадигмы и новые решения в лингвистике» (Кемерово, 23-25 августа 2006 г.); [отв. ред. М. В. Пименова]. – Кемерово: КемГУ, 2006. – С. 3-14.

31. Воркачев С. Г. Лингвокультурная концептология: вектор развития / С. Г. Воркачев // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. – 2011. – Т. 24 (63). – № 2. – Ч. 3: Филология. Социальные коммуникации. – С. 223-229.

32. Воробьев В. В. Лингвокультурология: теория и методы / Владимир Васильевич Воробьев. – М.: РУДН, 1997. – 331 с.

33. Вострикова Н. В. Грамматикализация глаголов каузации движения и изменения положения в пространстве [Электронный ресурс] / Н. В. Вострикова // Труды международной конференции «Диалог’ 2003», 11-16 июня, 2003 г. – Протвино, 2003. – Режим доступа: www.russian.slavica.org/printoutl34.html.

34. Гак В. Г. Беседы о французском слове / Владимир Григорьевич Гак. – М.: “Едиториал УРСС”, 2004. – 336 с.

35. Гак В. Г. Фразеология, образность и культура / В. Г. Гак // Советская лексикография: [сб. ст.] – М., 1988. – С. 159-169.

36. Гак В. Г. Лексическое значение слова / В. Г. Гак // Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990. – С. 261-263.

37. Гак В. Г. О плюрализме в лингвистических теориях / В. Г. Гак // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. – М., 1997. – № 6. – С. 60-69.

38. Гак В. Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания / В. Г. Гак // Семантическая структура слова: Психолингвистические исследования. – М.: Наука, 1971. – С. 78-96.

39. Герцовська Н. О. Лексико-семантичне поле УСПІХУ як складова категоризації і концептуалізації дійсності (на матеріалі англійської та української мов): дис. … канд. філол. наук: 10.02.17 / Наталія Олексіївна Герцовська. – Ужгород, 2011. – 206 с.

40. Городецкий Б. Ю. К проблеме семантической типологии / Борис Юрьевич Городецкий. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. – 564 с.

41. Гулыга Е. В. О компонентном анализе значимых единиц языка / Е. В. Гулыга, Е. И. Шендельс // Принципы и методы семантических исследований. – М.: Наука, 1989. – С. 291-314.

42. Гулыга Е. В. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е. В. Гулыга, Е. И. Шендельс. – М.: “Просвещение”, 1969. – 184 с.

43. Гуреев В. А. Языковой эгоцентризм в новых парадигмах знания / В. А. Гуреев // Вопросы языкознания. – М., 2004. – № 2. – С. 57-67.

44. Деменчук О. В. Динамічні моделі семантичного опису лексики [Електронний ресурс] / О. В. Деменчук // Мовознавство. – 2011. – № 1. – С. 13-28. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MoZn_2011_1_4.

45. Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. – М., 1994. – № 4. – С. 17-33.

46. Денисова С. П. Категории лексической семантики в аспекте контрастивной лингвистики и контенсивной типологии / С. П. Денисова // Rossica Olomucensia XXXYIII. – 1999. – Část 1. – Olomouc, 2000. – S. 241-248.

47. Долинина И. Б. Об особенностях полиреференциональных категорий (явление переходности/непереходности) / И. Б. Долинина // Ученые записки Тартус. ун-та: Труды по русской и славянской филологии. Грамматич. семантика слова и предложения. – 1987. – Вып. 760. – С. 3-10.

48. Евгеньева А. П. Синонимы русского языка. Словарь синонимов русского языка: в 2 т. / Анастасия Петровна Евгеньева. – Л.: Наука, 1970. – 1385 с.

49. Евдокимова А. А. Способы объективации концепта Любовь в русской языковой картине мира / А. А. Евдокимова // Вестник Удмуртского ун-та. Сер. История и филология. – Ижевск, 2011. – № 2. – С. 8-12.

50. Жаботинская С. А. Концепт/домен: матричная и сетевая модели / С. А. Жаботинская // Культура народов Причерноморья. – Ялта, 2009. – № 168. – Т. 1. – С. 254-259.

51. Жаботинская С. А. Ономасиологические модели и событийные схемы / С. А. Жаботинская // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2009. – № 837. – С. 3-14.

52. Жаботинская С. А. Онтологии для словарей тезаурусов: лингвокогнитивный подход / С. А. Жаботинская // Філологічні трактати. Сумський ДУ, ХНУ. – Суми, 2009. – № 2. – Том 1. – С. 71-87.

53. Жаботинская. С. А. Принципы лингвокогнитивного анализа и феномен полисемии / С. А. Жаботинская // Проблеми загального, германського та слов’янського мовознавства. До 70-річчя професора В. В. Левицького. – Чернівці: Книги ХХІ, 2008. – С. 357-368.

