Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по экономическим дисциплинам \ Государственное и региональное управление \ 4891. Курсова робота Адміністративна відповідальність, підзвітність і контроль діяльності органів державного і регіонального управління

Курсова робота Адміністративна відповідальність, підзвітність і контроль діяльності органів державного і регіонального управління

« Назад

Код роботи: 4891

Вид роботи: Курсова робота

Предмет: Державне і регіональне управління

Тема: Адміністративна відповідальність, підзвітність і контроль діяльності органів державного і регіонального управління

Кількість сторінок: 44

Дата виконання: 2017

Мова написання: українська

Ціна: 350 грн

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження державного управління та діяльності його органів

1.1. Поняття про державне управління та його органи

1.2. Принципи державного управління та їх характеристики

1.3. Функції державного управління

Розділ 2. Відповідальність і контроль у державному управлінні

2.1. Специфіка юридичної відповідальності в державному управлінні

2.2. Забезпечення законності в державному управлінні

2.3. Відповідальність державних службовців

Розділ 3. Підзвітність в органах виконавчої влади: досвід правового регулювання зарубіжних країн

Висновки

Список використаних джерел

Від ефективної системи державного управління залежить побудова демократичної, правової, незалежної соціальної держави, яка буде працювати в інтересах країни і громадян, буде відкрита для людей, рішення якої будуть ними зрозумілі й підтримані.

Україна зробила свій вибір на користь демократичної державної влади. Саме державна влада є тією організуючою силою, що здатна ухвалювати рішення і втілювати їх у життя. За її допомогою відбуваються зміни в економіці, гарантуються законні права суб’єктів господарювання, прискорюється соціальний і духовний розвиток, активізуються зовнішні зв’язки. Влада в рамках виконуваних функцій підтримує й відтворює сформований порядок, зафіксований у Конституції, законах та інших нормативних актах, і вимагає обов’язкового їх виконання. У суспільстві влада здійснює політичне керівництво, але саме вона несе перед суспільством конституційну й моральну відповідальність за невиконання обов’язків, зловживання правами.

Отримавши в 1991 році незалежність, Україна розбудовує власну державність, але процес цей складний, багато економічних і політичних завдань залишаються невирішеними через недосконалість системи державного управління. Саме з метою впровадження системних змін та модернізації моделі державного управління, яка зробить владу доступною, прозорою та ефективною, Президентом запропоновано Програму економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Наприкінці 2010 року в Україні започатковано адміністративну реформу. Стартом адмінреформи послужив Указ Президента України від 9 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Мета адміністративної реформи – підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади, тобто побудова сучасної ефективної системи державного управління, і зрештою підвищення добробуту українських громадян.

У сучасних умовах перед країною стоїть велика проблема, масштаби якої сьогодні явно не усвідомлені або принижуються, – створення інноваційної теорії та практики державного управління, формування світогляду керівників нової генерації, здатних мислити й діяти в умовах кризового стану суспільства, які уміють ухвалювати нестандартні рішення, ефективно використовувати наявні ресурси; оскільки переважна більшість економічних та соціальних реформ проводиться силами державних службовців.

Держава повинна забезпечити всі сфери життєдіяльності суспільства кваліфікованими кадрами, необхідними для реалізації національних інтересів у контексті розвитку України як демократичної, соціальної держави з розвинутою ринковою економікою. Для цього підготовлено і ухвалено новий Закон «Про державну службу», також ухвалено нормативні документи, спрямовані на підвищення ефективності перепідготовки і підвищення кваліфікації держслужбовців.

Сьогодні від державних службовців залежить побудова в країні сильної, дієздатної влади, яка і є першою умовою успішних перетворень. Дійсно без ефективної державної влади не створити передумов економічного росту, не подолати кризу, не побудувати справжню демократію, не сформувати справжнє громадянське суспільство. Саме з державною владою населення пов’язує надії на покращення власного життя, безпеку країни її незалежність, гарантування конституційного ладу, безпеки границь, справедливості у сфері майнових відносин, свободи, гідності.

Отже, метою нашої роботи є дослідження адміністративної відповідальності, підзвітності і контролю діяльності органів державного і регіонального управління.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути поняття про державне управління та його органи.

2. Охарактеризувати принципи державного управління та їх характеристики.

3. Проаналізувати функції державного управління.

