Курсова робота Маркетингове дослідження товару йогурта

« Назад

1. Характеристика товару

Йогурт – це кисломолочний продукт із підвищеним вмістом сухих речовин, який виробляють сквашуванням молока культурами видів Lactobacterium delbrueckii subsp. bulgaricus, Streptococcus salivarius subsp. thermophilus.

Технологія йогурту передбачає застосування молока незбираного, молока збираного, молока сухого збираного, закваски та сиропу плодово-ягід-ного.

Йогурт за органолептичними показниками повинен відповідати вимогам:

1) консистенція і зовнішній вигляд – однорідна консистенція з порушеним згустком;

2) смак та запах – чистий, кисломолочний, з харчовим присмаком внесеного наповнювача;

3) колір – колір внесеного наповнювача.

За фізико-хімічними показниками йогурт повинен відповідати вимогам, наведеним в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. – Фізико-хімічні показники йогурту

За мікробіологічними показниками йогурт повинен відповідати вимогам:

- бактерії групи кишкової палички, не дозволяється в гр. – норма 0, 01;

- патогенні мікроорганізми, в т.ч. сальмонели в 25 гр. прод. – норма не дозволяється.

В Україні в останні роки йогурт став одним з найпоширеніших кисломолочних напоїв. Він легше перетравлюється ніж молоко. Він також підвищує імунітет, сприяє виліковуванню кишкових інфекційних захворювань. Йогурт – джерело багате кальцієм: 226,8 грам йогурту забезпечує 450 мг кальцію – половину рекомендованої норми для дітей, 30-40% – для дорослого. У 226,8 грамах йогурту міститься приблизно 10 -14 грамів білку, що складає 20% щоденної норми білку для більшості людей. Йогурт може знизити холестерин, а також це „їжа росту”.

Йогурт корисний як для молодих, так я для людей похилого віку. Для дітей – це збалансоване джерело білку, жирів, вуглеводів і мінералів, а для дорослих – цінний продукт. Йогурт можна придбати як на ринку, так і у мережі супермаркетів, у молочних кіосках. Йогурт має доступний рівень цін для більшості споживачів. Такий рівень цін, щоб більшість людей могла споживати йогурт щодня, тому що в ньому містяться білки, жири, вуглеводи, мінерали.

2. Оцінка ринку збуту

Об’єм споживання йогуртів населенням нашої країни щодня зростає. Це пов’язано з новими технологіями виробництва, з новими компонентами для йогурту, а також з його широким та смачним асортиментом, доступним рівнем цін. Виробництво йогуртів дуже стабільне.

Порівняння виробництва йогурту у 2006-2007 роках надано в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. – Порівняння виробництва йогурту у 2006-2007 роках

Найменування продукції	2007 рік грудень	Всього спочатку 2007 року	2006 рік грудень	Всього спочатку 2006 року	Грудень 2007 р. в % до 2006 року	Всього 2007 р. в % до 2006 року
Йогурт ароматизований	6,1 тис. тон	88 тис. тон	7,0 тиc. тон	85,5 тис. тон	86,8 тис. тон	102,9 тис тон

Експорт кисломолочної продукції, в тому числі йогурту в 2007 році наведений у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Експорт кисломолочної продукції в 2007 році

Країна	Об’єм (тон)	Вартість (тис. доларів)	Середня ціна (долар/ т)	Доля (%)
Молдова	1088	904	830,88	95
Грузія	42	55	1309,52	4
Азейбарджан	13	18	1384,62	1
Всього	1143	977	854,77	100

