Дисертаційна робота Граматикалізація дієслова drohen у німецькій мові IX–XXI століть: структурно-семантичний і функціональний аспекти

« Назад

Вступ

Відновлення інтересу до досліджень мовної еволюції, виникнення та розвитку граматичних категорій, взаємодії мовних засобів лексичного й граматичного рівнів спричинене насамперед формуванням у 80-ті роки ст. теорії граматикалізації (далі – ТГ).

Дослідженнями процесів граматикалізації активно займаються як вітчизняні мовознавці, зокрема: І.Р. Буніятова [13], Т.І. Гаврилів [19], Д.О. Данильченко [26; 27; 53], Л.А. Долгополова [39; 40; 41], так і зарубіжні лінгвісти: В.Г. Адмоні [4; 5], Дж. Байбі & Р. Перкінс & В. Пальюка [108], Дж. Байбі & О. Даль [107], B. Гайне [186; 187; 188], B. Гайне & M. Ре [183], B. Гайне & У. Клауді & Ф. Гюнемайєр [184; 185], B. Гайне & T. Кутєва [189; 191], M. Гаспельмат [177; 178; 180; 179; 181; 182], Т. Гівон [164; 165; 166; 167], М.М. Гухман [24; 25], О. Даль [130; 131], Г. Дівальд [137; 138; 139; 140; 142; 143], В.М. Жирмунський [44; 45], Кр. Лєман [209; 210; 211], T. Ліндстрьом [218], Т.А. Майсак [59; 60], Е.В. Овчіннікова [71], В.А. Плунгян [73], Т.И. Рєзнікова [78], E. Траугот [253; 256], П. Хоппер [195; 196; 197], П. Хоппер E. Траугот [198], Н.В. Шершукова [85]. У цих працях розкрито загальні закономірності процесу граматикалізації лексичних одиниць, його основні етапи, параметри виміру рівня граматикалізації, її ключові принципи, релевантні мовні й когнітивні механізми.

Дисертація присвячена дослідженню структурно-семантичних функціональних аспектів граматикалізації дієслова DROHEN в історії німецької мови (IX–XXI ст.). Дисертаційна робота виконана в межах ТГ, що вивчає закономірності еволюції граматичних категорій і граматичних маркерів із лексичних джерел, разом із класичною версією генеративної граматики Н. Чомського теорією принципів і параметрів (далі – ТПП). Структурно-семантична різноманітність дієслова DROHEN у сучасній німецькій мові свідчить про наявність не лише повнозначної лексеми DROHEN, а й функціонування дієслова DROHEN як темпорально-аспектуально-модального маркера (ТАМ-маркера) разом з інфінітивом повнозначного дієслова з часткою zu, що дає змогу кваліфікувати його як ауксиліарний елемент клаузи.

Процес граматикалізації дієслова DROHEN не був взагалі предметом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних германістів, проте наявні певні праці в західноєвропейському просторі, присвячені саме ауксиліарному вживанню дієслова DROHEN: Дж. Аскедаль проаналізував статус граматичного дієслова DROHEN [96] та рівень його ауксиліаризації [97] в сучасній німецькій мові, B. Гайне & Х. Міашіта досліджували ґенезу функціональних ознак дієслова DROHEN [192], M. Райс описала граматичні особливості конструкції DROHEN+zu+Infinitiv [237].

Актуальність вибору теми визначається загальним спрямуванням сучасних граматичних студій на вивчення специфіки функціонування та розвитку граматичних систем. Відсутність інтегрального підходу до аналізу процесів граматикалізації лексичних одиниць зумовлює поєднання теоретико-методологічних підходів теорії граматикалізації та теорії принципів та параметрів для розкриття структурних, семантичних і функціональних закономірностей еволюції грамем із лексем. Зосередженість на всебічному дослідженні структурно-семантичних і функціональних аспектів граматикалізації дієслова DROHEN в історії розвитку німецької мови (IX–XXI ст.) дає змогу дати відповідь на низку питань історичного синтаксису німецької мови, уможливлює глибше розуміння виникнення граматичних форм і категорій.

Мета дисертаційної роботи полягає в комплексному дослідженні граматикалізації дієслова DROHEN з урахуванням еволюції його структурно-семантичних і функціональних ознак та поступової інтеграції в дієслівну граматичну систему німецької мови.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– висвітлити теоретичні засади процесу граматикалізації, спираючись на сучасні досягнення вітчизняних і зарубіжних представників теорії граматикалізації;

– розробити методику дослідження процесу граматикалізації дієслова DROHEN;

– здійснити структурно-семантичну типологізацію конструкцій дієсловом DROHEN;

– установити особливості реалізації дієслова DROHEN у функціональних доменах темпоральності, модальності та аспектуальності для всіх періодів розвитку німецької мови;

– визначити структурно-семантичну специфіку граматикалізації дієслова DROHEN в історії німецької мови;

– описати процес граматикалізації дієслова DROHEN протягом історії німецької мови у функціональному аспекті;

– схарактеризувати локалізацію дієслова DROHEN у дієслівній системі сучасної німецької мови.

Об’єктом дослідження є дієслово DROHEN в історії розвитку німецької мови. Предметом дослідження є опис процесу граматикалізації дієслова DROHEN у німецькій мові зі структурно-семантичних і функціональних позицій.

Матеріалом дослідження слугують 4500 мікроконтекстів із дієсловом DROHEN із текстів німецької художньої літератури IX–XXI століть, дібрані методом суцільної вибірки з електронних корпусів текстів німецької мови.

Методи дослідження зумовлені метою та поставленими завданнями ґрунтуються на комплексному підході до вивчення структурних, семантичних і функціональних аспектів граматикалізації дієслова DROHEN: контекстуальний аналіз дає змогу визначити типові ситуації реалізації конструкцій з дієсловом DROHEN; дистрибутивний аналіз встановлює дистрибутивні характеристики конструкцій з дієсловом DROHEN; структурно-семантичне моделювання, здійснене на основі положення модульного підходу ТПП Н. Чомського [113; 114; 115; 116; 118; 121] (X'-теорія, теорія керування, теорія Відмінка, тета-теорія, теорія зв’язування, теорія контролю), уможливлює формалізувати конструкції з дієсловом DROHEN у вигляді субкатегоризаційної рамки й тематичної решітки; конструктивний метод ТПП дає змогу представити ментальну будову клауз у вигляді діаграм дерев безпосередніх складників; компаративний аналіз передбачає порівняння глибинної ментальної архітектоніки клауз структурно-семантичних типів дієслова DROHEN на різних етапах розвитку німецької мови (ДВН, СВН, РНВН, НВН, СНМ) для виявлення релевантних еволюційних ознак цих типів. У дисертації використано також загальнонаукові методи (описовий, дедуктивно-індуктивний, метод суцільної вибірки) та елементи методу квантитативного аналізу (кількісні підрахунки).

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації запропоновано ґрунтовний аналіз структурних, семантичних і функціональних аспектів процесу граматикалізації дієслова DROHEN. У роботі вперше детально представлено науково-історичні передумови виникнення, становлення й сучасний стан теорії граматикалізації.

Розроблено робоче визначення поняття граматикалізації як процесу розвитку граматичних форм і конструкцій із лексичних одиниць, більш граматичних – із менш граматичних, який складається із сукупності взаємопов’язаних процесів, кожен з яких характеризує різні аспекти мовної системи або мовного вживання: фонетичний, морфо-синтаксичний, семантико-прагматичний.

Схарактеризовано поняттєвий аппарат теорії граматикалізації: репрезентовано основні параметри, принципи її механізми.

З’ясовано локалізацію дієслова DROHEN у дієслівній системі німецької мови.

Уперше запропоновано під час дослідження граматикалізації дієслова DROHEN застосування теоретичних положень і методологічних процедур моделі генеративної граматики теорії принципів і параметрів.

Новим у дисертації є встановлення структурно-семантичних моделей з дієсловом DROHEN в сучасній німецькій мові:

а) ТИП І (DROHEN1) – повнозначне дієслово DROHEN із агентивною семантикою;

б) ТИП ІІ (DROHEN2) – повнозначне дієслово DROHEN із неагентивною семантикою;

в) ТИП ІІІ (DROHEN3) – ауксиліарне дієслово DROHEN із темпорально-аспектуально-модальною семантикою; а також у давньо-, середньо-, ранньоново-, нововерхньонімецький періоди.

Розкрито реалізацію структурно-семантичних типів дієслова DROHEN у функціональних доменах темпоральності, аспектуальності й модальності в кожний період історії німецької мови.

Новим встановлення специфіки розвитку структурно-семантичних і функціональних ознак ауксиліарного типу DROHEN3 із лексеми DROHEN1, що відбувається внаслідок таких субпроцесів граматикалізації: десемантизації, контекстної генералізації, декатегоризації, дериваційної реорганізації / реструктуризації.

Практичне значення одержаних результатів пов’язане поглибленням теоретичних засад історичного синтаксису й визначається можливістю їхнього використання під час викладання таких навчальних дисциплін: "Вступ до мовознавства" (розділ "Граматичні категорії"), "Загальне мовознавство" (розділ "Сучасні граматичні теорії"), "Теоретична граматика німецької мови" (розділ "Синтаксис"), "Історія німецької мови" (розділ "Система дієслова в РВН, СВН, РНВН, НВН періоди"), для розробки спецкурсів з ТГ і ТПП, під час написання курсових, дипломних, магістерських робіт з німецької філології.

