Наукова стаття Лінгвальні особливості інтернет-комунікації

« Назад

Сучасний етап розвитку людства характеризується безпрецедентним зростанням і розширенням суспільно-політичних, економічних, наукових і культурних зв’язків між народами, що сприяє значному збільшенню об’єму інформації і зростанню темпів міжнародного обміну нею, тому визначальною рисою епохи високих технологій та глобальної інформатизації є особливий інтерес у лінгвістиці до комунікації загалом і масової комунікації зокрема.

Існування у сучасному загальномовному дискурсі німецької мови величезної кількості англо-американських термінів і жаргонізмів галузі інтернет та інформаційних технологій, які стали інтернаціоналізмами, зумовлює актуальність нашого дослідження.

Лінгвістичним та екстралінгвістичним особливостям інтернет-дискурсу присвячені роботи провідних українських та зарубіжних мовознавців, зокрема О.В. Вінарєвої, О.В. Жабіної, Н.В. Коломієць, A. Lucchesi, A. Weste, B. Hoffmann, S. Loskant, T. Niehr.

У статті ми ставили за мету виокремити, описати та проаналізувати лінгвальні особливості інтернет-дискурсу сучасної німецької мови.

Багато користувачів інтернету можуть приймати участь у форумах і конференціях, в тому числі наукових, для обміну інформацією. Обговорення будь-якого питання у мережі зазвичай починається з цікавого листа, який у хакерському сленгу називається флейм (Flame). Слово Flame має ще два значення: 1) “наїзд” (лайка у мережі на чиюсь адресу); 2) скандальний лист (гнівний лист у електронній пошті, який, здебільшого, не потребує відповіді).

Завдяки інтернету з’явились так звані нові медіа (New Media, Technomedia або Hypermedia: скорочення від лексем Hypertext und Media) – можливість швидкого та зручного отримання графічних зображень, текстових файлів, аудіо- та відео-елементів завдяки використанню лінків. Це призвело до появи кібержурналізму (Cyberjournalistik). Можливість друкуватися у онлайнових виданнях називають лексемою Onlinepublishing, а послуги телекомунікаційної служби, яка дає можливість отримання інформації з інтернету – Onlinedienst. Для зручного та швидкого пошуку потрібного матеріалу в мережі тематична інформація класифікується і має стандартні міжнародні номери – ISSN (international standart serial nummer, international eingeführte Identifikationsnummer für fortlaufende Sammelwerke wie Zeitschriften, Schriftenreihen). Вся інформація в інтернеті зберігається у базах даних (Network, Netzwerk), які дають можливість обміну нею між віддаленими незалежними комп’ютерами.

Така інтернет-послуга як електронна пошта (E-Mail) відіграє все більш значну роль як для приватної, так і для ділової кореспонденції. Звичайну пошту, яка на відміну від електронної не може так швидко передаватись, почали називати лексемою die Snail-Mail/ Snailmail, Schneckenpost.

Сьогодні багато користувачів, насамперед молоді, спілкується у чаті і активно користується інтернетом для отримання інформації. Їх називають „генерацією at”, “чаттерами” або “громадянами віртуального світу” (generation @, Chatter або Netizens утворено від англ. морфологічного композита Net + Citizen). Спілкування у чаті називають віртуальним життям (Virtual Life, chatten, die Powerline Communication, Netztalk), а всесвітню мережу лексемою Global Village. Віртуальне спілкування створило віртуальну реальність (Virtual Reality, virtuelle Wirklichkeit) та віртуальний світ (Virtual World, vietuelle Welt), у якому здійснюється віртуальне спілкування. Люди, які спілкуються у чаті, дотримуються певного мереженого етикету (Chattiquette: утворено від лексеми Chat та усічення слова Etiquette або Netiquette: утворено від лексеми Net та усічення слова Etiquette).

З погляду лінгвістики новинкою в історії чат-комунікації є “можливість ситуативної, прямої і синхронної комунікації”, а спільною рисою листування та чат-комунікації є принцип “медіальної письмовості та концептуальної усності спілкування”.