В цілому об’єм експорту кисломолочної продукції в 2007 році склав 1143 тони на загальну суму 978 тис. доларів. Вартість експорту даної категорії молочної продукції більше, ніж в 2006 році на 357 тис. доларів. Протягом 2007 року постачання кисломолочної продукції українського виробництва здійснювалось на території таких країн як Молдова, Грузія і Азейбарджан. Головним імпортером доля поставок якого склала 95% від загального об’єму експорту кисломолочної продукції, як і в попередньому році, була Молдова. Об’єми постачання в цю країну виросли в 2007 році на 31%. Всього в Молдову було експортовано кисломолочної продукції на суму 904 тис. доларів, що більше ніж у 2006 році на 350 тис. доларів.Доля поставок у Грузію також збільшилась з 2% до 4% у зрівнянні з 2006 роком і склала 42 тони проти 15 тон в попередньому році. Вартість експорту в Грузію в 2007 році склала 55 тис. доларів – це більше на 37 тис. доларів ніж в 2006 році. Не поставлялася кисломолочна продукція в Росію, яка в попередньому році була другою країною-імпортером цієї категорії товарів. Постачання кисломолочної продукції в Азейбарджан в 2007 році була незначною і склала 1 %. В цілому в 2007 році середня експортна ціна за тону кисломолочної продукції збільшилася на 87 доларів і досягла рівня 855 доларів за тону. При цьому основна частина експорту, яка направлялася в Молдову, була реалізована за ціною 831 долар за тону. Ціни ж на продукцію, які поставлялися в Грузію і Азейбарджан, були значно вигідніше для українських виробників – 1309 доларів і 1385 доларів за тону відповідно, тобто найбільш вигідним і аналізуємим періодом була експортна ціна поставок кисломолочної продукції в Азейбарджан. В Харківському регіоні виробляється дуже великий асортимент йогуртів за доступними цінами. Основними каналами розповсюдження продукції підприємства „Ласунчик” є:

1. Підприємство-виробник – Оптова торгівля – Роздрібна торгівля – Споживач;

2. Підприємство-виробник (фірмові магазин) – Споживач;

3. Підприємство-виробник – Дрібнооптова торгівля – Підприємство громадського харчування;

4. Підприємство – Експорт у країни близького зарубіжжя – Оптова торгівля – Споживач.

3. Конкуренція

Термін „конкуренція” походить від латинського слова „concurentia”, що означає змагання, суперництво. У підприємницькій практиці суперництво розгортається між виробниками за ринок збуту товарів, завоювання певного сегмента ринку. Конкуренція завжди пов’язана з обмеженістю інтересів підприємця, його дій на ринку збоку інших підприємців. Вона виступає як зовнішня спонукальна сила, яка змушує кожного підприємця в найкращий спосіб вести свій бізнес: одержувати найбільш вигідні умови виробництва й збуту товарів, найбільший прибуток, дбати про подальший розвиток підприємства.

Конкуренція серед продавців ведеться за найбільші обсяги продаж, а відповідно і максимізацію прибутку, то серед покупців – за найбільш вигідні умови придбання товарів чи послуг.Завдяки конкуренції досягається загальна ефективність підприємництва. Адже вона дає змогу виявити відповідність обсягу і структури вироблених підприємцями благ та послуг. Іншими словами, конкуренція перевіряє підприємницьку діяльність на її відповідність потребам і інтересам суспільства.

В наслідок конкуренції створюється зацікавленість в удосконаленні виробництва, збуту, управління та інших сторін підприємницької діяльності. Тим самим конкуренція сприяє продуктивному бізнесу, створює спонукальні мотиви для зниження витрат виробництва, оновлення продукції, знаходження форм задоволення потреб споживачів. Основна частина кисломолочної продукції виробляється підприємствами Києва і області, Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Харківської, Донецької областей. У вересні продукція підприємств цих регіонів склала близько 64% від загального виробництва. Серед підприємств значні позиції займають Харківський молочний комбінат, ВАТ „Галактон”, Донецький ДМЗ №2, Київський ДМЗ №3, Кременчуцький ДМЗ, ЗАТ „Галичина”, ЗАТ „Лакталіс-Україна”, АК „Комбінат „Придніпровський”.

Основна частина кисломолочної продукції виробляється підприємствами Києва і області, Дніпропетровської, Львівської, Полтавської, Харківської, Донецької областей. В 2007 році продукція цих підприємств склала близько 66% від загального виробництва. За оцінками операторів ринку в ТОП-5 серед підприємств входять ЗАТ „Галичина”, Донецький ДМЗ №2, ВАТ „Галактон”, Харківський молккомбінат, ВБД – Україна. Спочатку 2007 року в регіональному розрізі найбільший ріст виробництва у зрівнянні з 2006 роком відмічені у Львівській (36,8%) і Житомирській (35,9%) областях. Такий основний ріст виробництва за оцінками операторів ринку забезпечений в основному підприємствами ЗАТ „Галичина” (Львівська область) і ДП Молочна фабрика „Рейнфорд” (Житомирська область).

