Реферат Формування управлінських команд, як інструмент роботи юриста

1. Загальна характеристика формування управлінських команд

2. Формування управлінських команд як інструмент роботи юриста

Висновок

Список використаних джерел

Розглянувши теоретичні аспекти управлінської команди, можна зробити висновок, що управлінська команда є важливим інструментом в роботі юриста, так як вона забезпечує єдність всіх посадових осіб, які можуть прийняти правильне і колегіальне рішення.

Використання управлінської команди більш стосується управління, де є ієрархія посадових осіб, а також підпорядкованість.

Будь–яка управлінська команда утворюється для виконання певного завдання, а тому однією з головних є характеристика типу спільної діяльності, що визначає структуру, складність і нестандартність вирішуваного завдання. Характеристиками, які дають можливість відрізнити команди від інших груп, можна вважати такі: визначення цілей діяльності команди; обґрунтування принципів взаємодії членів команди у процесі досягнення цілей; установлення рольової структури команди, позиції та функцій лідера.

Оскільки юрист не лише функціонує в діяльності держави, а є його активним учасником, то формування й діяльність управлінських команд юриста теж є чинником її успішності. Управлінська команда сприяє розвитку ділових здібностей безпосередньо в процесі роботи, розширює обсяги практичних управлінських знань, допомагає засвоєнню навичок групової роботи як передумови створення злагодженої команди, у якій співробітники доповнюють один одного, виконуючи чи при цьому персональні службово-посадові обов'язки. Важливо, що під час діяльності команда не лише вчиться спільно розробляти рішення і діяти, а починає краще усвідомлювати необхідність самоорганізації і відповідно до цього кожен її член будує власну поведінку.

Особливості формування управлінської команди як інструмент роботи юриста зумовлені ієрархічним характером її організаційної побудови.

Жорстка управлінська вертикаль, персональна відповідальність за дії чи бездіяльність об’єктивно зумовлюють використання адміністративних методів і стилів управління керівником-лідером.

Однією з основних ознак роботи юриста є колективність праці юристів. Юристи, яке б положення вони не займали, залежать від інших фахівців (юристів і не юристів). Вони трудяться в галузі правових робіт. Результати їхньої праці взаємно забезпечуються діяльністю різних відомств. Рішення суду визначаються діяльністю адвокатів, юрисконсультів; вирок суду - слідчими, прокурорами. Тому нерозвиненість або неефективність однієї з ланок системи або учасників професійної діяльності негативно впливає на індивідуальну професійну діяльність, і на галузь в цілому.

За допомогою управлінської команди можна досягти таких цілей:

- знаходити найбільш ефективний в даній ситуації рішення;

- швидко і чітко координувати свої дії;

- здійснювати взаємний контроль над якістю розв'язуваних завдань;

- розраховувати на допомогу і взаємопідтримку.

Таким чином, для суду, наприклад, можна виділити такий принцип як колегіальність, це може слугувати як управлінська команда.

Колегіальність - це "принцип державного і громадянського управління, згідно з яким керівництво державними і громадськими органами та організаціями здійснюється колегією - групою осіб, які мають рівні права та обов'язки або дорадчі права у розв'язанні питань, що належать до компетенції даного органу, організації". Таким чином, судді приймають спільне рішення щодо конкретної справи, внаслідок того, що вони знайшли найбільш ефективний метод для вирішення цієї ситуації.

Якості, що притаманні управлінській команді за допомогою них можна дати характеристику управлінської команди саме як інструменту роботи юриста.

1. Постійність складу. Численність не береться до уваги (5, 8 або 12 чоловік), вони повинні звикнути один до одного, навчитись розуміти один одного, враховувати індивідуальні особливості кожного. Крім того, в команді формується своя субкультура з формуванням сильного відчуття "ми".

Тобто, на прикладі проходження адміністративної комісій можна сказати, що ті представники, які розглядають ті чи інші питання вони прислухаються один до одного та виносять рішення для особи, яка несе покарання.

2. Регулярність спільної роботи. Цей критерій створює ритм спільної роботи, підвищує ділову готовність виконувати завдання вчасно, у учасників команди з'являється свого роду умовний рефлекс на конкретні дні і години, що додатково мотивує й активізує їх участь командній роботі. Тому засідання управлінської команди краще призначати на постійні дні або години з однаковими інтервалами між ними.

