Курсова робота Перспективи міжнародного співробітництва України щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1. Суть та значення охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів в Україні

1.2. Світовий досвід природоохоронної діяльності

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

2.1. Аналіз використання природних ресурсів в Україні

2.2. Екологічна оцінка господарської діяльності як інструмент екополітики

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

3.1. Проблеми використання природних ресурсів та особливості забруднення навколишнього природного середовища

3.2. Участь України в міжнародній природоохоронній діяльності, в контексті раціонального використання природних ресурсів

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, внаслідок використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країн. Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-економічна криза, котра зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР. Нарощування продуктивних сил здійснювалося практично без врахування екологічних наслідків, панував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв. Було допущено серйозних помилок в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася управлінню охороною природи та контролю якості природного навколишнього середовища.

Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

Дослідженням загальних положень спеціального використання природних ресурсів приділено значну увагу у наукових працях Михасюк І. Р., Петриченко О. В., Стеченко Д. М. та ін.

Мета цієї роботи полягає в розкритті перспектив міжнародного співробітництва України щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Відповідно до поставленої мети, виділяють наступні завдання:

- розкрити суть та значення охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів в Україні;

- аналіз роботи міжнародного співробітництва в питаннях охорони навколишнього природного середовища;

- розглянути світовий досвід природоохоронної діяльності;

- провести аналіз використання природних ресурсів в Україні;

- розкрити екологічну оцінку господарської діяльності як інструмент екополітики;

- розглянути проблеми та шляхи їх вирішення в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Структура курсової роботи складається зі вступу, трьох розділів з підпунктами, висновків та пропозицій, списку використаних джерел.

Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, внаслідок використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країн. Нинішня екологічна ситуація в Україні характеризується як глибока еколого-економічна криза, котра зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР. Нарощування продуктивних сил здійснювалося практично без врахування екологічних наслідків, панував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв. Було допущено серйозних помилок в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася управлінню охороною природи та контролю якості природного навколишнього середовища.

Україні притаманні такі екологічні проблеми, як кислотні дощі, транскордонне забруднення, руйнування озонового шару, потепління клімату, накопичення відходів, особливо токсичних та радіаційних, зниження біологічного різноманіття. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року з її величезними медико-біологічними наслідками спричинила в Україні ситуацію, що наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.

Обсяги зборів від використання як водних так і лісових ресурсів є недостатніми для стимулювання раціонального використання і охорони вод та лісів та відтворення водних і лісових ресурсів, тим більше, в умовах обмеженості останніх. Основним варіантом вирішення проблеми є підвищення цих зборів. Однак, на нашу думку, підвищення ставок збору може привести до небажаних результатів, зокрема, неплатоспроможності суб’єктів збору, і, як наслідок, виключення їх з відносин використання зазначених ресурсів. Тому ставки зборів для потрібно підвищувати з урахуванням обсягів, які використовує зазначений суб’єкт (має діяти принцип: чим більші обсяги використання природного ресурсу, відповідно, інтенсивніший вплив на навколишнє середовище, тим більша ставка збору за відповідний ресурс). Такий механізм буде доцільним саме в умовах підіймання малого й середнього бізнесу. Доцільним було б також запровадження відповідних пільг для тих користувачів, які займаються поліпшенням та відтворенням відповідних ресурсів.

Отже, управління природокористуванням здійснюється як безпосередньо державними органами, так і опосередковано через громадські організації, засоби масової інформації тощо. Збалансоване використання природно-ресурсного потенціалу потребує оптимізації управління природно-ресурсним потенціалом. Для покращення ефективності управління природокористуванням доцільно було би надавати регіонам самостійність у виборі пріоритетних напрямів та застосуванні норм і стандартів, а у роботі всіх органів застосовувати соціо-екологічний принцип природокористування, сприяти запровадженню безвідхідних та екологічно-чистих технологій.

1. Закон України «Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року» // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.

3. Белов Г. В. Экологический менеджмент предприятия / Г. В. Белов. - М.: Логос, 2006. - 240 с.

