Реферат Фінанси Київської Русі

Вступ

1. Характеристика фінансових відносин. Господарський та соціальний устрій

2. Внесок київських князів в розвиток фінансових відносин

3. Історичне значення фінансових відносин

Висновок

Використана література

З точки зору політичної організації легше встановити, якою не була Київська Русь, ніж те, якою вона була. Київська Русь не була державою в сучасному розумінні слова. Розглядати її як таку – значило б приписувати їй вищий рівень політичної організації, ніж це було насправді. Вона не мала ні централізованого управління, ні всеохоплюючої та розгалуженої бюрократичної системи.

Єдиний зв’язок між володарями та підвладними, насамперед неміським населенням, існував у формі збору данини. У політиці князі керувались особистими чи династичними інтересами, нерідко ігноруючи потреби держави і суспільства. Політичні стосунки були млявими, мінливими й невиразними, а політичні проблеми часто розв’язувалися за допомогою сили. І все ж зростав рівень політичної, соціальної та економічної організації Київської Русі, відтак завданням даної курсової роботи є розкриття характеристики фінансових відносин в Київській Русі, а саме зародження економічних відносин; охарактеризувати господарський та соціальний устрій княжої доби, розвиток торгівлі і, зокрема, товарно-грошових, бюджетних відносин.

Окремо розглянемо питання про внесок київських князів в розвиток фінансових відносин, їх державотворчу, дипломатичну діяльність, ефективність їх функціонування, а також розкриємо історичне значення фінансових відносин, їх місце в економічній історії України.

Розглянувши Київську Русь з моменту виникнення як самостійну державу, можна зробити висновок, що вона залишила яскравий слід у світовій історії IX -ХІІІ ст. ЇЇ внесок до середньовічного політичного, економічного, суспільною і культурного життя був надзвичайно вагомим. Також слід зазначити, що великим був вплив київських князів.

Влада перших київських князів у різних частинах їхніх володінь була обмеженою й неоднакової сили. Примітивна політична організація, надто великі відстані стояли на перешкоді встановленню якогось об'єднаного політичного цілого. Перші київські князі мали дуже обмежені контакти і вплив на підвладні їм племена, особливо ті, що були віддалені від головних міст і поселень. Збирання данини забезпечувалося виключно грубою силою, на яку була спроможна княжа дружина.

Між князем і дружиною виникали особисті, безпосередні та взаємозалежні стосунки, які були основою політичної організації ранньої Київської держави. Так, у походах за даниною і в намаганнях підпорядкувати собі торгові шляхи до далеких країн князі з їхніми дружинами менш ніж за сто років створили величезне й могутнє об'єднання - Київську Русь.

Всі форми визискування трудящого люду визначалися рівнем розвитку виробництва на той чи інший момент. Зі свого боку, вони впливали на економічне становище суспільства. Характерною особливістю Київської Русі були швидкі темпи її соціального-економічного розвитку. За порівняно короткий історичний період вона досягла значних успіхів у розвитку сільського господарства, ремесла, торгівлі тощо.

Кожен з князів робив свій внесок у розвиток держави, спираючись на досягнення та помилки попередніх князів. Так, повстання древлян підштовхнуло київський уряд провести певну регламентацію феодальних повинностей у державі. Ярослав Мудрий звів загальноприйняті у ті часи закони в єдину "Руську правду", яка стала правовим кодексом усієї країни.

Великий міжнародний авторитет і військова міць Давньоруської держави поєднувалися з високим рівнем економічного розвитку. Дуже важливу роль в економіці Київської Русі відігравала торгівля, рівень розвитку якої визначався станом сільськогосподарського і ремісничого виробництва.

Звісно, в період становлення Київської Русі закони про різного роду податі не мали такого характеру, як сьогодні, однак певний порядок тоді існував і його мабуть.

1. Лановик Б. Д. та ін. Історія господарства: Україна і світ. – К.: Вища школа, 1995. – 480 с.

2. Субтельний О. Україна, історія. – К.: Либідь, 1993. – 720 с.

3. Василик О. Д. Державні фінанси України. – К.: Вища школа, 1997. – 383 с.

4. Кухарець Л. В. Від данини до податків. - // Фінанси України. – 1997. - №3. – с. 105-107.

5. Лановик Б. Д. Економічна історія України і світу. – К.: Вікар, 1999. – с. 338.

6. Карский Е. Ф. Русская Правда. По древнейшему списку. – Ленинград; Изд-во Академии наук, 1930. – с. 93, с. 26-30.

7. Фісун В. Історія грошей (найдавніші часи – Київська Русь) // Чумацький шлях. – 1999. - №2-3. - с.30.

8. Історія України: нове бачення. / Смолія В. А., - К. – Альтернативи, 2000. – с. 30-36.

9. Толочко П. П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.