Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по экономическим дисциплинам \ Государственные финансы \ 4762. Дипломна робота Формування видатків бюджету на освіту

Дипломна робота Формування видатків бюджету на освіту

« Назад

Код роботи: 4762

Вид роботи: Дипломна робота

Предмет: Державні фінанси

Тема: Формування видатків бюджету на освіту

Кількість сторінок: 121

Дата виконання: 2016

Мова написання: українська

Ціна: 1700 грн

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади формування видатків бюджету на освіту

1.1. Сутність та роль видатків бюджету на освіту, їх характеристика та класифікація

1.2. Зарубіжний досвід фінансування видатків бюджету на освіту

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Сучасні тенденції формування видатків бюджету на освіту

2.1. Фінансування видатків бюджету на освіту

2.2. Аналіз фінансування видатків бюджету на освіту

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Шляхи вдосконалення фінансування видатків бюджету на освіту

3.1. Нові підходи до планування видатків бюджету на освіту

3.2. Перспективи розвитку фінансування видатків бюджету на освіту

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Формування умов для економічної стабільності, як найважливішого фактора у забезпеченні повноцінного функціонування галузі освіти, умов комфортного навчання кожного громадянина – на сьогодні є суттєво важливим фактором в розвитку добробуту нашої країни. Адже саме фінансування освіти є одним з цінних інвестицій у людський капітал. Необхідність збільшення обсягів вкладень у сферу освіти пов’язана з підвищенням ефективності та конкурентоспроможності економіки, структурними перетвореннями у сфері працевлаштування населення, що потребує постійного поповнення кадрів, зростання їх професійної «універсальності» та підвищення рівня кваліфікації. Наявність таких факторів націлює на необхідність використання нових підходів до вирішення питань щодо формування досконалої системи фінансування освіти як важливої складової розвитку кваліфікованих людських ресурсів.

Побудова демократичної держави, перехід від адміністративної системи управління народним господарством до ринкової передбачає зміну цілей і завдань освіти. З державного інституту підготовки спеціалістів з тієї чи іншої галузі, вона перетворюється в інститут надання кожному громадянину нашої країни можливості отримання освіти відповідно до індивідуальних бажань і здібностей.

Внески в ту чи іншу галузь держави, будучи компонентом найважливішого фактора покращення добробуту кожного громадянина – це в першу чергу видатки, що виділяються бюджетами у зв'язку з виконанням державою її функцій. Ці витрати відображають економічні відносини, на основі яких відбувається процес використання ресурсів централізованого фонду держави за різними напрямками.

На сучасному етапі розвитку індустрії знань стрімкими темпами зростає роль системи освіти в соціально-економічному розвитку країни.

Огляд публікацій з проблем фінансування освіти свідчить, що науковці все більше приділяють увагу дослідженню даної проблематики. Серед них можна виділити таких вчених, як Й. Бескида, В. Боброва, Т. Боголіб, О. Василика, Б. Данилишина, В. Євтушевського, К. Корсака, В. Кременя, В. Куценко, В. Лугового, Ю. Ніколенка, С. Ніколаєнка, О. Сидоренка, І.Я. Чугунова, Г. Штейна, В. Яблонського, Г. Євтушенка, Ю. Безверхої, А. Горського, В. Романовського та ін. Ці проблеми також знаходяться в центрі уваги іноземних дослідників, зокрема Тоффлера А., Альдермена Дж., Р. Ротвела.

Дослідженням питань фінансування освітньої галузі займаються наукові установи Національної академії наук України, Академії педагогічних наук, галузеві науково-дослідні інститути і вищі навчальні заклади.

Проблема бюджетного фінансування освіти в Україні є комплексною і потребує відповідей на головні питання: наскільки ефективно використовуються бюджетні кошти та як найбільш ефективно розподілити виділені обсяги бюджетних ресурсів.

Метою дослідження є визначення тенденцій фінансування освіти за рахунок бюджетних коштів, ключових тенденцій функціонування національної системи освіти, а також напрямів удосконалення формування бюджетних видатків для потреб фінансування освітньої галузі, ефективного використання коштів.

