Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по экономическим дисциплинам \ Глобальная экономика (мировая экономика) \ 2345. Наукова стаття Третя промислова революція як глибинна зміна принципів виробництва

Наукова стаття Третя промислова революція як глибинна зміна принципів виробництва

« Назад

Код роботи: 2345

Вид роботи: Наукова стаття

Предмет: Глобальна економіка

Тема: Третя промислова революція як глибинна зміна принципів виробництва

Кількість сторінок: 11

Дата виконання: 2017

Мова написання: українська

Ціна: безкоштовно

Отже, третя промислова революція у недалекому майбутньому дозволить вигідно виробляти речі в набагато менших кількостях, з більшою гнучкістю і більш низькою часткою праці, завдяки новим матеріалам, абсолютно новим технологіям, таким, як 3D-друк, простим у використанні роботам, і сервісам спільного виробництва, доступним в онлайні. «Розумні» підприємства, «розумні» електромережі та «розумні» міста - всі ці технології роблять наше життя простіше і краще. Розшифровка геному людини для створення персоналізованих ліків і використання «великих даних» для боротьби з торгівлею людьми допоможуть поліпшити добробут людей.

1. 70-та студентська науково-технічна конференція: Секція ―Економіка і менеджмент: Збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 719с.

2. Глобальная интеграция: концептуальные основы явления / З.О. Адаманова // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 140. — С. 72-75

3. Ленк Х. Размышления о современной технике. - М., 2003. – 334 с.

4. Николаевский В. В. Глобальный структурный кризис и переход человечества к постиндустриальному этапу развития / В. В. Николаевский // Проблемы упр. – 2009. – № 1. – С. 65 – 69.

5. Проблеми розвитку економіки: оцінка та перспективи вирішення: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 11-12 липня 2014 р.). – Дніпропетровськ: НО «Перспектива», 2014. – 144 с.

6. Резниченко А.В. Формирование стратегии технологической модерниизации региональных промышленных комплексов Украины. // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2013. - №2 – С.143 – 147.

7. Сидорина Т.Ю. Философия кризиса: Учебное пособие / Т.Ю. Сидорина. - М.: Флинта: Наука, 2003. - 456 с.

8. Трансформація економічних систем: особливості інституційного розвитку сучасного ринкового господарства : зб. наук. пр. V міжнар. наук.-практ.інтернет-конф. (м. Полтава, 14–15 травня 2013 року). – Полтава : ПУЕТ, 2013. – 119 с.

Анотація. У даній науковій статті висвітлено основні підстави виникнення третьої промислової революції, розглянуто план проведення третьої промислової революції ЄС, визначено важливість використання Інтернету в промисловій революції, розкрито «можливе майбутнє» промислової революції.

Ключові слова. «Енергетичний» Інтернет, індустріалізація, «зелена» енергія, революція, цифрові технології.

Третья промышленная революция как глубинные изменения принципов производства

Аннотация. В данной научной статье рассматриваются основные причины возникновения третьей промышленной революции, рассмотрен план проведения третьей промышленной революции ЕС, определена важность использования интернета в промышленной революции, раскрыто «возможное будущее» промышленной революции.

Ключевые слова. «Энергетический» интернет, индустриализация, «зеленая» энергия, революция, цифровые технологии.

Постановка проблеми. Зараз ми живемо в епоху третьої промислової революції. Однак не всі розуміють, що вона кардинально відрізняється від двох попередніх. Це принципово «інша» індустріалізація. І разом з нею принципово іншим виявиться і наше життя.

Головною відмінною рисою нової індустріалізації є зміщення центру доданої вартості з виробництва в проектування та дизайн - в широкому сенсі цього слова. Інакше кажучи, в сучасній технологічній економіці практично безкоштовним стало тиражування складних об'єктів [1, с.26].

Сьогодні найбільше ресурсів витрачається не на створення кінцевого продукту, а на те, щоб його придумати, розробити. Якщо останні два століття основний прибуток формувався на етапі виробництва, то тепер - на етапі розробки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні, дослідженням третьої промислової революції займаються такі вчені: Вовканич С., Зевин Л., Кинг А., Шнайдер Б., Кириченко О., Ленк Х., Митчем К., Рейман Л.Д., Соколенко С., Фигуровский Н.А. та інші.

