Курсова робота Регулювання міжнародного трансферу технологій

Вступ

1. Теоретичні основи регулювання міжнародного тарнсферу технологій

1.1. Міжнародний трансфер технологій. Поняття і сутність

1.2. Механізми регулювання міжнародного трансферу технологій

1.3. Показники ефективності трансферу технологій

2. Аналіз трансферу технологій в рамках світової економічної системи

2.1. Міжнародний досвід трансферу технологій

2.2. Досвід трансферу технологій України

2.3. Міжнародно-правове регулювання трансферу технологій

2.4. Правове регулювання трансферу технологій в Україні

2.5. Місце України в міжнародному трансфері технологій та інноваційної системи

3. Проблеми регулювання та перспективи перебудови інноваційної інфраструктури трансферу технологій в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Актуальность темы. Соціально-економічний розвиток країн світу, їх економічне і політичне становище на світовій арені, добробут і можливості особистісної реалізації, населення, що проживає в них, визначаються в значній мірі конкурентоспроможністю їхніх національних господарств і еквівалентною участю у зовнішньоекономічному обміні. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується переходом країн - технологічних лідерів і розвинених країн до безперервного інноваційного процесу. Технологічний фактор став чинником, що визначає економічне зростання в сучасному світовому господарстві. Крім того, постійно підсилюється його значення.

Трансфер технологій є чинником розвитку національної та світової економіки, а ступінь участі країн у цьому процесі на міжнародному рівні багато в чому визначає як можливості їх технологічного прогресу, так і їх конкурентоспроможність.

З урахуванням викладеного, актуальним є аналіз досвіду зарубіжних країн, зокрема, нових індустріальних держав з розвитку вітчизняних наукоємних виробництв, залученню іноземних технологічних інвестицій та імпорту технологій. Орієнтація України на вступ до Світової організації торгівлі, облік її майбутньої інтеграції в ЄС зумовлюють необхідність аналізу можливості застосування засобів протекціонізму з точки зору міжнародних договорів.

Ціль курсової роботи полягає у вивченні міжнародного регулювання трансферу технологій і розробці на цій основі пропозицій вирішення проблем регулювання передачі технологій в Україні.

Відповідно до цілі дослідження були поставлені наступні завдання:

- визначити поняття і сутність трансферу технологій;

- визначити механізми його регулювання;

- вивчити міжнародний досвід трансферу технологій;

- вивчити досвід трансферу технологій України;

- визначити місце України в міжнародному трансфері технологій та інноваційної системи;

- розглянути проблеми регулювання трансферу технологій в Україні;

- запропонувати шляхи вирішення сформованих проблем на сучасному етапі.

Предметом дослідження виступають основні принципи і механізми регулювання трансферу технологій.

Об'єктом дослідження є регулювання міжнародного трансферу технологій.

Резюмуючи вищесказане, можна підвести підсумки:

1. Міжнародний трансфер технології - міжкраїнове пересування науково-технічних досягнень на комерційній або безоплатній основі.

Міжнародний трансфер технології специфічний, на відміну від традиційного обміну товарами: він не виступає як одномоментний, разовий акт купівлі-продажу, а включає тривалі економічні відносини.

2. Пряме державне регулювання вивезення і ввезення технології здійснюється органами експортного контролю, методами митного і прикордонного контролю. Непряме регулювання передачі технології здійснюється в більшості країн через державну систему реєстрації патентів і торгових знаків.

3. Розвинені країни характеризуються високими показниками наукоємності, які забезпечуються високою часткою компаній приватного сектора в національних витратах на НДДКР. Досвід розвинених країн показує, що різниця між реалізацією інноваційної та науково-технічної політики полягає в ресурсах, які необхідно направляти на реалізацію цих цілей.

4. На відміну від практики інших країн в Україні трансфер технологій поки ще не отримав необхідного розвитку. Для створення та розвитку ефективної мережі трансферу технологій в Україні на сьогодні існує реальний ринковий попит, сформована законодавча та нормативно-правова база, а також є відповідне методологічне забезпечення.

5. Правове регулювання трансферу технологій забезпечується Законом України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».

6. Рівень трансферу технологій в Україні - один з найгірших у світі.

7. Важливе обмеження для вибору Україною тієї чи іншої форми регулювання передачі технологій становить нинішній період. З основних тенденцій у сфері інноваційного розвитку України слід відзначити проблему захисту інтелектуальної власності.

1. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» від 14.09.2006 р. № 143-V.

2. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. 1977-XII (із змінами).

3. Закон України «Про наукові парки» від 25.06.2009 р. №1563-УІ.

4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 960-XII від 16.04.91р.

5. Азгальдов Г. Г., Костин А. В. Интеллектуальная собственность, инновации и квалиметрия // Экономические стратегии, 2008. — № 2(60). — С.162-164.

6. Атаманова Ю. Є. Господарсько-правове забезпечення інноваційної політики держави: монографія / Ю. Є. Атаманова. — X.: ФІНН, 2008. — 424 с.

7. Гершман М. А. Инновационный менеджмент — М.: Маркет ДС, 2008. — 200 с.

8. Давидюк О. М. Технологія як об’єкт господарсько-правового регулювання: [монографія] / О. М. Давидюк. — Х.: ФІНН, 2010. — 176 с.

9. Диденко А. Интеллектуальная собственность в Украине // «Зеркало недели» - № 38. – 2009.

10. Друкер П. Бизнес и инновации — М.: Вильямс, 2007. — 432 с.

11. Ельников В. В. «Трансфер технологий и региональные задачи экономики» // Восточный Базар. - М., 2004.- № 69, с. 8-11.

12. Кокурин Д. И. «Инновационная деятельность» Экзамен // Учебное пособие.- М., 2001 - 576 с.

13. Лысенко В. С. Предпосылки и методологические основы создания и развития на Украине сети трансфера технологий // Математичні машини і системи, 2008, № 1. – с. 46-51.

14. Непомнящий Б. Украинская инновационная політика. ЧТо? Где? Когда? // «Зеркало недели» - № 43. – 2010.

15. Падучак Б. Технология как объект гражданско-правовых отношений // «Теория и практика интеллектуальной собственности», № 5, 2009.

16. Статистичний щорічник України за 2010 рік // Держкомстат України. – К.: Техніка, 2011.

17. Тычинский А. В. Управление инновационной деятельностью компаний: современные подходы, алгоритмы, опыт. — Таганрог: ТРТУ, 2006.

18. Фомишин Е. С. Международные экономические отношения на рубеже тысячелетий: учебное пособие / Херсон: Олди-плюс, 2002.

19. Харгадон Эндрю. Управление инновациями. Опыт ведущих компаний — М.: Вильямс, 2007. — 304 с.