Контрольна робота Переклад із російської мови на українську
Код роботи: 2777
Вид роботи: Контрольна робота
Предмет: Українська мова
Тема: Переклад із російської мови на українську
Кількість сторінок: 13
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: безкоштовно
Завдання 1. Перекладіть одну сторінку тексту з вашого фаху. Визначте риси наукового стилю цього тексту.
Глинка Н.И. Общая химия. – СПб., 1983, с. 173
Скорость реакции в гетерогенных системах. Гетерогенные реакции имеют большое значение в технике. Достаточно вспомнить, что к ним принадлежат, например, горение твердого топлива, коррозия металлов и сплавов.
Рассматривая гетерогенные реакции, нетрудно заметить, что они тесно связаны с процессами переноса вещества. В самом деле, для того, чтобы, реакция, например, горения угля могла протекать, необходимо, чтобы диоксид углерода удалялся бы от поверхности угля, а новые количества кислорода подходили бы к ней. Оба процесса (отвод СО2 от поверхности угля и подвод О2 к ней) осуществляются путем конвенции (перемещения массы газа или жидкости) и диффузии.
Таким образом, в ходе гетерогенной реакции можно выделить по меньшей мере три стадии:
1. Подвод реагирующего вещества к поверхности;
2. Химическая реакция на поверхности;
3. Отвод продукта реакции от поверхности.
При установившемся режиме реакции все три стадии ее протекают с равными скоростями.
Переклад тексту з російської мови на українську
Швидкість реакції в гетерогенних системах. Гетерогенні реакції мають велике значення в техніці. Досить згадати, що до них належать, наприклад, горіння твердого палива, корозія металів і сплавів.
Аналізуючи гетерогенні реакції, наважко побачити, що вони тісно пов’язані з процесами перенесення речовини. Справді, для того, щоб реакція, наприклад, горіння вугілля могла тривати, необхідно, щоб діоксид вуглецю, який утворюється під час цієї реакції, увесь час усувався б від поверхні вугілля, а нові кількості кисню підходили б до неї. Обидва процеси (відведення СО2 від поверхні вугілля та підведення О2 до неї) здійснюються через конвенції (переміщення маси газу або рідини) і дифузії.
Таким чином, у протіканні гетерогенної реакції можна виокремити принаймні три стадії:
1. Підведення реагуючої речовини до поверхні;
2. Хімічна реакція на поверхні;
3. Відведення продукту реакції від поверхні.
За усталеного режиму реакції всі три стадії її протікають з однаковими швидкостями.
Перекладений уривок належить до наукового стилю мовлення, який характеризується:
1) інформативністю: У тексті багато термінів, наприклад , гетерогенні системи, хімічна реакція, діоксид вуглецю, а також загальнонаукових слів і словосполучень, а саме: усталений режим, до них належать, пов’язані з процесами тощо;
2) логічністю: Зазначена теза (гетерогенні реакції тісно пов’язані з процесами перенесення речовини) роз’яснюється детальним розкриттям згаданої закономірності, робиться чіткий висновок (таким чином…); повторюються терміни (гетерогенні реакції, стадії реакції); вживаються вказівні займенники (цієї реакції);
3) аргументованістю: Текст містить складнопідрядні речення, зокрема причинно-наслідкові речення (для того, щоб реакція могла тривати, необхідно, щоб …), роз’яснення прикладами (до них належать, наприклад, горіння твердого палива, корозія металів і сплавів);
4) об’єктивністю та безособовістю подачі інформації, яка підкреслюється як теперішнім часом дієслів (здійснюється, протікають, мають значення), так неозначено-особовими конструкціями (досить згадати, неважко помітити, можна виокремити);
5) лаконічністю у передачі інформації. У мові застосовуються дієприслівникові звороти (аналізуючи реакції), позамовні засоби подачі інформації, а саме: СО2, О2 (формули, символи).
Завдання 2. Випишіть із перекладеного тексту десять термінів і визначте спосіб їх творення.
діоксид, процес, система, маса, дифузія – запозичення іншомовних слів;
гетерогенний, корозія, реакція – утворення термінів суфіксальним способом від іншомовних коренів;
підведення, вуглець, кисень, сплав – утворення термінів за словотвірними моделями української мови суфіксальним способом, останній термін – без афіксним способом;
Завдання 3. Перекладіть текст українською мовою, доповнивши його засобами мовного зв’язку.
разнообразные научные данные свидетельствуют … современная хозяйственная деятельность человека очень опасна для земной биосферы. … не касаться общественных аспектов этой проблемы, … легко можно прийти к самым мрачным выводам. … прогнозы многих ученых. … считают, … наступающий глобальный экологический кризис можно предотвратить … только … крайними мерами … искусственное уменьшение численности населения, торможение дальнейшего технико-экономического развития.