Постановка завдання. Метою статті є вивчення причин виникнення третьої промислової революції та її вплив на зміну технологічного виробництва.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

- визначити актуальність даної проблеми для подальшого її дослідження;

- окреслити теоретичні основи виникнення третьої промислової революції ;

- визначити основні наслідки третьої промислової революції

Виклад основного матеріалу дослідження. На сучасному етапі розвитку в науковий і практичний обіг досить міцно увійшов термін «третя промислова революція» (ТПР). Його автором є американський економіст, філософ, політолог і громадський діяч Джеремі Ріфкін. Він визначає промислову революцію як збіг енергетичної революції і революції в сфері комунікацій.

Перші дві промислові революції ознаменувалися безпрецедентними за темпами змін в структурі суспільства. За гранично короткий в історичному масштабі проміжок часу кількість жителів планети зросла від десятків мільйонів до семи мільярдів. Середня тривалість життя нашого виду збільшилася в два рази. Більш того, вперше за всю історію людства більша його частина не голодує. Ще недавно більшість змушена була дбати про виживання. Тепер же базові потреби ста відсотків жителів нашої планети здатні повністю задовольнити всього близько п'яти відсотків населення. Головним підсумком цієї трансформації стала поява у людей надлишків вільного часу. Третя промислова революція наповнить цей час ідеями та сенсами [5, с.12].

У певний момент технології досягли досить високого рівня розвитку, що дозволило реалізувати трансформації, свідками яких ми були в 90-х роках минулого століття. Продукція на базі цих технологій стала більш функціональною, більш дешевою і утилітарною. Після того, як Інтернет і комп'ютерні технології подолали технічні та економічні бар'єри, вони отримали ще більш широке поширення. Підтвердженням цього є смартфон, що лежить у вашій кишені, «розумний» телевізор, який ви дивитеся у вітальні, і музичні композиції ваших улюблених виконавців, які ви слухаєте в MP3 замість того, щоб купувати компакт-диски. Звичайно, конвертування пісень навряд чи можна назвати промисловою революцією. Але це важливо з точки зору початку нової епохи цифрових технологій.

В основі ТПР лежить ідея створення «енергетичного Інтернету» (у Німеччині цей «енергетичний Інтернет» вже випробуваний у восьми регіонах) на основі всієї енергетичної системи і лінії передач з використанням готової Інтернет-технології. Мова йде про створення «розумної» електромережі, яка дозволить зв'язати між собою сотні тисячі виробників електроенергії і споживачів. В рамках цієї мережі мільйони будівель будуть виробляти енергію, зберігати її, подібно до того як зберігаються комп'ютерні файли на електронних носіях, і в разі якщо енергія не потрібна, спеціальна комп'ютерна програма буде це фіксувати і продавати надлишок через Інтернет [2, с.72].

В ЄС був прийнятий план (до речі, розроблений Д. Ріфкіном і заснований на моделі ТПР) розвитку інфраструктури, стовпом якого є високотехнологічна платформа для нової економічної епохи. Д. Ріфкін закликав Раду Європи закласти основу для третьої промислової революції.

Даний план був схвалений Європарламентом ще в 2007 р. і впроваджується на території всіх держав ЄС. План розвитку третьої промислової революції в даний час здійснюється через різні ініціативи комісії ЄС в якості засобу вирішення потрійної проблеми: глобальної економічної кризи, енергетичної безпеки та зміни клімату [3, с.176].

Автомобілебудівна промисловість Німеччини вже зараз впевнено йде шляхом розробки автомобілів, що приводяться в рух енергією водню. Серійне виробництво таких автомобілів почнеться ймовірно до 2015.

В рамках національних планів по забезпеченню енергоефективності всі країни-члени ЄС вже здійснили заходи для надання допомоги підприємствам щодо зниження їх енергоємності. Більш того, деякі країни ЄС розробили також конкретні плани дій для заохочення і стимулювання екотехнологій, а також поліпшення екологічних показників конкретних галузей. А для забезпечення комерціалізації та впровадження ключових екологічних технологій в ЄС планують запустити план дій щодо екоінновацій.

Піонером в ЄС у справі реалізації моделі ТПР є Німеччина. На думку Д. Ріфкіна, саме Німеччина може відіграти провідну роль в енергетичній революції і через 20 років з'явиться першою країною, яка здійснила ТПР. У Німеччині вона вже реалізується владою. Зокрема, Федеральний уряд розробив спеціальну програму підтримки технологій і реалізувало проект великої електростанції під Ганновером. Крім того, вже реалізовані проекти величезного офшорного парку вітроенергетичних установок «Alpha Ventus» в Північному морі, і проект з виробництва сонячної енергії в пустелі [5, с.116].