54. Жаботинська С. А. Лексичні поля й нелінійна динаміка когнітивних структур / С. А. Жаботинська // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2011. – № 52. – С. 3-11.

55. Жеребило Т. В. Термины и понятия лингвистики: Лексика. Лексикология. Фразеология. Лексикография: [словарь-справочник] / Татьяна Васильевна Жеребило. – Назрань: Изд-во “Пилигрим”, 2011. – 128 с.

56. Зализняк А. А. Феномен многозначности и способы его описания / А. А. Зализняк // Вопросы языкознания. – М., 2004 – № 2. – С. 20-45.

57. Звегинцев В. А. Мысли о лингвистике / Владимир Андреевич Звегинцев. – М.: Изд-во Московск. ун–та, 1996. – 336 с.

58. Ибрагимова В. Л. Семантика русского глагола: Лексика движения / Венера Латыповна Ибрагимова. – Уфа, 1988. – С. 21-26.

59. Ибрагимова В. Л. Семантическое поле глаголов движения в современном русском языке: автореф. … канд. филол. наук: спец. 10.00.00 “Филологические науки” / В. Л. Ибрагимова. – Уфа, 1974. – 25 с.

60. Іваненко Н. В. Лексико-семантичне поле добро в українській та англійській мовах: дис.... канд. філол. наук: 10.02.17 / Надія Вікторівна Іваненко. – Кіровоград, 2008. – 245 с.

61. Іваницька Н. Б. Співвідношення дієслівних найменувань процесуальних денотатів в українській та англійській мовах / Н. Б. Іваницька // Українська мова. – 2007. – № 3. – С. 44-53.

62. Иванова И. П. Теоретическая грамматика современного английского языка / Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. – М.: Высшая школа, 1981. – 285 с.

63. Караман С. О. Сучасна українська літературна мова: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Станіслав Олександрович Караман. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 560 с.

64. Карасик В. И. Культурные доминанты в языке / В. И. Карасик // Языковая личность: культурные концепты. – Волгоград-Архангельск: Перемена, 1996. – С. 3-16.

65. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Юрий Николаевич Караулов. – М.: Издательство ЛКИ, 2007. – 264 с.

66. Караулов Ю. Н. Структура лексико-семантического поля / Ю.Н. Караулов // Филологические науки. – 1972. – № 1. – С. 57-68.

67. Караулов Ю. Н. Частотный словарь семантических множителей русского языка / Юрий Николаевич Караулов. – М.: Наука, 1983. – 207 с.

68. Караулов Ю. Н. Вторичные размышления об эксперименте в языкознании / Ю. Н. Караулов // Теория языка, методы его исследования и преподавания. – Л.: Наука, 1981. – С. 135-140.

69. Кацнельсон С. Д. Содержание слова, значение и обозначение / Соломон Давидович Кацнельсон. – М.–Л.: Наука, 1965. – 110 с.

70. Карцевский С. И. Из лингвистического наследия. / Сергей Иосифович Карцевский. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – Т. ІІ. – 296 с.

71. Кезина С. В. Семантическое поле как система / С. В. Кезина // Филологические науки. – М., 2004 – № 4 – С. 79-86.

72. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика: [учебное пособие] / Ирина Михайловна Кобозева. – М.: Эдичориал УРСС, 2000. – 352 с.

73. Кодухов В. И. Лексико-семантические группы слов: [лекция] / Виталий Иванович Кодухов. – Л.: Изд-во ГПИ, 1955. – 28 с.

74. Корольова А. В. Діахронічний вектор дослідження когнітивних структур свідомості й одиниць мислення / А. В. Корольова // Вісник КНЛУ. Сер.: “Філологія” / [гол. ред. Корольова А. В.]. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2011. – Т. 14. – № 1. – С. 76–85.

75. Краткий понятийно-терминологический справочник по этимологии и исторической лексикологии / Ж. Ж. Варбот, А. Ф. Журавлев. – М.: Российская академия наук, Институт русского языка им. В. В. Виноградова РАН, 1998. – 54 c.

76. Кронгауз М. А. Семантика / Максим Анисимович Кронгауз. – М.: Академия, 2005. – 352 с.

77. Крысько В. Б. Двойной объектный винительный и транзитивные возвратные глаголы в балто-славянских языках / В. Б. Крысько // Linguistica Baltica. – 1992. – T. 1. – С. 11–24.

78. Крысько В. Б. Транзитивные возвратные глаголы в истории русского языка / В. Б. Крысько // Исследования по исторической грамматике и лексикологии. – М., 1990. – С. 166–177.

79. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX века (опыт парадигмального анализа) / Е. С. Кубрякова // Язык и наука конца 20 века. – М.: ИЯ РАН, 1995. – С. 144-238.

80. Кубрякова Е. С. Язык и знание / Елена Самуиловна Кубрякова. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

81. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / Елена Самуиловна Кубрякова. – М.: Филол. ф-т МГУ им. М. В. Ломоносова, 1996. – 245 с.

