Курсова робота Аналіз особливості зовнішнього середовища організації в стратегічному управлінні на прикладі комерційного «Приватбанку»

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО РОЛЬ У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

1.1. Основні поняття та особливості стратегічного управління

1.2. Поняття та технології стратегічного управління

1.3. Вплив зовнішнього середовища на стратегічне планування та управління

1.4. Аналіз основних етапів процедури стратегічного управління

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОГО ЗЕРЕДОВИЩА ПРИВАТБАНКУ У СУЧАСТНІСТЬ УКРАЇНИ

2.1. Історичні етапи розвитку ПАТ КБ «ПриватБанк»

2.2. Організаційна структура комерційного банку Приватбанк

2.3. Вплив зовнішнього середовища на діяльність Приватбанку

2.4. Наслідки сучасного зовнішнього середовища на діяльність Приватбанку

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вироблення дієвої державної політики в суспільстві практично неможливе без стратегічного управління. Актуальність стратегічного управління пояснюється його раціональністю та глобальною світовою інтеграцією і воно може розглядатися у кількох можливих варіантах для запровадження в суспільну практику України.

Актуальність теми дослідження. Нині у банківській сфері відбуваються суттєві зміни, які обумовлені глобалізацією фінансових ринків, розвитком інформаційних технологій, розширенням асортименту банківських послуг, впровадженням інноваційних технологій в управління банками, консолідацією банківського капіталу та ін.

Мета роботи: здійснити аналіз зовнішнього середовища «Приватбанку» у стратегічному управлінні.

Об’єктом дослідження у курсовій роботі є, комерційний банк «Приватбанку».

Предметом дослідження е аналіз зовнішнього середовища комерційного банку «Приватбанк».

Під стратегічним управлінням матимемо на увазі такий вид управління підприємством, фірмою тощо, який базується на людському потенціалі як основі організації, орієнтує виробничу діяльність на запити ринку, здійснює гнучке регулювання і своєчасні зміни в організації, що відповідають змінам навколишнього оточення і дозволяють отримати конкурентні переваги, що в сукупності допомагає організації вижити і досягти своєї мети в довготерміновій перспективі.

Слово стратегія походить з давньогрецької мови: STRATOS – армія, військо; AGOS – я керую.

У травні 1971 р. у Пітсбурзі (США) було проведено розширену конференцію з питань стратегічного управління, де в 14 розгорнених доповідях було підбито підсумки розвитку стратегічного підходу в управлінні західними та східними компаніями, а також визначено основні напрямки розвитку стратегічного управління. 1973-й рік вважається початком регулярного теоретичного дослідження та практичного впровадження стратегічного управління. Відтоді цей напрямок у теорії та практиці управління продовжує розвиватися, дослідження в цій галузі проводяться в усьому світі, більшість процвітаючих організацій досягли своїх результатів завдяки впровадженню системи стратегічного управління. Так, більшість корпорацій США та Західної Європи мають кваліфікований персонал, що пройшов спеціальну підготовку зі стратегічного управління [9, с. 98].

Дана робота складається з двох розділів, кожний з них має по чотири підрозділи, а також для кожного розділу існує окремі висновки та загальний висновок до курсової роботи, список використаних джерел та додатки.

В процесі нашого дослідження, ми виявили що існує значна кількість конструктивних визначень стратегічного управління, що приводиться західними фахівцями. А саме стратегічне управління дає більш чи менш конкретне уявлення про те, якою повинна бути організація в майбутньому: в якому оточенні їй необхідно буде працювати, яку позицію займати на ринку, які мати конкурентні переваги, які зміни слід здійснити в організації.

Та важливим фактором підприємства є те що воно знаходиться в стані постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Ресурси зовнішнього середовища не безмежні і на них претендують багато інших підприємств, що знаходяться в цьому ж середовищі. Зовнішнє середовище в стратегічному управлінні розглядається як сукупність двох відносно самостійних підсистем: макросередовища (середовище непрямого впливу) та мікросередовища (середовище прямого впливу).

Ми визначили, що багато вчених та науковців працюють у сфері дослідження або розкриття терміну «технологія». Досліджуючи сутність поняття “технологія”, науковці приділили значну увагу тлумаченню поняття “управління технологіями”, зокрема значний внесок здійснили вчені Національної дослідницької ради США та Європейського інституту технологій та управління інноваціями.

Ми дізнались про те що на українському ринку Приватбанк здійснює свою діяльність вже 20 років. За період свого існування банк добився лідируючих позицій на ринку банківських послуг України за рахунок збільшення частки ринку, підвищення ефективності діяльності, постійного підвищення надійності, збільшення конкурентоспроможності і комплексності надання банківських продуктів для своїх клієнтів. Демонструючи високі темпи розвитку, надійність і відмінну якість послуг, що надаються, Приватбанк досяг не тільки вітчизняного, але і міжнародного признання.

Для дослідження стратегічного управління зовнішнього середовища було проведено на прикладі організації Приватбанку: назва організації, головний офіс, регіональні підрозділи, інноваційна політика.

Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності і вдосконалення якості обслуговування, на сьогоднішній день Приватбанк пропонує громадянам України більш ніж 150 видів послуг, банк надає повний спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг з обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів. На підставі ліцензії Національного банку України №22 від 29.07.09р., банк здійснює наступні операції: приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів; розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик.

Таким чином один зі способів аналізу навколишнього середовища і її впливу на організацію полягає в поділі всіх факторів середовища на дві частини прямого і не прямого впливу. Фактори прямого впливу безпосередньо впливають на операції організації та відчувають на собі вплив операцій організації.

