Курсова робота Інструменти та механізми здійснення безготівкових розрахунків

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

1.1. Економічна сутність, принципи організації та способи здійснення безготівкових платежів

1.2. Види безготівкових розрахунків

1.3. Зарубіжний досвід використання безготівкових платежів

РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

2.1. Нормативно – правова база здійснення безготівкових розрахунків в Україні

2.2. Стан та тенденції розвитку безготівкових розрахунків в Україні

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність теми. З розвитком ринкових відносин відбувається постійна адаптація суб’єктів господарювання до нових правил гри на ринку. Економіка України вже довгий час потребує значних глобальних змін у всіх її сферах. Вдосконалення механізму безготівкових розрахунків не є виключенням і залишається завжди актуальним питанням. Підтвердженням цього є розвиток фінансового ринку України, який характеризується появою нових інноваційних продуктів для здійснення платежів.

Розвиток новітніх технологій не залишив осторонь і банківську систему, яка є головним творцем безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки широко використовується, вони є дійсно зручними та ефектив- ними. Використання безготівкових розрахунків призводить до економії витрат на їх здійснення, прискорення здійснення розрахункових операцій та руху грошових коштів. Крім того, при безготівкових розрахунках грошова маса акумулюється в банках, і створюються умови для контролю за їх цільовим використанням. Вище наведене і обумовило вибір теми курсової роботи.

Вивченням фінансового ринку та його складових, зокрема сутності, проблемам здійснення та розвитку безготівкових розрахунків, присвячено багато праць вітчизняних та зарубіжних науковців, таких як: Б. С. Івасів, Д. І. Коваленко, Т. П. Куриленко, І. П. Косарєва, О. В. Міняйло, В. І. Міщенко, М. В. Ніконова, О. П. Орлюк, М. І. Савлук, Н. В. Соловей та багато інших.

Метою роботи є аналіз проведення безготівкових розрахунків, організації зберігання грошових засобів, оперативної роботи та контролю за раціональним їх використанням і на основі цього визначити основні шляхи вдосконалення організації проведення безготівкових розрахунків в Україні.

Задачі курсової роботи:

- дослідження теоретичних основ здійснення безготівкових розрахунків;

- аналіз становлення та розвитку безготівкових розрахунків в Україні;

- дослідження проблем та перспектив здійснення безготівкових розрахунків.

Об’єкт дослідження – безготівкові розрахунки, як форми грошових розрахунків.

Предмет дослідження – грошові розрахунки.

Структура курсової роботи. Поставлені мета і завдання обумовили певну структуру курсової роботи, яка в свою чергу складається зі вступу, основної частини, що в свою чергу складається з трьох розділів та п’яти пунктів, висновку та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи складає 35 сторінок.

Методи дослідження. У роботі були використані такі методи дослідження: формально-логічний, історико-дослідницький, системно-функціональний, порівняльний, статистичний. Також були використані загальнонаукові методи аналізу і синтезу досліджуваних явищ.

Методологічно-інформаційна база використовувана в курсовій роботі складається з наукових праць, науково-практичних коментарів вчених і фахівців у галузі грошового обороту, законодавчих актів та Інтернет ресурсів.

Під час розкриття змісту даної курсової роботи ми робитимемо посилання на попередній та сучасний теоретичний науковий матеріал, законодавчі акти та дані, наведені в мережі Інтернет, що дозволить нам врахувати багатоманітні погляди вчених та фахівців з цього приводу.

Матеріал в роботі викладено чітко. На мою думку, написання даної роботи дає змогу на науковому рівні не тільки глибше дослідити сутність безготівкових розрахунків, що є малодослідженою, а й надати поштовх до подальших наукових досліджень у цій сфері, які на даний момент залишилися поза увагою.

Підбиваючи підсумки проведеного дослідження, ми можемо дійти висновків про те, що безготівкові розрахунки — платежі, які здійснюються шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок кредитора у банках без використання грошових купюр. Безготівкові розрахунки застосовуються між підприємствами і організаціями для розрахунків за куплені сировину, матеріали, напівфабрикати, відвантажену продукцію, виконані роботи і т. д.

Безготівкові розрахунки використовуються також населенням для внесення вкладів, розрахунків за квартиру і комунальні послуги, оплату товарів та ін. Безготівкові розрахунки здійснюються на основі розрахункових документів встановлених форм — платіжних вимог, платіжних доручень, розрахункових чеків. Безготівкові розрахунки населення здійснюються через ощадні банки, але широкого поширення не набули.

В цілому, безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає: класифікацію розрахунків; організацію розрахунків; форми відповідних документів; взаємовідносини платників з банками. У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти: розрахунки за товарними і нетоварними операціями. Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконання робіт і надання послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі і обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів. Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках - банк. Використовуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями.

В Україні взагалі і в цілому у світі, більша частина грошового обороту припадає на безготівковий оборот, який охоплює усі сфери господарських відносин підприємств та організацій, банківських установ і населення. Безготівкові розрахунки - це платежі без готівки, тобто перерахування банком сум з рахунків платників на рахунок одержувачів або зарахування взаємних вимог підприємств і громадських організацій.

Правовою основою безготівкових розрахунків в Україні є ЦК, ГК, Закон України «Про банки і банківську діяльність», Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті // Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, Постанова Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210 та інші нормативно – правові акти законодавчого та підзаконного характеру.

В сучасних умовах грошовий оборот в Україні визначається реаліями економічної нестабільності, неплатоспроможністю і збитковістю багатьох підприємств, а також низьким рівнем життя більшості частини населення. У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот не може здійснюватися без участі і активної ролі банків.

Банки стають необхідними посередниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами. Банки цілеспрямовано регулюють потоки грошових коштів у господарському обороті. Гроші надходять в банк у міру здійснення платежів. Для того щоб гроші надійшли в банк, кожному підприємству, перш за все, необхідна чітка їх організація та зберігання. Саме тут і стає у нагоді система безготівкових розрахунків, яка має має безліч переваг у порівнянні з готівковою формою.

Безумовно з подальшим розвитком система грошових відносин повинні вдосконалюватися і механізми безготівкових розрахунків, в тому числі і на законодавчому рівні, що стане запорукою сталого економічного розвитку Україні.