Відповідно до мети у роботі потрібно вирішити наступні завдання:

1. Розкрити сутність та роль видатків бюджету на освіту, їх характеристику та класифікацію.

2. Проаналізувати зарубіжний досвід фінансування видатків бюджету на освіту.

3. Розглянути склад та структуру видатків бюджету на освіту.

4. Проаналізувати особливості фінансування видатків бюджету на освіту.

5. Окреслити нові підходи до планування видатків бюджету на освіту

6. Визначити перспективи розвитку фінансування видатків бюджету на освіту.

Об’єкт дослідження - система формування видатків бюджету на освіту.

Предмет дослідження - теоретичні і практичні питання формування видатків бюджету на освіту як інструменту впливу на соціально-економічний розвиток держави.

У роботі застосовано сукупність методів і підходів, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Використані наступні методи наукового аналізу: економічний опис, аналіз і синтез, системний підхід, індукція і дедукція, наукова абстракція.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань реалізації фінансово-бюджетної політики в Україні, матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, органів державної влади та місцевого самоврядування, Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, вітчизняна та зарубіжна література.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел, додатків.

Висновки

Освіта - це суспільне явище, яке впливає на всі сфери економічного життя суспільства та є вагомим чинником досягнення високих темпів економічного зростання й підвищення добробуту суспільства.

Система освіти є єдиним комплексом послідовно пов'язаних між собою ланок: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільна, професійно-технічна, вища освіта, післядипломна освіта, аспірантура, докторантура й самоосвіта.

Видатки відображають економічні відносини, що виникають у зв’язку з використанням фінансових ресурсів держави. Вони здійснюються за допомогою витрат, що являють собою інструмент обміну грошового фонду держави на конкретні суспільні послуги для досягнення добробуту населення країни.

Отже, недостатня ефективність державних видатків на освіту зумовлена низкою чинників, основними серед яких залишаються вади організаційно-управлінської структури галузі. Як показує аналіз видатків зведеного бюджету за економічною структурою, понад 90 % державних інвестицій в освіту спрямовується на поточні видатки, з них – переважна частина – на виплату заробітної плати та нарахування на неї, які зростають внаслідок інфляційних процесів. Така структура видатків не забезпечує достатньої можливості для перерозподілу ресурсів на користь тих, які безпосередньо визначають якість освітніх послуг (підвищення кваліфікації освітян, розширення та оновлення ресурсної бази навчальних закладів, впровадження новітніх технологій) та сприяють вдосконаленню освітньої інфраструктури (наприклад, завдяки підвищенню транспортної доступності навчальних закладів для дітей з віддалених районів).

Подальший розвиток освітніх інвестицій має ґрунтуватися не на простому нарощуванні видатків, а на підвищенні їх ефективності з метою забезпечення належної якості освітніх послуг та можливостей рівного доступу населення до їх отримання впродовж всього життя. Саме тому майбутні реформи мають стосуватися державного механізму розподілу ресурсів та загального управління галуззю освіти, забезпечити розширення повноважень місцевих органів управління та формування належної доходної бази для фінансування освітніх послуг. Поширення приватних платежів населення за освітні послуги потребує державного регулювання, оскільки їх значні обсяги не лише призводить до існування нерівності, а й перешкоджають ефективному управлінню ресурсами на рівні відповідних закладів.

Що стосується західних моделей фінансування вищої освіти, то слід зазначити, що держава не обмежується тільки прямим фінансуванням вищої освіти. Приватні фірми беруть участь у державному субсидуванні навчальних закладів і студентів через систему оподаткування. Але існують інші специфічні можливості збільшення фінансування вищої освіти: введення спеціальних податків для потреб освіти, податок з товарообігу.

Якщо держава в даний час не здатна фінансувати вищу освіту в необхідних обсягах, то вона має створити умови, за яких вищі навчальні заклади здійснювали б свою фінансову діяльність у найбільш сприятливому економічному режимі.