Згідно з метою і завданнями дослідження на захист виносяться такі основні положення:

Дієслово DROHEN займає особливе місце в дієслівній системі сучасної німецької мови завдяки своїй гетерогенній природі, а саме займає проміжну позицію між двома рівнями мови – лексикою та граматикою, оскільки в залежності від контекстів уживання DROHEN містить або більше лексичного змісту, або граматичного. Модифікації його структурно-семантичних функціональних ознак у процесі граматикалізації зумовили формування його трьох структурно-семантичних типів:

а) ТИП І (DROHEN1) – повнозначне дієслово з агентивною семантикою;

б) ТИП ІІ (DROHEN2) – повнозначне дієслово з неагентивною семантикою;

в) ТИП ІІІ (DROHEN3) – ауксиліарне дієслово з темпорально-аспектуально-модальною (ТАМ) семантикою.

Cтруктурно-семантичні типи дієслова DROHEN формують континуум від лексичного до граматичного, вони унаочнюють шлях граматикалізації дієслова DROHEN із власної лексеми за формулою: ТИП І → ТИП ІІ → ТИП ІІІ.

Кожний з трьох основних структурно-семантичних типів характеризується наявністю розгалуженої системи підтипів. Це підтверджує той факт, що синхронна конструкційна варіативність для дієслів, які знаходяться на стадії граматикалізації, вважається типовою.

Cтруктурно-семантичні типи дієслова DROHEN характеризуються різним рівнем входження в дієслівну парадигму з урахуванням реалізації їх функціональних ознак у межах дієслівних функціональних доменах темпоральності, модальності й аспектуальності. З позиції темпоральної реалізації типам DROHEN1 та DROHEN2 властива повна парадигма: вони беруть участь в утворенні п’яти темпоральних форм, тоді як DROHEN3 має редукований ступінь: відсутня форма футурума І, що свідчить про наявність темпорального компонента 'футуральність' у його семантиці. З позиції модальної реалізації типу DROHEN1 характерна повна парадигма категорії модальності: реалізується в усіх трьох формах дієслівного модусу; типам DROHEN2 та DROHEN3 – редукована: відсутня форма імператива.

Специфіка вираження аспектуальності свідчить також про певні відхилення в межах трьох типів дієслова DROHEN: DROHEN1 та DROHEN2 властивий лексичний аспект, DROHEN1 функціонує як ACTIVITY-дієслово і належить до класу "легких" DO-дієслів, DROHEN2 вживається як ACCOMPLISHMENT-дієслово й належить до класу "легких" CAUSE-дієслів; DROHEN3 характерний граматичний аспект, має у своїй семантиці аспектуальний компонент 'імперфективність (інгресивність)'.

Дєслова DROHEN1 і DROHEN2 є control-дієслова: наділяють аргументи клаузи тематичними ролями й показниками морфологічних відмінків; DROHEN3 виходить з уживання у ролі control-дієслова, натомість функціонує як raising-дієслово: керує лише інфінітним повнозначним дієсловом.

Граматикалізація дієслова DROHEN відбувається внаслідок таких субпроцесів:

а) десемантизації (семантична редукція);

б) контекстної генералізації (вживання в нових контекстах);

в) декатегоризації (втрата морфосинтаксичних властивостей, зокрема втрата незалежного статусу);

г) дериваційної реорганізації / реструктуризації.

Процес реорганізації / реструктуризації спричинив переміщення DROHEN з VP-пласта в TP-пласт. Оскільки дериваційна структура клаузи представлена ієрархією CP-TP-VP, граматикалізацію дієслова DROHEN слід розглядати як категорійно-синтаксичний реаналіз. В основі виникнення ауксиліарного DROHEN3 із його повнозначних варіантів DROHEN1 і DROHEN2 знаходяться два ключові механізми граматикалізації – реаналіз й аналогія.

5. Структурно-семантичний тип DROHEN1 – це лексичне джерело, з якого еволюціонували ТИП І і ТИП ІІ. DROHEN2 і DROHEN3 – це граматикалізовані типи, DROHEN3 характеризується більшим ступенем граматикалізації, про що свідчать його структурні, семантичні й функціональні властивості.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (270 позицій, з яких 179 – іноземними мовами), списку довідкових джерел (16 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (115 позицій) та додатків (викладені на 37 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 270 сторінок, основний текст викладено на 198 сторінках. Дисертаційна робота містить 24 таблиці та 55 рисунків.

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету й завдання, описано матеріал і методи дослідження, розкрито наукову новизну обраної проблематики, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дисертаційної праці.

У першому розділі "Теоретичні засади дослідження граматикалізації дієслова DROHEN" окреслено теоретичні положення, на яких ґрунтується дисертаційна робота, здійснено аналіз існуючих теоретичних досліджень граматикалізації в зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці, подано понятійну базу ТГ, представлено локалізацію дієслова DROHEN у дієслівній системі сучасної німецької мови.

У другому розділі "Методологічні засади дослідження граматикалізації дієслова DROHEN" окреслено методологічну базу, методи дослідження й обраний дослідницький корпус.

Третій розділ дисертації "Структурно-семантичні особливості дієслова DROHEN в історії розвитку німецької мови" присвячено розгляду структури та семантики конструкцій із дієсловом DROHEN у період сучасної німецької мови, у давньоверхньонімецький (ДВН), середньоверхньонімецький (СВН), ранньонововерхньонімецький (РНВН) та нововерхньонімецький (НВН) періоди, також виявленню й опису структурно-семантичної специфіки граматикалізації дієслова DROHEN.

У четвертому розділі "Функціональні особливості дієслова DROHEN в історії розвитку німецької мови" проаналізовано функціональну (темпоральну, модальну, аспектуальну) реалізацію структурно-семантичних типів дієслова DROHEN протягом історії німецької мови, виділено та репрезентовано основні синтаксичні риси граматикалізації дієслова DROHEN.

У загальних висновках подано результати проведеного дослідження окреслено перспективи подальших наукових пошуків щодо явищ граматикалізації та генеративного синтаксису німецької мови. додатках містяться таблиці, які репрезентують характер аналізованого явища, і словник термінів.

Висновки

Положення теорії граматикалізації (В.Г. Адмоні, І.Р. Буніятова, Т.І. Гаврилів, М.М. Гухман, Д.О. Данильченко, Л.А. Долгополова, В.М. Жирмунський, Т.А. Майсак, В.А. Плунгян, Дж. Байбі, Б. Гайне, М. Гаспельмат, Т. Гівон, О. Даль, Г. Дівальд, Кр. Лєман, Е. Траугот, П. Хоппер) й моделі генеративної граматики теорії принципів і параметрів (Д. Бюрінг, Е. ван Гельдерен, Дж. Грубер, Р. Джекендофф, С. Ебні, Р. Ларсон, Г. Ласнік, Ж.-І. Поллок, Л. Ріцці, Т. Стовел, Н. Чомський) формують теоретико-методологічну концепцію дисертації.

Теорія граматикалізації вивчає питання мовної еволюції, виникнення та розвиток граматичних категорій, взаємодію мовних засобів лексичного й граматичного рівнів. Теорія принципів і параметрів дає змогу проаналізувати, пояснити й описати ментальну глибинну архітектоніку клауз як у лінійному форматі за допомогою анотованих дужок, так і у вигляді діаграм дерев безпосередніх складників, здійснити структурно-семантичне моделювання.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню структурно-семантичних і функціональних аспектів граматикалізації дієслова DROHEN в історії німецької мови (IX – XXI ст.). Вибір саме дієслова DROHEN є не випадковим, дієслово DROHEN характеризується неоднорідною природою: вживається у німецькій мові не лише як повнозначне, але й як ауксиліарне дієслово. Це зумовлює локалізацію дієслова DROHEN в так званій "перехідній зоні" між лексикою та граматикою.

Ґрунтовне дослідження граматикалізації дієслова DROHEN мало комплексний характер, що відзначалося поєднанням одночасно методів і процедур теорії граматикалізації й теорії принципів і параметрів. Ключову роль у роботі відіграв конструктивний метод теорії принципів і параметрів.

На основі застосування комплексної методики аналізу матеріалу було виділено три основні структурно-семантичні типи:

а) ТИП І (DROHEN1) – повнозначне дієслово з агентивною семантикою;

б) ТИП ІІ (DROHEN2) – повнозначне дієслово з неагентивною семантикою;

в) ТИП ІІІ (DROHEN3) – ауксиліарне дієслово з темпорально-аспектуально-модальною семантикою.

Ці три структурно-семантичні типи представляють континуум від лексичного до граматичного та відтворюють шлях граматикалізації і розвиток ауксиліарного дієслова DROHEN (DROHEN3) із власного лексичного джерела протягом історії розвитку німецької мови: ТИП І → ТИП ІІ → ТИП ІІІ.

Кожний з трьох основних структурно-семантичних типів характеризується наявністю розгалуженої системи підтипів. Це підтверджує, що синхронна конструкційна варіативність для дієслів, які знаходяться на стадії граматикалізації, вважається типовою. Хронологія виникнення основних структурно-семантичних типів дієслова DROHEN визначається такими століттями: лексичний тип DROHEN1 – в ІХ столітті, лексико-граматичний тип DROHEN2 – в XVI столітті, граматичний тип DROHEN3 – у XVІІI столітті.

Дослідження функціональної специфіки граматикалізації дієслова DROHEN полягало в аналізі трьох функціонально-семантичних доменів темпоральності, модальності та аспектуальності.

У межах темпоральної реалізації повнозначні структурно-семантичні типи DROHEN1 та DROHEN2 функціонують у п’яти темпоральних формах: презенсі, претеритумі, перфекті, плюсквамперфекті та футурумі І. Ці темпоральні форми виражають три категорії часу: минулий, теперішній і майбутній. Ауксиліарне дієслово DROHEN3 вживається в темпоральних формах для вираження лише теперішнього та минулого часів: презенсі, претеритумі, перфекті, плюсквамперфекті, що підтверджує положення про наявність темпорального компонента 'футуральність' у семантиці ауксиліарного дієслова DROHEN3.

