« Назад

Вступ

В історії людства поява певних технічних інновацій в системі виробництва завжди призводила до соціальних та духовно-культурних трансформацій. Саме інформаційні комунікації стали постійною рушійною силою, яка внесла кардинальні зміни у розвиток суспільства.

Головними джерелами інформації і новин у сучасному світі є телебачення і радіомовлення. Сучасною світовою тенденцією розвитку медіа-простору є постійне вдосконалення телебачення і радіомовлення, зростання конкретності між радіостанціями тощо. Це один з ключових атрибутів демократичного розвитку держави, забезпечення плюралізму поглядів та інформаційних прав громадян через надання об’єктивної та збалансованої інформації.

Отже, сучасний інформаційний простір України, як і будь-якої іншої держави, неможливо уявити без розгалуженої системи контенту радіо мовників. Важлива роль у цьому процесі належить авторським програмах, адже саме з їх допомогою можна залучати до тієї чи іншої радіостанції постійних радіослухачів. Проте сконструювати і продумати передачу одній людині (її ведучому) доволі непросто, до того ж навіть теоретичне підґрунтя в сучасній Україні щодо підготовки авторських програм на радіо розроблене вкрай побіжно.

Актуальність обраної теми зумовлена тим, що радіо як мовник має чимало переваг, відтак досліджувати авторську програму як його складову напрочуд злободенно.

Метою цієї магістерської роботи є дослідити особливостей тематики та специфіки авторської передачі на українському радіо.

Досягнення поставленої мети зумовило виконання більш конкретних завдань:

- визначити процес виникнення авторської програми в історії українського радіо;

- вказати стан дослідження обраної проблематики;

- з’ясувати особливості роботи над передачею радіостанції;

- оцінити особливості суть та специфіку авторської програми;

- дослідити різноманітність сучасних авторських програм;

- проаналізувати радіопростір з метою пошуку потрібної радіостанції відповідно до специфіки авторської програми;

- запропонувати концепцію власної авторської програми.

Об’єкт – суть та специфіка сучасної авторської передачі в контексті українського радіомовлення.

Предмет – аналіз різноманіття та особливостей сучасних авторських програм та розробка пропозицій щодо виходу в ефір власної авторської передачі.

Вирішення поставлених завдань зумовило вибір методів дослідження. У роботі застосовувались: метод аналізу теоретичних джерел для визначення поняття «передача», «авторська передача» тощо; індуктивний метод при формулюванні особливостей тематики та структури авторських передач; хронологічний метод при дослідженні функціонування радіо та запровадження авторської програми в його ефір, квантитативний метод при аналізі контенту провідних українських радіостанцій.

Наукова новизна нашої роботи полягає у різносторонньому дослідженні розробки та функціонування авторської програми в межах сучасного радійного дискурсу. Також варто звернути увагу, що окреслена тематика вкрай побіжно характеризована дослідниками.

В процесі виконання практичної частини стали в пригоді набуті теоретичні та практичні навички під час навчання в університеті. Тому є підстави проведене нами дослідження вважати достовірним.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання практичних та теоретичних матеріалів під час навчання та дослідницької діяльності.

Особистий внесок у дослідження теми пов’язаний із розробкою нової авторської програми, визначення радіостанцій, в радіоефірі якої ця програма могла б звучати, оцінено її новизну та потенційні програми-конкуренти.

Під час дослідження обраної теми були використані наукові видання, як-ось монографія Палагнюк Ю.В. «Державне регулювання аудіовізуальних засобів масової комунікації: європейський досвід та Україна», навчальні видання, зокрема: Здоровега В.Й. «Теорія і методика журналістської творчості», Пенчук І.Л. «Основи радіожурналістики», «Радиожурналистика» під редакцією А.А. Шереля, Антонова О.В., Кулініч О.О. «Радіожурналістика» тощо; наукові статті: Венгер І. «Авторські програми в контексті комерційного телебачення, Когут М. «Радіо та телебачення. історичні та сучасні аспекти роботи у медіа», Кузьменко Л. «Авторська передача: від задуму до втілення», інтернет-ресурси: «Авторська програма на радіо, – майстерня Андрія Куликова», Гоян О. «Звуковий образ комерційного радіомовлення: особливості формування», Іващук О. «Книжка в радіоефірі» та інші джерела.

Структурно робота складається з трьох частин: вступу, основної частини та висновків. Основна частина поділена на 3 розділи, які у свою чергу поділені на кілька підрозділів.