На сьогодні існують вагомі причини для організації багатоканального (змішаного) фінансування сфери освіти. Наявність позабюджетних джерел фінансового забезпечення діяльності вищих навчальних закладів є ефективнішою, дає максимальний результат.

Таким чином, практика державного фінансування освіти не може бути сталою і незмінною, необхідність підвищення її економічної ефективності потребує вдосконалення всього фінансового механізму: податкової бази, нормативного визначення розмірів фінансування, системи міжбюджетних відносин.

Особливої державної уваги потребують на сьогоднішній день стан матеріально-технічної бази та проблема фінансування вищої освіти. Стаття 61 Закону «Про освіту» і стаття 34 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначають, що на освіту повинно витрачатися не менш як 10%, а на науку – не менш як 1,7% обсягу ВВП. Фактично ж в Україні фінансується освіти вдвічі менше, а науку – практично вчетверо менше від мінімальної потреби.

Розрахунковий показник обсягу видатків на освіту визначається залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів на освіту, фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на одного учня та кількості учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів.

Витрати державного бюджету України на сферу освіти протягом останніх 5 років зросли майже в двічі. Основними витратними статтями бюджету є асигнування на середню освіту (42% всіх витрат), вищу освіту (30%), дошкільну освіту (12%) та професійно – технічне навчання (6%). Близько 4% витрачається на позашкільну освіту й роботу з дітьми, ще 1% - на післядипломну освіту.

Фінансування української науки продовжує бути больовою точкою гуманітарної частини бюджету. Больовою як тому, що це фінансування є відверто недостатнім.

Недостатня ефективність державних видатків на освіту зумовлена рядом чинників, основними серед яких залишаються недоліки організаційно – управлінської структури галузі. Понад 90% державних інвестицій в освіту спрямовується на поточні видатки, з них – переважна частина – на виплату заробітної плати та нарахування на неї, які зростають внаслідок інфляційних процесів. Така структура видатків не забезпечує достатньої можливості для перерозподілу ресурсів на користь тих, які безпосередньо визначають якість освітніх послуг (підвищення кваліфікації освітян, розширення та оновлення ресурсної бази навчальних закладів, впровадження новітніх технологій) та сприяють вдосконаленню освітньої інфраструктури.

Отже, серед основних напрямків поліпшення розвитку освіти необхідно виділити наступні:

– Подальша трансформація мережі навчальних закладів на задоволення потреб особистості і регіонів відповідно де вимог ринкової економіки.

– Реалізація принципів універсального підходу до розвитку освіти.

– Забезпечення відповідності освіти сучасним вимогам і умовам, за яких потреби розвитку держави і регіонів будуть в центрі політичного бачення і рішень.

– Поліпшення системи ступеневої освіти, сприяння розвитку інтеграційних процесів.

– Функціонування міцного «освітнього ланцюжка» забезпечить безперервну систему освіти громадян, а також, створення умов для застосування більш гнучких програм, які сприяють доступності освіти протягом життя людини, включаючи самоосвіту.

– Формування демократичних відносин між викладачами і студентами.

– Адаптація змісту освіти через Державні стандарти (освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми) до потреб суспільства.

– Диверсифікація структури та обсягів підготовки, навчальних планів і програм.

– Вирішення проблем працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.

– Реформування системи післядипломної освіти – як забезпечення освіти протягом усього життя.

– Створення ефективної системи соціального захисту працівників освіти та мотивація їх педагогічної, навчально-методичної, науково-дослідної діяльності.

З метою удосконалення розподілу видаткових повноважень між центральними та місцевими органами влади ми вважаємо доцільним вжити такі заходи:

1. Внести зміни та доповнення до Бюджетного кодексу України стосовно:

— забезпечення державних функцій — освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, що має відбуватися за рахунок закріплених джерел доходів і трансфертів;

— розробити механізм урахування підвищених потреб слаборозвинених і депресивних регіонів у формулі розрахунку доходної частини місцевих бюджетів;

— розширити права місцевих органів по здійсненню бюджетних запозичень.