У давньо- та середньоверхньонімецький періоди DROHEN1 реалізується лише в двох єдиних темпоральних формах: презенсі і претеритумі; у ранньонововерхньонімецьку епоху DROHEN1 вживається в таких темпоральних формах, як презенс, претеритум і перфект, DROHEN2 – лише у формі презенса. У нововерхньонімецький період DROHEN1 реалізується у п’яти темпоральних формах, як і в сучасній німецькій мові: презенсі, претеритумі, перфекті, плюсквамперфекті та футурумі І; дієслова DROHEN2 та DROHEN3 – лише в чотирьох: презенсі, претеритумі, перфекті, плюсквамперфекті.

Аналіз реалізації структурно-семантичних типів дієслова DROHEN у категорії дієслівного модусу показав, що в сучасній німецькій мові DROHEN1 реалізується у всіх трьох формах дієслівного модусу: індикатив, імператив і кон’юнктив, тоді як дієслова DROHEN2 і DROHEN3 вживаються лише у двох модусах: індикатив та кон’юнктив, що свідчить про граматичний статус цих типів, оскільки існує системна обмеженість у функціонуванні DROHEN2 та DROHEN3 в категорії дієслівного модусу.

У давньоверхньонімецький період DROHEN1 реалізується лише в індикативі, у середньоверхньонімецьку епоху – в індикативі та кон’юнктиві, в ранньонововерхньонімецький період DROHEN1 та DROHEN2 вживаються лише в індикативі, у нововерхньонімецьку епоху реалізація усіх трьох структурно-семантичних типів DROHEN1, DROHEN2 та DROHEN3 ідентична сучасній німецькій мові.

Розглядаючи реалізацію дієслова DROHEN у функціонально-семантичному домені АСПЕКТ, зважаємо, що аспект стосується двох різних пластів (VP- й TP-пласт) темпоральної інформації у предикативній фразовій групі: лексичний і граматичний аспекти. Аналіз лексичного аспекту показав, що у сучасній німецькій мові дієслово DROHEN1 функціонує як ACTIVITY-дієслово та належить до класу "легких" DO-дієслів, а дієслово DROHEN2 вживається як ACCOMPLISHMENT-дієслово й відноситься до класу "легких" CAUSE-дієслів.

Дієслову DROHEN3 не властивий лексичний аспект, оскільки DROHEN3 належить до сфери граматики і є ауксиліарним дієсловом. Для дієслова DROHEN3 характерна наявність у семантиці граматичного аспектуального компоненту 'імперфективність (інгресивність)'. Протягом історії німецької мови аспектуальні ознаки всіх трьох типів залишаються незмінними.

Розвиток структурно-семантичних і функціональних ознак ауксиліарного типу DROHEN3 із лексеми DROHEN1 відбувається внаслідок таких субпроцесів граматикалізації:

а) десемантизації (семантична редукція);

б) контекстної генералізації (вживання в нових контекстах);

в) декатегоризації (втрата морфосинтаксичних властивостей, зокрема втрата незалежного статусу);

г) дериваційної реорганізації / реструктуризації.

Процес реорганізації / реструктуризації спричинив переміщення типу DROHEN3 із VP-пласта у TP-пласт. Оскільки дериваційна структура клаузи представлена ієрархією CP-TP-VP, тому граматикалізацію дієслова DROHEN слід розглядати як категорійно-синтаксичний реаналіз.

Структурно-семантичні типи DROHEN1 та DROHEN2 функціонують як control-дієслова: служать у клаузі як такі, що наділяють аргументи клауз семантичними ролями та показниками морфологічних відмінків. Тип DROHEN3 не вживається у ролі control-дієслова, оскільки не може тета-маркувати аргументи й наділяти їх морфологічними відмінками; він функціонує як raising-дієслово, що керує лише інфінітним дієсловом з часткою zu. Зважаючи на це, граматикалізацію дієслова DROHEN можна трактувати не лише як категорійно-синтаксичний реаналіз, а і як raising-реаналіз.

Отже, дієслово DROHEN зазнало певних структурно-семантичних і функціональних змін протягом процесу граматикалізації. Дієслово DROHEN3 як структурно-семантичний тип з найвищим ступенем граматикалізації характеризується розгалуженою системою власних структурно-семантичних підтипів; представляє носія темпоральних (футуральний компонент), модальних (евіденційно-епістемічний і негативно-оцінний компонент) та аспектуальних (імпекфективно-інгресивний компонент) значень; знаходиться як raising-дієслово у дериваційній структурі клаузи в TP-пласті.

Перспективними вважаємо дослідження модальних, аспектуальних і темпоральних синтаксичних конструкцій у німецькій мові, що знаходяться на шляху граматикалізації. Дослідження, що будуть ґрунтуватися на індуктивному підході "від конструкції – до категорії", сприятимуть поглибленому вивченню особливостей цих конструкцій та виявленню відповідей на питання, як саме мовна одиниця потрапляє на шлях граматикалізації, які чинники зумовлюють семантичний розвиток модальних, аспектуальних і темпоральних синтаксичних конструкцій німецької мови, що може сприяти чи перешкоджати їх граматикалізації (наприклад, специфічні властивості лексичної семантики вихідної мовної одиниці).

Продуктивними є також дослідження підсумкових значень та ознак граматичних показників з метою визначення різних "відтінків" (наприклад, евіденційність чи фазовість) граматичних значень синтаксичних конструкцій зі спільним доменним значенням (темпоральність, модальність чи аспектуальність). Ефективним є залучення для таких досліджень моделі генеративної граматики ТПП, яка уможливить, крім студіювання структурно-семантичних і функціональних властивостей, всебічне вивчення дериваційних структур початкових лексичних і кінцевих синтаксичних конструкцій з метою виявлення змін у D-структурі протягом граматикалізації.

Досить цікавим є аналіз архітектоніки трьох пластів (CP-пласт, TP-пласт і VP-пласт) у межах дериваційної структури клауз, а особливо параметризація цих пластів у німецькій мові: можлива будова, почерговість та інтерпретація фразових категорій у межах зазначених пластів.

Список використаних джерел

1. Аналитические конструкции в языках различных типов / [отв. ред. В. М. Жирмунский, О. П. Суник]. - М.: Наука, 1965. - 343 с.

2. Абрамов Б. А. Синтаксические потенции глагола (опыт синтаксического описания глаголов современного немецкого языка как системы): диc. … кандидата филол. наук: 10.02.19 / Абрамов Борис Александрович. - М., 1968. - 357 с.

3. Абрамов Б. А. Теоретическая грамматика немецкого языка. Сопоставительная типология немецкого и русского языков: [учеб. пособие для бакалавров] / Борис Александрович Абрамов. - М.: Юрайт, 2014. - 286 с.

4. Адмони В. Г. Синтаксис современного немецкого языка: cистема отношений и система построения / Владимир Григорьевич Адмони. - Л.: Наука, 1973. - 366 с.

5. Адмони В. Г. Пути развития грамматического строя в немецком языке / Владимир Григорьевич Адмони. - М.: Высшая Школа, 1973. - 175 с.

6. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики / Николай Федорович Алефиренко. - М.: Гнозис, 2005. - 326 с.

7. Арутюнова Н. Д. О критерии выделения аналитических форм / Н. Д. Арутюнова // Аналитические конструкции в языках различных типов / [отв. ред. В. М. Жирмунский, О. П. Суник]. - М.; Л.: Наука, 1965. - С. 89-93.

8. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл / Нина Давидовна Арутюнова. - М.: Едиториал УРСС, 2005. - 384 с.

9. Безугла Л. Р. До розмежування конвенційних та дискурсивних імплікатур / Л. Р. Безугла // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. - Харків: Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 2010. - Вип. 64. - С. 55-61.

10. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Эмиль Бенвенист. - М.: Едиториал УРСС, 2002. - 448 с.

11. Блумфильд Л. Язык / Леонард Блумфилд. - М.: Прогресс, 1968. - 608 с.

12. Богданов В. В. Семантико-синтаксическая организация предложения / Валентин Васильевич Богданов. - Л.: ЛГУ, 1977. - 204 с.

13. Буніятова І. Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV–XIII ст.): дис. … доктора філол. наук: 10.02.04 / Буніятова Ізабелла Рафаїлівна. - К.: КНЛУ, 2003. - 327 с.

14. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика / Леонид Михайлович Васильев. - М.: Высшая школа, 1990. - 176 с.

15. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / Іван Романович Вихованець. - К.: Наукова думка, 1988. - 256 с.

16. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / Іван Романович Вихованець. - К.: Либідь, 1993. - 368 с.

17. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / Вихованець І. Р., Городенська К. Г. - К.: Пульсари, 2004. - 400 с.

18. Всеволодова М. В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса / Майя Владимировна Всеволодова. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. - 501 с.

19. Гаврилів Т. І. Граматикалізація конструкцій з модальними дієсловами sollen і wollen у сучасній німецькій мові: дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.04 / Гаврилів Тимофій Іванович. - Львів: Львівський держ. ун-т ім. І. Франка, 1997. - 197 с.

20. Гак В. Г. Десемантизация языкового знака в аналитических структурах синтаксиса / В. Г. Гак // Аналитические конструкции в языках различных типов / [отв. ред. В. М. Жирмунский, О. П. Суник]. - М.; Л.: Наука, 1965. - С. 129-142.