82. Кубрякова Е. С. Модели порождения речи и главные отличительные особенности речемыслительного процесса / Е. С. Кубрякова // Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. – М.: Наука, 1991. – С. 82-140.

83. Кубрякова Е. С. Эволюция лингвистических идей во второй половине XX века (опыт парадигмального анализа) / Е. С. Кубрякова // Актуальные проблемы современной лингвистики: [учеб. пособие]. – М.: Флинта: Наука, 2006. – С. 46-59.

84. Кузнецов A. M. Структурно-семантические параметры в лексике (на материале английского языка) / Анатолий Михайлович Кузнецов. – М.: Наука, 1980. – 160 с.

85. Кузнецов А. М. Поле / Анатолий Михайлович Кузнецов // Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: “Советская энциклопедия”, 1990. – 685 с.

86. Кузнецов А. М. От компонентного анализа к компонентному синтезу / Анатолий Михайлович Кузнецов. – М.: Наука, 1986 – 124 с.

87. Кузнецов А. М. Проблемы компонентного анализа в лексике: [научно-аналитический обзор] / Анатолий Михайлович Кузнецов. – М.: Наука, 1980. – 58 с.

88. Кузнецова А. И. Смысловые отношения и их исторические изменения в лексико-семантической группе глаголов движения русского языка: автореф. дис. … канд. филол. наук: спец. 10.00.00 “Филологические науки” / А. И. Кузнецова. – М., 1963. – 21 с.

89. Кузнецова А. И. Понятие семантической системы языка и методы его исследования / Ариадна Ивановна Кузнецова – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1963. – 58 с.

90. Кузнецова Э. В. Лексикология русского языка / Эра Васильевна Кузнецова. – М.: Высшая школа, 1989. – 216 с.

91. Кузнецова Э. В. Русская лексика как система / Эра Васильевна Кузнецова. – Свердловск, 1980. – 216 с.

92. Кустова Г. И. Когнитивные модели в семантической деривации и система производных значений / Галина Ивановна Кустова // Вопросы языкознания – М., 2000. – № 4. – С. 85-109.

93. Кустова Г. И. Типы производственных значений и механизмы языкового расширения / Галина Ивановна Кустова. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 472 с.

94. Лайонз Д. Введение в теоретическую лингвистику / Джон Лайонз; [пер. с англ., ред. и предисл. В. А. Звегинцева]. – М.: ПРОГРЕСС, 1978. – 544 с.

95. Лакофф Д. Женщины, огонь и опасные предметы: Что категории языка говорят нам о мышлении / Джордж Лакофф; [пер. с англ. И.Б. Шапуновского]. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 792 с.

96. Лебедева М. Ю. Лексико-семантическое поле ‘Детство’: попытка моделирования / М. Ю. Лебедева // Вопросы языка и литературы в современных исследованиях: [материалы Международной научно- практической конференции “Славянская культура: истоки, традиции, взаимодействие. XI Кирилло-Мефодиевские чтения”] / Институт русского языка имени А.С. Пушкина. – М.: Исследовательский фонд “МАМИФ”, 2010. – С. 55-62.

97. Лебедева Н. Б. Глагольная семантика как полиситуативная динамическая структура / Наталья Борисовна Лебедева // Вестник Барнаульского государственного педагогического университета. – Барнаул, 2002. – № 2 – С. 3-5.

98. Левицкий В. В. Полевая модель в современной лексикологи / В.В.Левицкий // Полевые структуры в системе языка. – Воронеж: Воронежский ун-т. – 1989. – С. 25-33.

99. Лурия А. Р. Язык и сознание / Александр Романович Лурия; [под редакцией Е.Д. Хомской]. – Ростов на Дону: Феникс, 1998. – 416 с.

100. Малинович Ю. М. Семиосфера внутреннего мира человека / Юрий Марцельевич Малинович // Внутренний мир человека: Семантические константы. – Иркутск: ИГЛУ, 2007. – С. 12-58.

101. Маслов Ю. С. Введение в языкознание: учеб. [для филол. спец. вузов] / Юрий Сергеевич Маслов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Высш. шк., 1987. – 272 с.

102. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: [учеб. пособие] / Валентина Авраамовна Маслова. – Минск: ТетраСистемс, 2008. – 272 с.

103. Медникова Э. М. Семантика слова: Новые аспекты / Э.М. Медникова // Фомальные и семантические аспекты слова: [сб. науч. тр.]. – Калинин: КГУ, 1989. – С. 4-17.

104. Медникова Э. М. Значение слова и методы его описания / Эсфирь Максимовна Медникова. – М.: Высшая школа, 1974. – 202 с.