4. Борисова В. А. Організаційно-економічний механізм стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК / В. А. Борисова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. – 2008. – №1. – С. 165-171.

5. Врублевська О. В. Конспект лекцій з економіки природокористування / О.В. Врублевська. – Л.: УкрДЛТУ, 2009. - 210 с.

6. Екологія: підручник / С. І. Дорогунцов, К. Ф. Коценко, М. А. Хвесик та ін. - К.: КНЕУ, 2010. - 371 с.

7. Завгородня Т. В. // Збір за забруднення довкілля / Фінанси України, 2008, №2. - С. 76-81.

8. Запольський А. Ж. Основи екології: підручник / А. К. Запольський, А. І. Салюк. - К.: Вища шк., 2011. - С. 320-353.

9. Ігнатенко М. Г. Екологія і економіка природокористування: навч. посіб. / М. Г. Ігнатенко, В. О. Малєєв. - К.; Херсон: Айлант, 2007. - 287 с.

10. Корсак К. В. Основи екології: навч. посіб. / К. В. Корсак, О. В. Плахотнік. - К.: МАУП, 2007. - 296 с.

11. Лінник С. О. Державне регулювання природокористування на регіональному рівні: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. наук з держ. упр. / С. О. Лінник; Харк. регіон. ін-т держ. упр.; НАДУ. - Х., 2006. - 25 с.

12. Мельник Л. Т. Екологічна економіка: підручник / Л. Т. Мельник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2009. - 346 с.

13. Михасюк І. Р. Державне регулювання економіки в умовах глобалізації: Михасюк І. Р., Залога З. М., Сухай О. Є. Державне регулювання економіки в умовах глобалізації / Михасюк І. Р., Залога З. М., Сухай О. Є. / За наук. ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН Вищої школи України І. Р. Михасюка: Монографія / ЛНУ імені Івана Франка. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2010. – 320 с.

14. Мороз П. І. Екологічні проблеми раціонального природокористування: навч. посіб. / П. І. Мороз, І. С. Косенко. - Л.: Престиж Інформ, 2009. - 282 с.

15. Петриченко О. В. // Збір за забруднення навколишнього природного середовища/ Вісник податкової служби України, 2006, №1-2. - С. 25-43.

16. Петриченко О. В.// Збір за забруднення: оновлена форма розрахунку / Баланс, 2007, №36 – С. 18-21.

17. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко [та ін.]. – К.: РВПС України НАН України, 2009. – 716 с.

18. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Д. М. Стеченко. - К.: Знання, 2007. - 271 с.

19. Сухарев С. М. Техноекологія та охорона навколишнього середовища: навч. посіб. / С. М. Сухарев, С. Ю. Чудак, О. Ю. Сухарева. - Л.: Новий Світ-2000, 2009. - 256 с.

20. Ткач В. О. Управління економічною безпекою національної економіки: регіональні аспекти зміцнення: [монографія] / В. О. Ткач. – Дніпропетр. нац. ун–т ім. О. Гончара. - Д., 2011. - 234 с.

21. Туниця Т. Ж. Збалансоване природокористування: національний і міжнародний контекст / Т. Ж. Туниця. - К.: Знання, 2006. - 300 с.

22. Хвесик М. А. Економіко-правове регулювання природокористування: монографія / М. А. Хвесик, Л. М. Горбач, Ю. П. Кулаковський. - К.: Кондор, 2007. - 524 с.

23. Хмелевський І. // Збір за забруднення навколишнього природного середовища / Податки та бухгалтерський облік, 2009, №9. – С. 40-49.

24. Коржнев М. М. Сучасні еколого-економічні проблеми розвитку України // Наукові записки КНУ ім. Т. Шевченка, т. ІІІ. К.: КПВД “Педагогіка”, 2012. – С. 129-138.

25. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України // Данилишин Б. М., Дорогунцов С. І., Міщенко В. С. та ін. – К.: РВПС України, 2012. – С. 7-16.

26. Трегобчук В. Ресурсно - екологічна складова національної безпеки // Економіка України. - 2012. - №2. - С. 4-15.