Наукова стаття Аналітичний огляд літератури з проблем новітніх англомовних запозичень у лексико-семантичну систему української мови

« Назад

Актуальність. Кінець ХХ – початок ХХI ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних та культурних зв’язків України з іноземними (у першу чергу – з англомовними) країнами. Це спричинило посилення надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів, себто слів і словосполук, позичених з англійської мови або утворених за її взірцями для найменування нових явищ, наявних в англомовній світовій практиці. Складні процеси в сучасній українській мові, пов’язані з інтенсивним припливом запозичень (переважно з англійської мови), закономірно отримують неоднозначні оцінки лінгвістів: з одного боку, дослідники (О.A. Стишов; Д.X. Баранник та ін.) відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній сферах; з іншого ж боку, Загнітко А.П. та інші кваліфікують іншомовні лексеми як потік слів, що порушує стабільність та самобутність сучасної української мови. Вивченню проблем іншомовних запозичень присвятили чимало праць вітчизняні та іноземні дослідники (Б. Ажнюк, О. Ахманова, В. Виноградов, Ю. Жлуктенко, О. Муромцева, О. Мороховський, О.Пономарів, І. Огієнко, В.Самійленко, С. Семчинський, Д. Шмельов, L. Bloomfield, E. Haugen, A. Martinet,U. Weinreich та інші).

В останнє десятиріччя вивчення запозичень англіцизмів в українському мовленні активізувалося (Ю. Безрукава, О. Бершов, О. Махньова, А. Наумовець, С. Федорець та ін.). Найчастіше це стосується термінологічної лексики. Втім, складні лексико-семантичні процеси, що відбуваються в лексичній системі української мови внаслідок мовних контактів, вимагають докладних досліджень.

Мета даної статті – зробити аналітичний огляд дослідження новітніх англомовних запозичень в лексико-семантичну систему української мови.

Наприкінці XX століття до політичного лексикону стрімко ввійшов новий термін “глобалізація” (від англ. globalization), яким стали активно послуговуватися політики, вчені, журналісти на різних континентах планети. Він привніс із собою нове поняття, що узагальнює явища планетарного масштабу, пов’язані з розширенням транснаціональних обмінів в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства.

Процеси глобалізації охоплюють всі аспекти життя людини – економіку, фінанси, трудові, інформаційні, інтелектуальні ресурси, сфери освіти, науки, мистецтва. Глобалізація як домінантний фактор сучасного розвитку світу має і лінгвістичні аспекти, які не варто зводити лише до кількісних показників поширення тієї чи іншої мови в світі. Важливою передумовою транскордонної комунікації є вибір мови, якою вона здійснюється. На роль засобів цієї комунікації, як правило, претендують кілька мов: французька, іспанська, португальська, російська та, передусім, англійська. За різними оцінками, нею тепер користуються від 400 до 800 мільйонів людей: ті, для кого англійська є першою (рідною) мовою, і ті, хто постійно вживає англійську у сферах інформації, освіти та міжнародного спілкування. Як вітчизняні, так і зарубіжні лінгвісти (Астаніна Н.А., Ажнюк Б.М., Прокопова Л.І., Ткаченко О.О., Радчук В.Д., Россихина Г.Н., Friedman T.) засвідчили, що оскільки носієм глобалізації виступає англійська мова, слід очікувати посилення її впливу на більшість мов світу.

Вибір англійської на роль першої мови міжнародного спілкування зумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Наприклад, Радчук В.Д. виділяє такі причини активізації впливу англійської мови: “комп’ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки та освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської як міжнародної тощо”. Інші дослідники відзначають її раціональну будову та багатство словникового складу, який дозволяє створювати розгалужені терміносистеми.

Проникнення запозичень у лексичну систему української мови пов’язане з трансформаційними процесами, які спричинені зовнішніми (екстралінгвістичними) та внутрішніми (інтралінгвістичними) чинниками. До перших належать: 1) історичні міжнародні контакти та білінгвізм; 2) новаторство нації в окремій сфері діяльності; 3) мовний снобізм, мода та іншомовні запозичення; 4) авторитетність мови джерела, пов’язана з політичним авторитетом держави; 5) впровадження заходів, що стосуються мовної політики.

Серед інших причин використання в українській мові англіцизмів – прагнення до інтернаціоналізації лексики в політиці, науці, публіцистиці; необхідність у номінації нових предметів і явищ; економність вираження поняття одним словом, а не словосполученням; евфемізація мови; прагнення до експресивності; наслідування більш успішних в економіці, спорті й інших сферах країн.

