Наукова стаття Когнітивний аспект інтерпретації та перекладу оказіональних лексичних каламбурів

« Назад

В одній із своїх останніх розробок М. Я. Цвіллінг охарактеризував сучасне перекладознавство як “синтез знання”, адже “практика перекладацької діяльності та досвід викладання перекладу свідчать про те, що спроба спиратися на якусь одну теоретичну модель неминуче призведе до втрат внаслідок її однобокості”. Сьогодні перекладознавство намагається опанувати нові теоретичні напрями, зокрема, спираючись на “методи “макролінгвістики”, що розглядає мову як знаряддя мислення та комунікації і залучає цілий ряд таких дисциплін, як лінгвістика тексту, психолінгвістика, прагмалінгвістика, соціолінгвістика тощо”.

У наш час як ніколи необхідним є подолання лінгвістичного або будь-якого іншого “ізоляціонізму” у дослідженні перекладу та вироблення “інтегрованого багатовимірного підходу до його аналізу”. Важливим аспектом такого аналізу має бути когнітивний, що дозволить визначити, яким чином когнітивні структури особистості поєднуються з мовною компетенцією та комунікативною ситуацією задля вироблення еквівалентного іншомовного тексту. Спираючись на методи когнітивного аналізу, ми мусимо підходити до вирішення проблеми перекладацької інтерпретації, яка фактично залишається поза увагою сучасних перекладознавців, що й визначає актуальність нашої розробки.

Інтерпретація в традиційному перекладознавстві визначається як перший етап лінійного процесу перекладу, протягом якого перекладач має отримати “інформацію, яка міститься як в самому відрізку тексту, що перекладається, так і в лінгвістичному та ситуативному контексті, і на основі цієї інформації зробити необхідні висновки стосовно змісту, який йому треба буде відтворити на наступному етапі”. Оскільки саме поняття “інформації” або – в термінах лінгвістики – “змісту” є дуже широким, інтерпретація також може трактуватися по-різному: від усвідомлення загальної художньо-прагматичної концепції твору до встановлення сенсу окремого слова або речення.

Метою нашої розробки є визначення когнітивної специфіки семантичної інтерпретації та її впливу на переклад такого складного мовно-мовленнєвого феномену, як оказіональний лексичний каламбур, що поєднує в собі одночасно дві складнощі, пов’язані з перекладом інновацій та перекладом мовної гри. Як ілюстративний матеріал нами застосовані приклади оказіональних лексичних каламбурів, відібраний з англомовного рекламного дискурсу.

Отже, об’єктом нашого дослідження виступає лексичний каламбур як лексикалізований спосіб передачі інформації, що робить можливим подвійне тлумачення. З позиції системної мовної класифікації такий каламбур є оказіональною номінативною одиницею, тобто інновацією, що не набула розповсюдження у мовному соціумі та не стала складовою лексичної системи. Оказіоналізми створюються задля реалізації певної прагматичної мети у конкретній ситуації спілкування і, як правило, не відтворюються в інших контекстах.

У технічному аспекті оказіональний лексичний каламбур утворюється внаслідок поєднання усічених частин двох лексем (контамінація) або заміни однієї з морфем слова або його довільного фрагменту іншою лексемою (міжслівне накладання), наприклад:

Chew-rific – a unique meaty treat with a twist on flavor!

(terrific + chew)

You’ll be in Seventh heaven with these steamy films! We’ve got seven sexplicit films ready to be sent out for you.

(sex + explicit)

Оказіоналізми, що не мають усталених відповідників у мові перекладу, відносимо до класу безеквівалентної лексики. Складність інтерпретації та перекладу оказіоналізмів визначається двома взаємопов’язаними чинниками. По-перше, вони відсутні у внутрішньому лексиконі будь-якого потенційного реципієнта, а, по-друге, їхнє значення, на відміну від значення узуальних лексем, є не лексикалізованим або усталеним (fixed), а змінним (shifting). Потенційно це означає можливість неоднозначної інтерпретації різними адресатами, яка на практиці фактично нівелюється контекстом, проте робить оказіоналізми привабливим засобом мовної гри, що пригортає додаткову увагу внаслідок своєї новизни та незвичності.