2. Внести зміни до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» стосовно:

— врахування місцевої специфіки при розробці методології визначення нормативів соціальних видатків;

— визначення параметрів соціального стандарту для дотаційних регіонів, основою якого має стати прожитковий мінімум;

— встановлення гнучкої системи змін державних соціальних стандартів та соціальних гарантій, відповідно до змін економічного становища.

3. Розробити та прийняти рамкові законодавчі акти, які б унормовували питання:

— залучення приватного сектора для заключення контрактів із приватними і неприбутковими організаціями на надання місцевих послуг, що дозволить знизити витрати на надання таких послуг;

— укладання контрактів між різними місцевими органами на надання послуг соціального характеру;

— функціонування територіальних позабюджетних соціальних фондів, розробка механізмів направлення громадськими, некомерційними і комерційними організаціями коштів до таких фондів;

— формування місцевих соціальних бюджетів, створення міжрегіональних соціальних проектів та їх фінансового забезпечення.

Зазначені шляхи реформування механізмів надання суспільних благ та соціальних послуг на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць будуть сприяти забезпеченню на відповідному рівні потреб мешканців усіх територій, подоланню бідності та зубожіння.


Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України. Затверджений Верховною Радою України 21 червня 2001 р. №2542-III. // www.kmu.gov.ua.

2. Закон України Про вищу освіту / (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, С. 40.

3. Закон України «Про освіту», із змінами вiд 16 жовтня 2012.

4. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 1996. - 115 с.

5. Методичні вказівки по контролю за надходженням та цільовим використанням коштів Державного бюджету. Затверджені Головним управлінням Державного казначейства України від 24 червня 1996. – №07–25/46–649

6. Положення про Державне казначейство. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995. – №590.

7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ"від 28.02.2002 р. - № 228.

8. Про бюджетну класифікацію. Наказ Міністерства Фінансів України від 27 грудня 2001 р. №604 // www.kmu.gov.ua.

9. Про державний бюджет України на 2005 рік: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2005 – №1.

10. Про Державне казначейство: Указ Президента України від 27.04.1995. – №335 / 95.

11. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України: від 26 серпня 1999 р. - №1081/99.

12. Про затвердження Положення про Державне казначейство: Постанова Кабінету Міністрів України: від 31 липня 1995 р. №590 // Зібрання постанов Уряду України. - 1995. – №11. - Ст. 262

13. Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Відкритість, дієвість, результативність» // Урядовий кур'єр. –2003. – №173.

14. Про основні напрями бюджетної політики на 2005 рік: Постанова Верховної Ради України №1854-IV від 24 червня 2004 року. // www.kmu.gov.ua.

15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. №538-р «Про схвалення Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №38. – Ст. 1793.

16. Антошкина Л. И., Висящев В. А., Интеллектуальный потенциал и прогресс: Монография. - Донецк, Бердянск: Норд-Пресс, 2010. - 565 с.

17. Базилевич В. Д., Баластрик Л. О. Державні фінанси. Навчальний посібник / К.: Атіка, 2002. - 345 с.

18. Бак Н. Фінансування дошкільної освіти в Україні: проблеми та напрямки їх подолання [Текст] / Н. Бак // Світ фінансів. - 2013. - № 2. - С. 81-87.

19. Бескід Й. М. Теоретичні підвалини дослідження суті Державного бюджету України // Фінанси України. – 2000. – №1. – С. 16–18.

20. Боголіб Т. М. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти [Текст] / Т. М. Боголіб // Фінанси України. - 2005. - № 2. - С. 106-113.

21. Боголіб Т. М. Фінансування освіти за кордоном [Текст] / Т. М. Боголіб // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С. 132-139.

22. Божинський Володимир. Правові аспекти благодійної діяльності у навчальних закладах [Текст] / Володимир Божинський // Дошкільне виховання. - 2013. - № 3. - С. 22-23.

23. Боровик П. М. Бюджетне фінансування розвитку сільської освіти [Текст] / П. М. Боровик, О. С. Тригубенко // Облік і фінанси АПК. - 2011. - №3. - С. 96-102.

