Курсова робота Місце і роль малих підприємств у харчовій промисловості України на прикладі ТОВ «Хлібокомбінат №12»

Вступ

Розділ I. Економічне значення малих підприємств у харчовій промисловості України

1.1. Загальна характеристика малих підприємств у харчовій промисловості

1.2. Економічний аналіз малих підприємств у харчовій промисловості

Розділ II. Місце і роль малого підприємства ТОВ «Хлібокомбінат №12» у харчовій промисловості України

2.1. Мале підприємство ТОВ «Хлібокомбінат №12» як суб'єкт господарської діяльності

2.2. Аналіз складу, структури і динаміки фінансових ресурсів малого підприємства харчової промисловості

Розділ ІІІ. Перспективний розвиток малих підприємств у харчовій промисловості України

3.1. Основні шляхи у вирішенні проблем малих підприємств харчової промисловості

3.2. Роль держави у покращенні та розвитку малих підприємств харчової промисловості України

Висновки

Список використаної літератури

Економічне процвітання України значною мірою залежить від розвитку малого підприємництва, що є одним із засобів становлення конкуренції, створення додаткових робочих місць, скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, швидкого насичення ринку товарами та послугами.

Проблемою розвитку малого підприємництва і, зокрема, малих підприємств харчової промисловості в регіонах, займались З. С Варналій, Т. А. Говорушко, Л. В. Дейнеко та інші вітчизняні економісти. Їх наукові погляди поширюються на проблеми ефективності розвитку малих підприємств у харчовій промисловості України, підтримки малого підприємництва та його регулювання.

Значна увага приділяється також аналізу розвитку малих підприємств харчової промисловості за видами економічної діяльності, методології визначення кількісних і якісних ознак малих підприємств з виробництва харчових продуктів. Однак, наявність невтішних показників щодо розвитку малих підприємств харчової промисловості за останні роки свідчить про накопичення не вирішених проблеми забезпечення їх ефективного функціонування в регіональному аспекті.

Розвитку малих підприємств, зокрема в харчовій промисловості, присвятили свої праці відомі вітчизняні науковці, серед яких – В. Г. Андрійчук [1], З. С. Варналій [6], Т. А. Говорушко [8], В. Н. Парсяк [11], П. Т. Саблук [10] та багато інших. Однак у нинішніх умовах формування концепції кооперації та інтеграції необхідно здійснювати з урахуванням нових ризиків і загроз, пов'язаних із сучасними умовами.

Метою роботи є розробка теоретико-прикладних напрямків підвищення ефективності розвитку малих підприємств у харчовій промисловості України.

Завданнями дослідження є:

- розглянути загальну характеристику малих підприємств у харчовій промисловості;

- провести економічний аналіз малих підприємств у харчовій промисловості;

- дослідити мале підприємство як суб’єкт господарської діяльності;

- здійснити аналіз складу, структури і динаміки фінансових ресурсів малого підприємства харчової промисловості;

- визначити основні шляхи у вирішенні проблем малих підприємств харчової промисловості;

- виділити роль держави у покращенні та розвитку малих підприємств харчової промисловості України.

Об’єктом дослідження є галузь харчової промисловості.

Предметом дослідження є місце і роль малих підприємств у харчовій промисловості України.

В ході дослідження було використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації, групування та інші.

Отже, харчова промисловість займає одне з перших місць в структурі промислового виробництва в Україні, вона виробляє п’яту частину загального об’єму промислової продукції в країні. Харчова індустрія визначає розвиток економіки України в цілому, оскільки є одною з основних бюджетоформуючих сегментів-щорічно до бюджетів різних рівнів надходить до 5 млрд. грн. Основним завданням харчової промисловості є забезпечення населення високоякісними продуктами харчування. На шляху переходу економіки України до ринкової, харчова промисловість найшвидше адаптувалась до нових ринкових умов господарювання, успішно подолала кризові явища перехідного періоду і набула стійкого динамічного розвитку.

Економічні суб’єкти харчової промисловості поступово адаптуються до ринкових умов господарювання, свідченням чого є нарощення виробництва продукції галузі, зростання питомої ваги прибуткових підприємств та ефективності галузі в цілому. Наявність позитивного сальдо у сфері зовнішньої торгівлі продовольчою продукцією в регіоні та, водночас, відсутність чіткої тенденції до його зростання свідчить про необхідність вдосконалення маркетингової діяльності й розвитку експортного потенціалу продовольчого ринку на рівні країни й регіону, що сприятиме підвищенню ефективності управління формуванням доходів від операційної діяльності суб’єктів господарювання галузі. Загальні параметри розвитку малого підприємництва в Україні не відповідають можливостям і потребам української економіки. За кількістю малих підприємств, їхнім внеском до загального обсягу виробництва, зайнятістю працівників та іншими показниками Україна значно відстає від розвинених країн світу.

Оцінка якості продукції малих підприємств харчової промисловості дає можливість оцінити ефективність діяльності малих господарюючих суб’єктів та сприяти активізації їх діяльності через комплекс заходів щодо посилення їх конкурентного потенціалу.