105. Моисеева С. А. Семантическое пространство глаголов движения во французском языке / С. А. Моисеева, М.Ю. Никитина // Вiсник Харкiвского нацiонального унiверситету iм В. М. Каразiна. Сер. Романо- германська фiлологiя. Методика викладання iноземних мов. – Харкiв, 2011. – №953, вип.65. – С. 15-19.

106. Муравьева Л. С. Русский язык: Глаголы движения: учеб. пособие [для говорящих на английском языке] / Лариса Степановна Муравьева. – М.: Русский язык, 2006 – 238 с.

107. Мустайоки А. Глаголы движения в воде: лексическая типология / А. Мустайоки, Е. Протасова; [ред.: Т. А. Майсак, Е.В. Рахилина]. – М.: Издательство “Индрик”, 2007. – 752 с.

108. Мухин А. М. Системные отношения переходных глагольных лексем (на материале английского и русского языков) / АН СССР Институт языкознания; [отв. ред. М. А. Бородина]. – Л.: Наука, 1987. – 292 с.

109. Мякиля К. Способы выражения однонаправленности и неоднонаправленности движения в русском и финском языках: глаголы типа идти-ходить, их финские эквиваленты и контекст / Кари Мякиля // дисс. … докт. филос. – Хельсинки, 1988. – 294 с.

110. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики: [учебное пособие] / Михаил Васильевич Никитин. – [2-е изд., доп. и испр.]. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2007. – 819 с.

111. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения / Михаил Васильевич Никитин. – М.: Высшая школа, 1988. – 168 с.

112. Ніжегородцева-Кириченко Л. О. Екстраполяція фрейму на структуру лексико–семантичного поля / Л. О. Ніжегородцева-Кириченко // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки. – Луцьк: Вид-во Волинськ. нац. ун-ту, 2007. – № 4. – С. 90-96.

113. Новиков Л. А Семантика русского языка / Лев Алексеевич Новиков. – М.: Высшая школа, 1982. – 272 с.

114. Обаревич Е. В. Когнитивный аспект английских предложений- высказываний, передающих ситуации эмоционального состояния: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Обаревич Елена Владимировна. – Тамбов, 2004. – 185 с.

115. Олекса Г. І. Різновиди дієслівної синонімії у неблизькоспоріднених мовах (на матеріалі української та англійської мов) [Електронний ресурс] / Г. І. Олекса // Мова і культура. – 2011. – Вип. 14. – Т. 1. – С. 171-175. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mik_2011_14_1_33.

116. Орендарчук О. Дослідження валентності українських та англійських дієслів у контрастивному аспекті [Електронний ресурс] / О. Орендарчук //Мовознавчий вісник. – 2012. – Вип. 14-15. – С. 257-263. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mv_2012_14-15_41.

117. Пауль Г. Принципы истории языка / Герман Пауль – М.: Изд-во иностр. л-ры, 1960. – 500 с.

118. Пименова М. В. Душа и дух: Особенности концептуализации / Марина Владимировна Пименова. – Кемерово: ИПК “Графика”, 2004. – 386 с.

119. Покровский М. М. Избранные труды по языкознанию / Михаил Михайлович Покровский. – М.: Издательство Академии наук СССР, 1959. – 382 с.

120. Полевые структуры в системе языка / [под ред. З. Д. Поповой]. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1989. – 198 с.

121. Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / Зинаида Даниловна Попова. – М.: АСТ, Восток-Запад, 2007. – 315 c.

122. Попова З. Д. Семантико-когнитивный анализ языка: [монография] / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Воронеж: Изд-во “Истоки”, 2006. – 226 с.

123. Потебня А. А. Мысль и язык / Александр Афанасьевич Потебня. – Х.: Типография Мирный труд, 1913. – 225 с.

124. Пушанко Т. П. Дієслова переміщення в українській та російській мовах / Т. П. Пушанко // Республіканська наукова конференція з питань російсько-українських мовних зав’язків. – Луганськ, 1964. – С. 25-26.

125. Пыстина О. В. Семантическое поле "путь/дорога" в картине мира носителя языка: на материале автобиографического дискурса: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Ольга Владимировна Пыстина. – М., 2009. – 26 с.

126. Рахилина Е. В. Основыне идеи когнитивной семантики / Екатерина Владимировна Рахилина // Современная Американская Лингвистика. – М.: 2002. – C. 370–389.

127. Розенталь Д. Э. Современный русский язык / Розенталь Д. Э., Голуб И. Б., Теленкова М. А. – М.: Высшая школа, 1991. – 448 с.

128. Русский язык. Энциклопедия / [ред. Ю. Н. Караулов]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Большая Российская Энциклопедия; Дрофа, 1997. – 703 с.

129. Рябцева Н. К. Коммуникативный модус и метаречь / Н. К. Рябцева // Логический анализ языка. Язык речевых действий. – М.: Наука, 1994. – С. 82-92.