Переважно запозичення нових англіцизмів у систему української мови відбувається безпосередньо. Так, до сучасної української мови потрапляє 80 відсотків англо-американських слів. Прикладом, коли англійська мова є мовою-джерелом запозичень, можуть бути такі найменування: андеґраунд, грант, дилер, драйвер, інжиніринг, кеш, імідж-мейкер, трилер, флаєр, шоу-бізнес, шоумен, джойстик, плеєр, кікбоксінг, фітнес, бебі-бум, фастфуд, хотдог, секонд-хенд тощо. Трапляються деякі лексеми, у назві яких експліцитно виражені компоненти, пов’язані зі власними назвами, покладеними в основу цих комбінацій (вінчестер – від назви міста Вінчестер; гамбургер – від назви міста Гамбург; далматин – від назви історичної області Югославії Далмації; ньюфаундленд – від назви острова Ньюфаундленд; пекінес – від назви міста Пекін).

Серед запозичень можна виділити такі структурні типи:

1) слова латинського або грецького походження, запозичені спочатку в англійську, а потім з неї – в українську мову (асистанс, ірейта, триплікат);

2) слова, штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких елементів (телепроект, парамедицина);

3) слова, створені в англійській мові на основі грецького або латинського елементів та англійської частини (суперхіт, суперстар, телебос);

4) слова інших мов, які спочатку були запозичені в англійську, а потім, через її посередництво, перейшли в українську мову (кетчуп, зомбі);

5) слова, створені в англійській мові на основі англійського компонента та запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (айс-ревю, сафарі-парк).

Розгляд дослідниками (Попова Н.О., Полякова Т.М., Клименко Н.Ф. та ін.) запозичених з англійської мови в українську слів дозволив визначити, що вони належать переважно до таких лексико-семантичних груп: суспільно-політична, економічна, інвестиційна, фінансова, банківська, зовнішньоекономічна лексика, лексика бізнесу та ринку, маркетингу, торгівлі, технічна, наукова, музична, культурна, спортивна та побутова лексика.

Англійські лексичні запозичення, наявні в сучасній українській мові, за їх місцем у лексико-семантичній системі можна поділити на кілька групп.

До першої групи належать давно запозичені слова англійського походження, які органічно ввійшли в українську мову і тяжіють до центру української лексичної системи поряд з українськими. Наприклад: бекон, біфштекс, бутерброд, комфорт, лайнер, парк, пудинг, фарватер, гандбол, гол, танк, трамвай, тролейбус, спорт, старт, фініш, футбол, хуліган, банан, бісквіт, вітамін, вино, гараж, кіоск, фактор, шорти, шоколад та інші. Такі слова часто у словники іншомовних слів уже не включаються.

До другої групи можна віднести слова, відомі в українській мові, але розташовані на периферії української лексичної системи, наприклад: о-кей, хело, уїк-енд, спіч, ланч, вестерн, хепі-енд та інші. Такі слова з огляду на їх специфіку включаються в словники іншомовних слів і виконують не номінативну, а експресивну функцію.

Третя група – це слова вже давно запозичені, але з певних позамовних причин – раніше маловживані й тому маловідомі. У наш час вони входять до активного складу лексичної системи, наприклад: брокер, шоу, істеблішмент, лобізм, менеджмент, імпічмент тощо.

До четвертої групи відносимо нові слова, що ввійшли або входять до вжитку (особливо через засоби масової інформації) за останні 10–15 років. Цілком природно, що їх немає в словниках іншомовних слів. Прикладом можуть бути слова: грумінг, кайф, піар, маркетинг, шопінг, чіпси, профіцит і багато інших.

Розглядаючи лексико-семантичні особливості англомовних запозичень сучасного періоду, що визначаються за тематичним принципом, до найчисленнішої групи Попова Н.О. відносить новітні англійські запозичення, які тематично співвідносяться з економікою, банківською справою і фінансами. Вони зумовлені великими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економіки в Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вже мають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) назви (наприклад, компанія, аудит, лізинг, кріейтор тощо). Специфіку складу цієї тематичної групи вона вбачає в переважному входженні до неї частково детермінологізованих економічних, банківських та фінансових назв. Серед номінацій цієї групи дослідниця визначає:

1) назви понять, що стосуються економічної та банківсько-фінансової діяльності (мерчандайзинг, стайлінг, крос-курс, де маркетинг); 2) назви предметів, ділових паперів, контрактів, що стосуються названої галузі (ф’ючерс, бонд, екю); 3) назви осіб, залучених до економічної та банківсько-фінансової діяльності (дисконт-брокер, бренд-менеджер, джобер, а також назви трейдер, дилер, дистриб’ютор тощо (в значеннях “особа, яка…”); 4) назви закладів та приміщень у цій сфері (фактор-компанія, офшор, бізнес-хол, а також назви трейдер, дилер, дистриб’ютор тощо (у значеннях “організація, яка…”).