Порівняльний аналіз конкурентів представлений в таблиці 5.1

Таблиця 5.1 – Порівняльна характеристика конкурентів

Фактор	Максимальна кількість балів	ЗАТ „Ласунчик”	АТЗТ „Харківський молочний комбінат” „Ромол”	ЗАТ „Лакталіс” Миколаїв	ЗАТ «КМК» «Зареч’є»
1. Продукт (відмінні риси)	10	9	8	9	9
2. Ціна	10	8	10	8	8
3. Собівартість	10	9	10	8	9
4. Якість	10	8	8	7	9
5. Відомість фірми	10	9	9	9	8
6. Місцезнаходження	8	8	7	8	8
7. Термін доставки	9	9	9	8	9
8. Зручність у користуванні	10	10	10	9	10
9. Додаткові послуги	8	8	8	7	7
10. Технологія	9	9	9	9	9
11. Можливість збуту	10	10	10	8	10
12. Можливість постачання	10	10	10	7	10
13.Ефективність господарювання	10	10	10	10	9
14. Торгівельна мережа	9	9	9	9	7
15. Етика компанії	9	8	8	9	8
Загальна кількість балів	142	134	135	125	130

4. Стратегія маркетингу

Основним ринком збуту йогуртів молокозаводу „Ласунчик” є місто Харків і райони Харківської області.

Споживачами йогуртів плодово-ягідних будуть всі верстви населення.

Маркетингові заходи наступні:

1. Щорічне вивчення ринку кисломолочної продукції шляхом опитування покупців.

2. Розробка і застосування систем знижок оптовим покупцям.

3. Регулярна участь у ярмарках, виставках-продажах.

4. Регулярність реклами в системі масової інформації наступна:

- обласне радіо: 1 раз в квартал готувати інформацію по молкзаводу;

- телебачення: 1 раз в місяць рекламний ролик;

- газети, журнали: 1 раз на рік проводити прес-конференцію з запрошенням журналістів.

5. Проведення незалежної експертизи з якості продукції молкзаводу.

Ціна на йогурт плодово-ягідний встановлена таким чином, щоб вона була не вище ніж у конкурентів і забезпечувала отримання прибутку.

Одним з основних способів розповсюдження товару на ринок буде реклама.

Каналами розповсюдження реклами будуть:

- рекламні вивіски;

- реклама в засобах масової інформації;

- реклама на упаковці продукції;

- реклама у вигляді дегустацій.

Стратегія рекламної компанії наступна: за тиждень до випуску продукції почати розповсюдження інформації серед споживачів. Одночасно починати роботу у розробці рекламних щитів, які будуть знаходитися у вітринах магазинів, метро, супермаркетах з метою приваблення уваги прохожих.

5. План виробництва

Йогурт плодово-ягідний виробляється за наступною технологічною схемою:

Приймання і підготовка молока

↓

Нормалізація (складання суміші згідно рецептури)

↓

Пастеризація t 85-870C p з витримкою 10-15 хв.

t 92-950С з витримкою 2-8 хв.

↓

Гомогенізація надання (однорідної структури або однорідних властивостей сумішам) Р=17,5±0,5 МПа,t 64±10C

↓

Охолодження t 41±10C

↓

Заквашування 3-5% при t 41±10C

↓

Сквашування 5-7 год. до кислотності 70-750Т

↓

Приймання наповнювача

↓

Охолодження t 4-80С

↓

Підготовка наповнювача

↓

Внесення наповнювача 10-15%

↓

Розлив

↓

Пакування

↓

Маркування

↓

Зберігання не більше 36 годин

↓

Реалізація

При виробництві йогурту застосовують таке обладнання:

1. Пастеризаційно-охолоджувальну установку

2. Гомогенізатор

3. Ємності

4. Машину для розливу

5. Автомат для розливу продукту в пакети

Обсяг виробництва за рік в натуральному виразі, т, визначається за формулою:

Ов= Взм • Кзм, (7.1)

де, Взм – виробіток продукції за зміну, т;

Кзм – кількість змін за рік.