130. Сегін Л. В. Аллативні дієслова динамічної просторової локалізованості в українській і польській мовах / Л. В. Сегін // Філологічні студії. Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. – Кривий ріг, 2011. – Вип. 6. – C. 424-434.

131. Селиверстова О. Н. Труды по семантике / Ольга Николаевна Селивестрова. – М.: Школа “Языки славянской культуры”, 2004. – 960 с.

132. Семантичне поле: проблема визначення та розрізнення понять / О. В. Василенко, Н. В. Ковальчук, Т. М. Кухарук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія Філологічні науки. – Луцьк: “Вежа”, 2005. – № 6. – С. 138-142.

133. Семенова Т. И. Лингвистический феномен кажимости: [монография] / Татьяна Ивановна Семенова. – Иркутск: ИГЛУ, 2007. – 237 с.

134. Сентенберг И. В. Лексическая семантика английского глагола: учебное пособие [к спецкурсу] / Ираида Владимировна Сентенберг. – М.: МГПИ имени В. И. Ленина, 1984. – 95 с.

135. Скибина В. И. Распространение национального языка и проблемы лексикографии (на материале английского языка): дис. … д-ра филол. наук: 10.02.04. / Валентина Ивановна Скибина. – Запорожье, 1998. – 260 с.

136. Соколовская Ж. П. Проблемы системного описания лексической семантики / Жанна Павловна Соколовская. – К.: Наукова думка, 1990. – 184 с.

137. Степанов Є. М. Дієслова руху в сучасних слов’янських мовах [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Мова: науково-теоретичний часопис з мовознавства. – 2014. – № 22. – Режим доступу: http://mova.onu.edu.ua/article/view/50794.

138. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Юрий Сергеевич Степанов. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1997. – 824 с.

139. Степанова М. Д. Вопросы компонентного анализа в лексике / М. Д. Степанова // Иностранные языки в школе. – М., 1966. – № 5. – С. 34-40.

140. Степанова М. Д. Части речи и проблема валентности в современном немецком языке / М. Д. Степанова, Г. Хельбиг. – М.: Высшая школа, 1978. – 260 с.

141. Стернин И. А. Методы описания семантики слова / Иосиф Абрамович Стернин. – Ярославль: “Истоки”, 2013. – 34 с.

142. Стернин И. А. Семантический анализ слова в контексте / И. А. Стернин, М.С. Саломатина. – Воронеж: “Истоки”, 2011. – 150 с.

143. Таирова Г. М. Структурно-семантическая характеристика залоговых форм (на материале крымскотатарского языка) [Электронный ресурс] / Г. М. Таирова // Филология и литературоведение. – 2015. – № 6. – Режим доступа: http://philology.snauka.ru/2015/06/1520.

144. Тарасова В. В. Лексико-семантичне поле “Засоби пересування” у світлі когнітивної лінгвістики / В. В. Тарасова // Вісник Житомирського державного університету. – Житомир, 2006. – № 28. – C. 205-208.

145. Томмола Х. Аспектуальность в финском и русском языках / Х. Томмола // Neuvostoliittoinstituutin vuosikirja. – Helsinki: Neuvostoliittoinstituutti, 1986. – №28. – C. 242-254.

146. Трушкова Л. О. Лингвокогнитивное моделирование прототипической ситуации эмоционального состояния sadness / Л. О. Трушкова // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. – Иркутск, 2011. – № 3 (15). – С.111-116.

147. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы (на материале английского языка) / Анна Анфилофьевна Уфимцева. – М.: Изд- во Академии наук СССР, 1962. – 288 с.

148. Уфимцева А. А. Семантика слова / А. А. Уфимцева // Аспекты семантических исследований. – М., 1980. – С. 5–80.

149. Уфимцева А. А. Слово в лексико-семантической системе языка / Анна Анфилофьевна Уфимцева. – М.: Наука, 1968. – 272 с.

150. Уфимцева А. А. Теории “семантического поля” и возможности их применения при изучении словарного состава / А. А. Уфимцева // Вопросы теории языка в современной зарубежной лингвистике. – М., 1961. – С. 230- 241.

151. Уфимцева А. А. К вопросу о так называемом дефиниционном методе описания лексического значения / А. А. Уфимцева // Слово в грамматике и словаре. – М.: Наука, 1984. – С. 131-141.

152. Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы (на материале английского языка) / Анна Анфилофьевна Уфимцева. – M.: Изд- во АН СССР, 1962. – 287 с.

153. Уфимцева А. А. Роль лексики в познании человеком действительности и в формировании языковой картины мира / А. А. Уфимцева // Роль человеческого фактора в языке: язык и картина мира: [коллективная монография]. – М.: Наука, 1988. – C. 108-140.

154. Фабіан М. П. Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мові: [монографія] / Мирослава Петрівна Фабіан. – Ужгород: Інформаційно–видавниче агентство “ІВА”, 1998. – 255 с.