У першому розділі окреслено місце авторської програми у історичному розвиткові радіо та окреслено стан наукового дослідження зазначеної вище теми.

У другому розділі визначено специфіку та особливості авторської програми, окреслено їх тематичні різновиди та радіостанцій, в ефірі яких виходять.

В останньому розділі описано потенційну радіомережу, контенту якої властиві культурно-освітні програми та визначено тематику і концепцію власної авторської програми.

Структура роботи. Обсяг основної частини роботи становить 76 сторінок. Дипломна робота супроводжується список використаної літератури із 54 джерел та додатком.

Висновки

Сучасне інформаційне радіомовлення бере свій початок від радіогазет. Згодом на наступному етапі розвитку запровадження трансляції радіогазет і дротового радіо було дуже затратним.

Проте уже через кілька десятків років радіомовлення епохи відбудови й та напередодні Другої світової війни Україна була за радянськими мірками розвиненою радіомовною республікою. Хоча масштаби інформаційного радіомовлення були великими, але тематика і літературний рівень не завжди задовольняли владні структури.

Українське радіо бере свій початок із події, що трапилася у квітні 1965 року, коли розпочинає трансляцію інформаційно-музичної радіопрограми «Промінь».

Найважливішим досягненням і водночас яскравим свідченням якісного становлення інформаційного мовлення в період перебудови стала ранкова інформаційна програма. Ранкові шоу традиційно мають або одного, або двох ведучих. Шоу з одним ведучим, так зване авторське шоу – це орієнтація передусім на особистість, яка є достатньо популярною, щоб завойовувати слухачів.

В період незалежності авторські програми на радіо доволі поширене явище. Будь-яка передача для журналіста починається з визначення мети, яку він ставить перед собою, готуючись до неї. В деякій мірі вибір теми вже визначений спеціалізацією редакції, радіоканалу або радіокомпанії, її основними тематичними напрямками, форматом.

В основі цього процесу підготовки до випуску інформаційних програм − відбір і верстка, тобто упорядкування, поєднання окремих найактуальніших журналістських творів у відведеному часовому відрізку для інформаційної передачі та їх оцінка.

Щодо специфіки роботи над авторською передачею, то насамперед варто звернути увагу, що авторська програма – це радіопередача, автор якої одночасно виступає в ролі її творця і ведучого, режисера, літературного та музичного редактора, коректора, а іноді і продюсера. Авторські програми можуть бути найрізноманітнішими: аналітичні, пізнавальні, музичні, спортивні, про модні течії, рекламні.

Автор програми, з одного боку, знаходиться в більш простій ситуації на відміну від ведучого ефіру: він обмежений темою своєї передачі, йому не треба знати про все потроху, потрібно розбиратися тільки в своєму питанні.

Під час створення такої програми, варто чітко розуміти поняття «формат». Дуже важливо, щоб теми програми збігалися з форматом радіостанції і цікавили потенційну аудиторію тієї чи іншої радіостанції.

Важливу роль у створенні авторської програми відіграє співвідношення музики і тексту. Більше того, автор сам підбирає і музичний матеріал (який також повинен легко сприйматися), домовляється з гостями, якщо це ток-шоу, обговорює з ними тему майбутньої розмови, бажані і небажані питання і т.д.

Створюючи програму, необхідно розуміти і враховувати специфіку міста, на яке мовить радіостанція. А дослідивши аудиторію, треба правильно вибрати ракурс і форму викладу матеріалу.

Безумовно, що немала увага приділяється ведучому авторської програми, який однозначно має бути «родзинкою» загального дійства. Відтак, кожна із радіостанцій продумує оригінальний контент, розставляє влучні акценти у випусках новин, подає запотребовану музику.

Важлива роль у цьому процесі надається авторській програмі. На сьогодні випуски таких передач не оминають жодні із окреслених дослідниками тем і проблематики. Наведемо приклади: Історико-культурологічні передачі: авторські культурні програми доволі часто можна почути на хвилях радіо «Культура». До прикладу, «Культура життя» − це прямо-ефірна авторська програма філософа і релігієзнавця Сергія Присухіна; Суспільно-політичні передачі: Першому каналі Українського радіо проходять авторські програми кримськотатарською мовою журналістів Османа Пашаєва та Айше Акієвої − «Beraber з Османом Пашаєвим» та «Vatan sedası з Айше Акієвою»; Освітньо-пізнавальні передачі: в ефірі радіостанції «RADIOM» можна почути Авторська програма Олесі Дмитрієвої «Як вижити в сім’ї?»; Релігійні передачі: в ефірі радіо «Воскресіння» можна було почути програму «Пречисті в українському народному календарі», що підготувала письменниця, завідувач відділу етноміфології Львівського музею історії релігії Ірина Вовк; Передачі для дітей та юнацтва: А. Костецький готує авторську передачу «Легенди та билиці з козацької криниці»; Передачі для молоді: як приклад на Радіо «Промінь» є передача «Пазли» з Яриною Скуратівською.