Ов= 15 • 600 = 9000 т

Вартість сировини і основних матеріалів за рік представлена в табл.7.1

Таблиця 7.1 – Вартість сировини і основних матеріалів за рік

Сировина	Норма витрат 1т	Кількість сировини	Ціна за 1т	Вартість
Молоко незбиране 3,5%	0,540	4860	2300	11178000
Молоко збиране	0,245	2475	900	2227500
Молоко сухе збиране	0,047	423	15000	6345000
Закваска на збираному молоці	0,051	459	900	413100
Сироп плодово-ягідний	0,101	909	7000	6363000
Всього:				26526600

Транспортно-заготівельні витрати Втз, грн., визначається за формулою:

Втз= Км •Т, (7.2.)

де, Км – кількість молока за рік, т;

Т – тариф за перевезення 1т молока, грн.

Втз= 4860 • 60 = 291600 грн.

Основний фонд заробітної плати Фосн., грн., визначається за формулою:

Фосн= Ор • Рвід, (7.3.)

де Ор – обсяг виробництва за рік, т;

Рвід – відрядна розцінка за 1т продукції, грн.

Фосн= 9000 • 11,6 = 104400 грн.

Додаткова заробітна плата становить 40 – 45% від основного фонду:

Дд=(104400*50)/100=52200 грн.

Загальний фонд заробітної плати Фзаг, грн., визначається за формулою:

Фзаг= Фосн + Дд, (7.4.)

де, Дд – додаткова заробітна плата, грн.

Фзаг= 104400 + 52200 = 156600 грн.

Розрахунок заробітної плати наведений в таблиці 7.2

Таблиця 7.2 – Заробітна плата

Найменування продукції	Обсяг виробництва за рік т	Відрядна розцінка за 1т, грн.	Основний фонд заробітної плати, грн.	Додаткова заробітна плата, грн.	Загальний фонд заробітної плати, грн.
Йогурт плодово-ягідний	9000	11,6	104400	52200	156600

Середня заробітна плата одного робітника за місяць Зср, грн., визначається за формулою:

 (7.5.)

де, Рв – чисельність робітників в цеху, чол.

Премії з фонду споживання складають 30 – 40% від відрядного фонду заробітної плати:

Середня заробітна плата одного робітника за місяць з урахуванням премії Зср.п, грн., розраховується за формулою:

 (7.6.)

де, Фзаг - загальний фонд заробітної плати, грн.

Допоміжні матеріали розраховуються на основі норм їх витрат і ціни за 1 одиницю матеріалів.

Розрахунок потреби і вартості допоміжних матеріалів представлено в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3. – Вартість допоміжних матеріалів

Найменування матеріалів	Одиниця виміру	Стандарт або ТУ	Норма витрат на 1т	Витрати за рік	Ціна за 1 од. виміру, грн.	Вартість за рік, грн.
Натрій їдкий технічний	кг/т	ДСТУ 2263-79	0,2	1800	4,45	8010
Кислота азотна 50% концентрації	кг/т	ДСТУ 701-78	0,15	1350	6,16	8316
Сода кальцинова технічна	кг/т	ДСТУ 5100-856	0,5	4500	,5	20250
Хлорне вапно	кг/т	ДСТУ 1392-25	0,14	1260	5,8	7308
Натрієва сіль	кг/т	ТУ 6-02-860-79	0,02	180	3,0	540
Гіпохлорит кальцію	кг/т	ДСТУ 25-263-8	0,07	630	4,8	3024
Кислота сульфамінова	кг/т	ТУ 6-09-2437	0,07	630	7,0	4410
Вімол	кг/т	ТУ 38-40-7277-84	0,4	3600	5,7	20520
Пральний порошок	кг/т	СТ 6-15-933-75	0,022	198	6,1	1207,8
Мило господарче	кг/т	ОСТ 18368-80	0,009	81	4,41	357,2
Мило туалетне	кг/т	ДСТУ 1867-77	0,004	36	8,14	283
Щітки коришкові	шт/т	-	0,1	900	4,4	3960
Щітки для молочного обладнання	шт/т	ОСТ 17-830-80	0,007	63	5,8	365
Щітки з щетини сентитичної	шт/т	ОСТ 17-180-79	0,005	45	4,9	220,5
Плівка поліетиленова для продукції в полімерних пакетах 500 см3	кг/т	ТУ 6-19353-87	14,4	129600	0,5	64800
Всього:						739741,5

