Тези Зовнішні загрози економічній безпеці підприємства в умовах загальноекономічної кризи

« Назад

Значення економічної безпеки для підприємств полягає в можливості протистояти негативному впливу чинників зовнішнього середовища, забезпечити собі певний «імунітет» у зовнішньому середовищі, завдяки чому одержати стійкі економічні переваги [1, с.316].

Дослідженню теоретико-прикладних питань економічної безпеки підприємств приділяється багато уваги в науковій літературі. Минаючи теоретичні положення, наведемо реальні перешкоди, з якими зіткнувся вітчизняний суб’єкт господарювання в умовах загальноекономічної кризи, починаючи з січня 2014-го року. Керівники різних відділів (продажів, логістики, митних брокерів, складу) однієї з дистриб’юторських компаній виділили конкретні проблеми, зумовлені впливом зовнішнього середовища в період кризи:

1. Загроза з боку ЗМІ. Достатньо зробити припущення у засобах масової інформації про зміну погоди або ситуації в державі, щоб спонукати покупців збільшувати покупки в певний період часу. Якщо такі припущення роблять в період кризи, реакція є настільки емоційною і непередбачуваною, що влітку за один тиждень можна продати товару зимового асортименту в обсязі, рівному продажам цього товару взимку за цілий місяць. Результат такої загрози – підприємство втрачає контроль над власними залишками товарів та цінами на ринку.

2. Загроза з боку державних інституцій. Зміна політики Нацбанку, наприклад, у придбанні валюти на міжбанку, призвела до того, що іноземні постачальники змінили умови договорів у частині оплати та умовах поставки товарів. Результат такої загрози – підприємство може втратити постачальника або в нього можуть бути відсутні вільні кошти на визначену дату, що призведе до затримки постачання товарів у сезон. Такі ланцюгові реакції можуть спричинити втрату частини ринку, клієнтів і, що найважливіше, - авторитету компанії.

3. Загроза з боку «чорного ринку». Такі загрози є найбільшими за силою негативного впливу в період економічної кризи. Падіння купівельної спроможності значної кількості населення призводить до того, що кінцеві споживачі починають нехтувати такими характеристиками, як якість товару та його відповідність нормам безпеки для споживання, а переважаючим чинником стає ціна. Фірми, що працюють на «чорному ринку», переманюють працівників високими заробітними платами (причому, не офіційними), а працівники, в свою чергу, заохочують клієнтів також переходити в ці фірми. Втрати є настільки вагомими, що підприємства змушені працювати збитково тривалий період часу лише для того, щоб втримати клієнтів. Результат дії цієї загрози – працівники підприємства переходять на бік «іншої команди», а саме підприємство втрачає кваліфікованих фахівців та авторитет на ринку.

4. Загроза з боку відкритих нових ринків збуту. Загроза полягає в тому, що на нових відкритих ринках може бути створене підприємство, яке поступово конкуруватиме з уже існуючими підприємствами. Негативний вплив цієї загрози проявиться в тому разі, коли існуючі підприємства не матимуть достатньо коштів та робочої сили, щоб освоїти нові ринки збуту. Результатом дії такої загрози є втрата частини здобутих ринків.

5. Загроза з боку економік інших держав. Виїзд частини населення на заробітки в інші країни руйнує ринок робочої сили, підприємства втрачають початкову ланку працівників, що, в свою чергу, зменшує їхні обороти, незважаючи на освоєння нових ринків збуту та залучення нових клієнтів.

Зазначені зовнішні фактори негативного впливу на діяльність підприємства є лише частиною з можливих зовнішніх загроз, але їхній сукупний вплив переважає вплив всіх інших загроз.

Наведені факти можна легко віднести до проблем більшості підприємств, оскільки діяльність дистриб’юторської компанії тісно пов’язана з виробництвом, мережами супермаркетів, оптовиками та роздрібними підприємствами й фізичними особами-підприємцями.

Керівництво окремого підприємства не має можливості вплинути на зовнішні загрози, однак повинно обов’язково враховувати їх у процесі прийняття господарських рішень.