Як було встановлено, книжкова та літературна тематики уже наявні в передачах українських радіостанцій, зокрема «Книжковий ярмарок» на Радіо «Ера» та «Літературні читання» на хвилях «Українського радіо».

Крім цього, у третьому розділі, зокрема, окреслено в ефірі якої радіостанцій може якнайкраще «прижитися» програма. Визначено радіо «Промінь» та «Громадське радіо». Звичайно, вказаний перелік не є вичерпаним.

Пропонуємо готувати до виходу в ефіри передачу, де б подавалися огляди книг на певну проблему, тему, відповідно до певної дати, літературно-культурної або сезонної події. Привернення уваги до книжки – частина цієї радіотворчості.

Її актуальність та запотребованість пов’язана із тим, що книжковому ринку можна відшукати чимало книг на будь-які теми. Пересічному читачеві важко зорієнтуватися, якій із них можна довіряти.

Тому доречно обирати для кожного випуску конкретну тематику і запросити до студії особу, яка може стати цікавим співрозмовником та порадувати авторів і видання, що варто придбати.

Для нашої було продумано, зокрема, такі робочі назви «Книга виручить в біді», «Книжковий порадник», «Книга вирішить проблему», «Як вибрати потрібну книгу?».

Радіоконтент подаватиметься у формі діалогу ведучого (автора передачі) із гостем, виходитиме в ефір один раз на тиждень – в обідню пору вихідного дня. Тривалість передачі в межах 30 хв.

Важливо, крім багатьох головних моментів, не упустити і зробити акцент на музиці, яка, до слова, існує на радіо як самостійний вид мовлення (музичні передачі) і як виражальний засіб радіожурналістики (використовується у специфічному зв’язку зі словом і шумами). Відтак, у нашій програмі доцільно використовувати шуми та музику.

В тексті магістерської роботи було запропоновано тематику та специфіку кількох випусків. Також на прикладі однієї із них розроблений чернетковий варіант запитань, які будуть задіяні при розмові з гостем в ході випуску.

Список використаних джерел

1. Абрамова І. Г. Прямоефірна програма: сутність, проблематика створення та функціонування [Текст] / І. Г. Абрамова, О. А. Заводовська // Держава та регіони. Соціальні комунікації. − 2013. − № 1. − С. 38-43.

2. Авторська програма на радіо, – майстерня Андрія Куликова // Школа журналістики УКУ. 2013. – Режим доступу: http://journalism.ucu.edu.ua/video/1724/.

3. Андрій Куликов: «Радіо дає найбільшу свободу» // Медіакритика. – 2015. – лютий. – Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/ohlyady-analityka/andriy-kulykov-radio-daye-naybilshu-svobodu.html.

4. Антонова О. В., Кулініч О. О. Радіожурналістика: навч.-метод. посіб. для орг. самостійної роботи й підготов. до модульної роботи студ. спец. «Журналістика» \ Ольга Вадимівна Антонова, Олена Олександрівна Кулініч; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. – 238 с.

5. Багиров Э., Ружников В. Основы радиожурналистики: учебник / Э. Багиров, В. Ружников. – М., 1984. – 348 с.

6. Безчотнікова С. В. Технології сучасного комерційного радіомовлення: функціональний тип, формат, контент / С. В. Безчотнікова // [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/is/2011_13/Bezchotn.pdf.

7. Богуславський О. «Визволення» веде до «Свободи»: внесок одного радіо в незалежність України або свобода як окраєць хліба / О. Богуславський // Телевізійна та радіожурналістика. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/vypusk7/visnyk07-23.pdf.

8. Васьків М. Дослідження історії українського радіо на основі публікацій 1920–30-х років / М. Васьків // Український інформаційний простір. – Число 4. – С. 103−113.

9. Венгер І. Авторські програми в контексті комерційного телебачення [Текст] / І. Венгер // Теле- та радіожурналістика. − 2014. − Вип. 13. − С. 169-175.