Для виконання завдання користуйтеся таблицею засобів міжфразового зв’язку
Засоби міжфразового зв’язку
Комунікативна ситуація |
Мовні засоби |
1. Заміна ключового слова вказівно- замінювальними словами |
він, такий, цей, який, подібний в називному і непрямих відмінках |
2. Вираження причинно-наслідкових зв’язків |
оскільки, чому, тому, звідки, таким чином, у результаті, отже, у зв’язку з чим, завдяки чому, залежно від чого, звідси |
3.Вираження умови і мети висловлювання |
якщо ..., то ... ; у випадку, у разі, щоб, для цього |
4. Приєднання нової інформації до вже відомої |
крім того, а також, до речі, разом, з цим, більш того, і навіть, при цьому |
5. Співставлення частин інформації |
як, наче, з одного боку, навпаки, але, однак, а проте, інакше кажучи, аналогічно, і, в протилежність цьому, або (чи), як ... так і, так, також |
6. Порядок перерахування інформації |
по-перше, по-друге, зрештою, врешті-решт, нарешті |
7. Пояснення, уточнення інформації |
адже, навіть, лише, зокрема, наприклад, точніше кажучи, чи, тобто |
8. Зв’язок із попередньою та наступною інформацією |
як відомо, згідно з цим, відповідно до чого, як було показано, як зазначалося, подібно до цього, вищевказаний, введений, описаний, доведений, розглянутий, проаналізований, перерахований, сформульований |
9. Оцінювання інформації |
на жаль, безсумнівно, безперечно, можливо, звичайно, все-таки, все ж |
10. Ілюстративність інформації |
наприклад, як-от, а саме, на кшталт |
У професійному мовленні переважають складні синтаксичні структури, які найточніше передають зміст наукових творів та ділових паперів різних обсягів і жанрів. Головним компонентом у цих творах є текст. Текст, як відомо, найчастіше утворюється не безпосередньо з речень, а із сукупностей речень. Адже у мовленні не просто про щось повідомляється, ця передана інформація розгортається, пояснюється, аргументується. Між цими окремими реченнями, які становлять певну сукупність, існують відповідні синтаксичні зв’язки. Насамперед це ланцюговий зв’язок, який відтворює деяку спадкоємність між об’єднуваними компонентами, що знаходяться у лінійній послідовності. Найбільш відомими мовними засобами ланцюгового зв’язку є повтори елементів попереднього речення, вживання синонімів до цих елементів, вказівно-замінювальних слів (він, вона, цей, це, такий, тоді, там і т.ін.) родових понять. Наприклад: Виставка новітньої гірничої техніки відкрилася на території «ЕКСПО-ДОНБАС». Вона організована об’єднанням «ЕКСПО-центр» і відомим європейськими фірмами. Експозиція становить особливий інтерес для спеціалістів галузі. У фірм … із … давні й міцні зв’язки з нашими підприємствами … У цьому прикладі спостерігаємо ланцюговий зв’язок, засобами якого є слова: виставка → вказівно-замінювальне слово вона → синонім експозиція; словосполучення відомі європейські фірми.
Найбільш характерним для текстів професійного мовлення є ланцюговий займенниковий зв’язок, який тісніше єднає речення, ніж інші види зв’язку і є стилістично нейтральним.
Отже, правильно виконане завдання 3 має такий вигляд.
Як відомо, різноманітні наукові відомості свідчать, що сучасна господарська діяльність людини є дуже небезпечною для земної біосфери. Якщо не зачіпати суспільні аспекти цієї проблеми, то легко можна дійти найневтішніших висновків. Саме такими є прогнози багатьох вчених. Вони вважають, що глобальної екологічної кризи, яка насувається, можна уникнути, на жаль, лише такими крайніми заходами, як штучне зменшення чисельності населення, гальмування техніко-економічного розвитку.
Завдання 4. Вставте, де треба, пропущені літери, поясніть правопис слів.
Кофе…н, д…станція, парф…мерія, ан…отація, ім…іграція, мас…а, тон…а, д…сципліна, гол…андський.
Правильний варіант:
Кофеїн, дистанція, парфумерія, анотація, імміграція, маса, тонна, дисципліна, голландський.
Пояснення:
При написанні іншомовних слів «і» пишеться:
1) перед голосними: варіант, радіус;
2) після б, п, в, м, ф, г, к, х, н, л, перед наступними приголосними: фінанси, бізнес.
При написанні іншомовних слів «и» пишеться:
1) у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед приголосними: сигнал, шифр.