21. Гак В. Г. Языковые преобразования / Виктор Григорьевич Гак. - М.: Школа "Языки русской культуры", 1988. - 768 с.

22. Гринберг Дж. Меморандум о языковых универсалиях / Дж. Гринберг, Ч. Осгуд, Дж. Дженкинс // Новое в лингвистике / [отв. ред. Б. А. Успенский]. - М.: Прогресс, 1970. - Вып. 5: Языковые универсалии. - С. 31-44.

23. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт. - М.: Прогресс, 2000. - 400 с.

24. Гухман М. М. Процесс грамматикализации некоторых лексических группировок в индоевропейских языках / М. М. Гухман // Вопросы грамматики: сб. ст. к 75-летию акад. И. И. Мещанинова / [отв. ред. В. М. Жирмунский]. - М.: Акад. наук СССР, 1960. - С. 24-31.

25. Гухман М. М. Историческая типология и проблема диахронических констант / Мира Моисеевна Гухман. - М.: Наука, 1981. - 248 с.

26. Данильченко Д. А. Процессы грамматикализации в современном немецком языке на примере пассива адресата / Д. А. Данильченко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2004. - № 636. - С. 193-195.

27. Данильченко Д. О. Номінативний і комунікативний аспекти граматикалізації пасиву адресата в сучасній німецькій мові: дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.04 / Дмитро Олександрович Данильченко. - Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. - 271 с.

28. Декало В. О. Теорія граматикалізації в її розвитку / В. О. Декало // Мова, освіта, культура в контексті євроінтеграції: матеріали наук.-практ. конф., (Київ, 21-23 квітня 2010 р.) / М-во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2010. - С. 38-40.

29. Декало В. О. Дієслова модальності в сучасній німецькій мові / В. О. Декало // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія: Філологічна. - Острог: Вид-во Нац. ун-ту "Острозька академія", 2011. - Вип. 20. - С. 49-56.

30. Декало В. О. Основні параметри граматикалізації мовних одиниць / В. О. Декало // Україна і світ: діалог мов та культур: матеріали наук.-практ. конф., (Київ, 30 березня-1 квітня 2011р.) / М-во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2011. - С. 50-52.

31. Декало В. О. Еволюція інтерпретації терміна "граматикалізація" у граматичних теоріях / В. О. Декало // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. - Вип. 62. - С. 195-199.

32. Декало В. О. Термін "граматикалізація" у його динаміці / В. О. Декало // Україна і світ: діалог мов та культур: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 21-23 березня 2012 р.) / М-во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2012. - С. 89-90.

33. Декало В. А. Двуплановость глагола DROHEN в глагольной системе современного немецкого языка / В. А. Декало // Научная дискуссия: вопросы филологии, искусствоведения и культурологии. - М.: Научный центр науки и образования, 2013. - С. 152-159.

34. Декало В. О. Конструктивний метод моделювання синтаксичних структур у рамках Теорії принципів та параметрів / В. О. Декало // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2013. - Вип. 118. - С. 557-563.

35. Декало В. О. Місце дієслова DROHEN у сучасній німецькій мові / В. О. Декало // Україна і світ: діалог мов та культур: матеріали міжнар. наук.- практ. конф., (Київ, 03-05 квітня 2013 р.) / М-во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2013. - С. 93-95.

36. Декало В. О. Структурно-семантична варіативність ауксиліарного дієслова DROHEN у сучасній німецькій мові / В. О. Декало // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Філологічні науки. - Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2013. - Вип. 32. - С. 108-111.

37. Декало В. О. Ступінь граматикалізації ауксиліарного дієслова DROHEN у сучасній німецькій мові / В. О. Декало // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. - Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2013. - № 19. - С. 15-20.

38. Декало В. А. Темпоральная специфика употребления глагола DROHEN в истории немецкого языка / В. А. Декало // Scripta manent: Международный рецензионный мультилингвальный научный журнал / Грузинский технический университет. - Тбилиси: Scripta manent, 2015. - № 2 (26). - С. 32-38.

39. Долгополова Л. А. Інфінітив в історії німецької мови (ІХ - ХХ ст.): [монографія] / Лілія Анатоліївна Долгополова. - К.: КНЛУ, 2010. - 207 c.

40. Долгополова Л. А. Становление и развитие инфинитива в немецком языке: дис. … доктора филол. наук: 10.02.04 / Долгополова Лилия Анатольевна. - К.: КНЛУ, 2010. - 432 с.

41. Долгополова Л. А. Инфинитив как объект генеративной грамматики / Л. А. Долгополова // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. - Черкаси: РВВ Черкас. держ. ун-ту, 2011. - Вип. 213. - С. 54-59.

42. Есперсен О. Философия грамматики / Отто Есперсен. - М.: Эдиториал УРСС, 2002. - 404 с.

43. Жирмунский В. М. История немецкого языка / Виктор Максимович Жирмунский. - М.: Изд-во иностр. лит., 1956. - 387 с.

44. Жирмунский В. М. О границах слова / В. М. Жирмунский // Морфологическая структура слова в языках различных типов / [отв. ред. В. М. Жирмунский, О. П. Суник]. - М.: Наука, 1963. - С. 8-29.

45. Жирмунский В. М. Об аналитических конструкціях / В. М. Жирмунский // Аналитические конструкции в языках различных типов / [отв. ред. В. М. Жирмунский, О. П. Суник]. - М.: Наука, 1965. - С. 5-57.

46. Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови: Морфологія. Синтаксис / Анатолій Панасович Загнітко. - Донецьк: БАО, 2011. - 992 с.

47. Зиндер Л. Р. Историческая морфология немецкого языка / Л. Р. Зиндер, Т. В. Строева. - Л.: Просвещение, 1968 - 263 с.

48. Золотова Г. А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. / Галина Александровна Золотова. - М.: Эдиториал УРСС, 2009. - 352 с.

49. Кибрик А. А. Финитность и дискурсивная функция клаузы / А. А. Кибрик // Грамматические категории в дискурсе / [отв. ред. В. А. Плунгян, В. Ю. Гусев, А. Ю. Урманчиева]. - М.: Гнозис, 2008. - 487 с.

50. Кибрик А. Е. Константы и переменные языка / Александр Евгеньевич Кибрик. - СПб.: Алетейя, 2003. - 720 с

51. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика / Ирина Михайловна Кобозева. - М.: КомКнига, 2009. - 352 с.

52. Козловський В. В. Структурно-семантична організація та комунікативно- прагматична спрямованість речень з кон’юнктивом у сучасній німецькій мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Козловський Віктор Володимирович. - К.: Київ. держ. лінгв. ун-т, 1998. - 32 с.

53. Кривенко В. П. Синхронный и диахронный аспект грамматикализации и ее этапы / В. П. Кривенко, Д. А. Данильченко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2005. - № 667. - С. 140-143.

54. Кубрякова Е. С. Части речи с когнитивной точки зрения / Елена Самуиловна Кубрякова. - М.: РАН, 1997. - 327 с.

55. Лайонз Дж. Лингвистическая семантика / Джон Лайонз. - М.: Языки славянской культуры, 2003. - 400 с.

56. Левицкий А. Э. Функциональная переориентация номинативных единиц современного английского языка: [монография] / Андрей Эдуардович Левицкий. - Житомир: Ред.-издат. отдел ЖГПУ, 2001. - 168 с.

57. Левицкий В. В. Семасиология / Виктор Васильевич Левицький. - Винница: Нова Книга, 2012. - 680 с.

58. Левицкий Ю. А. Основы теории синтаксиса / Юрий Анатольевич Левицкий. - М.: КомКнига, 2005. - 368 с.

59. Майсак Т. А. Типология грамматикализации конструкций с глаголами движения и позиции: дис. … кандидата филол. наук: 10.02.20 / Майсак Тимур Анатольевич. - М.: Моск. гос. ун-т ім. М. В. Ломоносова, 2002. - 287 с.

60. Майсак Т. А. Типология грамматикализации конструкций с глаголами движения и глаголами позиции / Тимур Анатольевич Майсак. - М.: Языки славянских культур, 2005. - 480 с.

61. Маслов Ю. С. Очерки по аспектологии / Юрий Сергеевич Маслов. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 263 с.

62. Мейе А. Сравнительный метод в историческом языкознании / Антуан Мейе. - М.: Едиториал УРСС, 2010. - 104 с.

63. Мельчук И. А. Курс общей морфологии: [в 5 т.] / Игорь Александрович Мельчук. - М.: Языки русской культуры, 1997. - Т. I: Введение. Ч. І: Слово. - 1997. - 401 с.

64. Мельчук И. А. Курс общей морфологии: [в 5 т.] / Игорь Александрович Мельчук. - М.: Языки русской культуры, 1997. - Т. II. - Ч. II: Морфологические значения. - 1998. - 543 с.

65. Мельчук И. А. Курс общей морфологии: [в 5 т.] / Игорь Александрович Мельчук. - М.: Языки русской культуры, 1997. - Т. III. - Ч. ІІІ: Морфологические средства; Ч. IV: Морфологические синтактики. - 2000. - 383 с.

66. Мельчук И. А. Курс общей морфологии: [в 5 т.] / Игорь Александрович Мельчук. - М.: Языки славянской культуры, 1997. - Т. IV. - Ч. V: Морфологические знаки. - 2001. - 580 с.

67. Мельчук И. А. Курс общей морфологии: [в 5 т.] / Игорь Александрович Мельчук. - М.: Языки славянской культуры, 1997. - Т. V. - Ч. VI: Морфологические модели; Ч. VII: Принципы морфологического описания. - 2006. - 542 с.