Для того щоб ці процеси набрали необхідного динамізму, на наш погляд, необхідно:

- запровадити системний маркетинг ситуації та реалізувати комплекс заходів переважно непрямого регулювання внутрішнього ринку в напрямі підтримки вітчизняного виробництва з урахуванням традиційних уподобань наших громадян у виборі продуктів харчування;

- на законодавчому рівні визнати продовольчий комплекс довгостроковим пріоритетом в національній економіці та спрямувати всі важелі державного впливу на суттєве підвищення ефективності розвитку, перш за все, сировинної бази;

- через державні преференції задіяти ефективний механізм інвестування технологічної модернізації харчових підприємств, оновлення їх основного капіталу на якісно новій базі. Це можливо досягти лише шляхом ефективного поєднання власних і запозичених вітчизняних ресурсів, а також залучення іноземних інвестицій не для поглинання наших підприємств, а реалізації з ними спільних проектів;

- цілеспрямовано і послідовно удосконалювати структуру харчової промисловості в напрямку прискореного розвитку тих галузей харчової промисловості, які мають порівняльні та конкурентні переваги на світовому та континентальному ринках, а також продукція яких може бути джерелом постійних валютних надходжень;

- всіляко сприяти розвитку підприємницької ініціативи в частині інфраструктурного розвитку харчової промисловості, зокрема формування навколо мегаполісів логістичних комплексів, плодоовочесховищ, холодильного господарства та оптових центрів;

- спрямувати всі засоби державного впливу на запобігання занепаду та руйнуванню переробних підприємств, надати їм пільгові кредити, запровадити податкові канікули та інші непопулярні заходи;

- відродити та поглибити традиційну регіональну спеціалізацію виробництва і формувати на цій основі на мезо- та мікрорівнях інтегральних агропромислових утворень, територіальних кластерів, орієнтованих на вирощування сировини та комплексну її переробку, доведення до вітчизняних споживачів та на експорт конкурентоспроможних екологічно чистих продуктів харчування.

Безперечно, що розв'язання цих завдань потребує певного часу і енергійних дій на рівні органів державної і місцевої влади, а також господарюючих суб'єктів. При цьому слід розглядати вітчизняного споживача та рівень його платоспроможного попиту ключовою фігурою національного продовольчого ринку.

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon1.rada.gov.ua.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницькою діяльністю: Закон України від 18.09.2008 р. № 523-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / zakon1.rada.gov.ua.

3. Говорушко Т. А. Мале підприємництво та ефективність його розвитку у харчовій промисловості України: моногр. / Говорушко Т. А. – К.: Нац. ун-т харчових технологій, 2007. – 391 с.

4. Антонов Г., Иванов О. Предпосылки интеграции и эволюция интеграционных структур в России // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002.– №5. – С. 32–43.

5. Буряк П. Інтегровані корпоративні структури в підприємництві України // Фінанси України.– 2003.– №9. – С. 50–61.

6. Варналій З. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во Знання, КОО, 2003. – 302 с.

7. Взаимодействие малого и крупного бизнеса: Информационно-аналитический сборник / Институт предпринимательства и инвестиций. – М., 2003. – 178 с.

8. Говорушко Т., Тимченко О. Малий бізнес: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 200 с.

9. Замазій О. Інтеграція малих підприємств як засіб підвищення їх технологічних можливостей // Вісник Технол. ун-ту Поділля. – Серія: Економічні науки. – 2003. – №6, Ч. 2. – С. 226–230.

10. Малік М., Валентинов В., Саблук П. Формування міжгалузевих відносин: проблеми теорії та методології. – К.: Інститут аграрної економіки УААН, 2000. – 294 с.

11. Парсяк В. Малий бізнес у системі корпоративних відносин. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 456 с.

12. Словник іншомовних слів / Уклад. і голов. ред. О. С. Мельничук. – К., 1977. – 775 с.

13. Дейнеко Л. В., Старшинська Л. В., Коваленко А. О., Шелудько Е. І. Сучасний стан, проблеми та стратегія розвитку харчової промисловості України до 2011 року // Економіка промисловості України. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – С. 127–135.

14. Драган І. В. Інноваційна діяльність як фактор прискореного розвитку промисловості// Економіка та держава. – 2006. – №6. – С. 34–36.

15. Крисанов Д. Ф. Інноваційний фактор розвитку харчової промисловості України// Економіка України. – 2007. – №4. – С. 71-81.

16. Кудирко О. М. Сучасний стан інноваційної діяльності у підприємствах харчової промисловості України // Економіка АПК. – 2004. – № 11. – С. 102–107.

17. Якубовський М., Щук В. Інфраструктура – фактор прискорення інноваційного розвитку промисловості // Економіка України. – 2007. – №2. – С. 27–38.

18. Чуприн К. С. Структура та методичні засади статистичного забезпечення управління ринком продовольчих товарів (на прикладі ринку цукру) / К. С. Чуприн // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 1(91). – С. 197-206.

19. Голландс С. Скатерть-перебранка / С. Голландс // Аргументы и факты в Украине. – 2011. – № 31. – С.13.

20. Борщевський П. П. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості / П. П. Борщевський, Л. Г. Чернюк, О. Б. Смаглій. – К.: Наукова думка, 1994. – 160 с.

21. Борщевський П. П. Природокористування в агропромисловому комплексі України (територіальний аспект) / П. П. Борщевський, Л. Г. Чернюк, І. Д. Якушик. – К.: РВПС України НАН України, 1998. – 80 с.