ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА МІСЦЯ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

1.1. Основні поняття та особливості правового статусу ТОВ «Центуріон»

1.2. Система менеджменту на підприємстві

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ЦЕНТУРІОН»

2.1. Оцінка ліквідності й платоспроможності підприємства

2.2. Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

2.3. Дослідження ділової активності підприємства

2.4. Оцінка показників рентабельності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

У ринкових умов запорукою стабільного становища підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відбиває такий стан фінансових ресурсів, у якому підприємство, вільно маніпулюючи грошима, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, і навіть мінімізувати видатки його розширення й відновлення.

Фінансова діяльність є основою виробничо-господарської діяльності підприємства. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.

Питання оцінки та аналізу фінансової діяльності підприємства як основи стійкої ринкової позиції підприємства набувають особливої уваги саме зараз, коли підприємствам важливо не тільки вийти на ринок, а і зайняти там певну, бажано, стійку позицію і розвиватися далі.

Зрештою головне в управлінні фінансовою діяльністю підприємства - прийняття рішень щодо забезпечення найбільш ефективного руху фінансових ресурсів між підприємством і джерелами його фінансування, як зовнішніми, так і внутрішніми. Управління потоком фінансових ресурсів, виражених в грошових коштах, є центральним питанням в управлінні фінансовою діяльністю. Потік фінансових ресурсів складають грошові кошти: одержані в результаті діяльності підприємства; інвестовані і реінвестовані в розвиток системи виробництва; направлені на сплату податкових платежів.

Великий внесок у розвиток підходів до удосконалення оцінки фінансової діяльності внесли роботи як вітчизняних, так і закордонних авторів, такі як: Бланк І.О., Балабанова І.Г., Буряка П.Ю., Важеля Є.С., Іващенко В.І., Любушина Н.П., Лещева В.Б., Капінос Г.І., Кирейцева Г.Г., Коробова М.Я., Скоун Т., Мец В.О., Павлова Л.П., Поддєрьогіна А.М., Слав’юка Р.А., Терещенко О.О.

Актуальність полягає в тому, що функціонування підприємств неможливо без чітко визначеної фінансової стратегії, яка є основним документом, що регламентує фінансову діяльність підприємства.

Як об'єкт по аналізу фінансової та господарської діяльності підприємства розглянуто підприємство ТОВ «Центуріон».

Мета проходження практики – розширення сукупності практичних знань і навичок щодо проведення фінансово-організаційної і аналітичної роботи у фінансових чи планово-організаційних відділах підприємств, установ і організацій.

Задачами переддипломної практики на підприємстві є:

1) ознайомитись з підприємством, його виробничою спеціалізацією, організацією фінансової роботи;

2) вивчити систему фінансових взаємовідносин підприємства з іншими суб’єктами господарювання та організацією грошових розрахунків;

3) вивчити особливості вхідних і вихідних грошових потоків підприємства в цілому за обсягом і структурою в операційній, інвестиційній та фінансовій сферах діяльності;

4) вивчити порядок формування і розподілу прибутку на підприємстві;

5) вивчити порядок розрахунків підприємства з бюджетом і централізованими фондами;

6) ознайомитись з інвестиційною діяльністю підприємств;

7) ознайомитись з принципами фінансування оборотних коштів і управління ними;

8) ознайомитись із станом залучення кредитів і кредитної діяльності підприємства;

9) ознайомитись з діяльністю підприємства на фінансовому ринку;

10) здійснити оцінку фінансового стану підприємства;

11) ознайомитись з порядком фінансового планування на підприємстві.

Джерелами дослідження: Статут, звітність підприємства, Інтернет, навчально-методичні матеріали.

З розвитком ринкових відносин відбувається становлення і формування конкурентного середовища в національній економіці. Сама поява конкуренції, форми і методи її прояву вимагають радикальної перебудови організаційно-функціональної структури і методів управління сучасним підприємством, принципово нових підходів до планування і реалізації стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності.