Паливо та енергія на технологічні цілі визначається за нормами витрат і за вартістю одиниці енергії.

Розрахунок потреби і вартості палива і енергії наведені в таблиці 7.4.

Таблиця 7.4. – Вартість палива і енергії

Найменування	Одиниці виміру	Норми витрат на 1т	Витрати за рік	Вартість 1 од. енерговитрат, грн.	Вартість за рік, грн.
Електроенергія	кВт*год	30	270000	0,38	102600
Вода	м3	10	90000	5,10	459000
Пар	т	0,40	3600	80	288000
Холод	гДж	0,45	4050	90	364500
Всього					1214100

Нарахування на заробітну плату включають відрахування на соціальне страхування, в фонд зайнятості, пенсійний фонд і розраховується у відсотках від загального фонду заробітної плати згідно діючого законодавства України:

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання включають витрати на утримання, ремонт, амортизацію обладнання і цехового транспорту. Витрати складають 70-80% від основної заробітної плати виробничих робітників:

Цехові витрати включають заробітну плату цехового персоналу з відрахуваннями, витрати на ремонт, амортизацію будівель і їх утримання, витрати на охорону праці і техніки безпеки та інші витрати цеху. Витрати складають 0,7-0,9 грн. на 1грн. від основної заробітної плати виробничих робітників:

Загальнозаводські витрати включають витрати, пов’язані з діяльністю підприємства в цілому: заробітну плату робітників заводоуправління з відрахуваннями, поштово-телеграфні, канцелярські і телефоні витрати, витрати на утримання, ремонт та амортизацію будівель і споруд загальнозаводського характеру. Витрати складають 80% від основної заробітної плати виробничих робітників:

Позавиробничі витрати включають витрати по реалізації готової продукції. Витрати складають 10% від виробничої собівартості:

Розрахунки за статтями витрат зводяться в калькуляцію собівартості продукції, яка наведена в таблиці 7.5.

Таблиця 7.5 – Калькуляція собівартості йогурту плодово-ягідного

Статті витрат	Витрати, грн.		Структура, %
	за рік	1т
Сировина і основні матеріали	26526600	2947,4	82,4
Транспортно-заготівельні витрати	291600	32,4	0,9
Допоміжні матеріали	739741,5	82,2	2,3
Паливо та енергія на технологічні цілі	1214100	134,9	3,8
Основна заробітна плата	10440	11,6	0,3
Додаткова заробітна плата	52200	5,8	0,2
Нарахування на заробітну плату	57785,4	6,4	0,2
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	78300	8,7	0,2
Цехові витрати	73080	8,1	0,2
Загальнозаводські витрати	114840	12,8	0,4
Виробнича собівартість	29252646	3250,3	90,9
Поза виробничі витрати	2925254,6	325	9,1
Повна собівартість	32177910	3575,3	100

6. Організаційний план

Вищим органом управління акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.

Виключною компетенцією зборів є:

- окреслення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

- зміна статуту товариства;

- обрання та ліквідація членів ради акціонерного товариства;

- обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

- затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його філії, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії, окреслення порядку розподілу прибутку і покриття збитків;

- створення, реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження положень про них;

- винесення рішень щодо майнової відповідальності посадових осіб товариства;

- окреслення організаційної структури товариства;

- окреслення умов платні щодо посадових осіб акціонерного товариства, його філії та представництв;

- затвердження договорів, укладених на суму більшу, ніж вказана в статуті товариства, прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії;

- затвердження ліквідаційного балансу.