4. З’ясувати специфіку юридичної відповідальності в державному управлінні.

5. Охарактеризувати забезпечення законності в державному управлінні

6. Проаналізувати відповідальність державних службовців.

7. Дослідити підзвітність в органах виконавчої влади на прикладі зарубіжного досвіду.

Об’єкт дослідження - державне управління та його органи.

Предмет дослідження - адміністративна відповідальність, підзвітність і контроль діяльності органів державного і регіонального управління.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел.

1. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. – № 3723 – XII // ВВР України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

2. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: [курс лекций] / Г. В. Атаманчук. – 4-е изд., стер. – М.: Омега-Л, 2006. – 584 с.

3. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління: [навч. посібник] / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. – К.: Міленіум, 2003. – 256 с.

4. Бикадорова Н. О. Фінансова децентралізація місцевого самоврядування / Н. О. Бикадорова // Економічний вісник Донбасу. – № 2 (20). – 2010. – С. 145-151.

5. Волкович О. Ю. Проблеми розмежування понять «організаційно-господарське управління» та «державне управління» у діяльності господарських товариств / О. Ю. Волкович // Форум права. – 2008. – № 2. – С. 38-43.

6. Волошин О. Ф. Теорія прийняття рішень / О. Ф. Волошин, С. О. Мащенко. − К.: «Київський університет», 2006. − 304 с.

7. Воробьѐв С. Н. Управленческие решения / С. Н. Воробьѐв, В. Б. Уткин, К. В. Балдин. – М.: ЮНИТИ, 2006. – 317 с.

8. Гаращук В. Контроль та нагляд у державному управлінні: [навч. посіб.] / В. М. Гаращук. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.

9. Гоці С. Урядування в об'єднаній Європі. - Київ: Видавництво «К.І.З», 2003. – 285 с.

10. Державне управління: основи теорії, історія і практика: [навчальний посібник] / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи / за заг. ред. Надолішнього П. І., Бакуменка В. Д. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2009. – 308 с.

11. Євтушенко О. Н. Державне управління (Основи теорії державного управління): [навчальний посібник у трьох частинах] / О. Н. Євтушенко, В. І. Андріяш. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013.

12. Євтушенко О. Н. Теоретичні основи державного управління: [навчальний посібник] / О. Н. Євтушенко, В. М. Ємельянов, Г. В. Коваль, С. П. Тимофєєв, В. С. Фуртатов. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – 260 с.

13. Євтушенко О. Н. Роль державної влади і місцевого самоврядування в розбудові сервісної держави з надання якісних публічних послуг / О. Н. Євтушенко // Наукові праці: [науково-методичний журнал]. – Т. 122. – Вип. 109. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. – Серія «Політологія». – С. 32-37.

14. Інформаційному суспільству України інформаційне законодавство (щодо питань реформування у сфері суспільних інформаційних відносин) / [Р. Калюжний, В. Павловський, М. Гуцалюк та ін.] // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. − К., 2001. − № 2.

15. Колпаков В. К. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

16. Концептуальні засади взаємодії політики й управління: [навч. посіб.] / авт. кол.: Е. А. Афонін, Я. В. Бережний, О. Л. Валевський та ін.; за заг. ред. В. А. Ребкала, В. А. Шахова, В. В. Голубь, В. М. Козакова. – К.: НАДУ, 2010. – 300 с.

17. Мала Н. Т. Мистецтво прийняття управлінського рішення / Н. Т. Мала, І. С. Проник // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.14. – С. 345-351.

18. Малиновський В. Я. Державне управління: [навчальний посібник] / В. Я. Малиновський. – Луцьк: Вежа, 2000. – 558 с.

19. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / В. Я. Малиновський. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2005. – 254 с.

20. Нижник Н. Системний підхід в організації державного управління: [навч. посібник] / За заг ред Н. Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.

21. Пилипко А. Г. Формула вирішення управлінських завдань – марево чи реальність / А. Г. Пилипко // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. – Х.: Вид-во ХорРІ НАДУ «Магістр», 2005. – № 1 (23). – 356 с.

22. Полінець О. П. Контроль у державному управлінні України: теоретико-організаційні питання [текст]: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Олександр Петрович Полінець; Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2003. – 20 с.

23. Савченко Н. В. Державне управління як суспільне явище. Цілі та функціональна структура державного управління: [навч.-метод. розробка] / Н. В. Савченко. – К.: ІПК ДСЗУ, 2009. – 33 с.