«Ї» пишеться після голосних: акмеїзм.
Подвоєння приголосних звуків в іншомовних словах зазвичай немає.
Воно зберігається лише:
1. у загальних назвах типу: брутто, тонна, нетто; манна; ванна; мадонна; булла; бонна.
2. у власних назвах і похідних від них голосних словах: Марокко – марокканський;
3. при збігу однакових голосних префікса і кореня: ірраціональний.
Завдання 5. Подані слова запишіть українською мовою. Утворіть прикметники від поданих іменників, запишіть їх, поясніть правопис.
Луганск, Галичина, Чехия, депутат, счастье, казак, Буг, неделя, радость, зависть, пшеница, товарищ.
Правильний варіант:
Луганськ – луганський, Галичина – галицький, Чехія – чеський, депутат – депутатський, щастя – щасливий, козак – козацький, Буг – бузький, тиждень – тижневий, радість – радісний, заздрість – заздрісний, пшениця – пшеничний, товариш – товариський.
Пояснення:
Збіг кількох приголосних ускладнює вимову, тому вони спрощуються.
Найчастіше спрощуються такі групи приголосних, як -ждн-, -здн-, -стн-, -стл, -слн-, в яких випадає середній звук. Наприклад: користь – корисний, честь – чесний.
Виняток становлять слова: хвастливий, кістлявий, пестливий, шістнадцять.
Зберігається також -т- і в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження: контрастний, форпостний.
При творенні прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -ств- в коренях слів може відбуваються чергування приголосних звуків:
[г], [ж], [з] + -ськ-, -ств-= -зьк-, -зтв;
Наприклад: Прага – празький.
[к], [ч], [ц] + -ськ-, -ств-= -цьк-, -цтв;
Наприклад: козак – козацький.
[х] - [ш] - [с] + -ськ-, -ств-= -ськ-, -ств;
Наприклад: чех – чеський.
Завдання 6. Прочитайте запропонований уривок, визначте, до якого стилю він належить. Обґрунтуйте свою думку.
ДОРУЧЕННЯ
Я, Івченко Олена Григорівна, оператор цеху № 7 дійсно доручаю отримати в бухгалтерії ЗАТ “Лідія” належну мені заробітну плату за травень 2013 року Шевчуку Іллі Хомичу за його паспортом: серії ВН № 152942, виданим Калінінським РВ УМВС України у м. Донецьк 08 квітня 1991 року, прописаного за адресою м. Донецьк, вул. Челюскінцев, б. 7, кв. 19
Правильно виконане завдання 6 має такий вигляд.
Запропонований уровок належить до офіційно-ділового стилю.
Однією з основних ознак є те, що запропонований текст характеризується інформативністю, безособовістю, стереотипністю, відсутністю емоційного забарвлення, стислістю, чіткістю. Офіційно-діловий стиль потребує максимально точного викладення думки, це має запобігти подвійному або неточному різнобічному тлумаченню змісту документів.
Лексика офіційно-ділового стилю є термінологізованою за рахунок спеціальних сталих виразів та термінів: дипломатичних, юридичних, законотворчих, суспільно-політичних. В тексті використовується назва виду документа (слово «доручення»), використовуються лексичні сполуки, які називають канцелярськими штампами, усталені звороти, словосполучення, моделі речень.
Завдання 7. Відредагуйте речення.
1. Шановний Сергій Вікторович, ви можете ввійти до кабінету.
2. Проїздний квиток можна придбати у касі вокзала.
3. На підприємство привезли новий двохядерний процессор.
4. У більшісті випадків студенти складають іспити вчасно.
5. В будь-якому випадку ти можеш піти у бібліотеку.
Правильний варіант:
1. Шановний Сергію Вікторовичу, ви можете ввійти до кабінету.
2. Проїзний квиток можна придбати у касі вокзалу.
3. На підприємство привезли новий двох’ядерний процесор.
4. У більшості випдків студенти скаладють іспити вчасно.
5. В будь-якому випадку ти можеш піти до бібліотеки.
Пояснення:
1. В українській мові під час звертання до особи її ім’я та ім’я по батькові слід ставити у форму кличного відмінка.
2. У словах українського походження в деяких групах приголосних («ждн», «здн», «стн», «стл» та ін.) може відбуватися спрощення; іменники чоловічого роду, які вживаються на позначення закладів, установ та організацій, в родовому відмінку будуть мати закінчення –у / –ю.
3. У складних словах, якщо друга частина слова починається на йотований голосний, слід писати апостроф; у загальних назвах іншомовного походження подовження в групах приголосних не відбувається.
