Курсова робота Характер взаємозв’язку між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов навчання

Вступ

Розділ 1. Теоретичний стан розробки проблеми зв'язку між емоційним інтелектом та адаптацією студентів – першокурсників до нових умов навчання

1.1. Соціально-психологічна адаптація студентів-першокурсників до нових умов навчання

1.2. Емоційний інтелект як психологічний феномен

1.3. Емоційний інтелект як чинник соціально-психологічної адаптації особистості

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Емпіричне дослідження проблеми зв'язку між емоційним інтелектом та адаптацією студентів – першокурсників до нових умов навчання

2.1. Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження

Висновки до другого розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. Зростання невизначеності і мінливості сучасного світу загострює проблему гармонійного співвіднесення внутрішнього (емоційне здоров’я) і зовнішнього (сприятливий комунікативний статус) благополуччя. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває дослідження ролі емоційного інтелекту в соціально-психологічній адаптації особистості, зокрема вивчення здатності до розуміння та управління емоціями.

Адаптація для студента першокурсника є продуктивним виходом з адаптивної ситуації, коли особистість співвідносить власні можливості і виниклі труднощі Очевидно, що саме велика кількість, значна масштабність і новий рівень змін при переході молодої людини від шкільного життя до вузівського життя ставить проблему адаптації у центр уваги всього педагогічного колективу вузу.

Аналіз літературних джерел показав, що попри велику кількість психологічних досліджень з проблеми адаптації, недостатньо вивченою є роль емоційного інтелекту в соціально-психологічній адаптації студентів. Бракує також методологічно обґрунтованої програми цілеспрямованого розвитку емоційного інтелекту, як ефективного способу оптимізації соціально-психологічної адаптації особистості до розвитку спілкування у навчальній групі. Вищезазначені факти й зумовили вибір теми дослідження «Зв’язок між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов навчання».

Мета дослідження: теоретично проаналізувати та емпірично дослідити зв’язок між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов навчання.

Об’єкт дослідження: адаптація студента першокурсника до нових умов навчання.

Предмет дослідження: характер зв’язку між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов навчання.

Концептуальна гіпотеза: існує зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та успішністю адаптації студентів-першокурсників до нових.

Емпіричні гіпотези:

1. Чим вище рівень емоційного інтелекту, тим ефективніше проходить адаптація студентів до нових умов.

2. Рівень емоційного інтелекту матиме позитивний кореляційний зв'язок із такими факторами як: прийняття інших, самоприйняття, емоційний комфорт.

Завдання дослідження:

1) Провести теоретичний аналіз літератури за темою «Зв’язок між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов»;

2) Дати визначення поняттю «емоційного інтелекту» у сучасній психології;

3) Визначити поняття адаптації до студентського середовища та нових умов навчання;

4) Провести емпіричне дослідження з метою з’ясування зв’язок між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов;

5) Встановити подальші перспективи дослідження.

Методи дослідження

З метою визначення зв’язку між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов використано методи теоретичного аналізу полідетермінованості і взаємовпливу психічних явищ.

Для з’ясування зв’язку між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов використано такі психодіагностичні засоби: Діагностика соціально-психологічної адаптації (К.Роджерс, Р.Даймондом), Опитувальник емоційного інтелекту «ЕмІн» Д.Л. Люсіна.

Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних).

Методологічну й теоретичну основу роботи склали дослідження впливу емоційного інтелекту на соціально-психологічну адаптацію особистості до умов студентського життя, що ґрунтуються на загальних положеннях про адаптацію та адаптивні характеристики особистості (І.Н.Андреева, Г.О.Балл, О.О.Реан, та ін.), психосоціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у вузі та майбутньої професії (С.П. Деревянко), окремі проблеми емоційної адаптації в соціально-психологічному просторі ВНЗ розглянуто у зв’язку з розвитком адаптаційного потенціалу та корекцією дезадаптивних проявів студентів (Л.І.Дябел).

Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретичних відомостей про проблему зв’язку між емоційним інтелектом та адаптацією студентів-першокурсників до нових умов. Дані отримані у ході дослідження можуть використовуватись у лекціях, розробках семінарських та практичних занять.

Практична значущість роботи визначається в тому, що результати дослідження можуть бути використані у науковій галузі та в учбовій діяльності при організації навчально-виховного процесу у роботі психологів-консультантів, що працюють з проблемами адаптації, зі студентським контингентом та із клієнтами із емоційними проблемами.

Структура роботи: робота складається із двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.