68. Мерзлякова Н. П. Система непрототипических средств выражения субъектных модальних значений: дис. … кандидата филол. наук: 10.02.19 / Мерзлякова Наталия Павловна. - Ижевск: Удмуртский гос. ун-т, 2010. - 174 с.

69. Морфологическая структура слова в языках различных типов / [отв. ред. В. М. Жирмунский, О. П. Суник]. -М.: Наука, 1963. - 292 с.

70. Москальская О. И. История немецкого языка / Ольга Ивановна Москальская. - М.: Издательский центр "Академия", 2003. - 288 с.

71. Овчинникова Е. В. Грамматикализация неопределенного местоимения "один" (на материале македонского языка): дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.19 / Овчинникова Елена Викторовна. - Пермь: Пермский гос. ун-т, 2008. - 177 с.

72. Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови / Олександр Дмитрович Огуй. - Вінниця: Нова Книга, 2003. - 277 с.

73. Плунгян В. А. Грамматические категории, их аналоги и заместители: автореф. дисс. на соискание уч. степени доктора филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Плунгян Владимир Александрович. - М.: Инст. язык. РАН, 1998. - 48 с.

74. Плунгян В. А. Общая морфология: Введение в проблематику: [учеб. пособие] / Владимир Александрович Плунгян. - М.: Либроком, 2010. - 384 с.

75. Плунгян В. А. Введение в грамматическую семантику: Грамматические значения и грамматические системы языков мира / Владимир Александрович Плунгян. - М.: РГГУ, 2011. - 672 с.

76. Почепцов Г. Г. Конструктивный анализ структуры предложения / Георгий Георгиевич Почепцов. - К.: Вища школа, 1971. - 193 с.

77. Приходько А. М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові / Анатолій Миколайович Приходько. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 292 с.

78. Резникова Т. И. Грамматикализация конструкций с глаголом "делать" (Типология и семантика): дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.20 / Резникова Татьяна Исидоровна. - М.: Моск. гос. ун-т ім. М. В. Ломоносова, 2003. - 143 c.

79. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: [підруч.] / Олена Олександрівна Селіванова. - Полтава: Довкілля, 2008. - 712 с.

80. Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики / Фердинанд де Соссюр. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 256 с.

81. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса / Люсьен Теньер. - М.: Прогресс, 1988. - 656 с.

82. Теория функциональной грамматики: темпоральность, модальность: [кол. монография / А. В. Бондарко, Е. И. Беляева, Л. А. Бирюлин, Е. Е. Корди и др.]. - Л.: Наука, 1990. - 263 с.

83. Тестелец Я. Г. Введение в общий синтаксис / Яков Георгиевич Тестелец. - М.: РГГУ, 2001. - 798 с.

84. Шендельс Е. И. Грамматика немецкого языка. Синтаксис, морфология, текст (на нем. яз.) / Евгения Иосифовна Шендельс. - М.: Высшая школа, 1979. - 397 с.

85. Шершукова Н. В. Грамматикализация глагольных аналитических конструкций в разноструктурных языка: дис. ... кандидата филол. наук: 10.02.19 / Шершукова Наталья Владимировна. - Саратов: Сар. гос. соц.-эк. ун-т, 2009. - 209 с.

86. Шмелева Т. В. Семантический синтаксис / Татьяна Викторовна Шмелева. - Красноярск: КрГУ, 1994. - 57 с.

87. Эргативная конструкция в языках различных типов / [отв. ред. И. И. Мещанинов]. - Л.: Наука, 1967. - 247 с.

88. Ярцева В. Н. Историческая мофология английского языка / Виктория Николаевна Ярцева. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1960. - 194 с.

89. Ярцева В. Н. Исторический синтаксис английского языка / Виктория Николаевна Ярцева. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1961. - 340 с.

90. Ярцева В. Н. О формах развития простого предложения / В. Н. Ярцева // Вопросы грамматики. - M.-Л.: Наука, 1960. - с. 454-469

91. Ярцева В. Н. Об аналитических формах слова / В. Н. Ярцева // Морфологическая структура слова в языках различных типов / [ред. В. М. Жирмунский, О. П. Суник]. - М.; Л.: Наука, 1963. - С. 52-59.

92. Abney S. The English Noun Phrase in Its Sentential Aspect / Steven Abney. - Cambridge: MIT Press, 1987. - 182 p.

93. Altmann H. Prüfungswissen: Syntax / H. Altmann, S. Hahnemann. - Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht, 2010. - 224 S.

94. Anderson St. Inflectional morphology / St. Anderson // Language Typology and Syntactic Description / [ed. by T. Shopen]. - Cambridge: Cambridge University Press, 1985. - Vol. III: Grammatical categories and lexicon. - P. 150-201.

95. Anttila R. Analogy / Raimo Anttila. - The Hague: Mouton de Gruyter, 1977. - 152 p.

96. Askedal J. O. Drohen und versprechen als sog. "Modalitätsverben" in der deutschen Gegenwartssprache / J. O. Askedal // Deutsch als Fremdsprache. - München: Langenscheidt, 1997. - No 34. - S. 12-19.

97. Askedal J. O. Zur Frage der Auxiliarisierung einiger deutscher Verben "anstehen, belieben, bleiben, brauchen, drohen, gedenken, machen, pflegen, scheinen, suchen, versprechen, verstehen, wissen" mit Infinitiv im Lichte der Grammatikalisierungstheorie / J. O. Askedal // Linguistik und Deutsch als Fremdsprache: Festschrift für Gerhard Helbig zum 70. Geburtstag / [Hg. B. Skibitzki, B. Wotjak]. - Tübingen: Niemeyer, 1999. - S. 1-13.

98. Axmaker S. General Session and Parasession on Grammaticalization: Proceedings of the Fourteenth Annual Meeting of Berkeley Linguistics Society / S. Axmaker & A. Jaisser & H. Singmaster. - Berkeley: Berkeley Linguistics Society, 1988. - 416 p.

99. Bech G. Studien über das deutsche verbum infinitum / Gunnar Bech. - Kopenhagen: Munksgaard, 1955. - 222 S.

100. Benveniste E. Mutations of linguistic categories. / E. Benveniste // Directions for historical linguistics / [ed. by Y. Malkiel, W. P. Lehmann]. - Austin; London: University of Texas Press, 1968. - P. 85-94.

101. Blatz F. Neuhochdeutsche Grammatik mit Berücksichtigung der historischen Entwicklung der deutschen Sprache: [in 2 B.] / Friedrich Blatz. - Karlsruhe: Lang, 1900. - B. 2: Satzlehre (Syntax). - 1900. - 1314 S.

102. Bolinger Dw. Aspects of Language / Dwight Bolinger. - San Diego, CA: Harcourt Brace Jovanovich, 1975. - 682 p.

103. Braune W. Althochdeutsche Grammatik / Wilhelm Braune; [bearb. v. Walther Mitzka]. - Tübingen: Max Niemeyer, 1963. - 349 S.

104. Brettschneider G. Zur Typologie komplexer Sätze / G. Brettschneider // Wege zur Universalienforschung: Sprachwiss. Beiträge zum 60. Geburtstag von Hansjakob Seiler / [Hg. G. Brettschneider, Chr. Lehmann]. - Tübingen: G. Narr, 1980. - S. 192-198.

105. Büring D. Linking: Dekomposition, Theta-Rollen, Argumentstruktur / Daniel Büring - Hürth: Gabel, 1992. - 144 S.

106. Bybee J. Morphology: a study of the relation between meaning and form / Joan Bybee. - Philadelphia: John Benjamins, 1985. - 235 p.

107. Bybee J. The creation of tence and aspect system in the languages of the world / J. Bybee, Ö. Dahl // Studies in language. - 1989. - No 13. - P. 51-103.

108. Bybee J. The evolution of grammar: Tense, aspect and modality in the languages of the world / J. Bybee, R. Perkins, W. Pagliuca. - Chicago: University of Chicago Press, 1994. - 398 p.

109. Campbell L. What’s wrong with grammaticalization? / L. Campbell // Grammaticalization: A Critical Assessment / [ed. by L. Campbell, R. D. Janda]. - Oxford: Pergamon Press, 2001. - P. 113-162.

110. Chomsky N. Syntactic Structures / Noam Chomsky. - The Hague: Mouton, 1957. - 117 p.

111. Chomsky N. Current Issues in Linguistic Theory / Noam Chomsky. - The Hague: Mouton, 1964. - 119 p.

112. Chomsky N. Aspects of the Theory of Syntax / Noam Chomsky. - Cambridge: MIT Press, 1965. - 251 p.

113. Chomsky N. Some Concepts and Consequences of the Theory of Government and Binding / Noam Chomsky. - Cambridge: MIT Press, 1982. - 110 p.

114. Chomsky N. Barriers / Noam Chomsky. - Cambridge: MIT Press, 1986. - 92 p.

115. Chomsky N. Knowledge of Language: Its Nature, Origin and Use / Noam Chomsky. - New York: Praeger, 1986. - 314 p.

116. Chomsky N. On binding / Noam Chomsky // Linguistic Inquiry. - Cambridge: MIT Press, 1989. - No 20. - P. 365-424.

117. Chomsky N. A Minimalist Program for Linguistic Theory / N. Chomsky // The View from Building 20: Essays in Linguistics in Honor of Sylvain Bromberger / [ed. by K. Hale, S. J. Keyser]. - Cambridge: MIT Press, 1993 - P. 1-52 p.

118. Chomsky N. Lectures on Government and Binding: The Pisa Lectures / Noam Chomsky. - Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 1993. - 384 p.

119. Chomsky N. The Theory of Principles and Parameters / N. Chomsky, H. Lasnik // Syntax: Ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung / [ed. by J. Jacobs, A. v. Stechow, W. Sternefeld, Th. Vennemann]. - Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 1993. - P. 506-569.