Варто відзначити, що Німеччина вже «осідлала» зелену енергетичну хвилю. В даний час близько 20% німецької електроенергії виробляється з відновлюваних джерел енергії. За планами, у Німеччині до 2020 р. екологічна промисловість повинна стати найважливішою галуззю і при цьому забезпечити створення нових робочих місць в економіці країни. За наявними оцінками, нова галузь екологічно чистої енергетики в 2020 р. становитиме 14% ВВП Німеччини та забезпечить зайнятість 2,2 млн. осіб, зараз зайнятість у цій галузі в два рази менше - 1,1 млн. осіб.

Національна «Енергетична концепція», що була представлена у вересні 2010 р, містить шляхи розвитку країни по переходу до відновлюваної енергії в довгостроковій стратегії до 2050 року. У 2011 р. Німеччина зважилася на додаткові перспективні зміни у своїй енергетичній політиці, в тому числі на поступову ліквідацію до 2020 р. виробництва атомної енергії, заходи щодо прискорення розширення електромереж та розвитку відновлюваних джерел енергії, більш орієнтованих на ринок. До 2020 р. Німеччина планує підвищити частку відновлюваних джерел енергії в загальному споживанні енергії з сьогоднішніх 17% до 35%.

Альтернативна енергетика бурхливо розвивається не тільки в ЄС, але і у всьому світі.

У США теж роблять ставку на зелену енергію. Закон США про відновлення і реінвестування економіки передбачає зростання частки відновлюваних джерел енергії в загальному обсязі виробництва електроенергії до 25% вже до 2020 року.

У США активним ходом йде розробка нових енергетичних технологій. Так, Інститут вивчення електроенергії розробив нову технологію, яка отримала назву гнучкої альтернативної системи передачі електроенергії (FACTS). Вона дозволяє передавальним компаніям поставляти певну кількість електроенергії в конкретні ділянки мережі. В даний час таку систему використовують вже дев'ять енергетичних компаній.

Варто відзначити, що в США існує цілий ряд організаційних моделей, здатних допомогти створенню асоціацій розподіленоого вироблення енергії. І вже створений Загальнонаціональний союз електричних кооперативів Touchstone Energy [6, с.143].

В даний час в Китаї створені і діють більш 1600 державних інкубаторів та наукових парків, більшість з яких інтегровані в проекти з розробки екотехнологій. Завдяки цьому Китай знаходиться на одній з лідируючих позицій у світі по патентах в шістьох основних областях, в т.ч. вітровій енергетиці, виробництві біопалива, а також екологічно чистому використанні вугілля [7, с.212].

У 2010 році Стів Джобс продемонстрував світові iPad, немов чарівник діставши з капелюха ринок планшетів об'ємом в десятки мільярдів доларів, до цього не існував навіть у фантазіях більшості споживачів. Останні не мали ні найменшого уявлення, що в певний момент вони всі кинуться в магазини Apple, де за найдешевшу модель пристрою, про який нічого не знали ще пару тижнів тому, віддадуть $ 499. При цьому сукупні витрати на складання iPad не перевищували $ 33, лише чверть яких припадала на оплату праці співробітників фабрик в Китаї. Поки Apple заробляла на кожному проданому планшеті близько $ 200, який збирав його китайський робітник, отримував приблизно стільки ж на місяць.

Подібний розподіл може комусь здаватися не надто справедливим, але така логіка нової реальності. Саме в лабораторіях Apple створюється основна цінність iPad, а не на заводах її китайських підрядників.

У фармацевтиці собівартість виробництва таблетки прагне до нуля, тоді як великі корпорації витрачають мільярди доларів на R & D, клінічні випробування і маркетинг нових ліків.

Можна з упевненістю передбачити, що в найближчі кілька десятиліть ми остаточно почнемо сприймати виробничі потужності не інакше, як банальний принтер, який стоїть в нашому офісі. Коли ми натискаємо на кнопку, він роздруковує пачку документів. Але цінність представляє не стопка паперу, а інформація на ній. Точно так само цінність будь-якого матеріального об'єкта - в його функціональності, естетичності, зручності у використанні, а не в сировині і матеріалах, витрачених на його виробництво.

В основі цих змін лежать нові інформаційні технології. Комп'ютери проникли всюди і давно є фундаментом всієї нової економіки. І чим далі, тим помітніше буде цей вплив. І, як і будь-яка революція, третя промислова революція буде руйнівною [8, с.5].

