Наукова стаття Когнітивнa спрямованість власних імен на читачів різного віку в англомовному казковому дискурсі

« Назад

Власні імена (об’єкт нашого дослідження), що є облігаторним елементом казкового дискурсу, несуть семантичне, комунікативне й когнітивне навантаження. Предметом дослідження постає когнітивна спрямованість власних імен (ВІ), їх орієнтація на читача, авторські інтенції, закладені у ВІ. Комунікативно-когнітивний підхід до ВІ та їх функціонування у тексті є актуальним в руслі сьогоденної лінгвістики (Співак С.М., Ярова С.А., Лазаренко Л.М. та ін.).

Як зазначає Співак С.М., власні назви стали кодами фонових знань, специфічними видами згорнутих національно-культурних текстів, що зберігають у своїй семантичній пам’яті культурно-історичні сюжети, вписані в сучасну суспільну свідомість. Роль промовистих ВІ в художньому дискурсі спрямована на ідентифікацію та номінацію конкретного об’єкта, повідомлення про цей об’єкт, передачу додаткової  інформації, вираження почуттів та особистого ставлення автора, оцінювання об’єкта.

У художній літературі апелятивність ВІ представлена в так званих промовистих іменах. Ці імена наближаються до загальних імен, що позначають риси, найбільш властиві персонажеві. Ім’я персонажа є вагомим фактором у створенні твору. Воно актуалізує авторську прагматичну спрямованість тексту на читацьку співучасть.

Найбільш частотне застосування промовисті ВІ знаходять у казковому дискурсі, який є різновидом художнього дискурсу та має певний набір характеристик, таких як ідейний або ідейно-тематичний зміст, композиція в сукупності з сюжетом, образна система, мова та художній метод, належність до певного часу, наявність фантастичних істот та предметів, тварин, наділених людськими якостями. Важливою характеристикою казкового дискурсу є введення персонажа в фантастичну ситуацію, що вимагає від нього виконання певних фантастичних дій. Літературний казковий дискурс має загальні риси жанру казки та індивідуальні риси, привнесені творчою особистістю письменника.

Розглянемо особливості ВІ у казках для дітей різного віку, з притаманним їм психологічним сприйняттям оточуючого світу.

Дітям трьох – шести років, згідно психологічних досліджень, властива мимовільна увага, нестійкість почуттів, безпосередність, поверховість вражень, емоційність, імпульсивність, вразливість, схильність до імітації. Релевантно підібрані казки сприяють розвитку світогляду дитини, викликають у неї інтерес не лише до їх змісту, а й до окремих слів.

При створенні казок перед митцем постає низка складних завдань: якомога на довше заволодіти увагою дитини, у доступній для неї формі донести зміст казки, навчати добру, застерігати від лиха, зацікавити, змусити щось запам’ятати. Промовисті ВІ сприяють реалізації головних функцій казки. Виховання дитини краще починати з коротких казок, які мають одну сюжетну лінію. Пролонговані казки з кількома сюжетними лініями “розпадаються” в свідомості дитини на низку не пов’язаних між собою епізодів. Англійський казкар Роджер Гаргревз у серії дитячих казок для малюків апелює до наймолодших читачів. Імена головних персонажів імплікують позитивні або негативні людські риси. Пор.: Little Miss Helpful, Little Miss Shy, Little Miss Fun, Little Miss Trouble, Little Miss Chatterbox, Little Miss Late, Little Miss Lucky, Little Miss Busy, Little Miss Quick, Little Miss Wise, Little Miss Greedy,. Аналогічні назви зустрічаються в інших казках автора. Пор.: Mr. Happy’s Happy Day, Mr. Tickle’s Tickly Day, Mr. Noisy’s Noisy Day, Mr. Funny’s Funny Car, Little Miss Naughty’s Naughty Day, Little Miss Giggle’s Has a Giggle.

У казках Роджера Гаргревза, орієнтованих на маленького читача, добір ВІ є релевантним стосовно рис людського характеру. З огляду на це номінації набувають статусу ВІ персонажу. Наратор використовує головним чином іменник або прикметник, змінюючи при цьому його графічну форму. Пор.: Little Miss Helpful ← helpful, Little Miss Shy ← shy, Little Miss Stubborn ← stubborn, Little Miss Curious ← curious (прикметник); Little Miss Fun ← fun, Little Miss Sunshine ← sunshine, Little Miss Trouble ← trouble, Little Miss Magic ← magic (іменник). Прості за структурою та прозорі за семантикою ВІ в казках для наймолодших адресатів виконують номінативну, когнітивну, комунікативну та виховну функції. Володіючи мінімальним словниковим запасом, дитина осмислює значення імен персонажів та класифікує їх за принципом “добре – погане”. Використовуючи ВІ, створені на основі рис характеру, наратор розширює досвід маленьких читачів, збагачує їх знання про навколишній світ, впливає на формування в них відповідних віку рис характеру, розвиває асоціативне сприймання.

