Распечатать страницу

Тези Проблеми та перспективи золотого мільярду

« Назад

Код роботи: 2346

Вид роботи: Тези

Предмет: Глобальна економіка

Тема: Проблеми та перспективи золотого мільярду

Кількість сторінок: 5

Дата виконання: 2017

Мова написання: українська

Ціна: безкоштовно

1. Грецкая О.С. Концепция «золотого миллиарда» в международных отношениях // Сибирский торгово-экономический журнал. - 2008. - №7.– С. 1-4.

2. Кара-Мурза С.Г. Концепция «золотого миллиарда» и Новый мировой порядок. – М. 1999. - 126 с.

3. Концепція "золотого мільярда" як теоретична основа глобалізації / О. Ф Самойлов // Проблеми міжнародних відносин. - 2014. - Вип. 8. - С. 46-59.

4. Федій О. А. Науковий контекст демографічних понять у методиці навчання економічної і соціальної географії / О. А. Федій // Постметодика. – Полтава, 2013. – № 3 (112). – С. 37–40.

Ключовіслова: теорія «золотого мільярду», золотий вік, глобалізація, монополія, еліта.

Проблеми розвитку «золотого мільярда» домліджено у працях таких вчених: Грецкая О.С. [1], Кара-Мурза С.Г. [2], Самойлов О. Ф [3], Федій О. А. [4] та ін.

Сутність поняття «Золотий мільярд» полягає в системі вибудовування стосунків між розвиненими країнами, та країнами, що розвиваються. Економічна перевага розвинених країн дає їм можливість робити свій вплив на країни, що розвиваються. Країнам, що розвиваються відводиться роль вічної ресурсної комори і дешевої робочої сили, що забезпечують безбідне життя «золотого мільярда».

У цьому питанні сучасна глобалізація, мало що привнесла нового, оскільки лише закріпила створену в умовах колоніалізму систему несправедливого розподілу ресурсів планети і створених за їх рахунок благ на користь розвинених країн. [1, с.2]

Ідея «золотого мільярда» передбачає собою досить непросте комбінування ідей геополітики і геоекономіки [3, с.58].

До фонду «одного мільярда» належать такі країни як Америка, Японія, країни ЄС та інші високорозвинені держави. 4/5 населення Землі з Азії, Африки, Латинської Америки, а також з пострадянського простору, що володіють найбільшим запасом сировини й енергії, витіснені з «місця під сонцем» і насправді є сировинними колоніями вищезазначених країн. Ідея «золотого мільярда» є неофіційною версією демографічної перспективи щодо чисельності населення світу, тому що суперечить гуманним основам існування населення на планеті [4, с.5].

Причиною виникнення концепції «золотого мільярда» стало питання обмеженості ресурсів та безмежності потреб. Ця проблема вивчалася економістами ще в першій половині ХХ століття. Відповідно до неї необхідно стримувати економічні пориви країн, що розвиваються, щоб уникнути непотрібне, з точки зору розвинених економік, витрачання ресурсів. Цим пояснюється прагнення впровадити в повсякденну практику міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нові і універсальні ліберально-демократичні цінності, передусім, пов'язані з дотриманням прав людини. Гуманістична спрямованість цієї ідеології безперечна, але її політичне і економічне наповнення викликає масу питань.

Стрімке зростання чисельності населення Землі примушує країни по-іншому відноситися до впливу демографії на екосистему планети. Як відомо потреби зростають майже в геометричній прогресії, а ресурси мають лише обмежений розмір. Найважливішою причиною виникнення поняття «Золотого мільярда» стала якраз проблема обмеженості природних ресурсів і контролі їх використання з боку розвинених країн. [1, с.3].

Перспективи "золотого мільярду":

1. Залишити все як раніше, використовуючи "раціональне природокористування", але невирішені проблеми виживання залишаться майбутнім поколінням. При цьому фактично будуть страждати майбутні покоління.

2. Зупинити технічний прогрес, та використати застарілі засоби відносин з природою. Якщо відмовитися від споживання невідновлюваних джерел енергії (не говорячи вже про іншу техніку), то населення нашої планети повинно буде скоротитися вдесятеро за найближчі ста років. [2, с.5].

3. Забезпечити комфорт "золотому мільярду". Безпечне життя "золотого мільярда" недовговічне, в середньостроковій перспективі стратегія його порятунку цілком здійснена. В усякому разі, реалістичніша, ніж стратегія розглянута у другому питанні.

Головний висновок відносно "золотого мільярда": останні данні науки говорять про недовговічність такої системи.

По-перше: будь-яка система не зможе довго існувати не розвиваючись, тобто прогрес потрібен і він неминучий;

По-друге: неможлива рівномірність у великих системах (однакове число дітей на сім'ю, мінімальне споживання на одну особу, єдина стратегія різних країн).

За існуючих соціокультурних умов неминуче встановлюється гиперболичний розподіл величин, при яких найбільша кількість благ належить невеликій частці носіїв. Таким чином, якщо навіть поділити майже усі блага "золотого мільярду", то не получиться рівномірно розподілити усі блага забезпечених людей на мілярди малозабезпечених. "Золотий мільярд" знову "розділеться" на дві раси [2, с.5].