24. Бреус Світлана. Основні підходи до фінансування вітчизняної вищої освіти: доступ до неї соціально незахищених верств населення [Текст] / С. Бреус // Інтеграційна система освіти, науки і виробництва в сучасному інформаційному просторі. - Т., 2014. - С. 144-146.

25. Булавинець Вікторія. Оцінка сучасного стану видатків місцевих бюджетів на інтелектуальний розвиток [Текст] / В. Булавинець // Світ фінансів. - 2013. - № 4. - С. 89-97.

26. Булгакова C. O., Базанова Н. В., Чечуліна О. О., Шаповал Т. А. Казначейська система виконання бюджету: Підручник. К.: КДТЕУ, 2000. – 249 с.

27. Булгакова С. О. Шляхи підвищення відповідальності бухгалтерів казначейства // Вісник КДТЕУ. – 1999. – №4. – C. 3–9.

28. Бучковська Я. Г. Проблеми фінансування освіти в Україні / Я. Г. Бучковська // Наука й економіка. - 2010. - № 2 (18). - С. 20-24.

29. Бучковська Я. Теоретичні основи фінансування дошкільної освіти [Текст] / Я. Бучковська // Світ фінансів. - 2012. - № 4. - С. 142-149.

30. Бюджет и бюджетный процес в Украине: Навч.пособие. Н. И. Гордеева. – Днепропетровск. Пороги. – 2000. – 325 с.

31. Василик О. Д. Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник. – К.:НЮС, – 2002. - 355 с.

32. Васильченко З. М. Доходи бюджету в системі управління економікою // Фінанси України. – 2000. – №6. - С. 21–25.

33. Величко А. В. Бюджетный механизм решулирования социальной политики государства в сфере образования [Текст] / А. В. Величко // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. - К.: Кібіт, 2010. - Вип.3 (13). - С. 216-218.

34. Волчков, В. М. Цільові рейтинги ефективності дохідної діяльності бюджетних установ / В. М. Волчков, Н. В. Свиридова, Н. С. Ціндін / / Фінанси. - 2009. - № 3. - С. 12-14.

35. Воронова Л. К. Фінансове право України / Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін. – К., 2009. – 395 с.

36. Галаган А. И. Университеты в региональных экономических и управленческих структурах США, стран Западной Европы и Японии / А. И. Галаган – М., 1994.

37. Геворкян Є. Н. Ринок освітніх ресурсів: аспекти модернізації: монографія / Є. Н. Геворкян. - М.: ДС Маркет, 2005. - 360 с.

38. Гретлер А. Исследования в области образования в Европе / А. Гретлер // Перспективы. 2000. - № 3. – С. 81-96.

39. Грішнова О. Зарубіжний досвід фінансування освіти та перспективи його застосування в Україні / О. Грішнова // Наукові праці НДФІ. – К.: НДФІ, 2000. – Вип. 10-11. – С. 214-222.

40. Державні фінанси України: Навчальний посібник. Василик О. Д. – К.: ВШ-2001. - 315 с.

41. Длугопольський О. Конкурентні відносини на глобальному ринку освітніх послуг / О. Длугопольський // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2009. - № 5. - С. 96-107

42. Добровольська Л. М. Деякі аспекти державного фінансування вищої освіти / Л. М. Добровольська // Фінанси України. – 2003. - № 8. – С. 50-54.

43. Дьомін О. О. Бюджет – 2000: прорив у нову економічну політику // Фінанси України. – 1999. – №12 – С. 3-4.

44. Єпіфанов А. О. Бюджет України [Текст]: монографія: у 2 кн. / А. О. Єпіфанов, І. І. Д’яконова, І. В. Сало. – Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010.

45. Загальна теорія фінансів: Підручник. Діденко В. М., Попоова В. Д., Прядко В. В. – Чернівці. Видавнича спілка «Ратуша». – 2002. - 83 с.

46. Захаревич Г. О. Державне кредитування здобуття вищої освіти: вітчизняний та зарубіжний досвід [Текст] / Г. О. Захаревич // Економічний часопис ХХІ. - 2011. - № 9/10. - С. 41-44.