Розвиток інтелекту й мислення у десятирічних дітей створює основу для формування в них естетичних і моральних почуттів. Діти починають чітко відрізняти добре від поганого, стають критичними до навколишніх подій. Їх мова ускладнюється, збагачується новими словами, стає більш довершеною. Це виявляється у зв’язному мовленні, логічній послідовності, використанні складних граматичних конструкцій, когерентних зв’язок. Саме в цьому віці закладаються у свідомість дитини одвічні людські цінності. Велика роль при цьому належить казці як улюбленому жанру дитини. Казки є великими за розміром та складними за структурою. Дитина вже здатна виділяти окремі сюжетні лінії та зіставляти їх у єдине ціле.

Повчальні казки Роджера Гаргревза для дітей віком від семи до десяти років зібрані до збірки Don't be like them. Персонажі цієї збірки мають ті самі промовисті ВІ, що і в казках для наймолодших, але вони значно більші за об’ємом та складніші за граматичною організацією речень. Промовисті ВІ не змінилися структурно та семантично. Провідна риса характеру виражена іменником або прикметником, які набувають риси ВІ і підіймаються над строкою. Пор.: Mr. Nitwit ← англ. nitwit ← укр. неук, дурень; Little Miss Fickle ← англ. fickle ← укр. несталий, мінливий; Little Miss Chatterbox ← англ. chatterbox ← укр. базікало, балакун, цокотун, торохтій; Mr Greedy ← англ. greedy ← укр. пожадливий, ненажерливий; Mr Noisy ← англ. noisy ← укр. шумливий, галасливий; Mr Brush ← англ. brush ← укр. пензель; Mr Uppity ← англ. uppity ← укр. чванливість, пиха, зухвальство; Mr Mischief ← англ. mischief ← укр. шкода, збиток, дитячі пустощі, пустун; Little Miss Trouble ← англ. trouble ← укр. неспокій, хвилювання, неприємність, горе, лихо, біда..

У підлітковому віці у дітей розвиваються моральні якості, формується духовний стан, виокремлюються риси характеру, відбувається становлення світогляду, розвивається самосвідомість, самооцінювання. Діти гостро сприймають добрі та погані вчинки інших людей, весь світ для них поділяється на чорний та білий, їм притаманний максималізм. Характерним для підлітків є обирання собі ідеалу, яким може бути як жива особистість, так і збірний, узагальнений образ. Діти в зазначеному віці, з одного боку, вважають себе дорослими, але при цьому захоплюються пригодницькою або фантастично-казковою літературою. З огляду на це автори багато уваги приділяють кожній складовій твору, включаючи власні імена.

Джоан Роллінг, авторка англійських казок про хлопчика-чарівника на ім’я Гаррі Поттер, називає головних героїв традиційними англійськими іменами. Пор.: Harry Potter, Ron, Fred, George. У називанні другорядних персонажів прослідковується творчий підхід автора. Виділивши кореневі основи та афікси, з яких складаються промовисті ВІ другорядних персонажів, можна прослідити їх семантичну еволюцію, тобто висхідні та низхідні зв’язки і правильно зрозуміти апеляцію авторки до адресатів, отримати знання про навколишній світ та людей, що авторка передає читачам.

Пор.: The Dursleys had a small son called Dudley and in their opinion there was no finer boy anywhere. Dudley ← англ. dud ← укр. страхопуд, опудало, пуста людина або неук ← одежина, дрантя, лахміття. She told him over dinner all about Mrs. Next Door's problems... Пор.: Mrs. Next Door ← англ. next door ← укр. рядом, по сусідству. And now, over to Jim McGuffin with the weather. Пор.: Guffin ← англ. guff ← укр. теревені, пусті балачки (про журналіста, який брехав про погоду). This man's name was Albus Dumbledore. Пор.: Dumbledore ← англ. dumb← укр. німий, мовчазний, безсловесний; Albus ← англ.

albas ← укр. біла речовина головного мозку (найрозумніший головний чарівник). “Fancy seeing you here, Professor McGonagall ”. Пор.: Gonagall ← англ. gall ← укр. жовч, жовчність, злість, роздратованість, нахабство. Якщо співставити ім’я даної дами з описом, який надає наратор, бачимо, що семантична наповненість імені повністю співпадає з образом, що його створив автор. Пор.: Instead he was smiling at a rather severe-looking woman who was wearing square glasses exactly the shape of the markings the cat had had around its eyes. She, too, was wearing a cloak, an emerald one. Her black hair was drawn into a tight bun. She looked distinctly ruffled.

Когнітивна спрямованість ВІ у казковому англомовному дискурсі проявляється у семантичній наповненості ВІ та їх структурних особливостях. Через промовисте власне ім’я наратор передає читачеві інформацію про героя, його роль та місце в творі, знання про людей взагалі, їх позитивні та негативні риси, про дружбу та вірність, підступність та зраду. Перспективним вважається дослідження поліфункціональності, полімодальності, поліаспектності ВІ казкового дискурсу.