Нові слова у сфері економіки виникають й на базі власних імен. Внесок таких одиниць у словниковий склад зростає за рахунок тих інновацій, які утворюються на їх основі. Яскравим прикладом є лексична одиниця McDonald, яка не тільки стало символом швидкої їжі, а й основою для цілої низки неологізмів, пов’язаних з “імперією Мак-Дональдів”: McJob, McMan, McWorld, McMansion. Зазначені факти дозволяють говорити про появу нового словотворчого форманта Mc зі значенням “позбавлений смаку, безликий, стереотипний”.

Сфера культури й розваг (кіно, телебачення, відео тощо) теж піддалася великим змінам і запозичила багато явиш, предметів, понять з цих галузей, дуже розвинутих на Заході (переважно в США). Разом з явищами, предметами та поняттями запозичуються і їхні чужомовні назви (англіцизми) як такі, що переважно не мають еквівалентів в українській мові (наприклад, блокбастер, хіт-парад, трилер, серіал, ток-шоу, сиквел, римейк, хепі-енд, овертайм, кліп тощо).

Чимало запозичень належить до тематичної групи “комп’ютерна техніка і технологія”. Численність таких запозичень з англійської мови, що прийшли в українську останнім часом, зумовлена стрімким упровадженням у наше життя новітніх технологій та використанням широкими масами мовців комп’ютерної техніки, яка має переважно англомовні найменування (принтер, вінчестер, інтернет-провайдер, картридж, трафік, ноутбук, компакт-диск, сайт, файл, факс, чип тощо). Такі новітні англіцизми швидко входять у загальномовний ужиток і детермінологізуються завдяки популяризації комп’ютерної техніки та послуг серед населення, створенню густої мережі магазинів, упровадженню комп’ютерів у навчання, широкому залученню нефахівців до використання комп’ютерів.

Серед новітніх англіцизмів, що належать до тематичної групи “Спорт”, виділяються назви: 1) видів спорту, спортивних ігор (скайсерфінг, сквош, дартс, джогінг, степ-аеробіка); 2) спортсменів (серфер, квотербек, бодібілдер); 3) спортивних знарядь (скутер, орбітрек, бодішейпер, скейт); 4) спортивних приміщень (фітнес-центр, сквош-корт); 5) видів спортивних змагань (фристайл, екстрим); 6) спортивних понять (драфт, допінг-контроль). Специфікою цієї тематичної групи номінацій є відносно велика кількість новітніх спортивних назв, які ще не зафіксовані лексикографічно, хоча ввійшли до слововжитку й часто використовуються засобами масової інформації в спортивних програмах, новинах, рекламі.

Назви побутової техніки, товарів і сервісу також розширили свій склад у мові, завдяки новітнім англіцизмам. Це є номінативним відбиттям запозичення нових реалій побутової сфери, кількість яких значно збільшилася за рахунок входження у повсякденне життя товарів і послуг з американської (або іншої закордонної) дійсності, що раніше були невідомими в нашому житті або вважалися екзотичними (блендер, грумінг, тримінг, ліпосакція, пейджер, пілінг-крем, скраб, хендлер, шокер тощо).

Достатньо численною тематичною групою є група політичної лексики (саміт, піар, паблік рилейшнз, віп, віп-місця, імідж, іміджмейкер, бодігард, дайджест, рейтинг, спічрайтер, кілер, стингер, джет-сет, екзит-пол, грін-кард тощо). Поява таких слів в українській мові також зумовлена розширенням міжнародних зв’язків і посиленням впливу світових суспільно-політичних процесів на Україну.

Крім суто номінативних суспільно-політичних англіцизмів, багато з яких зараз входить до української мови, заповнюючи лакуни в її поняттєвій та лексичній системах за відсутності власних відповідників, існують інші запозичення цієї групи, які залучаються в українську мову завдяки своїй експресивності, новизні та яскравості для українських мовців. Такі найменування мають відповідники в українській мові, які, втім, є надто звичними для її носіїв. Саме такі запозичені найменування, як правило, першими детермінологізуються й потрапляють у загальний ужиток (віп – дуже поважна особа, спікер – голова (засідання), рекетир – вимагач, здирник, сек’юриті – охоронець, бебі-бум – сплеск народжуваності, бізнес-ланч – діловий сніданок, імідж – образ, вигляд тощо).