10. Владимиров В. М. Комерційна журналістика як галузь інформаційного бізнесу / В. М. Владимиров. – Луганськ: Східноукраїнський державний університет, 1995. – 145 с.

11. Гаврилюк І. Ефірне програмування державного радіомовлення України та Білорусі (на прикладі «УР-1» та «Радыё 1») // Образ. Випуск 15. – 2014. – С. 43−53.

12. Гоян О. Звуковий образ комерційного радіомовлення: особливості формування [Електронний ресурс] / О. Гоян. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1651.

13. Гоян О. Я. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту: підручник / О. Я. Гоян. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 190 с.

14. Громадське радіо [Електронний ресурс]: офіційний сайт мовника. – Режим доступу: https://hromadskeradio.org

15. Іващук О. Книжка в радіоефірі / О. Іващук // Книжковий огляд. – 2002. – №2. – Режим доступу: http://www.web-standart.net/magaz.php?aid=3590

16. Качкан В. А., Лизанчук В. В. Особливості підготовки матеріалів для радіо і телебачення: навч. посібн. / В. А. Качкан, В. В. Лизанчук. – Львів: Редакційно-видавнича група ун-та, 1987. – 68 с.

17. Когут М. Радіо та телебачення. історичні та сучасні аспекти роботи у медіа / м. Когут // Теле- та радіожурналістика. −2013. − Випуск 12. − С. 426–427

18. Копистинська І. М. Засоби промоції книжкових видань: досвід незалежної України / І. М. Копистинська, Т. С. Гринівський // Наукові записки [Української академії друкарства]. Серія: Соціальні комунікації. − 2015. − № 1. − С. 37-46.

19. Кузьменко Людмила Авторська передача: від задуму до втілення / Людмила Кузьменко. – Режим доступу: http://old.journ.lnu.edu.ua/vypusk7/visnyk07-3.pdf.

20. Культура життя // Радіо Культура. – Режим доступу http://radiokultura.org/programs/item.html?prog_id=221.

21. Кульчинська Л. Поняття «кіножанру»: проблема дефініції / Л. Кульчинська // Наук. вісн. Київського ун-ту театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого: зб. наук. праць / за ред. О. І. Безгіна. – К.: Київський ун-т театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого. –2010. – Вип. 6. – С. 143–156.

22. Лизанчук В. В. Засоби масової інформації і духовне відродження України. (Формування національних ідеалів та інтернаціональних почуттів) / В. Лизанчук. – Львів, 1990. – 99 с.

23. Лизанчук В. В. Радіожурналістика: засади функціонування: підручник / В. В. Лизанчук – Львів: ПАІС, 2000. – 366 с.

24. Лизанчук В. Основи радіожурналістики: підруч. / В. В. Лизанчук. – К.: Знання, 2006. – 689 с.

25. Лучшие радиостанции Украины [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://rest-night.com/news-club-music-dj/1789-luchshieradiostancii-ukrainy.html.

26. Малевич Т. Авторське «Я» в радіо матеріалах / Т. Малевич // Теле- та радіожурналістика. − 2011. − Вип. 10. − C. 96–112.

27. Миронченко В. Інформаційне радіомовлення України: Сторінки історії: навч. посібн. / В. Миронченко. – К., 1996. – 57 с.

28. Миронченко В. Я. Основи інформаційного радіомовлення: підручник для студ. ун-тів спец. «Журналістика» / В. Я. Миронченко; Інститут змісту і методів навчання; Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1996. – 438 с. – Режим доступу: http://www.studfiles.ru/preview/4543909/page:47/.

29. Мірошниченко П. В. Звуковий образ радіомовлення як медіаефект [Текст] / П. В. Мірошниченко // Наукові записки Інституту журналістики. − 2013. − Т. 52. − С. 250-253.

30. Мірошниченко П. В. Комунікативна ефективність звукового образу радіопрограм (фокус-групове дослідження) [Текст] / П. В. Мірошниченко // Наукові записки Інституту журналістики. − 2013. − Т. 53. − С. 20-23.

31. Мірошниченко П. В. Ставлення користувачів медіа до звукового образу українського радіомовлення [Електронний ресурс] / П. В. Мірошниченко // Наукові записки Інституту журналістики. − 2015. − Т. 59. − С. 90-96.

32. На «Українському радіо» стартували авторські програми Османа Пашаєва та Айше Акієвої // Телекритика. – Режим доступу: http://ru.telekritika.ua/rinok/2015-05-05/106751.