120. Chomsky N. Bare Phrase Structure / N. Chomsky // Government and Binding Theory and the Minimalist Program: Principles and Parameters in Syntactic Theory / [ed. by G. Webelhuth]. - Oxford; Cambridge: Wiley-Blackwell, 1995. - P. 383-439.

121. Chomsky N. The Minimalist Program / Noam Chomsky. - Cambridge: MIT Press, 1995. - 420 p.

122. Chomsky N. Minimalist Inquiries: The Framework / N. Chomsky // Step By Step: Essays In Syntax in Honor of Howard / [ed. by R. Martin, D. Michaels, J. Uriagereka]. - Cambridge: MIT Press, 2000. - P. 89-155.

123. Comrie B. Aspect: An introduction to the study of verbal aspect and related problems / Bernard Comrie. - Cambridge: Cambridge University Press, 1976. - 145 p.

124. Comrie B. Tense / Bernard Comrie. - Cambridge: Cambridge University Press, 1985. - 139 p.

125. Conceptual Shift. A lexicon of grammaticalization processes in African languages / [B. Heine, T. Güldemann, Chr. Kilian-Hatz et al.]. - Köln: Institut für Afrikanistik, Universität zu Köln, 1993 - 322 p.

126. Cook V. Chomsky's Universal Grammar: An Introduction / Vivian Cook, Mark Newson. - Oxford; Cambridge: Wiley, 2014. - 326 p.

127. Croft W. Explaining language change: an evolutionary approach / William Croft. - Harlow: Longman, 2000. - 287 p.

128. Croft W. Evolutionary models and functional-typological theories of language change / W. Croft // Handbook of the History of English / [ed. By A. van Kemenade, B. Los]. - Oxford: Blackwell, 2006. - P. 68-91.

129. Czepluch H. Kasus im Deutschen und Englischen: Ein Beitrag zur Theorie des abstrakten Kasus / Hartmut Czepluch. - Berlin: Walter de Gruyter, 1996. - 376 S.

130. Dahl Ö. Tense and aspect systems / Östen Dahl. - Oxford: B. Blackwell, 1985. - 213 p.

131. Dahl Ö. Grammaticalization and the life cycles of constructions / Ö. Dahl // RASK: Internationalt tidsskrift for sprog og kommunikation. - 2001. - P. 91-134.

132. Dahl Ö. Inflationary effects in language and elsewhere / Ö. Dahl // Frequency and the Emergence of Linguistic Structure / [ed. by J. Bybee, P. Hopper]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 2001. - P. 471-480.

133. Dahl Ö. The growth and maintenance of linguistic complexity / Östen Dahl. - Amsterdam: John Benjamins, 2004. - 336 p.

134. Dekalo V. O. Die Grundfragen der Grammatikalisierungstheorie / V. O. Dekalo // Germanistik in der Ukraine. - K.: Verlagszentrum der KNLU, 2011. - S. 63-69.

135. Dekalo V. O. Die modernen Ansätze zur Analyse des Tempus / V. O. Dekalo // Germanistik in der Ukraine. - K.: Verlagszentrum der KNLU, 2013. - S. 137-141.

136. Deutsche Satzstruktur: Grundlagen der syntaktischen Analyse / [A. Wöllstein-Leisten, A. Heilmann, P. Stephan, St. Vikner. - Tübingen: Stauffenburg, 1997. - 136 S.

137. Diewald G. Grammatikalisierung: eine Einführung in Sein und Werden grammatischer Formen / Gabriele Diewald. - Tubingen: Niemeyer, 1997. - 133 S.

138. Diewald G. Die Modalverben im Deutschen: Grammatikalisierung und Polyfunktionalität / Gabriele Diewald. - Tübingen: Niemeyer, 1999. - 464 S.

139. Diewald G. Scheinen-Probleme: Analogie, Konstruktionsmischung und die Sogwirkung aktiver Grammatikalisierungskanäle / G. Diewald // Modalität und Modalverben im Deutschen / [Hg. M. Reis, R. Müller]. - Hamburg: Buske, 2001. - S. 87-110.

140. Diewald G. A model for relevant types of contexts in grammaticalization / G. Diewald // New Reflections on Grammaticalization / [Hg. I. Wischer, G. Diewald]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 2002. - P. 103-120.

141. Diewald G. New reflections on grammaticalization / [ed. by Ilse Wischer, Gabriele Diewald]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 2002. - 437 S.

142. Diewald G. Die Entwicklung von werden + Infinitiv als Futurgrammem: Ein Beispiel für das Zusammenwirken von Grammatikalisierung, Sprachkontakt und soziokulturellen Faktoren / G. Diewald und M. Habermann // Grammatikalisierung im Deutschen / [Hg. T. Leuschner, T. Mortelmans und S. De Groodt]. - Berlin: De Gruyter, 2005. - S. 229-250.

143. Diewald G. Grammatikalisierung, Grammatik und grammatische Kategorien: Überlegungen zur Entwicklung einer grammatikalisierungsaffinen Grammatikbegriffs / G. Diewald // Grammatikalisierung und grammatische Kategorien / [Hg. Th. Stolz]. - Bochum: Brockmeyer, 2008. - S. 1-32.

144. Duden: Grammatik der deutschen Gegenwartssprache / [hrsg. und bearb. von Günther Drosdowski in Zusammenarbeit mit Peter Eisenberg und anderen]. - [5., völlig neu bearb. u. erw. Aufl]. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1995. - 864 S.

145. Duden: Die Grammatik / [hrsg. von der Dudenredaktion]. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 2005. - 1343 S.

146. Dürscheid Chr. Syntax. Grundlagen und Theorien / Christa Dürscheid. - Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2012. - 256 S.

147. Eisenberg P. Grundriß der deutschen Grammatik: Das Wort / Peter Eisenberg. - Stuttgart: Metzler, 2013. - 513 S.

148. Eisenberg P. Grundriß der deutschen Grammatik: Der Satz / Peter Eisenberg. - Stuttgart: Metzler, 2013. - 535 S.

149. Engel U. Deutsche Grammatik / Ulrich Engel. - Heidelberg: Groos, 1996. - 885 S.

150. Eroms H.-W. Syntax der deutschen Sprache / Hans-Werner Eroms. - Berlin: Walter de Gruyter, 2000. – 510 S.

151. Fanselow G. Sprachtheorie: Eine Einführung in die Generative Grammatik / G. Fanselow, S. W. Felix. - Tübingen: Francke, 1987. - Band 1: Grundlagen und Zielsetzungen. - 301 S.

152. Fanselow G. Sprachtheorie: Eine Einführung in die Generative Grammatik / G. Fanselow, S. W. Felix. - Tübingen: Francke, 1987. - Band 2: Die Rektions- und Bindungstheorie. - 278 p.

153. Fillmore Ch. The Case for Case / Ch. Fillmore // Universals in Linguistic Theory / [ed. by E. Bach, R. T. Harms]. - New York: Holt, Rinehart and Winston, 1968. - P. 1-88.

154. Fischer O. Pathways of Change: Grammaticalization in English / [ed. By O. Fischer, A. Rosenbach, D. Stein]. - Amsterdam: John Benjamins, 2000. - 391 p.

155. Fischer O. Up and down the cline – The nature of grammaticalization / O. Fischer, M. Norde, H. Perridon. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 2004 - 404 p.

156. Flämig W. Grundzüge der deutschen Grammatik / Walter Flämig. - Berlin: Akademie-Verl., 1984. - 1028 S.

157. Flämig W. Grammatik des Deutschen: Einführung in Struktur- und Wirkungszusammenhänge / Walter Flämig. - Berlin: Akademie-Verl., 1991. - 640 S.

158. Folli R. Causation, obligation, and argument structure: On the nature of little v / R. Folli, H. Harley // Linguistic Inquiry. - Cambridge: MIT Press, 2007. - P. 197-238.

159. Fritz G. Einführung in die historische Semantik / Gerd Fritz. - Tübingen: Niemayer, 2005. – 249 S.

160. Frühneuhochdeutsche Grammatik / [Hg. O. Reichmann, K.-P. Wegera, R. P. Ebert, H.-J. Solms]. - Tübingen: Niemeyer, 1993. - 562 S.

161. Gabelenz G. Die Sprachwissenschaft. Ihre Aufgaben, Methoden und bisherigen Ereignisse / Georg von der Gabelenz. - Leipzig: Weogel, 1891. - 502 S.

162. Gelderen E. Clause Structure / Elly van Gelderen. - Cambridge: Cambridge University Press, 2013. - 252 p.

163. Giacalone Ramat A. The limits of grammaticalization / A. Giacalone Ramat, P. J. Hopper. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1998. - 302 S.

164. Givón T. Historical syntax and synchronic morphology: [an archeologist’s field trip] / T. Givón // Papers from the seventh regional Meeting of the Chicago Linguistic Society. - Chicago: Chicago Linguistic Society, 1971. - P. 394-415.

165. Givόn T. Serial verbs and syntactic change: Niger-Congo / T. Givόn // Word order and word order change / [ed. by C. Li]. - Austin: University of Texas Press, 1975. - P. 47-112.

166. Givón T. On unerstanding grammar / Talmy Givón. - New York: Academic Press, 1979 - 379 p.

167. Givón T. Serial Verbs and the Mental Reality of ‘Event’: grammatical vs. cognitive packaging / T. Givón // Approaches to Grammaticalization / [ed. By E. Traugott, B. Heine]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1991. - P. 81-127.

168. Givón T. Syntax: An Introduction / Talmy Givón. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2001. - Vol. I. - 500 p.