47. Зволинська, О. Державні витрати на вищу освіту: час переглянути пріоритети [Текст] / О. Зволинська // Фінансовий контроль. - 2011. - № 5. - С. 50-53.

48. Ілляшенко Т. О., Радіонова О. І. Проблеми та перспективи фінансування освіти і науки в Україні в умовах економічної кризи // Механізм регулювання економіки. – 2012. – № 1. – С. 223-228.

49. Інтеграційна система освіти, науки і виробництва в сучасному інформаційному просторі [Текст]: матеріали Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції, 29-30 квіт., 2014 року / ред. кол.: М. І. Бахмат та ін.; ТНЕУ; Терноп. ін-т соц. і інформ. технологій. - Т.: Крок, 2014. - С. 144-146.

50. Кириленко О. Пріоритетні напрямки вдосконалення фінансування дошкільної освіти в Україні [Текст] / О. Кириленко, Я. Бучковська // Світ фінансів. - 2014. - № 3. - С. 20-30.

51. Кичко І. І. Фінансування освіти в умовах формування соціально орієнтованої економіки / І. І. Кичко // Фінанси України. – 2003. - № 1. – С. 53-59.

52. Князєв Ю. Соціальні функції сучасної держави / Юрій Князєв // Проблеми теорії і практики управління. - 2008. - № 1. - С. 28-38.

53. Комарчин О. В., Скоропад І. С. Витрати державного бюджету на освіту // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. - Вип. 21.7. - С. 364-369.

54. Короденко М. Благодійність чи необхідність [Текст] / М. Короденко // Освіта України. - 2015. - № 14/15 (6 квіт.). - С. 8-9.

55. Кравченко В. Фінанси України. - К.: Знання, 2002. – 415 с.

56. Красняков Є. Державна політика в галузі освіти та її фінансове забезпечення / Є. Красняков // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - № 4. - С. 283-290.

57. Красняков Євген. Перспективи розвитку позашкільної освіти в контексті вдосконалення механізму її фінансування [Текст] / Євген Красняков // Віче. - 2012. - № 4. - С. 14-16.

58. Крохина Ю. А. Финансовое право России / Ю. А. Крохина – М., 2008. – 668 с.

59. Лазарева О. Державна політика у сфері розвитку вищої освіти в Україні / Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. Вип. 14 / Укр. Академія політ. наук. - К.:, 2008. - 416 с.

60. Маркіна, І. Моделі фінансового забезпечення розвитку вищої освіти у зарубіжних країнах / І. Маркіна, О. Драган / Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. В. Д. Базилевич. - К.: КНУ, 1958 - Вип. 107-108: Економіка. - 2009. - С. 17-19.

61. Огонь Ц. Г. Бюджет освіти: підсумки та напріями вдосконалення [Текст] / Ц. Г. Огонь // Фінанси України. - 2007. - № 4. - С. 20-27.

62. Онищенко Оксана. Собі мільярд, школі - копійку [Текст]: що принесе бюджет-2014 освіті і науці / О. Онищенко // Дзеркало тижня. - 2014. - № 1 (18-24 січ.). - С. 11.

63. Осипчук Л. Л. Основи казначейської справи: Навч-посіб. – К.: МАУП, 2003. - 152 с.

64. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2012/2013 навчального року. Статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2013. - 219 с.

65. Прогнозування та макроекономічне планування в системі державного управління національною економікою: теорія і практика: монографія / під ред. О. О. Шубіна; Міністерство освіти і науки України, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, кафедра маркетингу і комерційної справи; Азарян О. М., Шепелев О. О. - Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. - 148 с.

66. Пурванекіене Гіедре. Реформи системи вищої освіти в Литві [Текст] / Г. Пурванекіене // Маркетинг в Україні. - 2011. - № 1. - С. 57-61.

67. Радіонова І. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні // Економіка України, №9, 2001, - С. 15–23.

68. Річний звіт про виконання бюджетних програм Міністерства освіти і науки України за 2013 рік [Текст] // Освіта України. - 2014. - № 11 (14 берез.). - С. 1-48.