Акціонери можуть доручити використати свої права іншим акціонерам на загальних зборах, а також третім особам.

Органами управління та контролю є:

- збори акціонерів;

- виконавчий орган;

- правління;

- ревізійна комісія;

- ліквідаційна комісія.

Колегіальним виконавчим органом товариства є Правління, діюче на основі положення „Про правління акціонерного товариства” ЗАТ „Ласунчик”.

Правління товариства підзвітне загальним зборам акціонерів і організовує виконання їх рішень.

До складу правління входять: директор підприємства, головний інженер, головний бухгалтер, голова профспілки, головний технолог. Головою правління є директор підприємства.

Технічне керування діяльністю підприємства здійснює головний інженер. Він відповідає за проведення правильної технічної політики, удосконалення техніки, технології і організації виробництва на основі нових досягнень науки.

Начальник планового відділу відповідає за техніко-економічне планування, організацію і нормування праці. Він керує планово-економічним відділом, який веде оперативний облік показників плану з виробництва, продуктивності праці, собівартості, складає статистичну звітність по молкзаводу.

Бухгалтерія здійснює облік основних фондів, сировини, матеріалів, палива, готової продукції, визначає фактичні витрати на виробництво, організовує контроль за правильним витрачанням грошових коштів і матеріальних цінностей.

Головний бухгалтер на рівні з директором несе відповідальність за правильне витрачання коштів і виконання фінансової дисципліни.

Успішна робота підприємства багато в чому залежить від правильності організації управління виробництвом.

На мал. 8.1. показана організаційна структура ЗАТ „Ласунчик”

Мал. 8.1 - Організаційні структура ЗАТ „Ласунчик”

7. Фінансовий план

Функціонування підприємства супроводжується безперервним круговоротом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу та використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами, персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі:

- вибір оптимальних умов фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості;

- балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів;

- підтримування належної ліквідності і своєчасності розрахунків.

Головний зміст фінансової діяльності підприємства полягає в належному забезпеченні фінансування. Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє і зовнішнє.

Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна.

Зовнішнє фінансування використовує кошти не пов’язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал, кредит, зобов’язання боржників, державні субсидії тощо.

Треба також розрізняти фінансування за рахунок власних і залучених коштів. До залучених належать кредит або інші боргові зобов’язання. Решта коштів виступає як власний капітал. Повинне бути оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу.

Важливою формою фінансування є кредит – платне надання грошей або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштів розширює фінансові можливості підприємства.

Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану – узгодження доходів із витратами в плановому періоді.

Фінансовий план підприємства складається у формі балансу доходів і витрат. У складі доходів основними джерелами є надходження від стабільних власних джерел – прибуток та амортизаційні відрахування.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм фінансування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

Залежно від формування та розподілу відокремлюються кілька видів прибутку:

1. Загальний прибуток – це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу.

2. Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства.

Ціна оптова на 1т продукції Цо, грн., визначається за формулою:

(10.1.)

де Соо – собівартість 1т продукції, грн.;

Р – рентабельність продукції, %

Реалізована продукція за рік РП, грн., визначається за формулою:

РП= Зпр + ТП – Зкр, (10.2.)

де, Зпр. – залишки готової продукції на початок року, грн. (0,1%);

Зкр – залишки готової продукції на кінець року, грн. (0,2%);

РП= 34848+34848000-69696=34813152 грн. 3.10.

Товарна продукція ТП, грн., розраховується за формулою:

ТП= Ор • Цо, (10.3.)

Цо- ціна оптова;

ТП= 9000 • 3872= 34848000 грн

Вільна відпускна ціна з ПДВ Цв.пдв, грн., розраховується за формулою:

Цв.пдв= Цо + ПДВ, (10.4.)

Ставка ПДВ – 20% від оптової ціни

Цв.пдв= 3872 + 774,4=4646,4 грн.

Роздрібна ціна Цр, грн., визначається за формулою:

Цр= Цв.пдв + Тн, (10.5.)

