Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по экономическим дисциплинам \ Политическая экономия (Политэкономия) \ 4736. Курсова робота Сучасна кредитно-грошова політика держави та її особливості в Україні

Курсова робота Сучасна кредитно-грошова політика держави та її особливості в Україні

« Назад

Код роботи: 4736

Вид роботи: Курсова робота

Предмет: Політична економія (Політекономія)

Тема: Сучасна кредитно-грошова політика держави та її особливості в Україні

Кількість сторінок: 57

Дата виконання: 2017

Мова написання: українська

Ціна: 400 грн

Вступ

Розділ 1. Сутність монетарної політики держави

1.1. Зміст монетарної політики: завдання та цілі

1.2. Світовий досвід реалізації політики дорогих та дешевих грошей, грошово-кредитної політики

Розділ 2. Грошово-кредитна політика держави

2.1. Сутність, види та форми грошово-кредитної політики

2.2. Класифікація цілей та інструментів грошово-кредитної політики

2.3. Проведення грошово-кредитної політики в світі

Розділ 3. Грошово-кредитна політика в Україні

3.1. Аналіз грошово-кредитної політики в Україні

3.2. Вплив грошово-кредитної політики НБУ на інфляційні процеси в Україні

3.3. Шляхи вдосконалення грошово-кредитної політики України

Висновки

Список використаної літератури

За роки незалежності в сфері економіці України відбулося багато реформ. Багатьом з них навіть сьогодні ще важко дати об’єктивну оцінку. Але все ж існують позитивні результати завдяки вміло впровадженим грошово-кредитній, бюджетно-податковій і соціальній політикам. Всі вони мають під собою значну теоретичну базу, практику застосувань в інших країнах і, як наслідок, багато шляхів впровадження.

Під грошово-кредитною політикою розуміють комплекс взаємозв'язаних, скоординованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк. Часто її називають монетарною, чи грошовою, політикою.

В економічній літературі є кілька тлумачень грошово-кредитної політики. Деякі автори відносять до неї будь-які заходи держави, котрі стосуються грошової сфери, включаючи й ті, що здійснюються без участі центрального банку. Зокрема, це заходи, спрямовані на зміну рівня оподаткування, структури бюджетних видатків тощо. Проте такий підхід надто широкий і не дає можливості виявити специфіку грошово-кредитної політики та використати властиві їй механізми з найбільшим ефектом. У такому розумінні вона перетворюється лише в понятійне явище.

Трапляються і надто вузькі тлумачення грошово-кредитної політики, наприклад як сукупності заходів держави щодо забезпечення оптимального валютного курсу. За такого підходу суть грошово-кредитної політики зводиться до одного з можливих варіантів розвитку регулятивного процесу, коли за тактичну ціль політики вибирається стабілізація валютного курсу. Всі інші можливі варіанти його розвитку залишаються поза увагою, що істотно збіднює механізм та результативність грошово-кредитної політики.

Найбільш прийнятним є визначення, яке відносить до грошово-кредитної політики ті заходи та дії регулятивного характеру, які здійснюються безпосередньо центральним банком чи за його участю та реалізуються через грошовий ринок у всіх його різновидах, включаючи валютний. За такого підходу грошово-кредитна політика набуває чітких, економічно обумовлених меж, внутрішньо єдиної інституційної основи, тобто охоплює грошовий ринок і банківську систему. У такому трактуванні грошово-кредитна політика виступає як системний, організаційно оформлений регулятивний механізм зі своїми специфічними цілями, інструментами та роллю в економічній системі Саме у цьому розумінні ми використовуватимемо в подальшому поняття монетарної політики.

Основною метою грошово-кредитної системи є досягнення загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю і відсутністю інфляції. Кредитно-грошова політика полягає в зміні пропозиції грошей з метою стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості і рівня цін. Під час економічного спаду кредитно-грошова політика полягає у збільшенні грошової пропозиції для стимулювання витрат, а під час інфляції, навпаки,- в обмеженні пропозиції грошей для обмеження витрат.

Отже, грошово-кредитне регулювання має антиінфляційне спрямування і є виразом монетарної політики. Посилення контролю держави над грошовою і кредитною системами визначається тим, що їй належить центральний банк країни, який володіє монопольним правом емісії грошей і регулювання їх кількості. Тим самим забезпечується можливість ви-користання кредитно-грошової системи для впливу на банківські операції як підприємців, так і всього населення.

Найважливішими інструментами грошово-кредитної політики є регулювання грошової маси і рівня банківського проценту. Перше забезпечується так званими операціями на відкритому ринку і резервною нормою покриття комерційних банків, друге – обліковою процентною ставкою. Зрештою, і через рівень банківського проценту регулюється грошова маса.

Операції на відкритому ринку дозволяють регулювати грошову емісію, насамперед готівки. Під названим терміном ховаються купівля і продаж державних облігацій на відкритому ринку.