4. У словах українського походження голосні «о» та «е» можуть чергуватися з «і» у закритому та відкритому складах.
5. Напрямок руху передається за допомогою прийменника «до» (наприклад, до міста, до магазину, до лабораторії).
Завдання 8. Прочитайте речення, порівняйте обидва варіанти. Поясніть писемно, які особливості української мови порівняно з російською запропоновано у завданні.
Російська мова |
Українська мова |
1. Подпись Шевченко И.И. засвидетельствовали в отделе кадров. |
1. Підпис Шевченка І.І. було засвідчено у відділі кадрів. |
2. Журналист написал статью об экологичном состоянии города. |
2. Журналіст написав статтю про екологічний стан у місті. |
3. Уважаемый Сергей Петрович, вам предоставят возможность выступить в двенадцать часов. |
3. Шановний Сергію Петровичу, вам нададуть можливість виступити о дванадцятій годині. |
4. Заведующий кафедрой всегда с большим вниманием относится к каждому студенту. |
4. Завідувач кафедри завжди з великою увагою ставиться до кожного студента. |
5. Студенти занесли в актовий зал два стола. |
5. Студенти занесли до актової зали два столи. |
Правильно виконане завдання 8 має такий вигляд.
1. Характерною особливістю української мови порівняно з російською є неспівпадіння родових форм (подпись (рос. м.) – ж. р., а підпис (укр. м.) – ч. р.).
2. В українській мові чоловічі прізвища, які закінчуються на –о, відмінюють (Іван Шевченко (наз.в.), Івана Шевченка (род.в.), Івану Шевченку (дав. в.).
3. Спостерігається відмінність у вживанні відмінкових форм при слабкому керуванні (писать о … (рос. м.) – писати про … (укр. м.); в двенадцать часов (рос. м.) – о дванадцятій годині (укр. м.); занести в (рос. м.) – занести до (укр. м.).
4. В українській мові наявний кличний відмінок, який є формою звернення (Сергію Петровичу).
5. В українській мові нерідко замість активних дієприкметників теперішнього часу вживаються іменники (замість «завідуючий» – «завідувач»).
Завдання 9. Складіть резюме до тексту.
Матеріал до оформлення резюме
Мовні засоби:
1. Стаття присвячена важливій (суттєвій, актуальній, основній) проблемі, питанню, темі... .
2. У дослідженні повідомляється, розповідається, розглядається.
Науковець повідомляє, стверджує, аналізує, узагальнює, досліджує, доводить, заперечує, критикує ...
У роботі проаналізовані (розглянуто) такі проблеми...
Дослідник підкреслює, звертає увагу …
3. Отже, можна сказати, що...
Учений доходить висновку, що ...
Із вищесказаного випливає ...
Взірець резюме
У даній статті автор розглядає питання про існуючі форми суспільного виробництва. Констатуючи той факт, що людству відомі різні форми його вияву, основними автор вважає три: натуральне виробництво, товарне виробництво, безпосередньо суспільне виробництво.
Характеризуючи кожну форму, автор визначає найголовніші їх риси, а також співвіднесеність із певною суспільно-економічною формацією.
Автор приходить до висновку, що в жодній суспільно-економічній формації не існує у чистому вигляді лише однієї форми суспільного виробництва.
Завдання 10. Складіть анотацію до тексту.
Матеріал до оформлення анотації
Мовні засоби:
У книзі досліджується (що) …
У монографії дається характеристика …
У книзі аналізується …
Основна увага приділяється …
Автор, аналізуючи досвід (чого), зупиняється на …
У статті висвітлюються деякі аспекти …
Розглядаються фактори, які сприяють …
Розкривається сутність …
Взірець анотації
Зарицька І.М., Чикаліна І.О.
3 – 34 Українське ділове мовлення. Практикум / За заг. редакцією проф. А.П. Загнітка. – Донецьк: центр підготовки абітурієнтів, 1997. – 112 с.
ISBN 966 – 7177 – 01 – 7
Рецензенти:
Кравченко Є.Г., кандидат філологічних наук, доцент / Донецький державний університет /
Поповський А.М., доктор філологічних наук, професор / Дніпропетровський державний університет /.
Подано теоретичний матеріал з основних питань орфографії згідно з новою редакцією «Українського правопису», практичні завдання з вживанням економіко-правової лексики. Вміщено зразки окремих цивільно-правових і управлінських документів, на матеріалі яких визначаються лексичні і граматичні особливості ділових паперів, етикетні норми, засоби стандартизації та інші теоретичні питання діловодства.
Для фахівців економіко-правових спеціальностей, викладачів, абітурієнтів, студентів та діловодів.