155. Филин Ф. П. О лексико-семантических группах слов / Ф. П. Филин // Языковедческие исследования в чест акад. Ст. Младенов. – София, 1957. – С. 523-538.

156. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания / Ч. Филлмор // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1988. – № 23. – С. 52-92.

157. Харитончик З. А. Способы концептуальной организации знаний в лексике языка / З. А. Харитончик // Язык и структуры представления знаний: [сб. науч.-аналит. обзоров]. – М.: ИНИОН РАН, 1992. – С. 97-123.

158. Харшиладзе Н. Семантические модификации глаголов движения и однокоренных с ними глаголов. На примере учебно-научных текстов: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Н. Харшиладзе. – М., 2006. – 20 c.

159. Чейф У. Л. Память и вербализация прошлого опыта / У. Л. Чейф // Новое в зарубежной лингвистике. Прикладная лингвистика. – М.: Радуга, 1983. – №12. – С. 35-73.

160. Ченки А. Семантика в когнитивной лингвистике / А. Ченки // Современная американская лингвистика: фундаментальные направления. – [2-е изд., испр. и доп.] / [под ред. А. А. Кибрика, И. М. Кобозевой и И. А. Секериной]. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – С. 340-369.

161. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях / А. Ченки // Вопросы языкознания – М., 1996. – № 2. – С. 68-78.

162. Чертыкова М. Д. Глаголы движения в казымском диалекте хантыйского языка: инвентарь и дистрибуція / М. Д. Чертыкова // Вестник Восточной Экономико-Юридической Гуманитарной Академии. Серия “Филология” / [глав. ред. М. Е. Кадырович]. – Уфа: Академия ВЭГУ, 2010. – № 3 (47). – С. 128-133.

163. Чугунекова А. Н. Глаголы движения и формируемые ими модели простого предложения / Алена Николаевна Чугунекова. – Абакан: Изд-во ХГУ им. Н.Ф. Катанова, 2002. – 100 с.

164. Шафиков С. Г. Категории и концепты в лингвистике / С. Г. Шафиков // Вопросы языкознания. – М., 2007. – № 2. – С. 3-17.

165. Шафиков С. Г. Любовь: категория или концепт / С. Г. Шафиков // Языковые и речевые единицы в разных языках. – Уфа: РИО БашГУ, 2006. – С. 3-36.

166. Шафиков С. Г. Теория семантического поля и компонентной семантики его единиц / Сайгид Гайлиевич Шафиков. – Уфа: Изд-во БУ, 1999. – 88 с.

167. Шеина И. М. Лексико-семантическое поле как универсальный способ организации языкового опыта / И. М. Шеина // Вестник Московского государственного областного университета серия “Русская филология”. – М.: МГОУ, 2010 – № 2. – С. 69-72.

168. Щербакова Т. Д. Значение среднего залога и отдельные способы его выражения: учеб. пособие / Тамара Давыдовна Щербакова. – Владикавказ: Изд-во Североосетинского гос. ун-та им. К. Л. Хетагурова, 1990. – 69 с.

169. Щур Г. С. Теория поля в лингвистике / Георгий Семенович Щур. – М.: Наука, 1974. – 255 с.

170. Эпштейн М. Н. О творческом потенциале русского язика. Грамматика переходности и транзитивное общество [Электронный ресурс] / М. Н. Эпштейн // Знамя. – 2007. - № 3. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/znamia/2007/3/ep18.html.

171. Ярцева В. Н. Большой энциклопедический словарь. Языкознание / Виктория Николаевна Ярцева. – М.: “Большая Российская энциклопедия”, 1998. – 685 с.

172. Baldinger K. Semantic Theory: Towards a Modern Semantics / Kurt Baldinger. – Oxford: Basil Blackwell, 1980. – 320 p.

173. Bloch B. Outline of Linguistic Analysis / B. Bloch, G. L. Trager; Linguistic Society of America. – Baltimore: Waverly Press, 1942. – 86 p.

174. Clausner T. C. Domains and image schemas / T. C. Clausner, W. Croft // Cognitive Linguistics. – N. Y., 1999. – No 10–1. – P. 1-31.

175. Coşeriu E. Pour une sémantique diachronique / E. Coşeriu // L’Homme et son langage. – [Éditions Peeters]. – Louvain, Paris, Sterling: Virginia, 2001. – P. 253-313.

176. Cruse D. A. Prototype theory and lexical semantics / D. Alan Cruse // Meanings and Prototypes / [ed. S. L. Tzohadzidis]. – London: Routledge, 1990. – P. 395-396.

177. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language / David Crystal. – Cambridge: Cambridge University Press, 1995. – 489 р.

178. Danes F. Cognition and emotion in discourse interaction / F. Danes // A preliminary survey of the field. – Berlin, 1987. – P. 272-291 (Preprints of the Plenary Session Papers. XIV-th International Congress of linguists organized under the auspices of CIPL (Berlin, 10—15 August 1987)).