Точно так само, як Генрі Форд залишив без роботи ковалів, роботизація і нові методи виробництва перетворять фабрики у безлюдні приміщення, якими керують кілька десятків кваліфікованих операторів. Наприклад, завод Nissan в Сандерленді в порівнянні з початком століття будує в два рази більше автомобілів, тоді як кількість персоналу змінилася незначно.

Зараз модно говорити, що виробництво з країн, що розвиваються повертається в розвинені. І це дійсно відбувається. Але чомусь зазвичай опускається деталь, що це абсолютно інше виробництво.

Основна робота відбувається не в цехах, а в офісах, що кишать дизайнерами, інженерами й програмістами. А в безлюдних цехах працьовиті промислові роботи створюють продукти за заданою їм зараз програмою.

Економічним лідером майбутнього в подібних умовах стане не власник виробничих потужностей, а власник кращої інженерної культури. Сучасну економіку не дарма ж називають knowledge based - економікою, заснованої на знаннях.

У світі відбулося п'ять основних змін. Перше з них пов'язане з «великими даними». Цей термін означає автоматичний збір і аналіз величезних обсягів інформації, що створюються як людьми, так і комп'ютерами. Вони є «великими» за багатьма показниками - їх обсяг, різноманітність, швидкість створення і цінність. Важко оцінити кількість інформації, яка створюється в світі, або ту блискавичну швидкість, з якою вона утворюється - це настільки ж складно, як порахувати зірки на небі. Однак відомі три факти, які вдалося виявити фахівцям. У всьому світі живе 8 млрд. людей, які кожен день використовують мобільні телефони для дзвінків, обміну повідомленнями, спілкування в мікроблогах і перегляду веб-сайтів [1, с.30].

До 2020 р. обсяг щоденних бізнес-транзакцій в мережі Інтернет досягне 450 млрд. [2, с.73]. Кожен день на YouTube завантажується такий обсяг відео, для перегляду якого потрібно вісім років [3, с.276]. Це дозволяє скласти уявлення про обсяг, різноманітність і швидкість створення даних, але як визначити їх цінність?

Збираючи та аналізуючи інформацію, комп'ютерні системи оптимізують процеси розробки та досліджень, відкриваючи можливості для створення нових продуктів і послуг, включаючи засоби діагностики стану здоров'я на основі генетичної інформації та маркетингові інструменти, що працюють в режимі реального часу. Відкриття Бозона Гіґґза також стало можливим завдяки «великим даним». До цієї ж категорії відносяться аналіз схем організації руху транспорту, системи моделювання в медицині та інші області застосування, в яких можливість збирати та аналізувати дані створює нові переваги, які стають не просто альтернативними рішеннями (купівля книги в Інтернет-магазині, а не у букіністів, відправка електронної пошти замість традиційних листів), а принципово новими можливостями.

Ми не можемо вийти в Інтернет без комп'ютера, планшета або мобільного телефону. Однак клієнтські пристрої мають можливість підключатися безпосередньо до інших пристроїв для обміну даними та реагування на події. Як приклад, можна назвати «розумні» підприємства з системами профілактичного обслуговування, роздрібні магазини з програмами для автоматизованого контролю стану товарних запасів, автомобілі зі встановленими комунікаційними системами і транспортні системи. Новітні технології використовуються навіть у тваринництві. Фахівці розробили спеціальні датчики, які дозволяють фермерам стежити за станом тварин. Але чи можна тут говорити про справжню промислову революцію? Отримані цифри підтверджують це.

Так, за оцінками Cisco, «Інтернет речей» дозволить компаніям отримати прибуток у розмірі $ 14400 млрд, залежно від їхньої здатності використовувати потенціал цього феномена [4, с.65].

Четверта трансформація пов'язана з цифровими пристроями і тим, як люди отримують доступ і використовують ресурси мережі Інтернет. Наступні покоління пристроїв, які люди будуть використовувати для виходу в Інтернет, будуть ще зручніші у використанні і зможуть запропонувати нові можливості для взаємодії. Вони будуть оснащуватися голосовим управлінням, сенсорними екранами і системами розпізнавання рис обличчя. Саме користувач, а не сам пристрій, буде в центрі уваги.

П'ятою докорінною зміною, яка пов'язана з третьою промисловою революцією, є безпека. Оскільки все більше даних переходить в Інтернет, збільшується і кількість злочинів, пов'язаних з розкраданням онлайн-інформації. Обсяг кіберзлочинності, збиток від якої оцінюється в $ 1 трлн. на рік, у два рази перевищує обсяг світового ринку наркотиків. І завдання технологій забезпечення безпеки полягає в боротьбі з цією загрозою.