169. Givón T. Syntax: An Introduction / Talmy Givón. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2001. - Vol. II. - 416 p.

170. Grewendorf G. Aspekte der deutschen Syntax: eine Rektions-Bindungs- Analyse / Günther Grewendorf. - Tübingen: Narr, 1988. - 344 S.

171. Grice H. P. Logic and Conversation / H. P. Grice // Syntax and Semantics / [ed. by P. Cole, J. Morgan]. - New York: Academic Press, 1975. - Vol. 3 - P. 41-58.

172. Gruber J. S. Studies in Lexical Relations / J. S. Gruber. - Bloomington: Indiana University Linguistics Club, 1970. - 190 p.

173. Haegeman L. Introduction to Government and Binding Theory / Liliane Haegeman. - Oxford; Cambridge: Blackwell, 1994. - 728 p.

174. Haider H. Die Struktur der deutschen Nominalphrase / H. Haider // Zeitschrift für Sprachwissenschaft. - Berlin; New Yor: de Gruyter, 1988. - No 7. - S. 32-59.

175. Halliday M. A. K. An Introduction to Functional Grammar / M. A. K. Halliday, Chr. M. I. M. Matthiessen. - London: Edward Arnold, 2004. - 689 p.

176. Harris A. C. Historical syntax in cross-linguistic perspective / A. C. Harris, L. Campbell. - Cambridge: Cambridge University Press, 1995. - 488 p.

177. Haspelmath M. From purposive to infinitive - a universal path of grammaticization / M. Haspelmath // Folia Linguistica Historica. - Berlin: De Gruyter, 1989. - No 10 (1-2). - P. 287-310.

178. Haspelmath M. The grammaticization of passive morphology / M. Haspelmath // Studies in Language. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1990. - Vol. 14 (1). - P. 25-72.

179. Haspelmath M. Does grammaticalization need reanalysis? / M. Haspelmath // Studies in Language. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1998. - Vol. 22 (2). - P. 315-351.

180. Haspelmath M. The semantic development of old presents: New futures and subjunctives without grammaticalization / M. Haspelmath // Diachronica. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1998. - No 15 (1). - P. 29-62.

181. Haspelmath M. Why is grammaticalization irreversible? / M. Haspelmath // Linguistics. - 1999. - No 37 (6). - P. 1043-1068.

182. Haspelmath M. On directionality in language change with particular reference to grammaticalization / M. Haspelmath // Up and down the cline: The nature of grammaticalization / [ed. by O. Fischer, M. Norde, H. Perridon]. - Amsterdam: Benjamins, 2004. - P. 17-44.

183. Heine B. Grammaticalization and Reanalysis in African Languages / B. Heine, M. Reh. - Hamburg: Buske Helmet, 1984. - 308 p.

184. Heine B. From Cognition to Grammar - Evidence from African Languages / B. Heine, U. Claudi, F. Hünnemeyer // Approaches to Grammaticalization / [ed. by E. Traugott, B. Heine]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1991. - P. 149-187.

185. Heine B. Grammaticalization: a conceptual framework / B. Heine, U. Claudi, F. Hünnemeyer. - New York: Oxford University Press, 1991. - 318 p.

186. Heine B. Auxiliaries: Cognitive forces and grammaticalization / Bernd Heine. - New York: Oxford University Press, 1993. - 162 p.

187. Heine B. Possession: Cognitive sources, forces, and grammaticalization / Bernd Heine. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997. - 292 p.

188. Heine B. On the role of context in grammaticalization / B. Heine // New Reflections on Grammaticalization / [Hg. I. Wischer, G. Diewald]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 2002. - P. 83-101.

189. Heine B. World lexicon of grammaticalization / B. Heine, T. Kuteva. - Cambridge: Cambridge University Press, 2002 - 387 p.

190. Heine B. Grammaticalization / B. Heine // The Handbook of Historical Linguistics / [ed. by B. Joseph, R. Janda]. - Oxford: Blackwell, 2003. - P. 575-601.

191. Heine B. On contact-induced grammaticalization / B. Heine, T. Kuteva // Studies in Language. - 2003. - No 27. - P. 529-572.

192. Heine B. Drohen und versprechen - zur Genese von funktionalen Kategorien / B. Heine und H. Miyashita // Neue Beiträge zur Germanistik: Grammatikalisierung im Deutschen - typologisch gesehen. - München: Iudicium Verlag, 2004. - Band 3, Heft 2. - S. 9-33.

193. Helbig G. Deutsche Grammatik: ein Handbuch für den Ausländerunterricht / G. Helbig, J. Buscha. - Berlin; München: Langenscheidt, 2007. - 654 S.

194. Hentschel E. Handbuch der deutschen Grammatik / Elke Hentschel, Harald Weydt. - Berlin: de Gruyter, 2013. - 472 S.

195. Hopper P. Where do words come from? / P. Hopper // Studies in typology and diachrony / [ed. by W. Croft, S. Kemmer, K. Denning]. - Amsterdam: John Benjamins, 1990. - P. 151-160.

196. Hopper P. On some principles of grammaticalization / P. Hopper // Approaches to Grammaticalization / [ed. by E. Traugott, B. Heine]. - Amsterdam: John Benjamins, 1991. - P. 17-36.

197. Hopper P. The paradigm at the end of the universe / P. Hopper // The Limits of Grammaticalization / [ed. by A. Giacalone-Ramat, P. Hopper]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1998. - P. 147-158.

198. Hopper P. Grammaticalization / P. Hopper, E. Traugott. - Cambridge: Cambridge University Press, 2003. - 276 p.

199. Hornstein N. The Empty Category Principle / N. Hornstein, A. Weinberg // Government and Binding Theory and the Minimalist Program: Principles and Parameters in Syntactic Theory / [ed. by G. Webelhuth]. - Oxford; Cambridge: Wiley-Blackwell, 1995. - P. 241-296.

200. Jackendoff R. Semantic Interpretation in Generative Grammar / Ray Jackendoff. - Cambridge: MIT Press, 1974. - 414 p.

201. Jackendoff R. X-Syntax: A Study of Phrase Structure / Ray Jackendoff. - Cambridge: MIT Press, 1977. - 249 p.

202. Kemenade A. van. The history of English modals: a reanalysis / A. van Kemenade // Folia Linguistica Historica. - Berlin: Mouton, 1993. - No 13/1. - P. 143-166.

203. Kemenade A. van. Functional Properties of Morphosyntactic Change / Ans van Kemenade. - Berlin: Mouton de Gruyter, 1999. - 201 p.

204. Kiparsky P. Remarks on Analogical Change / P. Kiparski // Explanation in Phonology. - Berlin: De Gruyter, 1982. - P. 199-216.

205. Kürschner W. Grammatisches Kompendium: Systematisches Verzeichnis grammatischer Grundbegriffe / Wilfried Kürschner. - Tübingen: France Verlag, 2008. - 302 S.

206. Kuryłowicz J. The evolution of grammatical categories / J. Kuryłowicz // Diogenes. - 1965. - No 13. - P. 55-71.

207. Langacker R. Syntactic Reanalysis / R. Langacker // Mechanisms of Syntactic Change / [ed. by Charles N. Li]. - Austin; London: University of Texas Press, 1977. - P. 57-139.

208. Larson R. On the double object construction / R. Larson // Linguistic Inquiry. - Cambridge: MIT Press, 1988. - No 19. - P. 335-391.

209. Lehmann Chr. Grammaticalization: Synchronic variation and diachronic change / Chr. Lehmann // Lingua e Stile. - 1985. - Vol. 20. - P. 303-318.

210. Lehmann Chr. Thoughts on grammaticalization: [A programmatic sketch] / Christian Lehmann. - Erfurt: University of Erfurt, 2002. - 171 p.

211. Lehmann Chr. Theory and method in grammaticalization / Chr. Lehmann // Zeitschrift für Germanistische Linguistik: Grammatikalisierung / [Hg. G. Diewald]. - 2004. - No 32/2. - S. 152-187.

212. Lehmann Chr. Situation [Elektronische Quelle] / Christian Lehmann. - Zugriffsmodus: http://www.christianlehmann.eu/ling/lg_system/sem/situation.php.

213. Leiss E. Zur Entstehung des neuhochdeutschen analytischen Futurs / E. Leiss // Wissenschaft / [Hg. R. Schützeichel]. - Heidelberg: Universitätsverlag, 1985. - B. 10. - S. 250-273.

214. Leiss E. Die Verbalkategorien des Deutschen: Ein Beitrag zur Theorie der sprachlichen Kategorisierung / Elisabeth Leiss. - Berlin; New York: Walter de Gruyter, 1992. - 334 S.

215. Leuschner T. Grammatikalisierung im Deutschen / T. Leuschner, T. Mortelmans, S. de Groodt. - Berlin: Walter de Gruyter, 2005. - 375 S.

216. Li Ch. Historical change of word-order: a case study in Chinese and its implications / Charles N. Li, Sandra A. Thompson // Historical Linguistics: Proceedings of the first International Conference on Historical Linguistics, (Edinburgh, 2nd - 7th Sept. 1973) / [ed. by J. M. Anderson, Ch. Jones]. - New York: Elsevier, 1974. - P. 199-217.

217. Lindquist H. Corpus approaches to grammaticalisation in English / [ed. by H. Lindquist, Chr. Mair]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 2004. - 265 p.

218. Lindström Th. The History of the Concept of Grammaticalisation: [PhD Thesis] / Therese Lindström. - Sheffield: University of Sheffield, 2004. - 453 p.