Де, Тн – торгівельна націнка, 10% від Цв.пдв

Цр= 4646,4 + 77,4 = 851,8 грн.

Розрахунок оптової, роздрібної і відпускної ціни представлені у табл. 10.1.

Таблиця 10.1. – Ціни на продукцію

Показник	Величина, грн.
1. Оптова ціна підприємства	3872
2. Податок на додану вартість	114,4
3. Відпускна ціна	4646,4
4. Торгова надбавка 10%	77,4
5. Роздрібна ціна за 1т	4723,8

Прибуток за рік від реалізації продукції Пр, грн., визначається за формулою:

Пр = РП – С, (10.6.)

Де, РП – реалізуємо продукція за рік, грн.;

С – повна собівартість продукції за рік, грн.

Пр=34813152 – 32177910=2635242 грн.

Прибуток на 1т продукції Пр.од., грн., визначається за формулою:

 (10.7.)

Де, Ор – обсяг виробництва за рік, т

Витрати на 1грн. товарної продукції В, коп, визначаються за фор-мулою:

 (10.8.)

де ТП – товарна продукція за рік, грн.

Розрахунок прибутку і витрат 1грн. товарної продукції наведений в таблиці 10.2

Таблиця 10.2. – Прибуток і рентабельність

Найменування продукції	Реалізуєма продукція за рік, грн.	Повна собівартість продукції за рік, грн.	Прибуток за рік, грн.	Прибуток на 1т продукції, грн.	Рентабельність продукції, %	Витрати на 1грн. товарної продукції
Йогурт плодово-ягідний	34813152	32177910	2635242	292,8	8,3	92,3

Звіт про прибутки і збитки наведений у таблиці 10.3.

Таблиця 10.3. – Звіт про прибутки і збитки

Найменування показника	Плановий рік	Ор
1.Валова виручка від реалізації (відпускна ціна)	41817600	4646,4
2.Податок на додану вартість, 20%	696900	774,7
3.Виручка від реалізації продукції (оптова ціна підприємства)	34848000	3872
4.Витрати на виробництво реалізованої продукції (собівартівть)	32177910	3575,3
У тому числі
4.1.Заробітна плата	156600	17,4
4.2.Сировина і основні матеріали	26526600	2947,4
4.3.Транспортно-заготівельні витрати	291600	32,4
4.4.Допоміжні матеріали	739741,5	82,2
4.5.Паливо та енергія	1214100	134,9
4.6.Утримання і експлуатація обладнання	78300	8,7
4.7.Цехові витрати	73080	8,1
4.8.Загальнозаводські витрати	114840	12,8
4.10.Позавиробничі витрати	2925264,6	325
5.Балансовий прибуток	2670090	296,7
6.Податок з прибутку підприємства (20%)	534018	59,3
7.Чистий прибуток підприємства	2136072	237,3

Фінансовий план містить також розрахунок точки беззбитковості виробництва.

Графік досягнення беззбитковості – це схема, що показує, як впливають на прибуток обсяги виробництва, ціни і собівартість продукції. За допомогою цього графіку можна знайти точку беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, при якому крива, що показує змінення собівартості продукції. При такому обсязі продукції буде припинена збитковість продукції, зростання обсягів реалізації надалі приведе до появи прибутку.

Постійні витрати за рік Вп, грн., визначаються за формулою:

Вп= Вуе.об. + Вц. +Взз. +Впоз., (10.9.)

Де, Вуе.об. - витрати на утримання і експлуатацію обладнання, грн.;

Вц. – витрати цехові, грн.;

Взз. – витрати загальнозаводські, грн.;

Впоз. – поза виробничі витрати, грн.

Вп= 78300+73080+114840+2925264,6=3191484,6 грн.

Змінні витрати за рік Вз., грн., розраховуються за формулою:

Вз.= С-Вп, (10.10.)

Вз.= 32177910-3191484,6=28986426 грн.

Змінні витрати 1т продукції Вз.од., грн., розраховуються за формулою:

Обсяг реалізованої продукції за рік в точці беззбитковості визначається за формулою:

 (10.12.)