Спілкування у чаті – це дистанційне спілкування з будь ким, яке здійснюється за допомогою письмових запитань та відповідей. Тому з метою економії часу та грошей для сплати інтернет-послуг користувачі намагаються зменшити кількість друкованих знаків, ігноруючи знаки пунктуації, абзаци та ініціальні літери, користуються “стилем телеграми” та використовують велику кількість унісегментальних та мультисегментальних скорочень. У електронних повідомленнях зазвичай залишаються невиправлені орфографічні та граматичні помилки. І хоча чат-комунікація нагадує усне спілкування, тут неможливі довгі відповіді, паузи та нескінченні монологи. Партнер чекає швидкої відповіді-реакції, тому був винайдений короткий шрифт чат-комунікації (lnter-Net(t)igkeiten: утворено від лексеми Net та усічення слова Tätigkeiten), який дозволяє спілкуватися зі швидкістю думки.

У більшості випадків шрифт інтернет-спілкування, побудований на використанні скорочених до абревіатур англійських форм та фраз, наприклад: at „комерційне at”, відомі також його жаргонні назви – собака, мавпа, тощо; AFAIK - as far as I know „наскільки мені відомо”; AKA - also known as „також відомий, як...”; ANFSCD - and now for something completely different „а зараз про дещо зовсім інше”; ASAP - as soon as possible „якомога швидше”; BBL - be back later „повернусь пізніше”; BFN - bye for now „до зустрічі”; BION - believe it or not „хочеш вір, а хочеш – ні”; BTW - by the way „до речі”; FAQ - frequently asked Questions „питання, які часто задаються або жаргонне позначення – ЧАВО”; FSN - Full Service Network „повнофункціональна мережа”; FTL- faster than light „швидше за світло”; FYEO - for your eyes only „тільки між нами, без розповсюдження”; FYI - for your information „до Вашого відома”; HAK - hugs and kisses „мрійно обіймаю та цілую”; HTH - hope this helps „сподіваюсь, це допоможе”; ІC -І see „я знаю”; IMHO - in my humble opinion „на мою скромну думку”; IOW - in other words „іншими словами”; IRL - in real life „у дійсності, у реальному житті”; LLTA - lots and lots of thundering applause „бурхливі оплески”; NAA - not at all „будь-ласка, нема за що”; RFD - request for discussion „запрошення до дискусії”; THX – thanks „дякую”; AIJ - am I Jesus „я – Ісус”; WFOS - word from our sponsor „слово надається нашому спонсорові”; AYOR - at your own risk „на власний ризик”; WF - very very fast „дуже швидко”; IDK – І don't know „я не знаю”; ІDU - І don’t understand „я не розумію”; JASE - just another system error „системна помилка”; MOTSS - members of the same sex „представник тієї ж статі”; MYOB - mind your own business „піклуйся про власні справи”; OTOH - on the other hand „з іншого боку”; RTFM - read the fucking manual „читай документацію, придурку”; RYS - read your screen „прочитай, що написано на твоєму моніторі” [Sebastian 1998, 79], але

Gruß und Kuß „пока, цілую”; jon – jetzt oder nie „зараз або ніколи”; kgw – komme gleich wieder „зараз повернусь”; kK – kein Kommentar „без коментарів”; mfG – mit freundlichen Grüßen „з дружніи привітом”; nn – nichts Neues „нічого нового”; SP – Sendepause „пауза для передачі інформації”; vat – völlig anderes Thema „зовсім інша тема”; ww – wer weiß „хто знає”; Y! – typisch Mann „типовий чоловік”; zK – zum Kotzen „це відразливо, від цього нудить”; zZ – zur Zeit „вчасно, зараз”; IdR – in der Regel „як правило”; mMn – meiner Meinung nach „на мою думку”; LG – lieben Gruß “зі щирим привітом” [Handler 2002, 148]. Наведені приклади є скороченнями цілих речень і вже давно відомі у сфері електронної обробки даних. П. Шлобінкі та П. Хандлер наводять німецькі приклади таких акронімів: bd – bis dann „пока”; bs – bis später „пока”; GuK –

Порівняно недавно в інтернет-комунікації були створені особливі абревіатури, які можуть передавати як скорочені речення, так і слова, і базуються на принципі транскрибованої передачі інформації, наприклад: CU - see you „до зустрічі”; 2l8 - too late „надто пізно“; B4 – before „до того”. Такі скорочення є інтернаціональними і важко утворюються на німецькому мовному матеріалі через специфіку фонетики німецької мови. Хоча A. Люччіні наводить декілька прикладів таких скорочень: vl – faul „лінивий”; Q – Kuh „корова”; Ztl – Zettel „етикетка, наклейка, афіша”; b8t – beachte „зверни увагу” [Lucchesi].

