Курсова робота Аналіз індексів та макроекономічних показників королівства Камбоджа
Код роботи: 4839
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Макроекономіка
Тема: Аналіз індексів та макроекономічних показників королівства Камбоджа
Кількість сторінок: 33
Дата виконання: 2013
Мова написання: українська
Ціна: 300 грн
Вступ
Розділ 1. Аналіз макроекономічних показників
1.1. Валовий внутрішній продукт, його складові та динаміка
1.2. Рівень безробіття
1.3. Темп інфляції
1.4. Ставки оподаткування
1.5. Сальдо державного бюджету та державний борг
1.6. Облікова ставка Центрального банку
1.7. Сальдо торгового балансу. Зовнішньоекономічна політика
Розділ 2. Аналіз індексів
2.1. Індекс економічної свободи
2.2. Індекс сприйняття корупції
Висновки
Список використаних джерел
Сьогодні Королівство Камбоджа - маленька держава в Південно-Східній Азії, що належить до категорії найбідніших країн світу, перед яким стоїть проблема знаходження джерел економічного зростання.
Світова історія знає чимало позитивних і негативних прикладів організації економічного розвитку невеликих держав, які володіють досить скромними національними капіталами, природними і трудовими ресурсами. Значну роль для них знаходять відносини з зовнішнім середовищем.
Камбоджа - переважно аграрна країна. Народне господарство почало поступово відновлюватися після руйнівних громадянських воєн. До 1997 щорічне виробництво основної сільськогосподарської культури - рису досягло 3,5 млн. т. У 1997-1998 економіка країни значно постраждала від господарського кризи в регіоні і політичного насильства; іноземні інвестиції та потік туристів скоротилися. У 1999 - першому мирному році за 30 років - був досягнутий економічне зростання.
Незважаючи на ці успіхи, економічне становище країни залишається складним. Відчувається брак освічених і кваліфікованих робочих рук, в провінції майже повністю відсутні основи інфраструктури. Загроза політичної нестабільності і корупція стримують розширення іноземних капіталовкладень. Країна залежить від кредитів і допомоги з-за кордону.
У 2012 ВВП склав 14,24 млрд. дол. США (1600 дол. США на душу населення). З них 40% припадає на сільське господарство, 30% - на промисловість і 30% на сферу послуг.
Основа економіки Камбоджі - сільське господарство, в якому зайнято до 80% населення. Під ріллі зайнятий 21% площі всіх земель. Головні вирощувані культури - рис, каучуконоси, цукрова тростина, маніок, банани, кукурудза, кокосова та інші пальми, цитрусові, батат, манго, бавовняне дерево і т.д. Розвинене рибальство у водах Сіамської затоки і оз. Тонлесап. Розлучаються велика рогата худоба, свині, буйволи.
3/4 території країни покрито лісами, але вони ще слабо експлуатуються, особливо через брак транспорту у віддалених гірських районах. Виявлено мідь, золото, вугілля, циркон, корунд, родовища фосфатів, бокситів, заліза, марганцю. Йде видобуток дорогоцінних каменів.
Більшість промислових підприємств Камбоджі займається переробкою сільськогосподарської продукції, риби та деревини, виробництвом каучуку і гумових виробів, текстилю, цементу, мила, сигарет і напоїв. Промисловість ще мало розвинена, але швидко зростає. Розвивається туризм.
Всі біди Камбоджі виникали тому, що вона мала винятково вороже оточення, схильне потрясінь і катаклізмів, які живуть то смакую революційної зміною капіталізму соціалізмом, то комунізму лібералізмом. У XX в. Камбоджа стала жертвою конфронтації двох політичних антиподів, які намагалися експортувати свої політичні та економічні порядки. Звідси випливає основна причина занепаду економіки, основний висновок наукового дослідження: і експорт, і імпорт революції - неможливий, утопічний і безплідний, від кого б він не виходив. Будь-які благі побажання в цій області здатні принести тільки шкоду тій країні, яка піддається подібним нелюдським експериментів.
Через наслідки кризи і відсутності сміливих структурних реформ, економічне зростання в Камбоджі залишається нижче рівня, досягнутого в першій половині 20-их. Так як населення зростає ще швидко, переборення бідності буде довгим процесу.
З тих пір, почалися економічні реформи, орієнтовані на ринок, Камбоджа зазнали істотних змін. Зовнішня торгівля, інвестиції з Китаю відіграють важливу роль в економіці Камбоджі.
До приходу кризи Камбоджа була на шляху економічного зростання, який обіцяв перспективу стабільного підвищення доходу в середньому на душу населення.
Визначаючи можливу стратегію економічного розвитку Камбоджі, слід зазначити, що вона повинна включати елементи і соціалізму, і лібералізму. Але початок всіх початків - законність і боротьба з корупцією, як попередня умова нормалізації господарських відносин. Лише при цій передумові можливе підвищення продуктивності галузей реального сектора економіки, досягнення такого стану, коли результати виробництва в традиційних галузях перевищують поточні природні потреби населення. Для аграрних країн це означає, що господарська реформа і економічний підйом починаються з сільського господарства. Зростання виробництва в натуральному господарстві - передумова стійкості простого товарного виробництва та обміну на початкових етапах створення передумов економічного підйому.
Високий рівень народжуваності може стати непереборною перешкодою на шляху підйому, бо весь надлишок буде просто проїдений. Для Камбоджі регулювання народжуваності - не проста проблема: в умовах багатовікових воєн країна просто може залишитися без населення.
Камбоджі сьогодні необхідна насамперед зміцнює державну, виконавча, законодавча, судова влада, яка дбала б про підйом економіки країни.
1. Бектімірова М. М. Новітня історія Кампучії. М., 1989.
2. Симонія Н. А. Особливості соціально-економічного розвитку ПСА і проблема економічної самостійності // Проблема економічної самостійності країн ПСА. М., 1970.
3. Скворцов В. І. Кампучія: порятунок волі. М., 1980.
4. http://www.worldbank.org/.
5. http://hdr.undp.org/default.cfm/.
6. http://www.tradingeconomics.com/World-Economy/Maps.aspx.
7. http://www.transparency.org.
8. http://gtmarket.ru/news.
9. http://www.heritage.org.
10. http://www.nbc.org.kh.