де, Вп- постійні витрати;

Цо- ціна оптова;

Обсяг виробництва за рік в натуральному виразі в точці беззбитковості визначається за формулою:

8. Оцінка ризику і страхування

У практиці господарської діяльності щодня доводиться приймати різного роду рішення. Важливою умовою прийняття раціонального рішення є володіння якомога більш точною і повною інформацією про предмет рішення та його наслідки. Однак інформація зазвичай обмежена, тому більшість рішень приймають в умовах неповної поінформованості. Наслідком прийняття рішень за таких умов є невизначеність результатів, тобто ризик. Крім того, ризик зумовлений спонтанним і суперечливим характером процесів, що відбуваються у складних соціально-економічних системах, їх неможливо адекватно і вичерпно описати.

Ризик у загальному випадку слід розглядати як можливість або загрозу відхилення результатів конкретних рішень або дій від очікуваних.

Ризик – загроза втрати підприємством частини своїх ресурсів, недотримання доходів або появи додаткових витрат унаслідок здійснення конкретних видів діяльності.

Підприємницький ризик – це ймовірність понесення фірмою у процесі здійснення господарських операцій або отримання додаткового прибутку, зумовлений багатоваріантністю прийняття важливих рішень чи невизначеністю виробничих ситуацій.

Види підприємницького ризику наведені у таблиці 13.1.

Таблиця 13.1. – Види підприємницьких ризиків

Ознака класифікації ризику	Вид ризику
Характер впливу на кінцеві результати	1. Позитивний 2. Негативний
Вид підприємницької діяльності	1. Комерційний 2. Виробничий 3. Фінансовий 4. Валютний 5. Банківський 6. Страховий
Розмір втрат	1. Допустимі 2. Критичні 3. Катастрофічні
Можливість здійснення ризикових операцій	1. Прийнятий 2. Надмірний
Період часу, в якому ризик відбувався	1. Перспективний 2. Поточний 3. Оперативний
Можливість страхування втрат	1. Ризик, який може бути застрахований 2. Ризик, який не підлягає страхуванню
Обґрунтованість заходів щодо зменшення негативних наслідків ризику	1. Виправданий 2. Невиправданий
Характер поведінки юридичних осіб	1. Моральний

Можливість ризикувати зафіксована в Законі України „Про підприємництво”, де зазначається, що підприємництво – це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Отже, підприємницький ризик може забезпечити фірмі зростання чи зменшення прибутку або доходу.

Збільшення прибутку підприємств завжди асоціюється з більш високим ризиком. Перед підприємцями постають два основних можливих варіанти:

1) або ризикувати й отримувати високі прибутки;

2) або вкладати кошти в менш ризиковані справи з відносно меншим прибутком, і відповідно, доходом. У цьому разі втрачаючи певну його частину, підприємство забезпечує собі більш стійкі фінансові позиції.

Високий ступінь ризику конкретних видів господарської діяльності зумовлює потребу у пошуку шляхів штучного зниження його.

Одним із способів зниження ризиків є страхування.

Страхування – це метод замкненого зниження ризику перетворенням випадкових збитків у відносно невеликі постійні або разові витрати у вигляді страхових премій страховикам, які розкладають збиток у просторі і часі між учасниками страхового фонду.

Відповідно до чинного положення майно підприємств підлягає страхуванню від втрат, пов’язаних з ризиком тоді, коли вони спричинені землетрусом, зсувами, бурями, обвалами, ураганами, градом, великим снігопадом, зливами, діями підґрунтових вод, затопленням, пожежею, туманами, блискавками, вибухом, аварією, викидом газу, крадіжкою тощо.

З настанням страхових випадків страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування. Його розмір визначають у відсотках до розміру збитків від загибелі (пошкодження) майна, в яких майно було застраховане.

Основу страхового діла становить страховий поліс.

Страховий поліс – це контракт, яким страхова компанія бере на себе обов’язок сплатити компенсацію, коли станеться якась непередбачена випадкова подія, що завдасть збитків. В обмін на послугу підприємство з свого боку зобов’язується сплачувати страховій компанії страхові внески.