Таким чином, члени адміністративної комісій чітко призначають час, коли відбудеться засідання, а також чітко встановлені дні для проведення адміністративних комісій.

3. Предмет діяльності. Управлінська команда відрізняється від будь-якої іншої (виконавської, творчої), передусім тим, що вона займається виробленням стратегічних рішень (візії, місії, стратегічних цілей, планування, позиціонування на ринку, зміни в оргструктурі, призначення на ключові посади тощо).

На прикладі голосування можна побачити використання управлінської команди, тобто приймається важливе рішення щодо призначення особи на посаду або наприклад сесії у Верховній Раді, де приймаються важливі рішення для населення.

4. Командні правила. Раніше або пізніше будь-яка управлінська команда, усвідомлено чи не усвідомлено, виробляє в певні правила взаємодії.

5. Спільна мета. Люди охоче працюють, з умови, що діяльність має велику ціль. Приналежність до управлінської команди мотивує на спільні та індивідуальні досягнення.

Одним із шляхів забезпечення ефективної роботи управлінської команди в роботі юриста полягає у побудові команди за ролями, тобто на кожну роль виділяти одного члена команди. Кожен член команди має добре розуміти свою конкретну роль і своє особисте завдання в загальній справі.

Під час формування управлінської команди державних службовців необхідно враховувати групову динамік. Аналіз поля сил групи дозволяє лідеру визначити шляхи і засоби підвищення її ефективності. Відповідно до висновків К. Левіна група є відкритою соціальною системою з низкою сил та векторів, що діють з протилежних сторін.

За умови рівного розподілу сил досягнути кардинальних змін практично неможливо. Тобто ситуація в групі буде змінюватись залежно від збільшення або зменшення балансу сил. Наприклад, якщо керівник вирішив трансформувати неефективну управлінську команду в ефективну, то він повинен розробити стратегію і тактику мінімізації або виключення впливу негативних факторів на функціонування групи.

Згідно з теорією К. Левіна цей крок називають розморожуванням і він є першим етапом процесу змін. Наступний крок передбачає створення і вивчення нових норм, цінностей і поведінки. У системі державної служби це означає актуалізацію принципів державної служби, дотримання конституційних норм, розробку кодексу етики державного службовця, запровадження в роботу управлінської команди практики дотримання принципів державно-управлінської діяльності, принципів, безпосередньо пов’язаних із людським фактором.

Отже, поява управлінських команд в системі юриспруденції є віддзеркаленням об'єктивних процесів, що відбуваються в суспільстві на сучасному етапі розвитку. Для підвищення ефективності управлінських команд необхідно вивчати і використовувати закономірності їх формування та розвитку. На базі пізнання цих закономірностей потрібно визначати конкретні управлінські механізми, покликані підвищити ефективність команд в системі державної служби.

Перспективними напрямами подальшого дослідження є ресурсний потенціал управлінських команд та сучасні технології управління персоналом.

1. Аблязов Р. А. Командний менеджмент: навч. посіб. / Аблязов Р. А., Падурець Г. І., Чудаєва І. Б.; за заг. ред. Р. А. Аблязова. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2008.

2. Загороднюк С. В. Технологія формування і принципи діяльності управлінської команди в державній службі: навч. посіб. / С. В. Загороднюк, О. М. Кондратенко; за заг. ред. канд. наук з держ. упр. С. В. Загороднюка; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Ін-т. підвищ. кваліфікації керів. кадрів. – К.: Вид-во НАДУ, 2007.

3. Карамушка Л. М. Формування конкурентноздатної управлінської команди (на матеріалі діяльності освітніх організацій): монографія / Л. М. Карамушка, О. А. Філь. – К.: Фірма «ІНКОС», 2007.

4. Макодзей Л. І. Особливості формування управлінської команди / Л. І. Макодзей, О. В. Брагіна // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Педагогіка, психологія, філософія. - 2012.

5. Міщенко А. П. Стратегічне управління. Навчальний посібник. (Видання друге) Дн-ськ.: Вид-во ДУЕП, 2007.