До тематичної групи “Медицина” ввійшли переважно детермінологізовані завдяки популяризації засобами масової інформації, рекламою тощо назви видів медичного обстеження, лікування та ін. (моніторинг, мас-скринінг, арт-терапія, шунтування, румінг-ін, лонгіт’юд).

У тематичній групі “Страви і напої” виділяються назви: 1) напоїв (лонгер, скотч, тонік); 2) страв (поп-корн, чизбургер, хотдог); 3) фруктів (клементина, нектарин, ківі); 4) закладів харчування (макдональдс, фастфуд).

До тематичної групи “Канцелярське приладдя” входять назви нових реалій, що з’явилися в зазначеній групі товарів (маркер, скотч, органайзер, степлер, файл, бедж тощо).

Лінгвістам відомі процеси лексико-семантичних змін, які відбуваються під час адаптації запозичених слів. Ряд дослідників (Д. Ганич, І. Олійник, О. Пономарів) стверджують, що розвиток семантичної структури запозиченої лексеми у мові, яка її приймає, може супроводжуватися певними змінами (ускладнення та спрощення структури, переінтеграція значень). Зміни в семантичній структурі запозиченої лексеми часто супроводжуються змінами у структурі окремих значень на схематичному рівні – розширення, звуження та перенос значення.

Однією з характерних рис є актуалізація запозичень, що належать до пасивного або спеціального шарів лексики. При цьому може відбуватися втрата: негативної оцінки чи іронічного забарвлення (наприклад, як у лексемі шоу); стилістичного позначення щодо “властивостей капіталістичної дійсності” (брокер, дилер, менеджер тощо); деяких сем, які пов’язують значення з денотатом, що існує лише в закордонній дійсності (коледж, офіс). Про згадану актуалізацію свідчать і новоутворені в українській мові лексичні одиниці, складені на основі, наприклад, запозичення “бізнес”, що увійшли в сучасне використання: бізнес-план, бізнес-програма, бізнес-ленч, бізнес-партнер, бізнесвумен, бізнес-клас тощо.

Слід відзначити і переосмислення прямих значень і появу переносних у деяких запозичень (бартер, пресинг тощо). Наприклад, за Т. В. Максимовою, слово шерп в англійській мові є моносемантом і означає “представник одного з народів, що живуть в районі Гамілаїв і

характеризуються особливими уміннями в подоланні гірських маршрутів”. Нещодавно це слово отримало переносне спеціалізоване значення − “(в дипломатії) спеціаліст, що готує базу для переговорів вищих урядових чиновників”.

Можна також спостерігати розширення семантичної структури запозичень за рахунок змін предметно-понятійного співвіднесення слова у зв’язку зі зміною позначуваних реалій: драйвер, сервер, рейтинг тощо. У деяких випадках за таких змін відбувається наближення до семантичної структури етимона у мові-джерелі.

Отже всі дослідники відмічають, що запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лексичного складу, що пояснюється суспільно-економічними процесами в Україні. Особливість динаміки англійських запозичень в українській мові полягає в тому, що певні їх шари пересуваються з периферії лексичної системи ближче до її найбільш функціонально актуальних сфер. Це особливо стосується економічної лексики та термінології управління виробництвом, тобто галузей, які зазнають сьогодні найбільших перетворень.

Таким чином, в українській мові кінця ХХ – початку ХХI ст. відбуваються закономірні лексико-семантичні процеси у зв’язку з появою новітніх англомовних запозичень, які потребують подальшої уваги лінгвістів та передбачать глибокий аналіз зазначених вище мовних явищ.

На сучасному етапі їх дослідження в українській науці відбувається за такими напрямками:

1) запозичення як збагачення мови (Стишов О.А., Баранник Д.Х.);

2) запозичення як порушення стабільності та унормування сучасної української мови ( Загнітко А.П.);

3) англіцизми як специфічний вид запозичень (Попова Н.О).

Перспективою незалежного дослідження вважаємо виявлення новітніх англомовних запозичень в лексико-семантичну систему української мови, їх структурно-семантичних характеристик, тематичних закріплень та особливостей функціонування в сучасній українській мові.