219. Martinet A. Le langage / André Martinet. - Paris: Gallimard, 1968.

220. Matthews P. Central concepts of syntax / P. Matthews // Syntax: An international handbook of contemporary research / [ed. by J. Jacobs, A. von Stechow, W. Strenefeld, Th. Vennemann]. - Berlin; New York: de Gruyter, 1993. - P. 89-117.

221. Meillet A. L’évolution des formes grammaticales (1912) / A. Meillet // Linguistique historique et linguistique générale. - Paris: Champion, 1965. - S. 130-148.

222. Morrow D. Grammatical morphemes and conceptual structure in discourse processing / D. Morrow // Cognitive Science. - 1986. - Vol. 10 - P. 423-455.

223. Öhlschläger G. Zur Syntax und Semantik der Modalverben des Deutschen / Günther Öhlschläger. - Tübingen: Max Niemeyer, 1989. - 270 S.

224. Pagliuca W. Perspectives on grammaticalization / [ed. by W. Pagliuca]. - Amsterdam: John Benjamins, 1994. - 306 p.

225. Palmer F. R. Mood and modality / Frank Robert Palmer. - Cambridge: Cambridge University Press, 2001. - 236 p.

226. Paul H. Mittelhochdeutsche Grammatik / Hermann Paul; [neu bearb. von T. Klein, H.-J. Solms, K.-P. Wegera]. - [25. Aufl.] - Tübingen: Niemeyer, 2007. - 618 S.

227. Pittner K. Deutsche Syntax / K. Pittner, J. Berman. - Tübingen: Narr, 2013. - 200 S.

228. Polenz P. Deutsche Satzsemantik. Grundbegriffe des Zwischen-den- Zeilen-Lesens / Peter von Polenz. - Berlin: de Gruyter, 2008. - 389 S.

229. Pollock J.-Y. Verb movement, universal grammar, and the structure of IP / J.-Y. Pollock // Linguistic Inquiry. - Cambridge: MIT Press, 1989. - No 20. - P. 365-424.

230. Radford A. Transformational grammar: a first course / Andrew Radford. - Cambridge: Cambridge University Press, 1988. - 625 p.

231. Radford A. Syntax. A Minimalist Introduction / Andrew Radford. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997. - 283 p.

232. Radtke P. Die Kategorien des deutschen Verbs: zur Semantik grammatischer Kategorien / Petra Radtke. - Tübingen: Narr, 1998. - 285 S.

233. Ramat P. Introductory paper / P. Ramat // Historical Development of Auxiliaries: Papers of a Workshop / [ed. by M. Harris, P. Ramat]. - Berlin: Mouton de Gruyter, 1987. - P. 3 - 19.

234. Ramers K.-H. Einführung in die Syntax / Karl-Neinz Ramers. - München: Fink, 2007. - 177 S.

235. Rauh G. Tiefenkasus, thematische Relationen und Thetarollen: Die Entwicklung einer Theorie von semantischen Relationen / Gisa Rauh. - Tübingen: Narr, 1988. - 468 S.

236. Reinhart T. Anaphora and semantic interpretation / Tanya Reinhart. - London: Taylor & Francis, 1983. - 223 p.

237. Reis M. Zur Grammatik der sog. "Halbmodale" drohen / versprechen + Infinitiv / M. Reis // Deutsche Syntax: Empirie und Theorie / [Hg. F. J. D'Avis]. - Göteborg: Acta Universitatis Gothoburgensis, 2005. - S. 125-145.

238. Rizzi L. Issues in Italian Syntax / Luigi Rizzi. - Dordrecht: Foris, 1982. - 188 p.

239. Rizzi L. Relativized Minimality / Luigi Rizzi. - Cambridge: MIT Press, 1990. - 147 p.

240. Roelcke Th. Periodisierung der deutschen Sprachgeschichte. Analysen und Tabellen / Thorsten Roelcke. - Berlin; New York: de Gruyter, 1995. - 494 S.

241. Rutten J. Infinitival complements and auxiliaries / Jean Rutten. - Amsterdam: University of Amsterdam, 1991. - 229 p.

242. Sapir E. Language: An Introduction to the Study of Speech / Edward Sapir. - New York: Harcourt, Brace and company, 1921. - 258 p.

243. Schmidt W. Geschichte der deutschen Sprache: [Ein Lehrbuch für das germanische Stidium] / Wilhelm Schmidt. - Stuttgart: Hirzel, 2007. - 510 S.

244. Schrodt R. Althochdeutsche Grammatik II: Syntax / Richardt Schrodt. - Tübingen: Max Niemeyer, 2004. - 242 S.

245. Seoane E. Theoretical and empirical issues in grammaticalization / E. Seoane, M. J. López-Couso. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 2008. - 367 p.

246. Sioupi A. Aspektdistinktionen im Vergleich / Athina Sioupi. - Tübingen: Narr, 2014. - 300 S.

247. Smirnova E. Funktionale Grammatik: Konzepte und Theorien / E. Smirnova, T. Mortelmans. - Berlin: De Gruyter, 2010. - 251 S.

248. Stedje A. Deutsche Sprache gestern und heute / Astrid Stedje. - Stuttgart: Fink, 2007. - 277 S.

249. Stowell T. The syntactic expression of tense / T. Stowell // Lingua: An international review of general linguistics / [ed. by J. Rooryck]. - Armsterdam: Elsevier, 2007. - No 117. - P. 437-463.

250. Stowell T. Syntax / T. Stowell // The Oxford Handbook of Tense and Aspect / [ed. by R. I. Binnick]. - Oxford: Oxford University Press, 2012. - P. 184-211.

251. Szczepaniak R. Grammatikalisierung im Deutschen. Eine Einführung / Renata Szczepaniak. - Tübingen: G. Narr, 2009. - 211 S.

252. Thrainsson H. On th (non-)universality of functional categories / H. Thrainsson // Minimal Ideas: Syntactic Studies in the Minimalist Framework / [ed. by W. Abraham, S. Epstein, H. Thrainsson, C. Zwart]. - Amsterdam: John Benjamins, 1996. - P. 253-281.

253. Traugott E. From propositional to textual and expressive meanings: Some semantic-pragmatic aspects of grammaticalization / E. Traugott // Perspectives on Historical Linguistics / [ed. by W. Lehmann, Y. Malkiel]. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1982. - P. 245-271.

254. Traugott E. Approaches to Grammaticalization: Focus on types of grammatical markers / E. Traugott, B. Heine. - Amsterdam; Philadelphia: John Benjamins, 1991. - 556 p.

255. Traugott E. Regularity in Semantic Change / E. Traugott and R. Dasher. - Cambridge: Cambridge University Press, 2002. - 362 p.

256. Traugott E. Constructions in grammaticalization / E. Traugott // The Handbook of Historical Linguistics / [Ed. by B. Joseph, R. Janda]. - Oxford: Blackwell, 2003. - P. 624-647.

257. Vendler Z. Verbs and Times / Z. Vendler // Philosophical Review - New York: Cornell University Press, 1957. - P. 143-160.

258. Vendler Z. Linguistics in philosophy / Zeno Vendler. - New York: Cornell University Press, 1967. - 203 p.

259. Verkuyl H. J. On the compositional nature of the aspect / Henk J. Verkuyl. - Dordrecht: Reidl, 1972. - 186 p.

260. Webelhuth G. X-bar Theory and Case Theory / G. Webelhuth // Government and Binding Theory and the Minimalist Program: Principles and Parameters in Syntactic Theory / [ed. by G. Webelhuth]. - Oxford; Cambridge: Wiley-Blackwell, 1995. - P. 15-95.

261. Weinrich H. Textgrammatik der deutschen Sprache / Harald Weinrich. - Mannheim: Duden, 1993. - 1111 S.

262. Welke K. Einführung in die Satzanalyse / Klaus Welke. - Berlin: Walter de Gruyter, 2007. - 374 S.

263. Williams E. Predication / E. Williams // Linguistic Inquiry. - Cambridge: MIT Press, 1980. -No 11. - P. 203-238.

264. Williams E. Theta Theory / E. Williams // Government and Binding Theory and the Minimalist Program: Principles and Parameters in Syntactic Theory / [ed. by G. Webelhuth]. - Oxford; Cambridge: Wiley-Blackwell, 1995. - P. 97-124.

265. Wischer I. Grammaticalization of Periphrastic Constructions / I. Wischer // Studies on Grammaticalization / [ed. by E. Verhoeven, St. Skopeteas, Yong-Min Shin, Y. Nishina, J. Helmbrecht]. - Berlin; New York: Mouton de Gruyter, 2008. - P. 241-250.

266. Wischer I. Aspects of grammaticalization: Current resourses and future prospects [Electronic Resource] / Ilse Wischer. - Access Mode: http://ir.lib.hiro shima-u.ac.jp/metadb/up/kiyo/AN0002064X/HiroshimaStud-EnglLangLit_55_1.pdf.

267. Zagona K. Temporal argument structure: configurational elements of construal / K. Zagona // Temporal Reference, Aspect and Actionality: Semantic and Syntactic Perspectives / [ed. by P. M. Bertinetto et al.]. - Torino: Rosenberg & Sellier, 1995. - P. 397-410.

268. Zagona K. Some effects of aspect on tense construal / K. Zagona // Lingua: An international review of general linguistics / [ed. by J. Rooryck]. - Armsterdam: Elsevier, 2007. - No 117. - P. 464-502.

269. Zagona K. Tense, aspect, and modality / K. Zagona // The Cambridge Handbook of Generative Grammar / [ed. by Marcel den Dikken]. - Cambridge: Cambridge University Press, 2013. - P. 746-792.

270. Zifonun G. Grammatik der deutschen Sprache / Gisela Zifonun. - Berlin: Walter de Gruyter, 1997. - 2573 S.