Курсова робота Смислова основа процесів словотворення народної творчості у розвитку словотвірної деривації

Вступ

Глава 1. Теоретичні основи процесів словотворення та їх смислова основа

1.1. Словотворення як вчення про творення слів

1.2. Смислова основа як словотвірна мотивація

1.3. Словотвірний тип і словотвірне значення

1.4. Дослідження словотвору у сучасному мовознавстві

Глава 2. Смилова основа процесів словотворення народної творчості у розвитку словотвірної деривації

2.1. Суфіксальний спосіб

2.2. Префіксальний спосіб

2.3. Постфіксльний спосіб

2.4. Безафіксний спосіб

2.5. Основоскладання

Висновки

Список літератури

Українська мова − це дуже динамічна система, що постійно змінюється. Вона перебуває у постійному розвитку та русі, при цьому зберігаючи свою цілісність і красу. Розвиток відбувається у всьому і, зокрема, в українській мові, поступово видозмінюються всі рівні мови, в основному − лексичний і фразеологічний.

Основними способами поповнення лексики народної творчості є:

1. Словотворення. Це деривація нових одиниць різними способами й підспособами з використанням питомих й частково запозичених словотворчих ресурсів;

2. Запозичування нових слів з інших мов;

3. Залучення нелітературних внутрішньомовних ресурсів − розмовної, діалектної лексики, жаргонізмів, арготизмів, професіоналізмів тощо.

Словотвір - це вчення про словотворення. Нерідко словотворення називають деривацією (від лат. derivacio − творення, відведення), а словотвір − дериватологією.

Дериватологія досліджує словотвірний рівень мовної системи, який має міжрівневий характер, тому що його одиниці (словотворчі ресурси) є водночас одиницями інших мовних рівнів. Так, до словотворчих одиниць належать і морфеми і словоформи, і слова в цілому, і словосполучення, які виступають лінгвоодиницями для словотвірного рівня, їх можна вважати системою дериватем.

Словотворення було й залишається потужним джерелом поповнення і збагачення лексики національної мови, тому простежити основні словотвірні тенденції, які намітилися й діють у сучасній українській мові, можливо на прикладі деривації. Все це визначає актуальність даного дослідження, метою якого є огляд смислової основи процесів словотворення народної творчості у розвитку словотвірної деривації.

У завдання дослідження, що випливають з поставленої мети, входить:

1. Дати характеристику словотворенню як вченню про творення слів.

2. Розглянути смислову основу як словотвірну мотивацію.

3. Описати дериваційні відношення в сучасній українській мові.

4. Огляд словотвірного типу і словотвірного значення.

5. Проаналізувати змінювання і творення слів у народній творчості.

6. Розглянути активізування і вплив словотворення на загальнонародну мову.

Об'єктом даного дослідження є словотворення народної творчості.

Предметом – смислова основа процесів словотворення народної творчості у розвитку словотвірної деривації.

Методологічною основою роботи послужили наукові праці Н. Клименко, Є. Карпіловської, Г. Віняра, Ж. Колоїза, О. Сербенської, Г. Вокальчука, Д. Мазурика, В. Германа, О. Земської, Л. Ферм, О. Лукашанця, К. Вашакової, Ц. Аврамова, О. Мартінцова, К. Вачкова, К. Гутшмідт, К. Городенської, А. Нелюба та ін.

В ході дослідження були використані як загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення), так і більш вузькі: описовий метод, що включає прийоми спостереження, узагальнення і класифікації; метод текстового аналізу, структурний метод.