Аби сформулювати лінгвістичну концепцію розуміння (інтерпретації) оказіональних лексичних інновацій, необхідно з’ясувати, якими мовними засобами та спираючись на які мовні «віхи» у мовленні ми досягаємо розуміння. Для цього маємо визначити, які дії виконує реципієнт-інтерпретатор та як мовець забезпечує зрозумілість свого мовлення. Необхідно також враховувати, що розуміння окремих лексичних одиниць, навіть таких

специфічних, як оказіоналізми, не можна виводити за рамки процесу розуміння в більш широкому сенсі – на рівні висловлювання, тексту, дискурсу тощо, адже “розуміння – це те, що об’єднує автора висловлювання та його адресата. У цьому сенсі “розуміння” та “мова” - поняття одного порядку”.

Мова визначає розуміння та є його необхідною передумовою. До розуміння залучений певний ступінь впевненості в адекватному володінні мовою висловлювання. Відповідно, можна говорити про такі характеристики розуміння, як мовна компетентність та мовна впевненість. Окремим проявом мовної компетентності є володіння значенням слів, що входять до складу інтерпретованого мовленнєвого ланцюга.

Інтерпретувати слово також означає співвіднести його із навколишньою дійсністю, тобто пов’язати мовне знання із немовним. Оскільки “засвоєння мови ізоморфно засвоєнню предметного світу”, у людини формується здатність “використовувати слово як знак, як замісник об’єкта”, отже знання світу та знання мови виступають складовими єдиної концептуальної системи. В онтогенезі людини кожне нове слово, яке нею засвоюється з перших місяців життя, виступає в ролі інновації. Таким чином, механізм інтерпретації нових мовних одиниць формується у людини як важлива складова мовлення, комунікації, мовної компетенції. Це ще раз доводить, що розуміння лексичних новотворів не є чимось унікальним, хоча і має певні відмінності від розуміння узуальних слів.

Процедура розпізнавання значень узуальних лексем доволі чітко визначена в лінгвістиці. Вона передбачає, що кожна окрема лексема є присутньою в нашому внутрішньому лексиконі в комплексі всіх своїх значень. Отже, зустрічаючись в мовленні з даним словом, ми співвідносимо його можливі значення із значеннями оточуючих одиниць, вибираючи кожного разу тільки одне – те, що є максимально

семантично валентним його мовному та позамовному оточенню: “… розуміння може здійснюватися тільки в певному мовному матеріалі… Адже розуміння знака є його співвіднесення з іншим, вже знайомим знаком”.

Ситуація з інноваціями видається принципово відмінною, адже тут новий знак засвоюється “по ходу розуміння”. Інтерпретація нового знака «виглядає не як співвіднесення частини інтерпретованого вислову з еталоном (що зберігається в жорсткій системі знаків), а як подвійна операція: гіпотетичне розширення системи (за рахунок введення до неї нового елементу та переоцінки значущості вже існуючих в ній елементів) та інтерпретація самого висловлення [знака] на тлі нової системи». Саме такої подвійної операції вимагає розуміння оказіоналізмів.

Когнітивно-семантична специфіка оказіонального лексичного каламбурів визначається тим, що така інновація складається з неповних частин двох узуальних лексем, у зв’язку з чим реципієнт-інтерпретатор має спочатку відтворити у свідомості повні форми цих лексем (що не завжди є легким завданням), а потім на основі певної асоціації «поєднати в єдине ціле» їхні значення, які іноді можуть відноситися до різних, іноді несумісних, когнітивних сфер. Тільки вирішивши це подвійне завдання, реципієнт розгадує своєрідний “лексичний ребус” та елімінує миттєвий когнітивний дисонанс. Наприклад:

Party Jeanius! – Поєднання в одному оказіоналізмі слів «jeans» та «genius», очевидно, вказує потенційному приймачу реклами, що, одягнувши ці джинси, він буде виглядати на будь-якій вечірці (party) справжнім генієм.

