Курсова робота Зовнішньоекономічна діяльність в аграрному секторі

Вступ

1. Поняття та сутність зовнішньоекономічної діяльності

2. Зовнішньоекономічна торгівля в аграрному секторі та її правове регулювання

3. Проблематика зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі економіки України та її вирішення

4. Особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі України та напрямки розвитку законодавства

Висновок

Список використаної літератури

Актуальність теми роботи обумовлена тим, що у АПК України має пріоритетне значення у формуванні продовольчих ресурсів держави, забезпеченні потреб населення продуктами харчування і сировиною для переробної промисловості, що набуває вирішальної ролі в гарантуванні продовольчої безпеки країни, розвитку внутрішнього і зовнішнього аграрного ринку, поліпшенні матеріального добробуту і життєвого рівня жителів України. Отже, він є основною цариною створення життєдіяльних умов не тільки для мешканців села, а й для всіх людей, незалежно в якій – матеріальній, обслуговуючій або духовній суспільній діяльності перебувають люди.

Останніми роками вчені-аграрники розробляють теоретичні засади наукового забезпечення державного регулювання економіки АПК. Важливими щодо цього є наукові дослідження та публікації таких учених-економістів і правників, як В. Андрейцев, О. Бородіна, П. Гайдуцький, В. Жушман, О. Погрібний, П. Саблук, В. Семчик, О. Скидан, А. Статівка, В. Уркевич, В. Юрчишин, В. Янчук та ін.

В роботах зазначених авторів обґрунтовано об’єктивну необхідність державного регулювання економіки АПК, визначено цілі, завдання і функції державного регулювання з урахуванням зарубіжного досвіду і національних особливостей. Здійснено значний внесок у розроблення науково-теоретичної бази державного регулювання аграрної економіки в умовах ринкових відносин.

Проте, наукові надбання вітчизняних учених-економістів щодо зовнішньоекономічної діяльності АПК не завжди адекватно відповідають сучасним реаліям світової економіки. Останнім часом з'явилися нові політичні і економічні чинники та тенденції розвитку міжнародної торгівлі, що базуються на стратегічному партнерстві України.

Нормативно-правові акти, які регулюють здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємствами агарного сектору економіки України, є, але прийняті закони надто швидко змінюються, законодавчі і нормативні акти часто протирічать один одному,створюють перепони для їх використання. Проблема створення стабільної законодавчо-нормативної бази щодо регулювання ЗЕД сьогодні залишається актуальною.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному середовищі пов’язане насамперед з особливістю галузі, як соціально-економічного та природно-біологічного комплексу.

Нормативним документом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність в агарному секторі економіки України, є Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. У ст. 1 цього Закону надано визначення зовнішньоекономічної діяльності, а саме: зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Законом передбачається укладання зовнішньоекономічного договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

У цілому особливістю нормативно-правового забезпечення державного регулювання аграрного сектору економіки на сьогодні є те, що, по-перше, закони та інші нормативно-правові акти мають занадто загальний характер, не містять конкретних механізмів, за допомогою яких держава чітко впливала на процес функціонування аграрного сектору економіки, який гарантує продовольчу безпеку країни; по-друге відсутність у повному обсязі фінансового забезпечення виконання заходів, що містяться в прийнятих законах; по-третє, має місце невиконання законів та інших нормативно-правових актів, тобто низька виконавча дисципліна.

Митно-тарифне регулювання продовжує відігравати провідну роль у структурі механізмів зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору. Основним інструментом митно-тарифного регулювання є митний тариф, економічна сутність якого полягає у наповненні бюджету країни та зрівноваженні економічних інтересів виробників і споживачів продукції.

На сучасному етапі основними напрямами підвищення ефективності правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК є вдосконалення відносин власності (володіння, користування і розпорядження) на землю та інші засоби виробництва; вдосконалення структури аграрного виробництва і розвиток нових організаційно-правових форм господарювання на селі; реформування ціноутворення з метою досягнення паритету цін на сільськогосподарську продукцію і промислові засоби виробництва; розв’язання соціальних проблем на селі шляхом забезпечення соціальної спрямованості аграрних перетворень в економіці; інтеграція аграрного законодавства України до європейських стандартів і міжнародні угоди і договори в аграрному секторі.

1. Закон України «Про зовнішньекономічну діяльність України» від 16.04.1991 року// Відомості Верховної Ради, 1991, N 29.

2. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики України на період до 2015 року» від 18 жовтня 2005 року // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 1.

3. Державна програма розвитку українського села на період до 2015 року, затверджена Кабінетом Міністрів України від 19 вересня 2007 року // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 73.

4. Проект Стратегії розвитку аграрного сектору економіки (на період до 2020року) // Міністерство аграрної політики від 2012 року.

5. Капуста І. «Особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі» [електронний ресурс].

6. Ковальчук Н. В. «Експортний потенціал АПК України» // Вісник аграрної науки – 2011 – № 4 (24).

7. Роздайбіда О. В. «Економіко-правові засади сучасного державного регулювання економіки АПК України» // Вісник Національної юридичниї академії імені Ярослава Мудрого – 2011 - № 2(5).

8. Тимошенко Н. Н. «Регулювання експортно-імпортної діяльності в аграрному секторі економіки України» // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки» - 2012 – 3 (13).

9. Саблук П. Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого та погляд у майбутнє / П. Т. Саблук. – К.: Ін-т аграр. економіки, 2001. – 210 с.

10. Саблук П. Т. Глобалізація і продовольство: монографія / П. Т. Саблук, О. Г. Білорус, В. І. Власов. – К.: ННЦ ІАЕ, 2008. – 632 с.

11. Статистична інформація. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.propozitsiya.com.

12. Markets, Trade and Institutions (Ринок, торгівля й інституції) [Електронний ресурс] / Міжнародний інститутдосліджень продовольчої політики (IFPRI).

13. minagro.gov.ua // Офіційний сайт Міністерства аграрної політики.

14. Rada.gov.ua // Офіційний сай Верховної Ради України.

15. Янчук О. В. «Поняття, правові засади і форми зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів агробізнесу» // www.pravoznavec.com [електронний ресурс].