Для збільшення кількості грошей в обігу і стимулювання підприємницької діяльності центральний банк починає скуповувати облігації державної позики у комерційних банків і населення. Коли виникає потреба зменшити грошову масу і тим самим стримати ділову активність, центральний банк починає активно продавати державні цінні папери. Таким чином, через відкритий ринок цінних паперів регулюється кількість грошей в обігу.

Із всього вищесказаного, можна дослідити, що обрана тема є досить важливою та вирішальною у процесі формування моделі державного регулювання Незалежної України.

Грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників, Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний період Національний банк України розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на відповідний рік.

Грошово-кредитна політика в Україні в різні періоди розвитку її економіки здійснювалась адекватно до тих процесів, які відбувалися в сферах макроекономіки, фіскальної і структурної реформ. Вона сприяла економічному зростанню, зупиненню галопуючої інфляції, а також спрямовувалася на забезпечення стабільності національної валюти.

Зараз в Україні продовжує діяти різноплановий монетарний устрій (визначається декілька цілей проведення грошово-кредитної політики, які пов'язані з рівнем обмінного курсу, рівнем інфляції, обсягами окремих монетарних агрегатів). Реалізація грошово-кредитної політики забезпечується змішаним методом (частково з використанням ринкових інструментів, частково - адміністративних).

Побудова майбутньої стратегії грошово-кредитної політики України повинна базуватися на адекватній оцінці стану економіки, її об'єктивних тенденцій, ступенях розвитку банківської системи, фондового ринку, інституційного забезпечення монетарної політики, розвинутості її інструментів, характеру взаємозв'язків макроекономічних і монетарних параметрів тощо.

Слід також враховувати чинне законодавство і не намагатися його змінити лише з метою ефективного запровадження стратегії, оскільки практика свідчить, що в умовах України законодавчі зміни - це дуже складний, занадто політизований, довготривалий процес, наслідки якого можуть суттєво відрізнятися від початкових намірів. З світового досвіду відомо, що існує можливість врегулювання всіх питань, пов'язаних із монетарною стратегією, на рівні нормативно-правових актів і неформальних угод. Тому у майбутньому Національному банку та уряду України слід частіше звертатися саме до цих методів.

Враховуючи специфіку України щодо розподілу повноважень у сфері грошової влади, в процесі розроблення грошово кредитних стратегій необхідна тісна взаємодія уряду і Національного банку України, а якщо точніше - взаємодія Ради та Правління НБУ, Кабінету Міністрів, Міністерства економіки та Міністерства фінансів України.

Формулювання цілі підтримання стабільності грошової одиниці як умови фінансової рівноваги та економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі віддзеркалює особливості макроекономічних умов 2007-2009 років. Завдання забезпечення фінансової рівноваги значно актуалізується в цей час у зв'язку з підвищенням цін на енергоносії, погіршенням стану поточного рахунку платіжного балансу, появою в Україні іноземних банків та їх філій, зростанням приватних запозичень іноземної валюти, високим рівнем соціальних виплат із бюджету за недостатнього розширення бази надходжень до нього та іншими ризиками.

Таким чином прийняття монетарної політики в наступні роки потребуватиме формування окремого блоку монетарного аналізу з метою управління перебудовою емісійного і трансмісійного механізмів монетарної політики. Це і можна назвати першою опорою прийняття монетарних рішень у 2007-2009 роках. Другою опорою буде аналіз широкого кола макроекономічних і фінансових показників з точки зору їх впливу на цінову динаміку.

Проте не слід забувати, що реальним підґрунтям для економічного зростання та стабілізації на грошово-кредитному сегменті ринку є не лише правильна грошово-кредитна політика, а й створення конкурентоспроможної економіки і пошук суб'єктами господарювання власних ніш як основи для підвищення попиту економки на гроші, тобто для розширення товарообороту.

1. Електронний ресурс редим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=1904.

2. Підручник «Фінанси» режим доступу: http://pidruchniki.com/1056041264232/finansi/groshovo-kreditna_politika_derzhavi.

3. http://www.refine.org.ua/pageid-2789-1.html.

4. Демківський А. В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А. В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.

5. Сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647.

6. Формування монетарної економіки і монетарної політики Національного банку України в контексті розвитку світової економічної теорії: монографія / авт. кол.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. Т. С. Смовженко, канд. екон. наук, доц. Г. Я. Стеблій. – К.: УБС НБУ, 2010. – 271 с.

7. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В. С. Стельмаха. – К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. – 404 с.

8. Монетарний огляд за ІІ квартал 2011р. / Департамент монетарної політики Національного банку України // www.bank.gov.ua.

9. Кричевська Т. Фінансово-економічна криза і виклики для грошово-кредитної політики // Економіка України. - 2009. - №4. - С. 65-75.

10. Коновалова С. О. Специфіка кредитно-грошової політики в умовах світової фінансової кризи // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №8. - С. 46-56.

11. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках // Вісник НБУ. - 2009. - №5. - С. 20-30.

12. Д. Г. Осипчук. Проблеми грошово-кредитної політики в Україні та шляхи їх вирішення // Наукові праці НДФІ. - 2008. - №3 (44). - с. 152-159.