Для адекватного перекладу оказіональних лексичних каламбурів перекладачу варто враховувати такі чинники, що зумовлюють складність цього завдання: (1) тісний зв'язок інновацій з контекстом; (2) необхідність широкого залучання

фонових знань; (3) ускладнення структури інновацій за рахунок специфічних способів словотвору, вживання нестандартних морфем, власних назв тощо; (4) велике прагматичне навантаження (експресивні, емотивні та аксіологічні компоненти значення), яке має зберігатися при перекладі.

Ці чинники сукупно з результатами перекладацької інтерпретації впливають на вибір способу перекладу лексичного оказіонального каламбуру. Проте, перекладач має також пам’ятати про необхідність дотримання трьох важливих правил, що визначають загальну стратегію перекладу інновацій будь-якого типу: (1) намагатися зберігати лексичну форму інновації, оскільки описовий переклад автоматично позбавляє контекст важливого прагматичного навантаження; (2) намагатися зберігати оказіональний характер перекладного еквіваленту за тієї ж самої причини, що зазначена в пункті (1); (3) намагатися зберігати спосіб та/або модель створення інновації.

Як показує аналіз лексичного матеріалу, можливість застосування запропонованої стратегії відносно оказіональних лексичних каламбурів значно обмежується специфікою мовної системи мови перекладу. Явище каламбуру в широкому сенсі ґрунтується на мовній омонімії або полісемії, отже еквівалентний переклад аналізованих одиниць можливий за умов транспозиції омонімічних або полісемічних форм, задіяних для створення ефекту мовної гри, з вихідної мови у цільову, як у наступному прикладі:

Make every day your SOUPer day! Gallina Blanca.

СУПер день з Галліна Бланка.

В інших випадках мова може йти лише про певну адаптацію вихідного тексту, метою якої є створення у свідомості цільової аудиторії образу рекламованого об’єкту, подібного до оригінального. Наприклад:

If CANon can, anyone can!

Можемо ми – можуть всі!

В даному випадку оказіональна лексема поєднує в собі назву компанії «Canon» та модальне дієслово «can», імплікуючи ідею широких можливостей, які надає обладнання рекламованої компанії. В українському варіанті перекладу мовна гра повністю втрачена, але, незважаючи на це, головна ідея слогану, певна його зухвалість та хвалькуватість передані цілком адекватно.

Передача рекламних слоганів засобами іншої мови є взагалі доволі складним завданням, адже в рекламному дискурсі поєднуються загальнолюдські та специфічно національні риси, що забезпечує його неповторність та прагматичну дієвість. Намагання глобалізувати рекламний дискурс, вилучаючи з нього національну специфіку, загрожує його мовною нейтралізацією. Усвідомлюючи це, рекламні фахівці вдаються до заходів на кшталт оказіональних лексичних каламбурів як ефективного прагматичного засобу, який легко запам’ятовується та пов’язується у свідомості людини не з окремим продуктом, а з торговою маркою в цілому. При цьому проблематичність відтворення оказіоналізму засобами інших мов не стає на заваді, оскільки, економічна глобалізація супроводжується агресивною експансією англійської мови. Тому ж не дивно, що все частіше у вітчизняних виданнях ми зустрічаємо рекламу у її оригінальній мовній формі у супроводженні посилання (*), що вказує на розташований внизу сторінки дослівний переклад.

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що оказіональний лексичний каламбур становить значну перекладацьку складність у зв’язку з ускладненим процесом його інтерпретації та відсутністю усталеного еквіваленту в цільовій мові. Неможливість транспонування омонімічних або полісемічних форм каламбуру з вихідної мови у цільову змушує перекладача вдаватися до адаптації тексту перекладу внаслідок чого оказіональний лексичний каламбур може бути втрачений.