Так як серед прямого впливу можна виділити дві групи факторів: вхідні закони, державні органи, трудові ресурси, капітал, матеріали і вихідні засоби споживачів. Під середовищем непрямого впливу розуміються чинники, які не можуть надавати прямого негайного впливу на операції організації, тим не менш, позначаються на них.

А також ми розглянули наслідки сучасної політики, економіки, міжнародних факторів, ринкових, конкурентних та соціокультурних факторів на діяльність Приватбанку. В цьому підрозділу більш детально розглянуто сучасна ситуація в організації а саме ті етапи що негативно або позитивно впливають на діяльність Приватбанку.

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність": станом на 01.04.2002 p. — X.: Інформ. правовий центр, 2002. — 20 с.

2. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каштуревского. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.

3. Ансофф И. Стратегическое управление / Под ред. Л. И. Евенко. Пер. англ. – М.: Экономика, 2000. – 519 с.

4. Аналіз діяльності комерційного банку: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю “Банківський менеджмент” / За ред. Ф. Ф. Бутинця та А. М. Герасимовича. – Житомир: ПП. “Рута”, 2001 – 384 с.

5. Афанасьєв М. В. Основи менеджменту: Навч.-метод, посіб. / М. В. Афанасьєв / Харківський держ. економічний ун-т. — X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. — 481 с.

6. Бабинцев B. C. Менеджмент и стратегическое управление. Учебное пособие / В. С. Бабинцев. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2001. – 274 с

7. Берданова О. В. Стратегічне планування. Навчальний посібник / В. Вакуленко, В. Тертичка. – Л.: ЗУКЦ, 2008. – 138 с.

8. Боньчак Е. Стратегічне планування та управління/ теорія і на прикладі Львівської області: методичне видання / [за ред. Е. Кухарчик]. – Львів, 2007. – 350 с.

9. Василенко В. О., Ткаченко Т. І. Стратегічне управління підприємством: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, виправл. і доп. За ред.. Василенка В. О. – К.: ЦНЛ, 2004. – 400 с.

10. Грисюк О. В. Маркетинг у забезпеченні ефективної діяльності комерційного банку / О. В. Грисюк // Вісн. Київ. над. ун-ту імені Тараса Шевченка: Економіка. — Вип. 46. — К.: КНУ, 2000. — С. 7—8.

11. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. — Львів: Бак, 2001. — 624 с.

12. Гордієнко П. Стратегічний аналіз: навч. посіб. / П. Гордієнко. – К.: Алерта, 2006. – 400 с.

13. Довгань Ж. И. Оптимізація ресурсної бази комерційного банку / Ж. И. Довгань // Фінан- си України. – 2001. – № 6 – С. 128-135.

14. Завадський Й. С. Менеджмент: Підручник для студ. екон. спец. вищих навч. закл. / Й. С. Завадський — К.: Європейський ун-т, 2003. — 640 с.

15. Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учебное пособие для вузов / А. Т. Зуб. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 415 с.

16. Козьменко С. М., Шпиг Ф. І., Волошко І. В. Стратегічний менеджмент банку: Навчальний посібник / С. М. Козьменко, Ф. І. Шпиг, І. В. Волошко. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2003. – 734 с.

17. Кредісов А. І., Панченко С. Г., Кредісов В. А. Менеджмент для керівників / А. І. Кресідов, С. Г. Панченко, В. А. Кредісов. — К.: Т-во "Знання ", КОО, 1999. – 150 с.

18. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків/ Мишкін, С. Фредерік - К.: Основи, 2000. - 963 с.

19. Наливайко А. П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія / А. П. Наливайко. – К.: КНЕУ, 2001.- 220 с.

20. Нідзельська І. А. Кредитні ризики та їх наслідки для банківської системи України в умовах поглиблення фінансової кризи / І. А. Нідзельська // Фінанси України. – 2009. – № 8.

21. Осовська Г. В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчальних закладів / Г. В. Осовська. — К.: «Кондор», 2003.

22. Попійко Ю. А. Теоретичні й практичні аспекти аналізу діяльності українських банків / Ю. А. Попійко// Фінанси України. – 2002. – № 3. – С.129-133.

23. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: Підручник / М. Г. Саєнко. - Тернопіль: Економічна думка. - 2006. - 390 с

24. Стадник В. В., Йохна М. А. Менеджмент: Посібник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. — К.: Академвидав, 2003. — 464 с. 

25. Семенюк Л. П. Визначення цілей продуктової стратегії банку як вирішального фактора планування комплексу маркетингу. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць / Л. П. Семенюк. Т. – Суми: ВВП „Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2003. - с. 245-250.

26. Тиркало Р. І., Щибиволок З. І. Фінансовий аналіз комерційного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг: Навчальний посібник./ Р. І. Тиркало, З. І. Щибиволок – К.: КНЕУ, 2003. – 233 с.

27. Хміль Ф. І. Основи менеджменту: Підручник / Ф. І. Хміль. — К.: Академвидав, 2003. — 608 с.

28. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління: Навч. Посібник / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. — К.: КНЕУ, 2000. — 384 с.

29. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: Підручник. - Вид. 2-ге, перероб. і доп / З. Є. Шершньова. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.

30. Шпиг Ф. І., Деркач О. В. Стратегія управління діяльністю комерційного банку / Ф. І. Шпиг, О. В. Деркач. – Львів: ВАТ „Бібльос”, 2000. – 124 с.