24. Солових В. П. Культорологічно-історичні аспекти формування перших моделей державного управління / В. П. Солових // Державне управління. – 2009. – № 1. – С. 14-26.

25. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого: [підруч. для науковця] / Ю. П. Сурмін. – К.: Навч.-метод. центр «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. – 302 с.

26. Юридична відповідальність публічних службовців: [методичні рекомендації] / За ред. О. Л. Ващук. – Львів, 2012. – 176 с.

27. Авер’янов В. Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики: [навч. посіб.] / В. Б. Авер’янов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pravoznavec.com.ua/books.

28. Aucoin P. and Heintzman, R. The dialectics of accountability for performance in public management reform // International Review of Administrative Sciences. - 2000. - 66. - P. 45-55; Wayne C. Public account­ability: Effectiveness, equity, ethics //Australian Journal of Public Administration. 2004. - Volume 63(4). - P. 59-67.

29. Barber E. The evolution of CFSP institutions: where does democratic accountability stand? // The International Spectator. 2004. - P. 47-60.

30. Barberis P. The new public management and a new accountability // Public Administration. - 1998. - №76. - P. 451-470.

31. Gray A. «Management, Accountability and Public Sector Reform», in: Boyle, Richard and McNamara, Tony (eds.) // Governance and Accountability - Power and Responsibility in the Public Service, Institute of Public Administration: Dublin. 1998. - P. 5.

Висновки

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

Органом виконавчої влади є орган державного управління, офіційно визнаний органом виконавчої влади.

Принципи державного управління динамічні за змістом і формою. Вони формуються людьми у зв’язку з конкретними політичними, соціально-економічними і культурними умовами, відображаючи ступінь творчого використання закономірностей державного управління.

Функції державного управління являють собою основні напрямки діяльності державних органів щодо забезпечення виконання завдань державного управління. Вони мають конкретний зміст і здійснюються за допомогою конкретних способів і форм управління.

Спеціальні функції характеризують особливості конкретного суб'єкта (Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій та ін.) Або об'єкта управління (економічна, соціально-культурна, адміністративно-політична сфери).

Допоміжні функції сприяють процесам реалізації загальних і спеціальних функцій. До них можна віднести: стратегічне і поточне планування; фінансування, стимулювання, кадрове забезпечення, керівництво, діагностування та ін.

Таким чином, функції державного управління в сукупності і взаємодії одна з одною утворюють складну, багаторівневу функціональну структуру державного управління, яка є сукупністю функцій державного управління й управлінських функцій органів державної влади в їх взаємодії.

Важливим видом відповідальності у державному управлінні є юридична відповідальність, яка настає за вчинення правопорушень і за порушення конкретних норм правових актів, здійснюється у певних процесуальних формах уповноваженими органами (посадовими особами) державної влади.

Юридична відповідальність в її традиційному розумінні може застосовуватися до будь-якого складу суб'єктів державного управління, обмеженого нормами права. Процеси децентралізації управління, розвиток системи державного управління у напрямі саморегулювання не тільки не знімають проблему соціального й державно-правового контролю, а відповідно, примусу й відповідальності, але, навпаки, демократизація суспільних відносин і становлення правової держави ще більшою мірою передбачають гарантування належного виконання суспільне необхідних обов'язків як визначальну умову свободи й захисту суб'єктивних прав усіх учасників суспільних відносин. Відповідно юридичний механізм відповідальності повинен розвиватися на основі демократичних інститутів соціального й державного контролю.

Законність розглядається як специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов’язковість юридичних норм у суспільстві і державі. Тобто повне й неухильне дотримання і виконання усіх нормативно-правових актів держави (законів, підзаконних актів) усіма без винятку органами держави, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами.

Отже, сьогодні однією з умов, що визначають прискорення економічного розвитку України, є вдосконалення організації діяльності органів виконавчої влади. У зв'язку з цим актуальним є вивчення зарубіжного досвіду правового забезпечення підзвітності в орга­нах виконавчої влади.

Орієнтація органів виконавчої влади на необхідність переходу до системи управління, орієнтованої на результат, передбачає розробку, вдосконалення і закріплення системи індикаторів оцінки якості послуг, їх перевірки і розробки рекомендацій для підзвітних відомств.