Лекція №7, Фіксований сільськогосподарський податок
Код роботи: 3814
Вид роботи: Лекція
Предмет: Податкова система України
Тема: №7, Фіксований сільськогосподарський податок
Кількість сторінок: 5
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: безкоштовно
Якщо до 1999 року сільськогосподарські виробники оподатковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники з урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, то з 1.01.99 для них вводиться особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність змін була обумовлена такими факторами, як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальною необхідністю державної підтримки цієї галузі, недостатністю або відсутністю обігових коштів у цій галузі, потребою у спрощенні податкового обліку та іншими.
На відміну від інших податків справляння фіксованого сільськогосподарського податку може відбуватись у грошовій або товарній (у вигляді поставок сільськогосподарської продукції) формі.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов’язкових платежів):
- податку на прибуток підприємств;
- плати (податку) за землю;
- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
- комунального податку;
- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету;
- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
- збору на обов’язкове соціальне страхування;
- збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
- збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
- збору до Державного інноваційного фонду;
- плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
- збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
Інші податки та збори (обов’язкові платежі) сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50% загальної суми валового доходу підприємства.
У разі, якщо у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 50% загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.
До платників фіксованого сільськогосподарського податку на¬лежать також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована у 1997 році сума податків і зборів (обов’язкових платежів), в рахунок яких сплачується фіксований податок, перевищує суму фіксованого їх податку більш як у три рази, то до суми фіксованого податку застосовуються такі коефіцієнти:
- у разі перевищення у три-чотири рази — 1,5;
- у разі перевищення більш як у чотири рази — 2.
Платники податку мають право на вибір форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку в грошовій формі або/та у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.
Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року.
Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюється виходячи з еквіваленту — ціни однієї тонни пшениці м’якої третього класу і визначається як співвідношення вартості однієї тонни пшениці м’якої третього класу до вартості однієї тонни відповідної продукції.
Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.
- Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у таких розмірах:
- для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;
- для багаторічних насаджень — 0,3.
Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільсько-господарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у понижених розмірах:
- для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,3;
- для багаторічних насаджень — 0,1.
Платники податку подають розрахунок органу державної податкової служби до 1 лютого поточного року.
Сплата податку має проводитися щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
- у I кварталі — 10%;
- у II кварталі — 10%;
- у III кварталі — 50%;
- у IV кварталі — 30%.
Поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня — з продукції пізніх зернових та технічних культур, а поставка продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.
Кошти, що надійшли від цього податку, розподіляються в таких пропорціях: до місцевого бюджету — 30%, на обов’язкове державне пенсійне страхування — 68%, на обов’язкове соціальне страхування — 2%. Слід звернути увагу, що для стабілізації сільськогосподарського виробництва звільняються від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року. При цьому вони не звільняються від сплати коштів на обов’язкове державне пенсійне страхування та на обов’язкове соціальне страхування.