33. Нагорняк М. В. Мовленнєва культура майбутнього радіожурналіста: реальність і шляхи вдосконалення [Електронний ресурс] / М. В. Нагорняк // Психолінгвістика. − 2014. − Вип. 15. − С. 297-310.

34. Омельяненко Ю. І. Телерадіомовлення України: шляхи становлення і розвитку / Ю. І. Омельяненко. – К., 1997. – 198 с.

35. Павленко Л. Г. Технологія та принципи програмування ефіру Всесвіт- ньої служби радіомовлення України / Л. Г. Павленко [Електронний ресурс] // Наукові записки Інституту журналістики: наук. зб. / за ред. В.В. Різуна; КНУ ім. Тараса Шевченка. – К., 2009. – Т. 35. – С. 147– 152.

36. Павленко Л. Інформаційні пріоритети сучасного мовлення закордонних радіостанцій в Україні// Радіожурналістика. – 2010. – № 9. – Ч. 2. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/vypusk7/n9-2/tele-and_radio_journalism-9-2-18.pdf].

37. Пазяк Ольга. Чистота мовлення як важлива комунікативна ознака в сучасних засобах масової інформації України / Ольга Пазяк // Сучасне та майбутнє журналістики в плюралістичному суспільстві: Матеріали науково-практичного українсько-швейцарського семінару / За ред. проф. А. Москаленка, М. Герольд, проф. В. Іванова. – К.: Центр вільної преси. – 1999. – С.208–209.

38. Пенчук І. Види радіомовлення: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Журналістика». − З.: Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління», 2004. − 274 с.

39. Пенчук І. Л. Основи радіожурналістики Методичні матеріали до вивчення дисципліни – радіожурналістики. − Запоріжжя, 2004 − 250 с.

40. Промінь: радіостанція, офіційний сайт. – Режим доступу: http://www.promin.fm.

41. Радиожурналистика / Под ред. проф. А. А. Шереля. М., Изд-во МГУ, 2000. Учебное пособие, М., 2000. – 400 с.

42. Радіо «Промінь» запускає п’ять авторських програм для молоді // Суспільне мовлення. – 2016. – Режим доступу: http://stv.detector.media/kontent/Audytoria/radio_promin_zapuskae_pyat_avtorskikh_program_dlya_molodi/.

43. Радіо Nostalgie запускає програму про книжки з Юрієм Володарським // Детектор М. – 2016. – 20 квітня. – Режим доступу: http://detector.media/production/article/114510/2016-04-20-radio-nostalgie-zapuskae-programu-pro-knizhki-z-yuriem-volodarskim/.

44. Радіо Ера [Електронний ресурс]: офіційний сайт мовника. – Режим доступу: http://www.eramedia.com.ua/programs/.

45. Радіо Промінь [Електронний ресурс]: офіційний сайт мовника. – Режим доступу: http://promin.fm/.

46. Різун В. В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 «журналістика та інформація» / В. В. Різун.— К.: Видавничий центр «Просвіта», 2008.— 260 с.

47. Сербін С. М. Елементи рефлекторності картини єдиного світу в радіомовленні [Текст] / С. М. Сербін // Наукові записки Інституту журналістики. − 2013. − Т. 53. − С. 38-44.

48. Смирнов В. В. « Жанры радиожурналистики». − М.: Аспект Пресс, 2002.

49. Тхагушев И. Н. Современное радиовещание в системе средств массовой информации / И. Н. Тхагушев // Вестник Московского университета. – Сер. 10. Журналистика. – 1994. – № 6. – С. 3 –14.

50. Українське радіо [Електронний ресурс]: офіційний сайт мовника. – Режим доступу: http://www.nrcu.gov.ua.

51. Українському радіо – 90 років. – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/pages/osn/7/files/bd9c69ab-1004-45ad-9ee8-98e266bb580a.pdf.

52. Шайда Н. Радіоканал «Культура» у контексті формування української національної ідентичності / Н. Шайда. // Теле- та радіожурналістика. – 2011. – № 10. – С. 192 – 203.

53. Шальман Т. М. Жанрові діалогічні форми сучасного українського телебачення: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.08 / Тетяна Михайлівна Шальман. – К., 2007. – 23 с

54. Ширман Р. Н. Алхимия режиссуры / Р. Н. Ширман. – К.: ЗАО «Телерадиокурьер», 2008. – 448 с.