Функціонування підприємства характеризується впливом на нього факторів зовнішнього середовища. Послабити їхній негативний вплив можна, якщо розглядати підприємства як відкриту і самостійну економічну систему. Успіх діяльності підприємства залежить від стійкості його фінансової системи.

Процес підвищення рівня фінансової стійкості можна поділити на 3 етапи. На 1-му етапі необхідне доведення значень фінансових коефіцієнтів, таких як коефіцієнти забезпеченості власними оборотними коштами, до нормативного рівня. Для цього доцільне використання методів фінансового оздоровлення як вдосконалювання платіжного календаря, регулювання рівня незавершеного виробництва, переоформлення короткострокової заборгованості в довгострокову.

На 2-му етапі ставиться мета забезпечення стійкого фінансового стану підприємства в середньостроковій перспективі, що виявляється в стабільному рівні ліквідності активів, підвищенні рентабельності продукції до 3-5%. При цьому оцінюється можливість залучення додаткових внутрішніх джерел фінансування, припинення штрафних санкцій за прострочену кредиторську заборгованість, забезпечення достатності фінансових ресурсів для покриття поточних зобов’язань, що виникають знову.

На 3-му етапі досягається стійкий фінансовий стан підприємства в довгостроковій перспективі. Для цього необхідне створення оптимальної структури балансу і фінансових результатів, забезпечення стійкості фінансової системи підприємства до несприятливих зовнішніх впливів. Результатом реалізації стратегії виживання має стати фінансова стабілізація підприємства.

У ході роботи було проведено аналіз фінансової стійкості ТОВ «Центуріон». Розрахунок показників фінансової стійкості показали, що: коефіцієнт автономії має тенденцію до збільшення (у 2014 році він склав 0,22, 2015 - 0,19 та у 2016 – 0,23 відповідно), що свідчить про значну питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів. Щодо коефіцієнту фінансування, то він відображає позитивну тенденцію до зменшення залежності підприємства від позикових коштів на 3,8 %.

Коефіцієнт маневреності капіталу мав позитивну тенденцію лише в 2016 році, а 2014-2015 рр. знизився до негативного значення (-0,04 та -0,02). Це свідчить про збільшення можливості вільного маневрування власними оборотними коштами. Тобто товариство може фінансувати поточну діяльність власним капіталом.

Чистий дохід від реалізації має тенденцію збільшення, про це свідчить розширення діяльності. Валовий, операційний та чистий прибутки має тенденцію зростання. Рентабельність діяльності у 2015 році становила 0,6. Чиста рентабельність виручки від реалізації продукції у динаміці зменшилась на 0,49 %, а рентабельність активів на 0,49 %.

Дохід від реалізації у 2016 році зріс на 117,6 %, чистий дохід також зріс на 117,6 %. Середньорічна сума дебіторської заборгованості має тенденцію до зростання на 67,6 %, сума кредиторської заборгованості зросла на 56,4 % що свідчить про взяття кредитів і залучення додаткових коштів.

Середньорічна вартість власного капіталу має тенденцію зростання у 2015 році становить 6385,2 тис. грн. Швидкість обороту оборотних активів підприємства за період або сума доходу, яка отримується з кожної гривні активів становить в 2014 році 0,94, в 2015 році – 0,93, в 2016 році – 1,2. Показники ділової активності є сприятливими, для швидкого обернення ресурсів, використання всі наявних ресурсів, ефективно використання вкладеного капіталу.

Таким чином, у хиткому і слабо-прогнозованому зовнішньому середовищі підприємства поставлені перед проблемою виживання, адаптації до ринкових умов господарювання. Практично єдиним виходом із цієї ситуації є пошук шляхів організаційного розвитку, підвищення ефективності – діяльності і структур.

Звідси випливає, що необхідність збалансованого зростання підприємства може виникнути як наслідок прагнення до збереження, підтримки фінансової стійкості, а також економічного зростання підприємства. При цьому саме зростання може виступати як засіб, що гарантує підприємству підтримку стійкості.