179. Dirven R. Cognitive exploration of language and linguistics / René Dirven, Marjolijn Verspoor. – Amsterdam–Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2004. – 274 p.

180. Ducháček O. Quelques observations sur les structures sémantiques / O. Ducháček // Folia linguistic. – Berlin: Mouton de Gruyter, 1975. – No. 7, 3/4. – P. 245-252.

181. Fillmore Ch. J. Frame semantics / Ch. J. Fillmore // The Linguistic Society of Korea (ed.). Linguistics in the Morning Calm. – Seoul: Hanshin Publishing Co, 1982. – P. 111-137.

182. Fodor J. A. Concepts: Where Cognitive Science Went Wrong. The 1996 John Locke Lectures / Jerry Alan Fodor. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 192 p.

183. Geckeler H. Strukturelle Semantik und Wortfeldtheorie / Horst Geckeler. – München: Fink, 1971. – 255 p.

184. Geeraerts D. The Oxford Handbook of Cognitive Linguistics / D. Geeraerts, H. Cuyckens. – New York: Oxford University Press, 2007. – 1365 p.

185. Gipper H. Jost Trier und das sprachliche Feld. Was bleibt? / H. Gipper // Zeitschrift für germanistische Linguistik. – Berlin: Mouton de Gruyter, 1995. – 23,3. – P. 326-341.

186. Gleason A. Introduction to Descriptive Linguistics. / Allan Gleason. – New York: Holt, Rinehart and Winston, 1961. – 503 p.

187. Harris Z. Papers in Structural and Transformational Linguistics / Zellig Harris. – Dordrecht, 1970. – 850 p.

188. Heine B. Cognitive foundations of grammar / Bernd Heine. – N. Y., Oxford: Oxford University Press, 1997. – 200 p.

189. Hockett C. F. The View From Language / Charles F. Hockett. – Athens: The University of Georgia Press, 1977. – 338 p.

190. Hopper P. J. Transitivity in Grammar and Discourse / P. J. Hopper, S. A. Thompson // Language. – 1980. – Vol.56. – No.2. – P. 251-299.

191. Häkkinen K. Mistä sanat tulevat. Suomalaista etymologia / Kaisa Häkkinen. – Pieksämäki, 1997. – 326 s.

192. Ingold T. Redrawing Anthropology: Materials, movements, lines / Timothy Ingold. – Ashgate: Aldershot, 2011. – 216 p.

193. Ipsen G. Der alte Orient und die Indogermanen / G. Ipsen // Stand und Aufgaben der Sprachvwissenschaft. Festschrift für W. Streiberg. – Heidelberg, 1924. – P. 200-237.

194. Itkonen E. Kieli ja sen tutkimus / Erkki Itkonen. – Helsinki: Söderström, 1966. – 427 s.

195. Jämsä T. Suomen kielen yleisimpien verbien semantiikkaa / Tuomo Jämsä. – Oulu: Suomen ja saamen kielen laitos. Oulun yliopisto, 1986. – 182 s.

196. Johnson M. The body in the mind: the bodily basis of meaning, imagination, and reason / Mark Johnson. – Chicago: University of Chicago Press, 1987. – 272 p.

197. Jolles A. Antike Bedeutungsfelder / A. Jolles // Beiträge zur Germahichte der deutschen Sprache und Literatur 58. – Halle, 1934. – P. 97-109.

198. Kangasniemi H. Sana, merkitys, maailma. Katsaus leksikaalisen semantiikan perusteisiin / Heikki Kangasniemi. – Helsinki: Finn Lectura, 1997. – 113 s.

199. Kaplan D. Dthat / D. Kaplan // Contemporary perspectives in the philosophy of language. – Minneapolis: U. of Minnesota Press, 1979. – P. 383- 400.

200. Katz J. J. The philosophy of language / Jerrold J. Katz. – N. Y. – London, 1966. – 326 p.

201. Kittay E. Frames, fields, and contrasts: new essays in semantic and lexical organization / E. Kittay, A. Lehrer. – Hillsdale, New Jersey: L. Erlbaum Associates, 1992. – 472 p.

202. Lakoff G. The invariance hypothesis: is abstract reason based on image–schemas? / George Lakoff // Cognitive linguistics. – 1990. – V. 1. – No. 1. – P. 39-74.

203. Langacker R. W. Cognitive grammar. A basic introduction / Ronald W. Langacker. – N. Y.: Oxford University Press, 2008. – 562 p.

204. Langacker R. W. Concept. Image, and symbol. / Ronald W. Langacker. – [2-nd]. – Berlin; New York, 2002. – 416 p.

205. Langacker R. W. Foundations of cognitive grammar / Ronald W. Langacker // Theoretical prerequisites. – Stanford: Stanford University Press, 1987. – V. 1. – 540 p.