69. Річний звіт про виконання бюджетних програм Міністерства освіти і науки за 2014 рік [Текст] // Освіта України. - 2015. - № 11/12 (13 берез.). - С. 5-68.

70. Савчук Володимир. Сьогодення університетської науки / Володимир Савчук // Вища школа. - 2012. - № 1. - С. 15-23.

71. Сіньчук І. А. Фінансування вищої освіти / Науково-дослідна робота студентів: формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації: зб. матеріалів студентської наук. конференції, м. Вінниця 14 квітня 2010 р. - Вінниця: ВІЕ ТНЕУ, 2010 - Т. 1. - 2010. - 248 с.

72. Сторонянська І. З. Удосконалення освітньої мережі як напрямок підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів Львівської області [Текст] / І. З. Сторонянська, Л. Я. Беновська // Регіональна економіка. - 2013. - № 4. - С. 51-60.

73. Тентюк В. П. Українське казначейство: додаткова фінансова інституція чи державна необхідність? // Фінанси України. – 2001. – №7. – C. 10–12.

74. Тоцька О. Л. Структура університетських доходів і витрат у Канаді й Україні: порівняльний аналіз [Текст] / О. Л. Тоцька // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 1. - С. 225-232.

75. Україна у цифрах / Статистичний довідник. За редакцією О. Г. Осауленка. – К.: Держкомстат України, 2012. – 627 с.

76. Цалько Ю. Диверсифікація джерел фінансування вищої освіти у державах Східної та Центральної Європи / Ю. Цалько / Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка [Текст] / відп. ред. В. Д. Базилевич. - К.: КИЇВ. УН-Т, 1958 - Вип. 127: Економіка. - 2011. - С. 64-67.

77. Цесаренко Юлія. Фінансування навчання: проблеми та їх вирішення: міркування досвідченого фахівця [Текст]: [інтерв’ю з проректором з наукової роботи МАУП М. Ф. Головатим] / Ю. Цесаренко // Персонал. - 2012. - № 6. - С. 118-121.

78. Чернобай А. М. Правове забезпечення фінансування системи вищої освіти [Текст] / А. М. Чернобай // Фінанси України. - 2005. - № 4. - С. 127-132.

79. Чечуліна О. Основні напрями подальшого удосконалення системи бухгалтерського обліку та звітності бюджетів // Казна. – 2002. – №1. – С. 13–15.

80. Шевальє Т., Ейшер Ж.-К. Фінансування вищої освіти: десять років змін / Т. Шевальє, Ж.-К. Ейшер // Вища школа. – 2005. - № 2. – С. 85-94.

81. Шукевич Юрій. Кошти йдуть за учнем [Текст]: (як слід змінити систему фінансування шкільної освіти) / Юрій Шукевич // Права людини. - 2014. - № 33. - С. 2-4.

82. Шулікін Д. Кошторис галузі [Текст] / Д. Шулікін // Освіта України. - 2015. - № 1/2 (19 січ.). - С. 8-9.

83. Якумець І. С. Бюджетна політика України: проблеми та перспективи // Фінанси України. – 2000. – №2. - С. 48–50.

84. Юрій С. І., Мац М. Й., Стоян В. І. Казначейська система виконання бюджетів: Підручник. - Т.: ТАНГ-2002. - 256 с.

85. Якубовський Р. Особливості бюджетного фінансування освіти / Р. Якубовський // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 11. - С. 177-180.

86. Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2010 рік // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1462353.

87. Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2011 рік // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16728123.

88. Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2012 рік // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/category/412.

89. Герасименко Г. В. Інвестиції в освіту як напрям управління якістю людських ресурсів в Україні // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.kpi.kharkov.ua/Vestnik/2011_5/statti/Gerasimenko.pdf.

90. Офіційний сайт групи фіскального аналізу при бюджетному комітеті Верховної Ради України / Режим доступу: http://www.fao.kiev.uа.

91. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України / Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.

92. Офіційний сайт Верховної Ради України / Режим доступу: http://www.rada.gov.uа.