На веб-сторінках існують цілі словники скорочень чат-сленгу, а їх використання тренується під час чат-комунікації.

Для будь-якого акту комунікації важливі невербальні сигнали, такі як інтонація, жести, міміка, які сприяють однозначності висловлення і запобігають непорозумінню під час спілкування. З метою надання експресивності та емоційності повідомленню у чат-спілкуванні використовують графічні зображення, які символізують емоції – емотикони (Emoticons: утворено від лексем emotion „емоції” + icon „іконка”) та схематичні зображення людського обличчя – смайлики або емограми (Smileys). Емограма є способом запису емоцій під час спілкування через інтернет за допомогою ASCII-символів. Наведемо приклади деяких найбільш розповсюджених смайликів та емограм для їх унаочнення:

Проілюстрований матеріал доводить тезу М. Г. Комлєва про те, що чуттєва конотація наявна й у не звукових видах комунікації.

Проте створення таких графічних картинок обмежується можливостями клавіатури, і не кожен чат дозволяє використання смайлів та емотиконів. У такому випадку комуніканти зображають емоції вербальними знаками, які виділяються зірочками – астеріксами (Asterisken) [Lucchesi], наприклад: *grins*, *lach*, *heul*. Вони не тільки виражають емоційність, але й інтонацію тексту, наприклад:

Варіант 1: du bist aber schlau *staun*

Варіант 2: du bist aber schlau *grins*.

Крім того, такі включення в текст можуть передавати стан речей, наприклад, речення: – Lisa war beim Аrzt. Sie hat

Мagenprobleme – можна написати: – lisa war beim arzt *magen* .

Н. Дорінг наголошує на існуванні так званого мистецтва ASCII (ASCII-Kunst: American Standard Code for Information Interchange), де за допомогою алфавітно-цифрових символів створюються картинки. Велику кількість подібних явищ можна знайти на сторінці http://www.chris.com/ASCII/art/html/. Крім того авторка наводить приклади ще декількох способів вираження експресії, наприклад: слова-звуки (Soundwörter) – „hmm“, „grumpf“, „argh“, „tststs“, які копіюють звуки, що спиймаються на слух. Вони можуть варіюватись аналогічно смайликам, наприклад: „arrrrgh”, „hihihihi”, „Oh!!!????? ”, а повтори та використання граматичних символів є вираженням інтенсивності емоцій. Такі повтори Г.Рем кваліфікує явищем ітерації, наприклад: muuuuuuuuuuuuuuuus; WAAAAAAS; Aaaaaahhhhh; seeeeeeeeeehr; wiesoooooo; natüüüüürlich; Suuuuuuuper [Rehm 2002, 286]. Явище ітерації можна спостерігати також у використанні смайликів, наприклад: емотикон :-( має значення “сумний”, для вираження емоції „дуже сумний” можна вживати емотикон - :-((, а символ :-((( є позначенням смертельного суму.

Ще одним способом вираження емоцій є написання слів або цілих речень з великої літери, що є проявом розлюченості та крику, хоча крик у електронній пошті вважається неввічливим [Döring].

Отже, за допомогою семіотичної функції ітерації (повторів графічного компоненту символу), ізольованих вербальних основ та інших вище названих графічних засобів досягається емфаза (виразність мовлення) та передається інтенція “співрозмовника”.

Щодо соціолектальної зумовленості процесу запозичення та вживання таких мовних знаків ми погоджуємося із тезою М. Романової, яка основну причину вбачає в об’єктивній необхідності певної категорії запозичень: “Молоде покоління багатьох держав сьогодні має загальну соціокультурну компетенцію. У мові це знаходить відображення у вигляді “соціокультурних інтернаціоналізмів”, використання яких є „мовним мостом” між молодіжними групами різних країн”.

Таким чином можна зазначити, що у комп’ютерної галузі домінують англійські номінації у формі американського варіанту англійської мови, які й стали основою для формування “новомови” – нової незвичної комунікаційної форми субмови, якою користуються під час дистанційного спілкування через інтернет та яка виникла внаслідок стирання межі між усною та письмовою формами спілкування.