206. Lehrer A. Semantic fields and lexical structure / Adrienne Lehrer. – Amsterdam: Benjamins, 1974. – 119 p.

207. Leino P. Polysemia – kielen moniselitteisyys / Pentti Leino // Kieli 7. Suomen kielen kognitiivista kielioppia. – Helsinki: Helsingin yliopiston suomen kielen laitos, 1993. – 327 s.

208. Lyons J. Language, meaning and context / John Lyons. – Bungay- Suffolk: Fontana, 1981. – 256 p.

209. Lyons J. Linguistic semantics: An introduction / John Lyons. – Cambridge: Cambridge University Press, 1995. – 376 p.

210. Matore G. La methode en lexicologie / Georges Matoré. – Paris: Didier, 1953. – 126 p.

211. Montague R. Universal Grammar / R. Montague // Theoria 36. – 1970. – Issue 3. – P. 373-398.

212. Nenonen M. Idiomit ja leksikko / Marja Nenonen. – Joensuu: Joensuun yliopisto, 2002. – 127 s.

213. Nerlich B. Cognitive linguistics and the history of linguistics / B. Nerlich, D. D. Clarke // Handbook of Cognitive Linguistics; [ed. By D. Geeraerts and H. Cuyckens]. – Oxford: Oxford University Press, 2007. – P. 589-610.

214. Pajunen A. Suomen verbirektiosta / Anneli Pajunen. – Turku: Yleisen kielitieteen julkaisija. Turun yliopisto, 1999. – 203 s.

215. Postal P. M. Realism vs. Conceptualism in Linguistics / P. M. Postal, J. J. Katz // Linguistics and Philosophy 14. – 1991. – P. 515-554.

216. Putnam H. Mind, Language and Reality. Philosophical Papers / Hilary Putnam. – Cambridge: Cambridge University Press, 1975. – Vol. 2 – 476 p.

217. Porzig W. Das Wunder des Sprache. Probleme, Methoden und Ergebnisse der modemen Sprachwissenschaft / Walter Porzig. – Bern-Munchen: Francke, 1967. – 424 p.

218. Pällin. K. Suomen mennä ja lähteä vertailussa: lähtökohtana vironkielinen suomenoppija / K. Pällin, A. Kaivapalu // Lähivertailuja 22 [P. Muikku-Werner, J. H. Jantunen, M.-M. Sepper (eds.)]. – 2002. – S. 287−323.

219. Reuning К. Joy and Freude. A comparative study of the linguistic field of pleasurable emotions in English and German / Karl Reuning. – Swarthmore: Swarthmore Pa, 1941. – 141 p.

220. Rice S. Experimental and Empirical Methods in the Study of Conceptual Structure, Discourse, and Language / S. Rice, J. Newman. – Stanford: CSLI/University of Chicago Press, 2010. – 180 p.

221. Rice S. Transitivity and the lexicon [Electronic resource] / S. Rice // The Center for Research on Language Newsletter / University of California. – San Diego, 1987. – Vol 2. – No. 2. – Access mode: http://www.ualberta.ca/~srice/pubs/Rice%201987%20CRL%20Newsletter.pdf

222. Robbins R. H. A Short History of Linguistics / R. H. Robbins. – [2 ed.]. – L.; N.Y., 1979. – 248 p.

223. Rudskoger A. Fair, foul, nice, proper. A contribution to the study of polysemy / Arne Rudskoger. – Stockholm: Almqvist & Wiksell, 1952. – 505 p.

224. Talmy L. Lexicolazation patterns: semantic structure in lexical forms / L. Talmy // Shopen T. Language typology and syntactic description. – Cambridge: Cambridge University press, 1985. – P. 57-149.

225. Tesnière L. Elements of structural syntax / Lucien Tesnière. – Amsterdam: John Benjamins Publishing Company, 1959. – 780 p.

226. Trier J. Sprachliche Felder / Jost Trier // Zeitschrift für deutsche Bildung. – Frankfurt: Moritz Diesterweg Verlag, 1932 – No. 8, 9. – S. 417-427.

227. Tsohadzidis S. L. Speaking of truth-telling: The view from w/z- complements / S. L. Tsohadzidis // Journal of Pragmatics. – 1993. – Vol. 19. – No 3. – P. 271-279.

228. Ungerer F. An introduction to cognitive linguistics / F. Ungerer, H.-J. Schmid. – [2 ed.]. – L.; N. Y., 2006 – 400 p.

229. Weisgerber L. Die Bedeutungslehre – ein Irrweg der Sprachwissenschaft? / L. Weisgerber // Germanisch-Romanische Monatsschrift. – Heidelberg: Winter, 1927. – 15, 5/6. – P. 161-183.

230. Wierzbicka A. Semantics – Primes and Universals / Anna Wierzbicka. – N. Y.: Oxford University Press, 1996. – 512 p.