Реферат Українсько-болгарські відносини в 1918–1920 рр.

Вступ

1. Військово-політичне становище України (1918-1920 pp.)

2. Політико-дипломатична діяльність уряду УНР на Балканах

Висновки

Література

Українсько-болгарські відносини — це двосторонні відносини між Україною та Болгарією у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо.

За нетривалий час перебування при владі в Україні Української Центральної Ради та урядів гетьмана Павла Скоропадського вдалося, шляхом активної міжнародно-політичної діяльності, визначити ключові напрямки української зовнішньої політики. Одним із таких пріоритетних напрямків був Чорноморський регіон, держави і державні утворення якого мали для України важливе політико-дипломатичне і торгово-економічне значення. Особливий інтерес для офіційного Києва становили зв’язки з Болгарським царством, політичне керівництво якого з прихильністю зустріло появу на північних берегах Чорного моря молодої Української держави замість імперіалістичної Росії.

Підвалини українсько-болгарських міждержавних відносин вперше було закладено під час Брестської мирної конференції, коли Українська Народна Республіка підписала мирний договір з державами Четверного союзу, серед яких була і Болгарія. Також між українською і болгарською делегаціями 12 лютого 1918 року було підписано окрему угоду, в якій зазначалося, що обидві держави “згодились негайно унормувати встановлення публічних і приватно-правових відносин... щодо відміни воєнно-полонених і інтернованих цивільних осіб, щодо питання про амністію, яка повинна бути дана з приводу укладення мира і щодо питання про кораблі, які попалися у владу ворогів...” [4, c. 230].

Подальшого розвитку і поглиблення політико-дипломатичні відносини між Києвом і Софією отримали за час правління гетьмана Павла Скоропадського, адміністрація якого розглядала Болгарію як свого ключового партнера в басейні Чорного моря. У цьому контексті не стала виключенням і відновлена 14 грудня 1918 року Українська Народна Республіка, уряд якої продовжив послідовну політику попередніх режимів відносно Болгарського царства і балкансько-чорноморського регіону загалом.

В українській історичній науці проблема двосторонніх відносин України і Болгарії в роки української національно-демократичної революції 1917-1920 років є мало дослідженою. Зокрема зазначеної теми у різний час торкалися такі вітчизняні дослідники як Д.Дорошенко [1], В.Трембіцький [8], М.Королишин [3], Г.Зленко [2], І.Манасієва [4], В.Павленко [6; 7].

Отже, метою нашої роботи є дослідження українсько-болгарських відносин в 1918–1920 рр.

Отже, провівши дослідження, бачимо, що відродження української державності відбувалося в умовах дуже складних і динамічних політичних подій: дві революції, іноземна інтервенція, жорстока громадянська війна. Протягом 1917-1920 рр. в Україні велась боротьба за соціальне і національне визволення. Ця боротьба супроводжувалася небаченою економічною та соціально-політичною руїною.

В Україні активно діяли численні політичні партії як загальноросійського, так і національного спрямування, які по-різному впливали на верстви українського населення. У результаті гострої боротьби перемогли сили, які стояли за радянський шлях державності.

Не дивлячись на складну внутрішньополітичну ситуацію в Україні в 1918-1920 роках та несприятливі зовнішні обставини для міжнародної діяльності урядів УНР, їм все ж вдалося підтримати і в певних моментах розвинути політико-дипломатичний успіх Центральної Ради і Української Держави гетьмана П.Скоропадського в балкансько-чорноморському регіоні і насамперед в Болгарії.

1. Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 1923 / Д. Дорошенко. – К.: Темпора, 2002. – Т. 2. – С. 352.

2. Зленко Г. При кому був послом міністр: [про історика І.Д.Шишманова, посла Болгарії при Центральній Раді] / Г.Зленко // Книжник. – 1993. – № 1. – С. 10-11.

3. Королишин М. Україна й Болгарія 1918 р. й тепер / М.Королишин // У 60-річчя відновлення гетьманської Української Держави 29 квітня Р. Б. 1918. – Торонто: Батьківщина. – 1978. – С. 60-61.

4. Манасієва І. Болгарія та Українська Народна Республіка на Брест-Литовській мирній конференції: відстоювання національних інтересів / І.Манасієва // Дриновський збірник. – 2011. – Т.4. – С. 230-238.

5. Налисник Ю. Перше посольство української держави в Болгарії (Спогади зперед 20-ти років) / Ю.Налисник // Червона калина: іст. календар-альманах на 1939 рік. – Львів, 1938. – Т. 18. – С. 164-168.

6. Павленко В. Діяльність болгарської дипломатичної місії в Україні (1918-1919) / В.Павленко // Проблеми слов'янства. – 1993. – Вип. 45. – С. 3-14.

7. Павленко В. Дипломатична місія Української Народної Республіки в Болгарії (1918-1920) / В.Павленко // Український історичний журнал. – 1992. – №12. – С. 18-32.

8. Трембіцький В. Україна й Болгарія в 1918-1921 роках / В. Трембіцький // Новий літопис. – Вінніпег, 1965. – № 14. – С. 71-78.; № 15. – С. 9-27; № 16. – С. 24-29.